Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №911/844/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р. Справа № 911/844/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальнісьтбю «Будівельна компанія Дістріктбуд»

про стягнення 2096410,68 грн,

за участю представників сторін

прокуратури: Младаневич З.О. (в залі суду) - посвідчення №082276 від 04.09.2025;

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Бучанської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему “Електронний суд” із позовною заявою № 53-73-3158вих.26 від 24.03.2026 до Товариства з обмеженою відповідальнісьтбю «Будівельна компанія Дістріктбуд» (далі - відповідач) про стягнення 2096410,68 грн, з яких: 1166584,04 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту,776221,08 грн інфляційних втрат, 153605,56 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, як замовник будівництва об`єкта «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С.Крушельницької м. Буча Київської області» за класом наслідків СС1 (код будівлі за

ДК018: 1230.1. Торгові центри, універмаги, магазини) на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:097:0021 не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта.

Внаслідок зазначених дій (бездіяльності) відповідач є таким, що зберіг у себе грошові кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту та які згідно розрахунку прокурора складають суму 1166584,04 грн, а отже зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України до місцевого бюджету в особі Бучанської міської ради.

Ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 30.03.2026 встановлено прокурору строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, які вияслено при подачі позову до суду.

03.04.2026 року від прокурора в системі «Електронний суд» було сформовано заяву про усунення недоліків, та подано витребувані попередньою ухвалою суду документи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.05.2026.

В судовому засіданні 04.05.2026 були присутні представники прокуратури та позивача. Відповідач в судове засідання не зявився.

В даному судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2026, про що відповідач повідомлений ухвалою від 04.05.2026.

Ухвалою суду від 25.05.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2026.

В судове засідання 22.06.2026 з`явився прокурор. Інші учасники провадження не реалізували своє право на участь в судовому засіданні; власних пояснень по суті позовних вимог також на адресу суду не надіслали.

22.06.2026 присутній в судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 13.07.2026, про що постановлено ухвалу.

Після судового засідання 22.06.2026 Бучанською міськрадою було сформовано в системі «Електронний суд» письмові пояснення по суті позову, в яких представник заявника підтримала поданий прокурором позову та просила його задовольнити. Зазначені пояснення долучені до матеріалів справи.

В судове засідання 13.07.2026 з`явився прокурор.

Відповідач в судове засідання 13.07.2026, як і у всі попередні судові засідання не з`явився, хоча про час та місце кожного судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, виплату поштового переказу за номерами R 067145112351, R 067163110617, R 067182840650, R 067207062909, які повернуті на адресу суду.

Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно із частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень стосовно інформації про дату, час та місце кожного судового засідання, номери яких вказані вище.

Відзив на адресу суду від відповідача у зазначений в ухвалі суду від 07.04.2026 процесуальний строк не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача також не надходило, правову позицію у справі відповідач не висловив.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання, який був вчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи судом, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які позивач у справі посилався, як на підставу своїх вимог та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 13.07.2026 в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 року між Бучанською міською радою, від імені якої на підставі рішення 74 сесії 7 скликання № 4652-74-VII від 27.02.2020 діяло комунальне підприємство «Бучабудзамовник» Бучанської міської ради (суперфіціар) та ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» (суперфіціарій) укладено Договір суперфіцію земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 369.

За змістом пунктів 1.1, 1.2 вказаного Договору суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької.

Метою надання в користування земельної ділянки є здійснення суперфіціарієм будівництва будівель торгівлі згідно затвердженого проекту будівництва, з дотриманням цільового призначення наданої в користування земельної ділянки.

Загальна площа наданої в користування земельної ділянки становить 0,5713 га, кадастровий номер 3210800000:01:097:0021 (пункт 2.1 Договору суперфіцію).

Наказом відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради від 07.04.2020 № 13 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької м. Буча Київської області».

Згідно відомостей, зазначених в містобудівних умовах та обмеженнях, замовником будівництва є ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд». Будівництво здійснюватиметься на земельній ділянці, площею 0,5713 га, кадастровий номер – 3210800000:01:097:0021, цільове призначення – для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

На підставі містобудівних умов та обмежень відділом державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради 07.05.2020 зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт № КС061201281110 за заявою замовника – ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд», яким в подальшому на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:097:0021 розпочато будівництво об`єкта «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької м. Буча Київської області» за класом наслідків СС1 (код будівлі за ДК018: 1230.1. Торгові центри, універмаги, магазини). Загальна площа об`єкту – 1316,2 кв. м.

Разом з тим, як вказав прокурор, повідомлення про початок будівельних робіт не містить відомостей щодо укладення замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Поряд з цим, виконавчим комітетом Бучанської міської ради прийнято рішення від 19.05.2020 № 352/1 «Про надання містобудівних умов та обмежень», за змістом пункту 2 якого вирішено ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» звернутися до Бучанської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва і сплатити пайову участь згідно передбаченого чиним законодавством України порядку.

Пунктом 3 рішення виконавчого комітету визначено, що в разі належності об`єкта будівництва до переліку об`єкті, щодо яких не сплачується пайова участь, відповідно до пп. 2 п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», необхідно надати підтверджуючу документацію.

28.08.2020 відповідач на підставі повідомлення про початок будівельних робіт № КС061201281110 від 07.05.2020, технічного паспорту та висновку про відсоток готовності недобудованого об`єкту нерухомості від 27.08.2020, виданих приватним підприємством "Центр він", зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва – магазин продовольчих та непродовольчих товарів, загальний відсоток готовності складає 42 % (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2156512432108).

В подальшому 05.07.2021, після змін у проєктній документації класу наслідків будівництва на СС2, ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт по об`єкту «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької м. Буча Київської області».

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що будівництво об`єкта ведеться на земельній ділянці 3210800000:01:097:0021 з урахуванням містобудівних умов та обмежень, виданих 07.04.2020 відділом містобудування та архітектури Бучанської міської ради. Технічний нагляд за об`єктом будівництва здійснює Клименко М.О., призначений наказом від 08.05.2020 № 08-р/0520.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі зазначеної заяви ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» останньому 14.07.2021 видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ012210705653.

В Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 18.08.2021 створено та зареєстровано за номером АС01:2704-5800-6392-2166 акт готовності до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької м. Буча Київської області»; характер будівництва – нове будівництво; клас наслідків (відповідальності): СС2; місце розташування об`єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт: Київська обл., Бучанський район, Бучанська територіальна громада, м. Буча (станом 01.01.2021), в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької; код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000: 1230.1 Торгові центри, універмаги, магазини.

У пункті 4 акту готовності об`єкта до експлуатації зазначено, що документом, який дає право на виконання будівельних робіт, є дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.07.2021 № ІУ012210705653.

Відповідно до пункту 5 акту будівельні роботи виконано у строки: початок робіт – липень 2021 року, закінчення робіт – липень 2021 року.

За змістом пункту 6.1 акту готовності об`єкта до експлуатації загальна площа приміщень за результатами технічної інвентаризації складає 1643 кв. м.

Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво, згідно пункту 10 акту готовності об`єкта до експлуатації, становить 29 164,601 тис. грн.

Також у пункті 12 акту замовником зазначено, що пайова участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не сплачується на підставі ст. 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

В подальшому, на підставі вказаного акту готовності об`єкта до експлуатації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» 30.08.2021 видано сертифікат № ІУ122210819494, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердженого його готовність до експлуатації: найменування об`єкта згідно з проектом – «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької м. Буча Київської області»; місце розташування об`єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт – Київська обл., Бучанський район, Бучанська територіальна громада, м. Буча (станом 01.01.2021), в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької.

Згідно з відомостями про основні показники об`єкта, які зазначені у сертифікаті № ІУ122210819494 від 30.08.2021, корисна площа приміщень – 1581.1 кв.м., загальна площа забудови – 1703.2 кв.м., загальна площа будівлі – 1643 кв.м., з яких: 1289.4 кв.м. – магазин продовольчих та непродовольчих товарів, 333.7 кв.м. – магазин непродовольчих товарів, 14.4 кв.м. – пункт охорони, 5.5 кв.м. – контрольно- пропускний пункт.

Відомості про реєстрацію вказаного сертифіката опубліковано в електронному вигляді на порталі ЄДЕССБ за посиланням: https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id = 2643534042342884983/optype=100.

За даними Реєстру дозвільних документів на порталі ЄДЕССБ будівництво об`єкта «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької м. Буча Київської області» розпочато 14.07.2021, завершено – 26.07.2021, введено в експлуатацію – 30.08.2021.

Незважаючи на те, що в акті готовності об`єкта до експлуатації початком будівельних робіт зазначено липень 2021 року, однак як вказав прокурор з посиланням на долучені до матеріалів позовної заяви документи, вбачається, що будівництво вищезазначеного об`єкта фактично розпочато у 2020 році та здійснювалося безперервно у період із 07.05.2020 по 26.07.2021, у тому числі і на момент отримання дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ012210705653 від 14.07.2021, а відтак у замовника будівництва – ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд», виник обов`язок щодо сплати пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бучі.

У поясненнях, поданих позивачем до суду, Бучанскьа міська рада повністю підтримала позов прокурора та вказала, що відповідач отримавши можливість реалізувати будівництво та ввести об`єкт в експлуатацію, не виконав передбачений обов`язок щодо участі у розвитку інфраструктури територіальної громади.

Як зазначалось вище, відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на позов, будь-яких інших пояснень, які б спростовували викладені прокурором обставини суду також не надіслав, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами, поданими прокурором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

За змістом п. 4 ст. 1 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю – щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регламентовано, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини другої вказаної статті виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

За змістом ч. ч. 2, 5 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Згідно відомостей порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 30.08.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі акта готовності до експлуатації об`єкта «Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької м. Буча Київської області» від 19.08.2021, замовнику видано сертифікат, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Згідно з вказаним сертифікатом, код об`єкта за Державним класифікатором будівель та споруд 1230.1 Торгові центри, універмаги, магазини, загальна кошторисна вартість будівництва 29 164,601 тис. грн.

Також, з урахування норм пункту 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Разом з тим, як вбачається з інформації щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації вказаного об`єкта, пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася. Як підставу для звільнення від сплати пайової участі зазначено пункт 13 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX.

Так, 20.09.2019 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі – Закон № 132-IX), пунктом 13 Розділу 1 якого статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.

Вказаний Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 10-13 розділу І цього Закону, які набрали чинності з 01.01.2020, тобто з 01.01.2020 статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено.

Таким чином, за змістом п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Поряд з цим, на 2020 рік встановлено перехідний період, визначений Законом № 132-IX.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі – пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (пп.4, 5, 6 п. 2 ЗУ №132-ІХ від 20.09.2019).

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника,який виникає на підставі положень закону. А замовник будівництва не звільняється від обов`язку щодо сплати пайової участі для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, проте розміри такої пайової участі та порядок сплати змінено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX від 20.09.2019, якщо будівництво такого об`єкту розпочато до 2021 року.

Отже, у даному випадку, обов`язок відповідача як замовника будівництва здійснити оплату пайового внеску до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію визначений безпосередньо приписами п. 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX.

Верховний Суд у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 сформував правові позиції про те, що передбачений Розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

- об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

- об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Тобто, норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв`язку та не є взаємодоповнюючими.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.12.2024 у справі № 903/283/24, від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23, від 20.05.2025 у справі №915/476/24.

При цьому, Верховний Суд виходить з того, що наведені висновки щодо застосування абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ у спірних правовідносинах відповідають загальним принципам рівності та справедливості, є націленими на те, щоб замовник будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та/або після 01.01.2020 та добросовісно виконав встановлений законом обов`язок щодо пайової участі, був у однакових ринкових умовах із забудовником, який аналогічно розпочав будівництво, але до введення об`єкта в експлуатацію такого обов`язку не виконав, можливо навіть свідомо уникаючи сплати пайової участі.

Враховуючи вищенаведене, саме відповідач був зобов`язаний звернутися до міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта (будівельні роботи згідно з повідомленням про початок будівельних робіт № КС061201281110 розпочато 07.05.2020) і до введення його в експлуатацію у серпні 2021 року сплатити пайовий внесок.

Однак, до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва замовник ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» не звертався, будь-які документи для розрахунку розміру пайової участі, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, не надавав та кошти пайової участі до місцевого бюджету не сплачував, що вбачається у тому числі зі змісту листа Бучанської міської ради від 17.07.2024 №1231-09/5000.

Таким чином, відповідач, у порушення абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, яким передбачено обов`язок замовника будівництва перерахувати до відповідного місцевого бюджету населеного пункту кошти пайової участі, вказаний обов`язок не виконав та не сплатив до місцевого бюджету кошти пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту міста Бучі до введення об`єкту будівництва в експлуатацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

У зв`язку з відмовою забудовника від сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними, відтак, у Бучанської міської ради виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких встановлений законом.

У такому разі суд виходить з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із ч. 2 ст. 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов`язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи те, що будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів в межах вулиць Тарасівська, Н. Яремчука та С. Крушельницької м. Буча Київської області фактично розпочалося 07.05.2020, тривало до липня 2021 року, а об`єкт введено в експлуатацію в серпні 2021 року, у відповідача з серпня 2021 року виник обов`язок щодо перерахування до місцевого бюджету пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об`єкта в експлуатацію.

З урахуванням норм Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX замовник ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд», розпочавши у 2020 році будівництво, не звернулось до органу місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та документами, які підтверджують вартість будівництва, а також не сплатив пайову участь до місцевого бюджету до прийняття об`єкту в експлуатацію.

При цьому замовник, в порушення вимог абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX у пункті 12 акту готовності об`єкта до експлуатації, протиправно зазначив як підставу звільнення від сплати пайової участі пункт 13 розділу І вказаного Закону, який, серед іншого, стосується виключення у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності» норми ст. 40, що регулювала порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі до 01.01.2020.

Проте, відповідачем не враховано, що він зобов`язаний був протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта виконати вимоги підпунктів 3, 4 абз.2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX та звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додати документи, які підтверджують вартість будівництва та сплатити кошти пайової участі до місцевого бюджету за результатами проведеного органом місцевого самоврядування розрахунку.

Відповідно до інформації Бучанської міської ради, викладеної у листах від 17.07.2024 №1231-09/5000 та від 12.09.2025 №12.1-09/5499, ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» не зверталось до Бучанської міської ради із заявою для визначення розміру пайової участі щодо вказаного об`єкта будівництва, договір пайової участі між сторонами укладений не був.

Отже, відповідач як замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайову участь у розвиток інфраструктури населенного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Стосовно визначення розміру пайової участі.

Згідно даних акту готовності об`єкта до експлуатації, сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 30.08.2021 №IУ122210819494, загальна кошторисна вартість будівництва становить 29 164 601,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 зазначив, що відповідність (обґрунтованість) розрахованого розміру (величини) пайової участі має істотне значення для розгляду та вирішення спору щодо сплати пайової участі.

Розрахунок розміру пайової участі у зв`язку з будівництвом об`єкта проведено на підставі Закону № 132-ІХ, акту готовності об`єкта до експлуатації та відомостей сертифікату №ІУ122210819494 від 30.08.2021.

Враховуючи наведене та зважаючи на норми пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX, розмір пайової участі у зв`язку з будівництвом нежитлових будівель та споруд, який на підставі ч. 1 ст.1212 ЦК України підлягає стягненню з відповідача, складає 1 166 584,04 грн (29 164 601,00 грн х 4% = 1 166 584,04 грн).

Також прокурором заявлено до стягнення 776221,08 грн інфляційних втрат (з 31.08.2021 по 31.12.2025)та 153605,56 грн 3% річних (з 31.08.2021 по 19.01.2026).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтю 625 ЦК України розміщено у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Отже, положення розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).

Таким чином, дія ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України. Тому, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 01.10.2014 у справі № 6-113цс14, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18 та у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17.

Відтак, наявні законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, вимога прокурора про стягнення інфляційних втрат за період з 31.08.2021 (день наступний за днем видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта – 30.08.2021) по 31.12.2025 (останній день останнього місяця, за який опубліковано індекс інфляції, який передує зверненню прокурора до суду із позовом), а також 3 % річних за період з 31.08.2021 по 19.01.2026 є правомірною та обґрунтованою.

Суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за допомогою системи «Ліга:Закон» і періодів їх проведення та встановив, що надані прокурором розрахунки є арифметично правильними та правомірними, у зв`язку з чим заявлені до стягнення 153605,56 грн 3% річні та 776221,08 грн інфляційні втрати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо підстав представництва прокурором держави у суді в інтересах Бучанської міської ради, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Виконання цієї функції повинно відповідати принципам закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовом процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини (аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у пункті 68 постанови від 18.12.2025 у справі № 160/4161/24).

Виключність звернення прокурора до суду в порядку представництва інтересів держави полягає у субсидіарному (додатковому) характері цієї функції, яка може бути реалізована лише за умови дотримання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є поняття «інтерес держави». Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку порушення інтересів держави полягає у несплаті, в порушення абз. 2 п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, до місцевого бюджету територіальної громади коштів пайової участі для створення і розвитку інфраструктури міста Бучі, що призвело до ненадходження коштів до відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України передбачено, що складовою частиною доходів бюджету розвитку місцевих бюджетів є кошти, отримані як пайова участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За змістом ч. 1 ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Таким чином, нормами ст. ст. 142, 143 Конституції України, ст. 7 Бюджетного кодексу встановлено основні принципи регулювання бюджетних відносин в Україні, які деталізовано у п. 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» щодо джерел наповнення бюджету для забезпечення потреб суспільства та держави.

Відтак, правовідносини, що є предметом даного спору, пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету.

Наведені у позовній заяві порушення містобудівного та бюджетного законодавства у вигляді несплати замовником будівництва до бюджету коштів пайової участі в сумі 1 166 584,04 грн зумовлюють ненадходження до місцевого бюджету таких коштів, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) міській раді, територіальній громаді і державі в цілому.

Також спірні правовідносини містять ознаки виключного випадку для прокурорського реагування, оскільки за наявності факту очевидної бездіяльності компетентного суб`єкта владних повноважень щодо стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, інтереси держави можуть бути поновлені за ініціювання їх захисту прокурором в межах повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У даному випадку уповноваженим суб`єктом владних повноважень щодо захисту інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних зі сплатою до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) є Бучанська міська рада.

Об`єкт будівництва, у зв`язку з будівництвом та введенням в експлуатацію якого замовником ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» не сплачено до місцевого бюджету кошти пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, знаходиться у місті Бучі Бучанського району Київської області.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, у тому числі, доходи місцевих бюджетів.

Під правом комунальної власності розуміють право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

У розумінні вимог ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 2, ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Бучанська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У спірних правовідносинах щодо стягнення із відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, Бучанська міська рада виступає як сторона позадоговірного зобов`язання та орган місцевого самоврядування, до бюджету якого перераховуються кошти пайової участі.

З огляду на викладене, у даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в особі Бучанської міської ради через їх порушення, що полягає у неналежному виконанні відповідачем обов`язку зі сплати коштів пайової участі та призвело до ненадходження цих коштів до місцевого бюджету, які згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України є складовою частиною місцевого бюджету, та необхідні для подальшого створення і розвитку інфраструктури міста Бучі, чим порушуються економічні інтереси територіальної громади вказаного населеного пункту, а також через нездійснення міською радою, в порушення ст. 145 Конституції України, визначених ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень щодо звернення до суду на захист інтересів територіальної громади.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

При цьому, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Варто зауважити, що окружна прокуратура, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ґрунтовно поінформувала Бучанську міську раду про існування означених порушень інтересів держави, а також витребувала інформацію щодо вжитих та запланованих заходів із їх усунення (листи від 15.07.2024 №53-4662вих-24, від 03.09.2025 №53-5450вих-25).

Водночас, позивачем не вжито заходів до усунення порушень інтересів держави, зокрема, не пред`явлено до суду позову про стягнення з відповідача грошових коштів (пайової участі) до місцевого бюджету.

Бучанська міська рада листом від 17.07.2024 №12.1-09/5000 повідомила прокуратуру, що ТОВ «Будівельна компанія Дістріктбуд» не зверталося до Бучанської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, договір пайової участі між сторонами укладений не був.

Крім того, у листі Бучанської міської ради від 12.09.2025 №12.1-09/5499 зазначено, що Бучанською міською радою не вживались заходи щодо примусового стягнення коштів у судовому порядку. Також, зі змісту вказаних листів вбачається, що міська рада не планує вживати будь-яких заходів щодо стягнення коштів пайової участі з відповідача.

Вказане свідчить про те, що позивачем, якому достовірно відомо про вищевказані порушення щодо несплати коштів пайової участі замовником будівництва вказаного об`єкту, жодні заходи зі стягнення коштів пайової участі не вживаються, що свідчить про свідоме нездійснення органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах своїх повноважень, та змусило прокурора самостійно здійснити розрахунок розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва та звернутися з позовом до суду в інтересах держави відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У зв`язку з викладеним, у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.

Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Бучанської міської ради шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується: наявним порушенням інтересів держави і необхідністю їх комплексного захисту; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у цих спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування порушення, не здійснює захисту інтересів держави.

За таких обставин, прокурором дотримано вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та повідомлено позивача про прийняте рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову листом від 16.03.2026 №53-73-3048 вих-26.

Щодо судових витрат суд вважає за доцільне зазначити таке.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», арифметично правильна сума з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та пониженного коефіцієнту 0,8 складає 25 156,93 грн (2096410,68*1,5%*0,8), яка покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Зважаючи на те, що саме прокуратурою подано позовну заяву та сплачено судовий збір, стягнення цих витрат відбувається на користь заявника – прокуратури.

Ураховуючи те, що прокурором при поданні зазначеної позовної заяви сплачено суму судового збору у розмірі 31446,20 гривень, без урахування ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру, суд звертає увагу останнього на приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно якого сплачена сума судового збору в розмірі 6289,27 грн (31446,20-25156,93) може бути повернута згідно ухвали суду за відповідним клопотанням.

Керуючись ст. 73,74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дістріктбуд» (04116, місто Київ, вулиця Кирило-Мефодіївська, будинок 2, офіс 395, код ЄДРПОУ 43112519) на користь Бучанської міської ради (08292, Київська обл., Бучанський р-н, місто Буча, вул. Енергетиків, будинок 12, код ЄДРПОУ 04360586) 1 166 584 (один мільйон сто шістдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн 04 коп. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, 776 221 (сімсот сімдесят шість тисяч двісті двадцять одну) грн 08 коп. інфляційних втрат і 153 605 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот п`ять) грн 56 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Дістріктбуд» (04116, місто Київ, вулиця Кирило-Мефодіївська, будинок 2, офіс 395, код ЄДРПОУ 43112519) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) – 25 156 (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят шість) грн 93 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2026 року

Суддя О.В. Щоткін