Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/8524/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2026Справа № 910/8524/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СІЛЬ ЗАКАРПАТТЯ" (90550, Закарпатська обл., Тячівський р-н, село Теребля, вул. Центральна, будинок 100) до Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЮКОН" (03039, місто Київ, вул. Голосіївська, будинок 17, поверх 8) про визнання договору недійсним,

За участю представників:

від позивача - Войцешук В. В. (поза межами приміщення суду);

від відповідача - Кучерук Н. С. (поза межами приміщення суду).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.07.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СІЛЬ ЗАКАРПАТТЯ" сформовано позовну заяву до Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЮКОН" про визнання недійсним Договору відсоткової позики № Ю(П)-22/09-5 від 22.09.2022 року, укладений між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» (ЄДРПОУ: 41476864) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СІЛЬ ЗАКАРПАТТЯ» (ЄДРПОУ: 44833129), та була передана 13.07.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач на момент укладення договору не мав необхідної ліцензії та не мав статусу фінансової установи, не мав права здійснювати відповідної діяльності, тому укладений договір суперечить вимогам закону, що відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено н 18.08.2026.

04.08.2026 представником відповідача в системі «Електронний Суд» сформовано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що як вбачається з оспорюваного договору, він був укладений Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон», від імені та в інтересах якого на підставі договору про управління активами від 23.05.2018 №23/05-2018 діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Про Капітал Ессет Менеджмент», яке мало чинну ліцензію на управління активами інституційних інвесторів, видану на підставі рішення НКЦПФР від 12.07.2016 №740. Крім того, станом на дату укладення оспорюваного договору відповідачу належало 50% статутного капіталу ТОВ «Сіль Закарпаття».

Отже, право компанії з управління активами на розпорядження активом венчурного фонду шляхом оформлення/ укладення від імені та в інтересах АТ «ЗНВКІФ «Юкон» оспорюваного договору, позичальником в якому виступала юридична особа, 50 % статутного капіталу якої належить АТ «ЗНВКІФ «Юкон» - було прямо передбачено спеціальним законом.

08.08.2026 представником позивача в системі «Електронний суд» формовано відповідь на відзив, в якій зокрема зазначав, що оскільки п. 23.13 договору про управління активами від 23.05.2018 №23/05-2018, укладеного між АТ «ЗНВКІФ «Юкон» та ТОВ «КУА «Про Капітал Ессет Менеджмент» визначено, що останній не має права надавати кредити за рахунок активів АТ «ЗНВКІФ «Юкон», твердження відповідача про можливість укладення оскаржуваного договору без обов`язкової наявності відповідної на це ліцензії внаслідок дії ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діяльність з управління активами інституційних інвесторів» є спростованим.

09.08.2026 представником позивача в системі «Електронний суд» формовано заяву про заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу, визначеному відповідачем.

09.08.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СІЛЬ ЗАКАРПАТТЯ", надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

12.08.2026 через систему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЮКОН", надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

14.08.2026 представником відповідача в системі «Електронний Суд» сформовано заперечення на відповідь на відзив. Вказував, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2026 у справі №907/1303/25 було встановлено, що за своїм змістом та правовою природою оспорюваний договір є договором позики. Твердження позивача про те, що до спірних правовідносин має застосовуватися Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» є безпідставним, оскільки вказаний Закон було введено в дію 01.01.2024.

Ухвалами суду від 17.08.2026 задоволено заяви ТОВ «ТД «Сіль Закарпаття» та представника АТ «ЗНВКІФ «Юкон» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ). Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою суду від 18.08.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі №910/8524/26 та призначено справу до розгляду по суті на 17.09.26 о 12:45 год.

09.09.2026 через систему Електронний суд від представника Акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЮКОН", надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 10.09.2026 заяву представника АТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ЮКОН" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

17.09.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СІЛЬ ЗАКАРПАТТЯ" сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.09.2026 відкладено підготовче засідання на 24.09.26 о 09:45 год.

У зв`язку з тривалою повітряною тривогою в місті Києві розгляд справи призначений на 24.09.2026 був знятий та ухвалою суду від 24.09.2026 відкладено судове засідання на 06.10.26 о 10:00 год.

У судовому засіданні 06.10.2026 представники сторін приймали участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку.

В судовому засіданні 06.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

22.09.2022 між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон», від імені та в інтересах якого на підставі договору про управління активами від 23.05.2018 №23/05-2018 діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Про Капітал Ессет Менеджмент» (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіль Закарпаття» (далі - позичальник) укладено Договір відсоткової позики №Ю(П)-22/09-5 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому Договором, а Позичальник, в свою чергу, зобов`язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити відсотки в розмірі та порядку, встановлених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору сума позики за Договором становить 9 700 000,00 грн (без ПДВ). Сума позики перераховується на поточний рахунок Позичальника повністю або частково протягом строку дії цього Договору.

За цим договором Позичальник зобов`язаний сплачувати відсотки в розмірі 0,01% річних від суми позики (або її частини, з урахуванням п. 2.3 Договору) до ня фактичного повернення позики. День фактичного повернення позики (її частини) визначається згідно з п. 5.3 Договору (п. 2.2 Договору).

Позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (п. 3.1. Договору).

За змістом п. 4.1. Договору датою повернення позики є 30 вересня 2025 року.

Порядок повернення суми позики сторонами визначено у розділі 5 Договору, за змістом п.п. 5.1.-5.4. якого Позичальник зобов`язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) в термін, встановлений в п. 4.1 цього Договору.

Сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок Позикодавця.

Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок Позикодавця.

У будь-який момент суму позики (її частину) може бути достроково повернуто Позичальником у порядку, передбаченому п. 5.2. Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору при отриманні позики позичальник гарантує, що: а) позичальник є підприємством (організацією, установою), зареєстрованим та існуючим згідно чинного законодавства України, б) позичальник спроможний здійснити цей договір та виконати зобов`язання за ним, оскільки він має всі повноваження згідно його Статуту, або від співвласників/акціонерів, що не суперечать положенням чинного законодавства або договірним обмеженням, обов`язковим для позичальник, його Статуту або іншим установчим документам; в) не існує ніякого відомого позичальнику розслідування з боку суду, господарського суду, державних чи інших органів, яке може суттєво негативно вплинути на фінансові можливості або діяльність позичальника та про які позикодавець не був попереджений до укладення цього договору.

Позичальник зобов`язується забезпечити повернення одержаної позики та сплату нарахованих відсотків на умова, передбачених цим договором (п. 7.1 договору).

За порушення строків повернення позики, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства (п. 10.1 договору).

Положеннями п. 11.1. Договору визначено, що він набуває чинності з моменту надання Позикодавцем суми позики Позичальнику та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором.

Згідно з п. 11.6 договору позикодавець - Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон», управління активами якого здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Про Капітал Ессет Менеджмент», є інститутом спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами якого не включаються до складу валового доходу відповідно до Податкового кодексу України.

Позичальник - ТОВ «Торговий дім «Сіль Закарпаття» має статус платника податку на прибуток на загальних підставах (п. 11.7 договору).

Пунктом 11.9 договору сторони погодили, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладення договору йому надана інформація, зазначена в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зазначена інформація забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Позичальник підтверджує, що ознайомлений з його правом доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Також, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2026 у справі № 907/1303/25, яке набуло законної сили, задоволено позов Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіль Закарпаття» про стягнення 1 800 000,00 грн боргу та 1244,08 грн відсотків у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором відсоткової позики №Ю(П)-22/09-5 від 22.09.2022.

У відповіді на відзив, сформованої в системі «Електронний Суд» у цій справі, позивач зазначає, що 13.07.2026 ним через залучене за договором доручення ТОВ «ВМ «Варга» сплачено борг у повному обсязі за платіжними інструкціями від 10.07.2026 №№ 151, 152, 149, 150.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що після укладення договору позивачу стало відомо про те, що всупереч запевнень відповідача про надання кредиту у відповідності до законодавства України, на момент йог укладення відповідач-позикодавець не мав передбаченого законом права здійснювати діяльність із кредитування, оскільки не мав відповідної ліцензії (дозволу) та не був включений до відповідного державного реєстру фінансових установ, що вимагалося законодавством, чинним на момент укладення договору. Також договір є таким, що не містить істотних умов, визначених законодавством для такого виду договорів, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За загальними правилами цивільного судочинства підставою недійсності договору є недодержання в момент його вчинення вимог законодавства щодо дієздатності сторін, вільного волевиявлення або реальної спрямованості на правові наслідки. Зокрема стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до договору та визначає, що його зміст не може суперечити закону та моральним засадам суспільства, при його укладенні особа має дотримуватися необхідного обсягу цивільної дієздатності, її волевиявлення має бути вільним і відповідати внутрішній волі, а сам договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2021 в справі № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18)).

Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2020 в справі № 177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19)).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Відносини, які виникають під час проведення професійної діяльності на ринках капіталу а організованих товарних ринках регулюються, окрема, Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та Законом України «Про інститути спільного інвестування».

Інституційні інвестори - це інвестори у фінансові інструменти, які є інститутами спільного інвестування (пайовими та корпоративними інвестиційними фондами), інвестиційними фондами, взаємними фондами інвестиційних компаній, недержавними пенсійними фондами, фондами банківського управління, страховими компаніями, іншими фінансовими установами, що здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок таких осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 41 вказаного закону професійна діяльність на ринках капіталу - це діяльність акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю або товариств з додатковою відповідальністю з надання фінансових та інших послуг на ринках капіталу під час здійснення будь-якого виду діяльності, передбаченого частиною другою цієї статті.

Поєднання професійної діяльності на ринках капіталу з іншими видами діяльності дозволяється виключно в таких випадках:

1) поєднання провадження банківської діяльності з діяльністю з торгівлі фінансовими інструментами, депозитарною діяльністю, діяльністю з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю та діяльністю з управління іпотечним покриттям;

2) поєднання провадження професійним учасником ринків капіталу своєї діяльності з діяльністю з надання інформаційних послуг на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

3) поєднання провадження професійним учасником ринків капіталу своєї діяльності з діяльністю торгового репозиторію;

4) поєднання провадження професійним учасником ринків капіталу клірингової діяльності з визначення зобов`язань з діяльністю з організації торгівлі продукцією та/або діяльністю з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах;

5) поєднання провадження оператором організованого ринку капіталу своєї діяльності з діяльністю з організації торгівлі продукцією;

6) поєднання провадження Національним банком України своєї діяльності з професійною діяльністю на ринках капіталу у випадках, встановлених законом.

На ринках капіталу здійснюються такі види професійної діяльності: 1) діяльність з торгівлі фінансовими інструментами; 2) діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами; 3) клірингова діяльність; 4) депозитарна діяльність; 5) діяльність з управління активами інституційних інвесторів; 6) діяльність з управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю; 7) діяльність з адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Діяльність з управління активами інституційних інвесторів - це професійна діяльність учасника ринків капіталу - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору з інституційними інвесторами, чи професійна діяльність учасника ринків капіталу - іншої фінансової установи, що провадиться нею на підставі договору з емітентом іпотечних облігацій (ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діяльність з управління активами інституційних інвесторів регулюється спеціальним законодавством.

За приписами ст. 2 Закону України «Про інститути спільного інвестування» тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв`язку з утворенням та діяльністю суб`єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери інститутів спільного інвестування та захисту прав учасників інститутів спільного інвестування.

Інститут спільного інвестування - корпоративний або пайовий фонд (п. 10 ч.1 вказаного закону).

Корпоративний фонд - юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування. Корпоративний фонд вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Корпоративний фонд набуває статусу інституту спільного інвестування з дня внесення відомостей про нього до Реєстру (ч. ч. 1, 4 ст. 8 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про інститути спільного інвестування» реєстрація інституту спільного інвестування здійснюється Комісією шляхом внесення відомостей про інститут спільного інвестування до Реєстру з присвоєнням такому інституту реєстраційного коду. Ведення Реєстру здійснюється Комісією. Підставою для внесення відомостей про інститут спільного інвестування до Реєстру є зареєстрований в установленому Комісією порядку регламент. Інформація з Реєстру розміщується на офіційному веб-сайті Комісії в порядку та обсязі, встановлених Комісією.

Державну реєстрацію юридичної особи АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» було проведено 25.07.2017, що підтверджується загальнодоступними ними офіційного сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за посиланням: https://www.nssmc.gov.ua/licensee/?edrpou=41476864#tab-1

При цьому регламент інституту спільного інвестування АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» було зареєстровано 15.08.2017, присвоєно реєстраційний код ЄДРІСІ: 13300532.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про інститути спільного інвестування» управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами.

Компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування (ч. 1 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування).

У відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами. У відносинах з третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду - за власний рахунок (ч. 6 ст. 63 вказаного закону).

В матеріалах справи міститься договір про управління активами АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» №23/05-208 від 23.05.2018, укладений між ТОВ «Компанія з управління активами «Про капітал Ессет Менеджмент», що має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), видану на підставі Рішення №740 від 12.07.2016, строк ді 19.08.2016 - необмежений, та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» (фонд), відповідно до п. 1.1 якого Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а Компанія з управління активами приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього договору та у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 2 Інвестиційної декларації АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон», що є додатком до договору про управління активами від 23.05.2018 №23/05-2018, передбачено, що відповідач має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» можуть надаватися тільки юридичним особам за умови, що не менше як 10% статутного капіталу відповідної юридичної особи належить відповідачу.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про інститути спільного інвестування» До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов`язання. Такі зобов`язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством.

Венчурний фонд має право надавати кошти у позику. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, за умови що не менш як 10 відсотків статутного капіталу відповідної юридичної особи належить такому венчурному фонду.

АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» станом на дату укладення оспорюваного договору належало 50% статутного капіталу ТОВ «ТД «Сіль Закарпаття», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.09.2022.

З огляду на викладене та враховуючи, що право на видачу позики позивачу було надано відповідачу Законом України «Про інститути спільного інвестування», а при укладені оспорюваного договору від імені та в інтересах відповідача діяла компанія з управління активами, яка мала відповідну ліцензію на управління активами інституційних інвесторів, тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Також безпідставними є й посилання позивача на ст. 13 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», оскільки такий введений в дію з 01 січня 2024 року, тобто після виникнення спірних правовідносин у 2022 році.

Твердження позивача про те, що договір є таким, що не містить істотних умов, визначених законодавством для такого виду договорів, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», спростовуються умовами самого договору.

Так, пунктом 11.9 договору сторони погодили, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладення договору йому надана інформація, зазначена в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зазначена інформація забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Позичальник підтверджує, що ознайомлений з його правом доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Крім того, слід зазначити, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2026 у справі № 907/1303/25, яке набуло законної сили, задоволено позов Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юкон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сіль Закарпаття» про стягнення 1 800 000,00 грн боргу та 1244,08 грн відсотків у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором відсоткової позики №Ю(П)-22/09-5 від 22.09.2022.

Відповідно до ч. 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2026 у справі № 907/1303/25 було встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором позики.

Крім того, у відповіді на відзив, сформованої в системі «Електронний Суд» у цій справі, позивач зазначає, що 13.07.2026 ним через залучене за договором доручення ТОВ «ВМ «Варга» сплачено борг у повному обсязі за платіжними інструкціями від 10.07.2026 №№ 151, 152, 149, 150.

Відповідно до частин 1, 2 ст.13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК).

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний (відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 ГПК).

Згідно зі ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд оцінив подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності, дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ