Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №910/6727/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2026Справа № 910/6727/26

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовомОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" (03150, місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 33/37)

провизнання порушеним корпоративного права, зобов`язання надати інформацію та доступ до оригіналів документів

Представники сторін

від позивача:Литвиненко М.В.

від відповідача:Ямнюк В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.06.2026 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" про визнання порушеним корпоративного права, зобов`язання надати інформацію та доступ до оригіналів документів.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилалась на те, що відповідач порушує його корпоративні права та не дає доступу до фінансової документації товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6727/26, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.07.2026.

26.06.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.07.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

15.07.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

26.06.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 20.07.2026 суд, керуючись пунктом 3 частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.08.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2026 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення судового засідання на 20.08.2026.

17.08.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судове засідання 20.08.2026 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 20.08.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач у справі) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" (відповідач) та володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 50 відсотків.

З метою реалізації належних їй корпоративних прав позивач неодноразово зверталася до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ" із письмовими вимогами про надання інформації та документів щодо діяльності товариства, а також про забезпечення можливості належної участі у корпоративному управлінні.

Позивач просила надати документи, що безпосередньо стосуються фінансово господарської діяльності Товариства: фінансову звітність, податкову звітність, банківські виписки, оборотно-сальдові відомості, регістри бухгалтерського обліку, первинну бухгалтерську документацію, договори, акти, видаткові накладні, товарно транспортні накладні, платіжні документи, інформацію щодо руху коштів, відомості про дебіторську та кредиторську заборгованість, документи щодо основних засобів та іншого майна товариства, протоколи загальних зборів учасників, накази керівника товариства та інші документи, необхідні для здійснення корпоративного контролю.

Позивач, також, вимагала надати копії фінансової звітності, банківських виписок, договорів, первинної бухгалтерської документації, податкової звітності та інших документів за період з 01.07.2024 по І квартал 2026 року, а також інші документи, які стосуються діяльності товариства.

Також, в інтересах позивача адвокатом Литвиненком М.В. були направлені адвокатські запити про надання інформації.

Відповідач не надав позивачу запитувані документи у встановлений законом строк та фактично звів реалізацію корпоративного права позивача до формальної пропозиції ознайомлення з документами у місті Львові.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не надав позивачу запитувані документи у встановлений законом строк, за таких підстав, просить суд:

- визнати порушеним корпоративне право ОСОБА_1 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" на отримання інформації про діяльність товариства, ознайомлення з документами товариства та отримання їх копій у зв`язку з ненаданням Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" запитуваних документів та створенням перешкод у реалізації корпоративних прав учасника;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 та її представнику адвокату Литвиненку Михайлу Володимировичу належним чином засвідчені копії документів товариства за період з 01.07.2024 по дату фактичного виконання рішення суду у паперовій та/або електронній формі шляхом направлення на поштову адресу представника позивача: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85/87-А, та/або на електронну адресу представника позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: фінансової звітності; податкової звітності з додатками, уточненнями та квитанціями контролюючих органів; оборотно-сальдових відомостей за всіма рахунками бухгалтерського обліку; банківських виписок за всіма рахунками товариства; регістрів бухгалтерського обліку, карток рахунків, журналів операцій та аналітичних відомостей; первинної бухгалтерської документації; договорів, додаткових угод, специфікацій, заявок, рахунків та документів щодо їх виконання; актів приймання-передачі, актів виконаних робіт/наданих послуг; видаткових накладних, прибуткових накладних та товарно-транспортних накладних; платіжних доручень, платіжних інструкцій, касових документів та інших документів щодо руху коштів; відомостей про дебіторську заборгованість із розшифруванням контрагентів, підстав виникнення та строків погашення; відомостей про кредиторську заборгованість із розшифруванням контрагентів, підстав виникнення та строків погашення; документів щодо основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, іншого майна та активів товариства; інвентаризаційних описів, актів інвентаризації, документів щодо списання, відчуження або передачі майна; протоколів загальних зборів учасників, рішень учасників, документів щодо повідомлення учасників про проведення загальних зборів; наказів та розпоряджень директора товариства, які стосуються фінансово господарської діяльності, майна, працівників, правочинів та організації роботи товариства; інших документів, зазначених у письмових вимогах позивача та адвокатських запитах, які стосуються фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" та зберігаються або повинні зберігатися товариством;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" забезпечити ОСОБА_1 та її представнику адвокату Литвиненку Михайлу Володимировичу безперешкодний доступ до оригіналів документів товариства для ознайомлення за місцезнаходженням юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф": 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37, у погоджений сторонами робочий день та час, але не пізніше 5 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статті 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 96-1 Цивільного кодексу України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Статтею 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідного товариства та/або вимогу нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі відповідного товариства, та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника чи скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином і підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи:

1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);

6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;

7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

8) річну фінансову звітність;

9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів;

11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;

12) документи, що підтверджують права товариства на майно;

13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства (частини 2, 3 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

За приписами частини 4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою (частина 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Суд зазначає, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20.

Відповідно до частин 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Отже, виконавчий орган товариства був зобов`язаний надати позивачу копії відповідних документів у 10-денний строк.

При цьому, суд зазначає, що запитувані позивачем документи відповідають наведеному в статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" переліку.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання відповідачем запитуваних позивачем документів у визначений Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" строк.

За приписами частин 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частина 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлює, що за підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Проте, жодною нормою Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не передбачено можливості відмови учаснику в наданні документів з підстав несплати ним вартості виготовлення копій, або відкладення виконання цього обов`язку до моменту сплати відповідних коштів.

Отже, виходячи з приписів статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства, порушено права позивача на інформацію як учасника товариства та його корпоративні права, а тому у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" виник обов`язок з виконання вимог учасника - ОСОБА_1 щодо надання витребуваних документів щодо господарської діяльності товариства.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів щодо господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф", а також надати безперешкодний доступ до оригіналів документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" для ознайомлення за місцезнаходженням юридичної особи, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Проте, суд зазначає, що вимоги позивача в частині встановлення строку для надання запитуваних документів в термін 5-ти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили не відповідає приписам частини 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та є необґрунтованим позивачем, з огляду на що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що вимога про визнання порушеним корпоративне право ОСОБА_1 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" на отримання інформації про діяльність товариства, ознайомлення з документами товариства та отримання їх копій у зв`язку з ненаданням Товариством з обмеженою відповідальністю "ДМ Проф" запитуваних документів та створенням перешкод у реалізації корпоративних прав учасника, не може бути задоволена, оскільки у даному випадку оспорювання дій відповідача направлено не на вирішення спору між сторонами по суті, а на встановлення певних юридичних фактів, що є неефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки не призведе до відновлення порушеного права.

В той же час, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ" (03150, місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 33/37, ідентифікаційний код 45507382) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) належним чином засвідчені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ" за період з 01.07.2024 по дату фактичного виконання рішення суду у паперовій та/або електронній формі шляхом направлення на поштову адресу представника позивача: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85/87-А, та/або на електронну адресу представника позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: фінансової звітності; податкової звітності з додатками, уточненнями та квитанціями контролюючих органів; оборотно-сальдових відомостей за всіма рахунками бухгалтерського обліку; банківських виписок за всіма рахунками Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ"; регістрів бухгалтерського обліку, карток рахунків, журналів операцій та аналітичних відомостей; первинної бухгалтерської документації; договорів, додаткових угод, специфікацій, заявок, рахунків та документів щодо їх виконання; актів приймання-передачі, актів виконаних робіт/наданих послуг; видаткових накладних, прибуткових накладних та товарно-транспортних накладних; платіжних доручень, платіжних інструкцій, касових документів та інших документів щодо руху коштів; відомостей про дебіторську заборгованість із розшифруванням контрагентів, підстав виникнення та строків погашення; відомостей про кредиторську заборгованість із розшифруванням контрагентів, підстав виникнення та строків погашення документів щодо основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, іншого майна та активів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ"; інвентаризаційних описів, актів інвентаризації, документів щодо списання, відчуження або передачі майна; протоколів загальних зборів учасників, рішень учасників, документів щодо повідомлення учасників про проведення загальних зборів; наказів та розпоряджень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ", які стосуються фінансово господарської діяльності, майна, працівників, правочинів та організації роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ".

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ" (03150, місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 33/37, ідентифікаційний код 45507382) забезпечити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) безперешкодний доступ до оригіналів документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ" для ознайомлення за місцезнаходженням юридичної особи, у погоджений сторонами робочий день та час.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ ПРОФ" (03150, місто Київ, вулиця Лабораторна, будинок 33/37, ідентифікаційний код 45507382) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний тест рішення складено: 15.10.2026

Суддя Н.Плотницька