Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №908/1079/26 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №908/1079/26

Суддя: Ярешко Оксана Володимирівна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року м. Дніпро Справа № 908/1079/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Ярешко О.В.

суддів: Демчини Т.Ю., Кучеренко О.І.,

секретар судового засідання Солодова І.М.

За участю представників учасників справи:

від позивача – адвокат Бречко М.П. ордер ВК № 1240919 від 28.08.2026 (у режимі відеоконференцзв`язку)

від відповідача – адвокат Краснокутська Ю.О., довіреність № 6 від 02.01.2026 (у режимі відеоконференцзв`язку)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Дворянська, буд. 9А, наявний зареєстрований електронний кабінет) на Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 (суддя Проскуряков К.В., повне рішення складено 10.08.2026) у справі № 908/1079/26

за позовом: Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт Новопокровка, вул. Дворянська, буд. 9А; код ЄДРПОУ 04396874)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35; код ЄДРПОУ 42093239)

про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.03.2026 до договору № 165 від 18.12.2025 та стягнення 29231,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Новопокровська селищна рада Чугуївського району Харківської області звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.03.2026 до Договору № 165 від 18.12.2025 та стягнення 29231,33 грн.

Позивач обґрунтовував свої вимоги ст.ст. 203, 215, 1212 ЦК України та вказував, що оскаржувана додаткова угода була укладена з порушенням вимог пп. 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), та пп. 7 пункту 12.12 Договору № 165 від 18.12.2025. Позивач зазначав, що відповідно до погодженого сторонами порядку зміни ціни, коефіцієнт коливання (Кколивання) розраховується за формулою Сц2/Сц1. Оскільки додатковою угодою № 1 від 01.02.2026 сторони внесли попередні зміни до ціни, то місяцем останнього визначення ціни (внесення змін) є лютий 2026 року. Відповідно, показник Сц1 (середньозважена ціна РДН за місяць визначення ціни) має визначатися за лютий 2026 (10,04828 грн/кВт.год без ПДВ). Оскільки місяцем, що передує березневій зміні ціни, також є лютий 2026, показник Сц2 також дорівнює ціні РДН за лютий 2026 (10,04828 грн/кВт.год без ПДВ). Таким чином, на переконання позивача, Кколивання = 10,04828 / 10,04828 = 1, що виключає можливість підвищення ціни електричної енергії з 01.03.2026, а ціна мала залишитися на рівні 10,679949 грн/кВт.год з ПДВ. Після укладення додаткової угоди № 2 позивач зрозумів, що вона була вчинена під впливом помилки. Також позивач вважає, що відповідачем порушено строк попередження про зміну ціни, передбачений пунктами 4.4 та 12.6 Договору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 у справі № 908/1079/26 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд відхилив підхід позивача, за яким для розрахунку коливання ринку показник лютого 2026 ділився на лютий 2026 (що математично завжди дає одиницю « 1»). Суд зазначив, що буквальне ділення показника самого на себе повністю позбавляє комерційного і господарського сенсу погоджений договірний механізм, блокує можливість реагування ціни на ринкові зміни та перекладає на постачальника невиправданий фінансовий тягар. Оскільки у попередній додатковій угоді № 1 розрахунок базувався на цінах січня 2026 року, саме січень став фактичною фінансовою базою. Порівняння ціни лютого до цін січня відобразило реальне ринкове удорожчання електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) на 19,89% (К = 1,1989) і відповідало справжній волі сторін та меті Договору. Відповідно до пп. 7 п. 19 Особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1178, зміна ціни у зв`язку з коливанням цін на РДН допускається у разі визначення порядку такої зміни у договорі. За висновком суду, сторони встановили такий порядок у пп. 7 п. 12.12 Договору № 165. Суд дійшов висновку, що усунення неоднозначності формули задля збереження її економічної працездатності за реального зростання цін, не є порушенням Особливостей, а забезпечує стабільність постачання. За висновком суду, загальне правило п. 12.6 Договору про 20-денне попередження стосується зміни «будь-яких умов договору», тоді як пп. 7 п. 12.12 встановлює спеціальний порядок для зміни ціни через коливання РДН, що дозволяє сторонам самостійно узгодити іншу дату введення ціни на майбутні періоди. Суд наголосив, що позивач добровільно підписав додаткову угоду № 2, прийняв поставлену електроенергію за березень 2026 року та у повному обсязі оплатив виставлений рахунок без застережень і претензій. Намагання позивача оспорити угоду вже після її повного виконання суперечить загальним засадам добросовісності та доктрині заборони суперечливої поведінки. Твердження про укладення угоди «під впливом помилки» суд відхилив, оскільки позовних вимог на підставі ст. 229 ЦК України заявлено не було, а позиція позивача зводилася виключно до незгоди з економічними наслідками виконаного правочину. За висновком суду, оскільки додаткова угода № 2 є правомірною, розрахунок здійснено за погодженим механізмом, а послуги оплачені належним чином, факту переплати або недопоставки не виникло.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Новопокровська селищна рада Чугуївського району Харківської області звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 по справі № 908/1079/26 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.03.2026, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» та Новопокровською селищною радою Чугуївського району Харківської області до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 165 від 18.12.2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» та Новопокровською селищною радою Чугуївського району Харківської області, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» на користь Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області безпідставно набуті бюджетні кошти у сумі 29231,33 грн.

Також викладено клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 року по справі № 908/1079/26.

В обґрунтування скарги зазначив, що оскаржуване судове Рішення ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Скаржник зазначив, що жодна зі сторін спору не заявляла письмової чи усної вимоги щодо тлумачення порядку розрахунку коефіцієнта коливання ціни, а суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину виключно на вимогу однієї або обох сторін. За умовами підпункту 7 пункту 12.12 Договору № 165 показник розраховується як відношення середньозваженої ціни за місяць, що передує зміні (Сц2 — лютий 2026 року, 10,04828 грн), до ціни місяця, коли востаннє вносилися зміни (Сц1 — додаткова угода № 1, укладена у лютому 2026, тобто також лютий 2026 - 10,04828 грн), що дає коефіцієнт коливання « 1» і залишає ціну незмінною. Суд, на переконання скаржника, самостійно змінив умови Договору, замінивши базовий показник ціною січня 2026 (8,38108 грн.), чого текст Договору не передбачав. Про допущену помилку та незгоду з формулою розрахунку селищна рада письмово повідомила відповідача ще у межах розрахункового періоду листом від 20.03.2026. Електроенергія за березень 2026 була прийнята та сплачена виключно через технологічну неможливість фізично відмовитися від неї та через загрозу припинення електропостачання об`єктів комунальної власності за неоплату рахунків. Відтак кваліфікація таких вимушених дій як «недобросовісної суперечливої поведінки» не відповідає фактичним обставинам. Оскільки додаткова угода № 2, на переконання скаржника, була укладена без передбачених Договором і пп. 7 п. 19 Особливостей правових підстав, вона є недійсною. Застосуванню підлягав тариф, погоджений додатковою угодою № 1 (10,679949 грн/кВт.год, замість 12,487587 грн/кВт.год), а різниця між фактично перерахованими коштами (201936,78 грн.) та належною сумою (172705,45 грн.) у розмірі 29231,33 грн. є надмірно сплаченими коштами місцевого бюджету, які підлягають поверненню.

4. Узагальнений виклад доводів та заперечень інших учасників справи

24.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшла письмова заява відповідача, яка по суті є відзивом.

Відзив був залишений судом без розгляду з підстав, зазначених нижче.

5. Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий – Ярешко О.В. (суддя-доповідач), судді: Демчина Т.Ю., Кучеренко О.І.

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Ярешко О.В., суддів: Демчини Т.Ю., Кучеренко О.І., ухвалою від 02.09.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області на Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 у справі № 908/1079/26 та призначив розгляд цієї справи у судовому засіданні на 08.10.2026; витребував матеріали справи № 908/1079/26 з Господарського суду Запорізької області. Узв`язку з поданням апеляційної скарги у строк, визначений господарським процесуальним законодавством, у задоволенні клопотання Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області про поновлення строку для подачі апеляційної скарги відмовлено.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, ухвала про відкриття апеляційного провадження була доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується відповідними довідками.

14.09.2026 матеріали справи № 908/1079/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду з суду першої інстанції.

Суддею-доповідачем було проведено підготовчі дії, про що здійснено доповідь колегії суддів.

24.09.2026, під час підготовчих дій, до суду через систему «Електронний суд» надійшла письмова заява відповідача, яка по суті є відзивом. У задоволені апеляційної скарги просив відмовити. Також просив визнати пропущений процесуальний строк на подання відзиву/пояснень на апеляційну скаргу та прийняти пояснення у справі до розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначено про перебування представника відповідача — адвоката Краснокутської Ю.О. на лікуванні у зв`язку з захворюванням, що унеможливило належну підготовку та подання відзиву на скаргу в установлений судом процесуальний строк.

Згідно ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки ухвала про відкриття апеляційного провадження у цій справі була отримана відповідачем 03.09.2026, останнім днем строку для подання відзиву було 18.09.2026.

До закінчення цього строку (18.09.2026) заяви відповідача про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. До відзиву не додано доказів на підтвердження перебування представника відповідача на лікуванні.

А відтак, колегією суддів не встановлено поважності причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву. У зв`язку з цим, колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання відповідача.

За приписами ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, відзив (письмова заява) відповідача, що надійшов до суду 24.09.2026, залишається без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, надав пояснення щодо доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, судове Рішення просив залишити в силі.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, постанова приймається за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

У судовому засіданні 08.10.2026 було проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови).

6. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

18 грудня 2025 року між Новопокровською селищною радою Чугуївського району Харківської області (позивач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (відповідач, постачальник) за результатами публічних закупівель (запит пропозицій постачальників № UA-2025-12-10-022015-a) укладено Договір № 165 про постачання електричної енергії споживачу (далі — Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач — оплачувати вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обсяг закупівлі електричної енергії становив 300000 кВт.год (п. 2.4 Договору).

Початком постачання електричної енергії, відповідно заяви-приєднання до цього Договору, є 01.01.2026.

Згідно п. 4.1, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до умов цього Договору. У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається зміненим (у тому числі ціни на одиницю 1 кВт.год) з дати, вказаній сторонами у додатковій угоді зміни його умов, зокрема зміненим на запропонованих постачальником умовах – якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/не прийняття змін.

Сторони у п. 4.2 Договору погодили спосіб визначення ціни електричної енергії (1 кВт.год), а саме: Ціна 1 кВт.год = (Цінасередньозважена + Ціна передачі + К)*1,2 грн з ПДВ, де:

- Ціна середньозважена — ціна в гривнях за 1 кВт.год електричної енергії, яка відповідає середньозваженій ціні РДН/ВДР у торгівельній зоні «ОЕС України»;

- Ціна передачі — ціна (тариф) на передачу електричної енергії в гривнях за 1 кВт.год електричної енергії, встановлена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2009 від 05.12.2025 р;

- К — коефіцієнт націнки постачальника електричної енергії;

- 1,2 — числове значення ПДВ;

До ціни електричної енергії не включається ціна (тариф) послуги з розподілу електричної енергії. Споживач проводить оплату за послугу з розподілу електричної енергії безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу. На дату укладання договору ціна складових 1 кВт.год становить: 9,053004 грн. 1 кВт.год = (6,21693 грн. Цінасередньозважена + 0,71368 грн. Ціна передачі + 0,61356 грн. К) * 1,2.

Ціна електричної енергії, в тому числі за одиницю кіловат години може змінюватися у випадках та в порядку, визначеному п. 12.12 даного Договору.

Відповідно п. 4.5, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Змінена ціна електричної енергії зазначається постачальником у рахунку лише у випадку, якщо сторони досягли згоди щодо зміни ціни за одиницю електричної енергії (1 кВт.год) шляхом укладання (та підписання уповноваженими представниками сторін) додаткової угоди до даного Договору.

Постачальник, відповідно пп. 7 п. 6.1 Договору, має право змінити ціну на електричну енергію, у тому числі внаслідок зміни регульованих складових (тарифів на послуги з передачі електричної енергії) та/або змін у нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни.

Згідно п. 12.6 Договору, постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування, з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення/зменшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Згідно п. 12.11, усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Підпунктом 7 пункту 12.12 Договору сторони визначили, що істотні умови даного Договору, в тому числі ціна за одиницю товару, можуть змінюватися шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного Договору у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в Договорі про закупівлю, у разі встановлення в Договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Сторони погоджуються, що зміна ціни за 1 кВт.год у зв`язку із зміною регульованих цін (тарифів) здійснюється у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є письмове звернення сторони Договору, у разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії, який змінений на підставі рішення регулятора - постанови НКРЕКП, оприлюдненої на офіційному веб-сайті НКРЕКП та на власному веб-сайті Оператора системи передачі;

- письмове звернення про зміну тарифу на послугу з передачі електричної енергії обов`язково має містити номер та дату прийняття рішення регулятором - постанови НКРЕКП, якою затверджено нові тарифи на послугу з передачі електричної енергії та дату введення в дію нового тарифу;

- нову (змінену) ціну за одиницю послуги з передачі електричної енергії (1 кВт.год) у разі затвердження нового тарифу сторони застосовують з дня введення в дію постанови НКРЕКП або нового тарифу на послугу з передачі електричної енергії;

- сторони погоджуються про можливість застосування частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України при внесенні змін до даного Договору з підстав, які описані у даному пункті;

- зміна ціни відбувається за наступною формулою: Ціна 1 кВт.год становить: _____ грн. 1 кВт.год = (_____ грн. Ціна середньозважена + _____ грн. Ціна передачі + _____ грн. К) * 1,2, де застосовується:

- Ціна передачі - новий тариф на послугу з передачі електричної енергії в гривнях за 1 кВт.год електричної енергії, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Сторони погоджуються, що зміна ціни за 1 кВт.год у зв`язку із зміною середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" здійснюється у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є письмове звернення сторони Договору, у разі зміни середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед";

- сторони погоджуються, що сторона, яка звертається з пропозицією про внесення змін з підстав, визначених даним пунктом, обов`язково до письмового звернення надає документ, який підтверджує зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед";

- сторони домовилися, що документ, який підтверджує зміну середньозваженої ціни на електроенергію на ринку "на добу наперед" є роздруківки з офіційного вебсайту Оператора ринку (https://www.oree.com.ua) з інформацією щодо середньозваженої ціни електричної енергії на РДН ОЕС України;

- у разі зміни середньозваженої ціни на електроенергію на ринку "на добу наперед" така ціна застосовується із дати звернення сторони щодо зміни ціни або з іншої дати, зазначеної сторонами у додатковій угоді до даного договору, але в будь-якому випадку на майбутні періоди постачання;

- зміна ціни відбувається за наступною формулою:

Ціна 1 кВт.год становить: ___грн. 1 кВт.год = (К коливання * Ціна середньозважена + Ціна передачі+ К) * 1,2, де:

Ціна середньозважена — ціна в гривнях за 1 кВт.год електричної енергії, яка визначена сторонами на день укладання даного Договору або останньої укладеної додаткової угоди до цього Договору, як середньозваженій ціні РДН у торгівельній зоні "ОЕС України";

Ціна передачі — ціна (тариф) на передачу електричної енергії за 1 кВт.год електричної енергії, встановлена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № ____від ____ р;

- К — коефіцієнт націнки постачальника електричної енергії;

- Кколивання — коефіцієнт коливання ціни за одиницю електричної енергії, який на момент укладення Договору становить 1 (один) і, у разі зміни ціни за одиницю електричної енергії, визначається за формулою: Кколивання = Сц2/Сц1:

де Сц2 — загальна середньозважена ціна на електроенергію на ринку "на добу наперед" у торгівельній зоні "ОЕС України" за відповідний календарний місяць, що передує місяцю зміни ціни, грн./кВт.год без ПДВ,

Сц1 — загальна середньозважена ціна на електроенергію на ринку "на добу наперед" у торгівельній зоні "ОЕС України" за місяць, в якому було визначено ціну Договору (або внесені зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару), грн./кВт.год без ПДВ.

Суд першої інстанції зазначив, що не заповнення реквізитів у формулі «Ціна передачі» підпункту 7 п. 12.12 є технічною опискою (пропуском шаблону) під час підписання Договору, оскільки дійсні реквізити Постанови НКРЕКП: № 2009 від 05.12.2025 р., та розмір тарифу у цій частині були узгоджені сторонами у пункті 4.2 Договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Сторонами заперечень щодо вказаного не висловлено.

01 лютого 2026 року сторони, відповідно до умов підпункту 7 пункту 12.12 Договору, у відповідності до підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, уклали Додаткову угоду № 1, за умовами якої у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед” в ОЕС України, відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті АТ “Оператор ринку” https://www.oree.com.ua/, порядок зміни яких передбачений підпунктом 7 пункту 12.12 Договору, сторони дійшли згоди:

1. Сторони домовились, що ціна за 1 кВт.год складає 10,679949 грн. з ПДВ.

2. Сторони домовились змінити ціну в Договорі, що встановлена пунктом 4.3 Договору, та викласти пункт 4.3 Договору в наступній редакції:

« 4.3. Загальна вартість даного Договору визначається за наступною формулою: Цдог. = Vобсяг х ціна 1 кВт.год та становить 2715898,62 грн. в тому числі ПДВ 20% 452649,77 грн.

Цдог. – загальна ціна Договору;

Vобсяг - обсяг закупівлі електричної енергії, кВт.год, який визначений умовами даного Договору.

Ціна 1 кВт.год – за одиницю кіловат години електричної енергії, яка визначена у відповідності до умов даного Договору».

3. Сторони домовились зменшити обсяг закупівлі за Договором, що встановлений пунктом 2.4 Договору, та викласти пункт 2.4 Договору в наступній редакції:

« 2.4. Обсяг закупівлі електричної енергії (товару) складає 258303 кВт.год».

4. Сторони домовились Додаток № 3 «Обсяги електричної енергії на 2026 р.» до Договору викласти в новій редакції, у зв`язку із чим Додаток № 3 до Договору в редакції від 18.12.2025 р. втрачає чинність.

5. Усі інші умови Договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

6. Додаткова угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною Договору.

7. Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання та поширює свою дію на відносини з 01.02.2026 р. і діє протягом терміну дії Договору.

Як було встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 27 лютого 2026 року відповідач листом № 815/88 звернувся до позивача з пропозицією змінити ціну з 01.03.2026 року у зв`язку зі зростанням середньозваженої ціни РДН у лютому 2026 року до 10,04828 грн./кВт.год без ПДВ.

01 березня 2026 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до Договору № 165 від 18.12.2025, якою у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед” в ОЕС України, відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті АТ “Оператор ринку” https://www.oree.com.ua/, порядок зміни яких передбачений підпунктом 7 пункту 12.12 Договору, сторони дійшли згоди:

1. Сторони домовились, що ціна за 1 кВт.год складає 12,487587 грн. з ПДВ.

2. Сторони домовились змінити ціну в Договорі, що встановлена пунктом 4.3 Договору, та викласти пункт 4.3 Договору в наступній редакції:

« 4.3. Загальна вартість даного Договору визначається за наступною формулою: Цдог. = Vобсяг х ціна 1 кВт.год та становить 2715896,49 грн. в тому числі ПДВ 20% 452649,42 грн.

Цдог. – загальна ціна Договору;

Vобсяг - обсяг закупівлі електричної енергії, кВт.год, який визначений умовами даного Договору.

Ціна 1 кВт.год – за одиницю кіловат години електричної енергії, яка визначена у відповідності до умов даного Договору».

3. Сторони домовились зменшити обсяг закупівлі за Договором, що встановлений пунктом 2.4 Договору, та викласти пункт 2.4 Договору в наступній редакції:

« 2.4. Обсяг закупівлі електричної енергії (товару) складає 227727 кВт.год».

4. Сторони домовились Додаток № 3 «Обсяги електричної енергії на 2026 р.» до Договору викласти в новій редакції, у зв`язку із чим Додаток № 3 до Договору в редакції від 18.12.2025р. втрачає чинність.

5. Усі інші умови Договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

6. Додаткова угода складена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною Договору.

7. Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання та поширює свою дію на відносини з 01.03.2026р. і діє протягом терміну дії Договору.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2026 року відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію в обсязі 16171 кВт.год, що підтверджується актом прийняття-передавання та рахунком на оплату від 08.04.2026 на суму 201936,78 грн. Позивач повністю оплатив спожиту електроенергію, згідно з платіжними інструкціями № 315 та № 316 від 16.04.2026.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, листом № 815/88 від 27.02.2026 постачальник (ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») звернувся до замовника (селищної ради) з пропозицією збільшити ціну електричної енергії з 1 березня 2026 року з тих підстав, що наприкінці лютого АТ «Оператор ринку» оприлюднило середньозважені ціни РДН за повний календарний місяць - лютий 2026 року, які продемонстрували стрімке зростання ринку. До листа було додано проєкт додаткової угоди № 2 та роздруківки цін з офіційного сайту АТ «Оператор ринку».

Цей лист був фактично надісланий постачальником електронною поштою та отриманий споживачем лише 02.03.2026, на що вказує позивач як на порушення умов Договору щодо процедурних строків повідомлення.

Листом № ВДВ26/54 від 08.03.2026 постачальник (ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») надіслав на адресу селищної ради первинні бухгалтерські документи для оплати спожитого у березні обсягу енергії з додатками: акт прийняття-передавання товарної продукції за березень 2026 року (у двох примірниках) з вимогою підписати, скріпити печаткою та повернути один примірник, а також рахунок на оплату № 8880016500126260319 від 08.04.2026 на загальну суму 201936,78 грн.

Досліджуючи наданий відповідачем вказаний супровідний лист № ВДВ26/54, суд першої інстанції виявив хронологічну розбіжність, а саме: лист датований 08.03.2026 року, проте до нього додано рахунок на оплату № 8880016500126260319 від 08.04.2026 року та акт приймання-передачі за весь фактично спожитий у березні 2026 року обсяг електричної енергії.

Оцінюючи зазначену розбіжність за правилами ст. 86 ГПК України, суд констатував, що вона є очевидною технічною опискою постачальника при датуванні супровідного листа. Вказана технічна неточність жодним чином не спростовує факт реального виконання умов додаткової угоди № 2, оскільки березневий обсяг електричної енергії (16171 кВт.год) був фактично поставлений, прийнятий споживачем без заперечень та повністю оплачений згідно з рахунком від 08.04.2026 платіжними інструкціями № 315 та № 316 від 16.04.2026. Відтак, дана описка не свідчить про фіктивність чи недійсність додаткової угоди № 2 в момент її укладення (01.03.2026).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо технічної описки постачальника при датуванні супровідного листа № ВДВ26/54.

Новопокровська селищна рада звернулася до ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» з листом № 02-01-24/722 від 20.03.2026 «Про розірвання додаткової угоди», в якому зазначила про безпідставність внесення змін до Договору № 165 від 01.03.2026 по підвищенню ціни згідно додаткової угоди № 2 та необхідність повернення до попередньої ціни, з тих підстав, що споживач підписав додаткову угоду № 2 “під впливом помилки”. При цьому, замовник у листі виклав власний математичний розрахунок коефіцієнта коливання ціни (Кколивання?=Сц2?/Сц1), наполягаючи на тому, що оскільки попередня зміна відбулася у лютому (додаткова угода № 1 від 01.02.2026), то і базовий місяць Сц1?, і місяць порівняння Сц2? є лютим 2026 року. Відтак, Кколивання?=10,04828/10,04828=1, що виключало підвищення ціни. Зазначив про необхідність визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.03.2026. До листа було долучено проєкт додаткової угоди № 3 про відновлення ціни на рівні 10,679949 грн. з ПДВ.

Листом № 1165 від 23.03.2026 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» надіслало селищній раді відмову у задоволенні її вимог щодо анулювання березневого підвищення тарифу та відмовилося підписувати додаткову угоду № 3. При цьому, енергопостачальник зазначив, що додаткова угода № 2 укладена правомірно, а розрахунок ціни виконано без помилок. Постачальник вказав, що оскільки ціна за першою додатковою угодою розраховувалася за цінами січня, то саме січень є реальною базою порівняння для лютневого коливання (Кколивання?=1,1989). Тлумачення споживача, за яким лютий ділиться на лютий, ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» назвало помилковим, оскільки воно повністю паралізує та блокує договірний механізм зміни ціни при зростанні ринку.

7. Позиція Центрального апеляційного господарського суду

Апеляційний господарський суд заслухавши суддю-доповідача, надані у судовому засіданні пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено виникнення між сторонами правовідносин на підставі Договору від 18.12.2025 № 165 про постачання електричної енергії споживачу.

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України, визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Судом було встановлено, що Договір від 18.12.2025 № 165 про постачання електричної енергії споживачу був укладений між сторонами за результатами публічних закупівель.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі" (тут і надалі у редакції станом на час укладення Договору № 165), відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону, договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У ч. 1 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Сторони, уклавши Договір постачання електричної енергії № 165, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов`язань, що узгоджується з приписами України "Про публічні закупівлі".

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК). Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.

Пунктом 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

На виконання вказаних положень Закону, Кабінетом Міністрів України Постановою № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості).

Як визначено у підпункті 7 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Аналогічно, сторони підпунктом 7 пункту 12.12 Договору № 165 визначили, що істотні умови даного Договору, в тому числі ціна за одиницю товару, можуть змінюватися шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного Договору у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в Договорі про закупівлю, у разі встановлення в Договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (Постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Вперше зміни істотної умови Договору № 165, а саме: зміни ціни за 1 кВт.год електричної енергії відбулися шляхом укладення між сторонами додаткової угоди № 1 від 01.02.2026, якою визначено, що ціна за 1 кВт.год складає 10,679949 грн. з ПДВ. Вказані зміни відбулися у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» в ОЕС України.

Надалі, між сторонами було укладено оспорювану додаткову угоду № 2 від 01.03.2026, якою, у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/, порядок зміни яких передбачений підпунктом 7 пункту 12.12 Договору, сторони дійшли згоди, що ціна за 1 кВт.год складає 12,487587 грн. з ПДВ.

Апелянт вважає, що додаткова угода № 2 укладена з грубим порушенням умов Договору, а саме: без підстав, які визначені у підпункті 7 пункту 19 Особливостей, підпункті 7 пункту 12.12 Договору № 165 та нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як визначено у підпункті 7 пункту 19 Особливостей та у підпункті 7 пункту 12.12 Договору, ціна за одиницю товару може змінюватися шляхом укладення відповідної додаткової угоди у разі встановлення у Договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Порядок зміни ціни за 1 кВт.год визначений сторонами у підпункті 7 пункту 12.12 Договору № 165, зокрема сторони визначили, що у разі зміни середньозваженої ціни на електроенергію на ринку «на добу наперед» така ціна застосовується із дати звернення сторони щодо зміни ціни або з іншої дати, зазначеної сторонами у додатковій угоді до даного договору, але в будь-якому випадку на майбутні періоди постачання. Зміна ціни відбувається за наступною формулою: Ціна 1 кВт.год становить: ___грн. 1 кВт.год = (Кколивання * Ціна середньозважена + Ціна передачі+ К) * 1,2, де, зокрема: Кколивання — коефіцієнт коливання ціни за одиницю електричної енергії, який на момент укладення Договору становить 1 (один) і, у разі зміни ціни за одиницю електричної енергії, визначається за формулою: Кколивання = Сц2/Сц1:

де Сц2 — загальна середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед» у торгівельній зоні «ОЕС України» за відповідний календарний місяць, що передує місяцю зміни ціни, грн./кВт.год без ПДВ,

Сц1 — загальна середньозважена ціна на електроенергію на ринку "на добу наперед" у торгівельній зоні "ОЕС України" за місяць, в якому було визначено ціну Договору (або внесені зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару), грн./кВт.год без ПДВ.

Апелянт визначає: - Сц2, як ціну на ринку «на добу на перед» за лютий 2026, яка становить 10,04828 грн/кВт.год, оскільки згідно листа постачальника зміна ціни відбувається з березня 2026; Сц1 – середньозважена ціна на ринку «на добу наперед» за лютий 2026, яка становить 10,04828 грн/кВт.год.

Отже, на думку апелянта, розрахунок Кколивання виглядає наступним чином: 10,04828/10,04828 = 1. Відтак, ціна 1 кВт.год становить: 10,679949 грн., тобто залишається незмінною у порівнянні з ціною, визначеною у додатковій угоді № 1 від 01.02.2026.

У даному випадку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що ціна за додатковою угодою № 1 від 01.02.2026 розраховувалась за цінами січня 2026 року, що не спростовано та не заперечувалося сторонами. Тому, саме показник січня 2026 став фактичною фінансовою базою для подальших розрахунків ціни. Таким чином, порівняння середньозваженої ціни за лютий 2026 року із показником січня 2026 року є єдино можливим логічним та економічно обґрунтованим розрахунком, який зберігає виконуваність умов Договору та відповідає дійсній волі сторін.

Колегією суддів не встановлено порушення сторонами, зокрема відповідачем, при укладенні додаткової угоди № 2 умов підпункту 7 пункту 12.12 Договору № 165 у частині як порядку зміни ціни, так і її визначення за неведеною формулою. За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність при укладенні додаткової угоди № 2 від 01.03.2026 порушень вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Щодо неправомірності суду першої інстанції застосування ст.ст. 213, 637 ЦК України (тлумачення умов договору), про що зауважив апелянт, колегія суддів зазначає. У даному випадку судом першої інстанції було процитовано та досліджено умови Договору № 165 та, виходячи з норм законодавства та умов Договору, було зроблено висновки щодо правомірності визначення ціни електроенергії за 1 кВт.год спірною додатковою угодою.

Суд, ухвалюючи рішення, має трактувати та тлумачити договір під час вирішення конкретного спору, оскільки саме дослідження умов договору, його виконання, тощо покладаються судом у мотивування ухваленого рішення.

Щоб судове рішення вважалося належно мотивованим, недостатньо просто процитувати закон та перерахувати докази, надані сторонами. Важливо навести ті висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь прийнятого рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення спору навіть ту сторону, яка в цьому спорі програла (Постанова Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 910/10699/21).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що окремі міркування сторін щодо граматичного, лінгвістичного чи системного тлумачення положень Договору підлягають оцінці лише в тій мірі, в якій вони підтверджуються змістом самого Договору та узгоджуються з фактичними обставинами справи.

Колегія суддів зауважує, що суд попередньої інстанції не змінював умов Договору, не створював нових зобов`язань для сторін та не доповнював Договір, зокрема новими формулами чи їх складовими для визначення ціни товару. Суд лише встановив зміст уже погоджених сторонами умов Договору та надав їм правову оцінку у межах спору.

Тому, не знайшли своє підтвердження доводи скаржника про те, що суд першої інстанції вийшов за межі умов Договору та фактично самостійно змінив умови Договору.

Суд першої інстанції також правильно відхилив посилання позивача на порушення відповідачем 20-денного строку попередження про зміну ціни.

У пункті 12.6 Договору визначено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування, з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення/зменшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Так, відповідач звернувся до позивача з листом щодо зміни ціни на підставі пп. 7 п. 12.12 Договору, згідно якого, у разі зміни середньозваженої ціни електроенергії на ринку «на добу наперед» нова ціна застосовується із дати звернення сторони щодо зміни ціни або з іншої дати, зазначеної сторонами у додатковій угоді, до даного Договору, але в будь-якому випадку на майбутні періоди постачання.

У додатковій угоді № 2 сторони визначили дату введення ціни в дію з 01.03.2026, тобто безпосередньо скористалися погодженим у пп.7 п. 12.12 правом самостійно визначити дату застосування ціни на період постачання – березень.

Доказів того, що позивач ініціював розірвання Договору у зв`язку з непогодженням з новою ціною та/чи недотриманням відповідачем умов п. 12.6 Договору щодо повідомлення про зміну ціни, матеріали справи не містять та судом першої інстанції встановлено не було.

Апелянт вважає, що зроблені Господарським судом Запорізької області висновки у частині застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) не відповідають обставинам справи.

Як зазначено апелянтом, електроенергія за березень 2026 була прийнята ним та сплачена виключно через технологічну неможливість фізично відмовитися від неї та через загрозу припинення електропостачання об`єктів комунальної власності за неоплату рахунків.

Колегія суддів не погоджується з наведеними доводами, оскільки за умовами Договору № 165 споживач не був позбавлений права відразу після отримання листа відповідача щодо зміни Договору у частині визначення ціни, звернутися до останнього для вирішення цього питання, надання будь-яких роз`яснень, тощо (пункт 5.1 Договору); ініціювати переговори з постачальником; звернутися до Регулятора чи його територіального підрозділу, Антимонопольного комітету, інших органів, визначених пунктом 10.2 Договору; змінити електропостачальника.

Жодних дій позивачем зроблено не було.

Щодо припинення електропостачання, то у разі виникнення заборгованості споживач повинен звернутися до постачальника з заявою про складення графіка погашення заборгованості, які визначено п. 4.10 Договору. Згідно п. 7.1 Договору, постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цим Договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості.

Отже, припинення електропостачання не відбувається одномоментно, тим паче, якщо споживач, наприклад, ініціював спір. Крім того, споживач мав право оплатити електроенергію за тією ціною, яку він вважав погодженою, тобто за ціною лютого 2026.

Відтак, суд першої інстанції правомірно, з урахуванням усіх обставин справи, оцінив та врахував поведінку позивача.

Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 29231,33 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто у разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У справі, що розглядається, сторони перебувають у договірних відносинах на підставі чинного Договору № 165 від 18.12.2025. Предметом позову є недійсність додаткової угоди № 2 від 01.03.2026 до цього Договору.

Згідно ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У Постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, розглядаючи спір щодо визнання недійсним договору, укладеного в порядку Закону про публічні закупівлі, та повернення сплачених за ним коштів, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що отримані відповідачем грошові кошти, які фактично складають різницю між сумою, яка сплачена відповідачу за додатковими угодами, та сумою, що підлягала сплаті за електричну енергію за ціною договору (виходячи з різниці ціни за одиницю товару, передбаченої договором, і ціни, встановленої спірними додатковими угодами), є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК.

У Постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що оскільки спірні у цій справі додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК, у заявленому розмірі відповідач має повернути, і суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача цих коштів (пункти 71, 72, 82 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22).

Посилання суду першої інстанції на практику Верховного Суду, зокрема правові висновків, викладені у Постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19, що були підтверджені у Постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі № 927/550/20: «Нікчемність (недійсність) додаткової угоди до договору сама по собі не припиняє договірних відносин між сторонами та не перетворює виконання основного договору на безпідставне збагачення. Після встановлення нікчемності додаткової угоди правовідносини сторін продовжують регулюватися основним договором у відповідній редакції, а питання повернення коштів має вирішуватися із застосуванням спеціальних норм, що регулюють відповідний вид договірних відносин», колегія суддів відхиляє.

Суд наголошує, що враховуючи ієрархію правових висновків Верховного Суду, висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів (Постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20), а відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у Постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Разом з тим, оскільки у справі № 908/1079/26 суд встановив законність та правомірність укладення додаткової угоди № 2 від 01.03.2026, якою ціна за 1 кВт.год визначена у розмірі 12,487587 грн., договірне зобов`язання позивача з оплати спожитого у березні 2026 обсягу електричної енергії за цією ціною виконано належним чином.

За таких обставин, суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення 29231,33 грн.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, та/чи неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що аргументи скаржника, викладені у скарзі на рішення суду, не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи, спростовуються вищевикладеним та наявними у матеріалах справи доказами.

Відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 у справі № 908/1079/26 - без змін.

8. Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 у справі № 908/1079/26 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта - Новопокровську селищну раду Чугуївського району Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги визначено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.10.2026.

Головуючий суддя О.В. Ярешко

Судді Т.Ю. Демчина

О.І. Кучеренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua