Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №904/2879/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 року м. Дніпро Справа № 904/2879/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Ярешко О.В., суддів: Кучеренко О.І., Кошлі А.О., розглянувши без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кузьменка С.С. (вул. Архітектора Олега Петрова, буд. 23, м. Дніпро, 49000, наявний зареєстрований електронний кабінет) на Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 (суддя Ярошенко В.І.) у справі № 904/2879/26

за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (наявний зареєстрований електронний кабінет)

в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро (наявний зареєстрований електронний кабінет)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз", м. Київ (відсутній зареєстрований електронний кабінет)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і підстави вимог

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 позов Центральної окружної прокуратури міста Дніпра задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" на користь Дніпровської міської ради неустойку у розмірі 153417,04 грн за неправомірне використання об`єкту комунального майна - нежитлового приміщення, загальною площею 245,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 123Б, за договором оренди № 449-ДРА/18 від 12.10.2018. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2662,40 грн.

Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 21.05.2026 у цій справі було частково задоволено заяву Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на всіх відкритих рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову у розмірі 153417,04 грн. У решті заявлених вимог відмовлено.

Після ухвалення Господарським судом Дніпропетровської області Рішення від 27.07.2026 у справі № 904/2879/26, прокурором було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Прокурор просив стягнути з відповідача судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 у справі № 904/2879/26 заяву Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 665,60 грн. У решті вимог відмовлено.

Задовольняючи частково заяву суд послався на приписи ч. 10 ст. 11, ч. 4 ст. 129 ГПК України. Взяв до уваги часткове задоволення заяви Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову та не вирішення за результатами ухвалення Рішення від 27.07.2026 питання про стягнення судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням місцевого господарського суду, Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 у справі № 904/2879/26 у частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дергіз» на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 665,60 грн. та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дергіз» на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у повному розмірі.

Вважає, що Додаткове рішення суду від 24.08.2026 ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання щодо розподілу судових витрат за подання заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування скарги зазначено про сплату Окружною прокуратурою при поданні заяви про забезпечення позову судового збору у розмірі 1331,20 грн. Тобто, за фіксованою ставкою, визначеною підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору. Законодавець не встановлює окремої ставки судового збору за кожен захід забезпечення позову та не передбачає можливості визначення розміру судового збору залежно від того, скільки із заявлених заходів судом фактично застосовано. Відтак, саме по собі часткове задоволення заяви про забезпечення позову не

означає часткового понесення заявником судових витрат.

З огляду на викладене, пропорційний розподіл судових витрат за подання заяви про забезпечення позову не застосовується, оскільки такий підхід фактично нівелює встановлену законодавцем фіксовану ставку судового збору та суперечить самій природі її визначення, яка не залежить від кількості заявлених заходів забезпечення позову, обсягу їх задоволення або відмови у застосуванні окремих із них. Суд першої інстанції безпідставно ототожнив обсяг задоволення заяви про забезпечення позову з обсягом понесених судових витрат.

Оскільки у цій справі позов прокурора задоволено повністю, понесені Дніпропетровською обласною прокуратурою витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн є такими, що підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

4. Узагальнений виклад доводів та заперечень інших учасників справи

22.09.2026, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд», від позивача (Дніпровської міської ради) надійшов відзив на апеляційну скаргу. Зазначено, що Дніпровська міська рада у повній мірі погоджується з доводами апелянта, вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача лише 665,60 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову помилковим, таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні законодавства про судовий збір та не враховує правову природу виду таких судових витрат. Просив апеляційну скаргу керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області на Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 у справі № 904/2879/26 задовольнити у повному обсязі.

5. Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий – Ярешко О.В. (суддя-доповідач), судді: Кучеренко О.І., Кошля А.О.

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Ярешко О.В., суддів: Кучеренко О.І., Кошлі А.О., ухвалою від 14.09.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кузьменка С.С. на Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 у справі № 904/2879/26. Ухвалив апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Витребував матеріали справи № 904/2879/26 з Господарського суду Дніпропетровської області.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду апеляційної скарги, ухвала про відкриття апеляційного провадження була доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів прокуратури та позивача 15.09.2026, що підтверджується відповідними довідками. У зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, ухвала була надіслана на місцезнаходженням останнього та повернута до суду без вручення у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

До того ж ухвала апеляційного суду від 14.09.2026 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, згідно з відомостями якого зареєстрована 14.09.2026 із забезпеченням надання загального доступу 15.09.2026.

Відповідно до статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відтак, суд приходить до висновку про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду апеляційної скарги.

18.09.2026 матеріали справи № 904/2879/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддею-доповідачем було проведено підготовчі дії, про що здійснено доповідь колегії суддів.

За змістом ч.ч. 1, 10 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки ціна позову у цій справі становить 153417,04 грн та є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (332800,00 грн), справа не належить до переліку справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційна скарга розглядається у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Постанову у справі ухвалено за результатами розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

6. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Центральна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" про стягнення неустойки у розмірі 153417, 04 грн за неправомірне використання об`єкту комунального майна - нежитлового приміщення, загальною площею 245,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 123Б, за договором оренди № 449-ДРА/18 від 12.10.2018.

Разом із позовною заявою Центральна окружна прокуратура міста Дніпра подала заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Дергіз», а також грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову у розмірі 153417,04 грн.

Дніпропетровською обласною прокуратурою за подання заяви про забезпечення позову був сплачений судовий збір у сумі 1331,20 грн, відповідно до платіжної інструкції № 1165 від 14.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2026 у цій справі було частково задоволено заяву Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на всіх відкритих рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову у розмірі 153417,04 грн. У решті заявлених вимог відмовлено.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 позов Центральної окружної прокуратури міста Дніпра було задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" на користь Дніпровської міської ради неустойку у розмірі 153417,04 грн за неправомірне використання об`єкту комунального майна - нежитлового приміщення, загальною площею 245,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 123Б, за договором оренди № 449-ДРА/18 від 12.10.2018. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2662,40 грн.

Після ухвалення Господарським судом Дніпропетровської області вказаного Рішення від 27.07.2026, прокурором було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, згідно якої просив стягнути з відповідача судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 у справі № 904/2879/26 заяву Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 665,60 грн. У решті вимог відмовлено.

7. Позиція Центрального апеляційного господарського суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у межах вимог апеляційної скарги наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, поданий письмовий відзив, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК).

Як визначено приписами ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір за ставкою: 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 вказаного Закону).

Отже, при поданні до господарського суду заяви про забезпечення позову, заявник має сплатити судовий збір за фіксованою ставкою: 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка не залежить від кількості заходів забезпечення позову, які заявник просить вжити.

Дніпропетровською обласною прокуратурою, відповідно до платіжної інструкції № 1165 від 14.05.2026, за подання заяви про забезпечення позову був сплачений судовий збір у сумі 1331,20 грн, тобто у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Заява про забезпечення позову була задоволена судом частково. Позов прокуратури задоволений повністю.

Ані Законом України «Про судовий збір», ані Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, що у разі часткового задоволення заяви про забезпечення позову сплачений за її подання судовий збір підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, суд першої інстанції помилково застосував ч. 10 ст. 11 та ч. 4 ст. 129 ГПК України щодо можливості застосування у даному випадку аналогії закону про правила розподілу судових витрат з огляду на часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 16.02.2022 у справі № 910/12405/21, враховуючи те, що Законом України «Про судовий збір» визначений розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який (розмір судового збору) не залежить від кількості заявлених в ній до задоволення заходів, пропорційний розподіл судових витрат не здійснюється. Близька за змістом правова позиція у вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав для розподілу судових витрат судом касаційної інстанції міститься у Постанові Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 910/12504/21.

Враховуючи задоволення заяви про забезпечення позову та повне задоволення позовних вимог у цій справі, судовий збір у сумі 1331,20 грн, сплачений прокуратурою за подання заяви про забезпечення позову, підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при розгляді питання щодо розподілу судових витрат за подання заяви про забезпечення позову у справі, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та зміни Додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 у справі № 904/2879/26 у наведеній частині. При цьому, у частині, в якій заяву прокуратури про ухвалення додаткового рішення було задоволено, оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат

Щодо судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, суд враховує, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення (додаткової ухвали), яким вирішено питання розподілу судових витрат, адже вирішення таких питань не пов`язані з вимогами позову по суті спору, водночас в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2024 року у справі № 915/1701/21).

Відтак, оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення не справляється, суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідача судових витрат за сплату судового збору.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 у справі № 904/2879/26 змінити.

3. Викласти резолютивну частину Додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.08.2026 у справі № 904/2879/26 у такій редакції:

«Заяву Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергіз" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн».

4. Матеріали справи № 904/2879/26 повернути Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги визначено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.10.2026.

Головуючий суддя О.В. Ярешко

Судді О.І. Кучеренко

А.О. Кошля