Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №905/16/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 905/16/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання , Погребняк А.М .,

за участі представників сторін,

прокурор, Сєрова Н. С .,

відповідача, Калитвянська С. О.,

інших, не прибули ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача , за вх. №1444 д/1 на рішення господарського суду Донецької області від "04" червня 2026 р. ( 12.06.2026 ,суддя Аксьонова К. І. ) у справі №905/16/25

за позовом заступника керівника Покровської окружної прокуратури, м. Покровськ, Донецька область, в інтересах держави в особі відділу освіти м. Новогродівка, м.Новогродівка, Донецька область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, Дніпропетровська область,

про визнання недійними додаткових угод №2 від 02.02.2021, №3 від 12.03.2021, №5 від 20.08.2021, №6 від 23.09.2021 до договору №5209 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 та стягнення 76136,93грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Покровської окружної прокуратури, м. Покровськ, Донецька область, в інтересах держави в особі відділу освіти м. Новогродівка, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро, Дніпропетровська область, про визнання недійсними додаткових угод №2 від 02.02.2021, №3 від 12.03.2021, №5 від 20.08.2021, №6 від 23.09.2021 до договору №5209 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 та стягнення 76136,93грн.

Позов обґрунтований тим, що додаткові угоди №2 від 02.02.2021, №3 від 12.03.2021, №5 від 20.08.2021, №6 від 23.09.2021 до договору №5209 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 укладені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; за розрахунком прокурора внаслідок укладання спірних додаткових угод позивач надмірно сплатив кошти Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» в загальному розмірі 76136,93грн, які підлягають поверненню позивачеві.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.06.2026 р. у справі №905/16/25 позов задоволено частково.

Не погодившись з ухваленими судом першої інстанції судовими рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права , без урахування усіх обставин справи.

Зокрема посилається, що судом першої інстанції було невірно зроблено висновки, зокрема щодо застосування статті.203, статті 215 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Звертає увагу суду, що нова редакція умов пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону № 4888-1Х щодо можливості збільшувати ціну за одиницю товару до 10 % щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару, застосовується до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з 25.12.2015р.

Крім того наголошує про відсутність підстав для представництва прокурора у даній справі, оскільки Відділ освіти м. Новогродівка є комунальною установою, тобто не є органом місцевого самоврядування, а отже відсутні підстави для застосування частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача , за вх. №1444 д/1 на рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2026 р. у справі №905/16 /25 , встановлено учасникам справи строк до 24.07.2026 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали оскарження у справі.

22.07.2026 через систему Електронний суд від Покровської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважають, що рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертають увагу суду, що обґрунтованість позовної заяви, в першу чергу, базується на відсутності факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2026 р. розгляд справи призначено на 27.08.2026 р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2026 розгляд справи відкладено на 07.09.2026

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.09.2026 р. ( з урахуванням виправленої описки)

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.10.2026 р.

У судових засіданнях апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги. Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Інші представники сторін у судові засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином.

Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого у статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідач), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши прокурора та представника апелянта, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

За результатами проведення відритих торгів UA-2020-12-24-008750-c (закупівля електричної енергії), 30.12.2020 між відділом освіти м. Новогродівка (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник, відповідач) укладено договір №5209 про постачання електричної енергії споживачу (далі-договір) на умовах комерційної пропозиції «Тендерна-Ф» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», яка є додатком 2 до договору.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 договору №5209 від 30.12.2020 цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно з заявою-приєднання, яка є додатком до договору. Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію (код за ДК 021:2015:09310000-5 електрична енергія) як товар з оплатою за послуги з розподілу через постачальника споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Загальний обсяг постачання 235000 кВт*год.

Згідно з п. 3.1 датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднання, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

За умовами п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору. Загальна сума договору становить 889907,40грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього договору становить 3,78684грн з ПДВ.

Відповідно до п. 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника в особистому кабінеті споживача. Не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування (п.5.3 договору).

За змістом п. 5.7 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Згідно з п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п.13.10 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; визначеної в договорі про закупівлю; покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; у разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП.

За умовами п.13.1 договору договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

Згідно з п. 1.1 комерційної пропозиції на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 3,78684грн (з ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

У п. 1.2 комерційної пропозиції сторони узгодили порядок зміни ціни. Ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання договору про закупівлю до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору у разі: зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (пп.1.2.1); погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Постачальник має право у разі зміни ціни на ринку на електричну енергію в бік зменшення здійснити відповідне корегування (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), у тому числі у разі коливання цін на ринку на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.5 ч.5 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» (пп.1.2.2); збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», яку викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet http://www.oree.com.ua, і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (пп.1.2.3).

Відповідно до п. 1.3 комерційної пропозиції в разі необхідності змін відповідно до пп.1.2.1-1.2.3 цієї комерційної пропозиції постачальник має право звернутися до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду. Споживач поінформований про його право ініціювати розірвання цього договору, без оплати будь-яких санкцій пов`язаних з таким розірванням, шляхом направлення відповідної додаткової угоди, у разі, якщо він не погоджує нові умови, зокрема стосовно ціни. У разі, якщо споживач не повідомив постачальника про дострокове розірвання договору, вважається, що споживач погодився з новими умовами договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2021, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань (п. 10.1 комерційної пропозиції).

Пунктом 10.2 комерційної пропозиції встановлено, що відповідно до ч.6 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

До договору про постачання електричної енергії споживачу №5209 від 30.12.2020 сторони уклали спірні додаткові угоди:

- додаткову угоду №2 від 02.02.2021, згідно з якою на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 договору в редакції: «Загальний обсяг постачання 229122 кВт*час», п.5.1 договору «Загальна сума договору становить 889907,40грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього договору становить 3,88400грн (з ПДВ)», та п.1.1 комерційної пропозиції «На момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 3,88400грн (з ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу». Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з січня 2021;

- додаткову угоду №3 від 12.03.2021, згідно з якою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди викласти п.2.1 договору в редакції: «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 становить 213226 кВт*год (за рахунок місцевого бюджету 889907,40), та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків», п.5.1 договору «Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 4,17354грн/кВт*год (з ПДВ). Загальна вартість договору становить 889907,40грн, в тому числі 20% ПДВ: 148307,21грн (за рахунок місцевого бюджету 889907,40грн)», п.1.1 комерційної пропозиції «Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,17354грн/кВт*год з ПДВ». Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові період з лютого 2021;

- додаткову угоду №5 від 20.08.2021, згідно з якою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди викласти п.2.1 договору в редакції: «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 становить 203287 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків», п.5.1 договору «Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 4,37758грн/кВт*год (з ПДВ). Загальна вартість договору становить 889907,40грн.», п.1.1 комерційної пропозиції «Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,37758грн/кВт*год з ПДВ». Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові період з серпня 2021;

- додаткову угоду №6 від 23.09.2021, згідно з якою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП «Оператор ринку», сторони дійшли згоди викласти п.2.1 договору в редакції: «Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 становить 193384кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків», п.5.1 договору «Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що становить 4,60177 грн/кВт*год (з ПДВ). Загальна вартість договору становить 889907,40грн.», п.1.1 комерційної пропозиції «Середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 4,60177грн/кВт*год з ПДВ». Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові період з вересня 2021.

На виконання умов договору №5209 від 30.12.2020 у період з січня по вересень 2021 відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію в загальному обсязі 310485кВт*год на суму 1250150,55грн, за наслідками чого між сторонами договору підписані акти приймання-передавання товарної продукції (електроенергії): за січень 2021 кількість спожитої електричної енергії 61206кВт*год на суму 237723,61грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 3,88400 грн/кВт*год з ПДВ (ціна встановлена додатковою угодою №2); за лютий 2021 кількість спожитої електричної енергії 56397кВт*год на суму 235375,13грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 4,17354 грн/кВт*год з ПДВ (ціна встановлена додатковою угодою №3); за березень 2021 кількість спожитої електричної енергії 72408кВт*год на суму 287880,01грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 3,975804 грн/кВт*год з ПДВ (пояснення сторін щодо підстав визначення ціни в матеріалах справи відсутні); за квітень 2021 кількість спожитої електричної енергії 26265кВт*год на суму 101666,68грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 3,870804 грн/кВт*год з ПДВ (пояснення сторін щодо підстав визначення ціни в матеріалах справи відсутні); за травень 2021 кількість спожитої електричної енергії 25138кВт*год на суму 93575,50грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 3,722472 грн/кВт*год з ПДВ (пояснення сторін щодо підстав визначення ціни в матеріалах справи відсутні); за червень 2021 кількість спожитої електричної енергії 14279кВт*год на суму 54783,20грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 3,836628 грн/кВт*год з ПДВ (пояснення сторін щодо підстав визначення ціни в матеріалах справи відсутні); за липень 2021 кількість спожитої електричної енергії 11669кВт*год на суму 44063,32грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 3,7761 грн/кВт*год з ПДВ (пояснення сторін щодо підстав визначення ціни в матеріалах справи відсутні); за серпень 2021 кількість спожитої електричної енергії 14983кВт*год на суму 65589,58грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 4,3776 грн/кВт*год (з ПДВ) (ціна встановлена додатковою угодою №5); за вересень 2021 кількість спожитої електричної енергії 28140кВт*год на суму 129493,52грн з ПДВ за ціною (розрахунково) 4,60176 грн/кВт*год (з ПДВ) (ціна встановлена додатковою угодою №6).

Відповідачем виставлено позивачу рахунки за спожиту електроенергію на загальну суму 1250150,55грн з ПДВ, а саме: №5209 за січень 2021 від 02.02.2021 у кількості 61206кВт*год за тарифом 3,23666грн/кВт*год без ПДВ на суму 237723,61грн з ПДВ; №5209 за лютий 2021 від 01.03.2021 у кількості 56397кВт*год за тарифом 3,47795грн/кВт*год без ПДВ на суму 235375,13грн з ПДВ; №5209 за березень 2021 від 01.04.2021 у кількості 72408кВт*год за тарифом 3,31317грн/кВт*год без ПДВ на суму 287880,01грн з ПДВ; №5209 за квітень 2021 від 30.04.2021 у кількості 26265кВт*год за тарифом 3,22567грн/кВт*год без ПДВ на суму 101666,68грн з ПДВ; №5209 за травень 2021 від 01.06.2021 у кількості 25138кВт*год за тарифом 3,10206грн/кВт*год без ПДВ на суму 93575,50грн з ПДВ; №5209 за червень 2021 від 05.07.2021 у кількості 14279кВт*год за тарифом 3,19719грн/кВт*год без ПДВ на суму 54783,20грн з ПДВ; №5209 за липень 2021 від 04.08.2021 у кількості 11669 кВт*год за тарифом 3,14675грн/кВт*год без ПДВ на суму 44063,32грн з ПДВ; №5209 за серпень 2021 від 02.09.2021 у кількості 14983кВт*год за тарифом 3,648грн/кВт*год без ПДВ на суму 65589,58грн з ПДВ; №5209 за вересень 2021 від 04.10.2021 у кількості 28140кВт*год за тарифом 3,8348грн/кВт*год без ПДВ на суму 129493,52грн з ПДВ.

Позивач оплатив постачання електричної енергії на загальну суму 1250150,55грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

З листа відділу освіти м. Новогродівка №20.05-20/50 від 07.06.2024 заступнику керівника Покровської окружної прокуратури вбачається, що за договором №5209 від 30.12.2020 фактично поставлено електричну енергію на суму 1250150,55грн за 310485 кВт*год. З бюджету Новогродівської міської територіальної громади сплачено вартість електричної енергії на суму 833695,57грн за 207055 кВт*год. Розходження вартості поставленої та сплаченої з бюджету електричної енергії зумовлено відшкодуванням орендарями відділу освіти вартості спожитої ними електричної енергії. Наведена з листі інформація щодо оплати за договором за рахунок бюджетних коштів у сумі 833695,57грн з ПДВ відповідає відомостям звіту про виконання договору про закупівлю UA-2020-12-24-008750-с, дата формування звіту 10.01.2022.

У відповідь на запит заступника керівника Покровської окружної прокуратури щодо порушень при укладанні додаткових угод до договору від 08.04.2024 №56/3-613ВИХ-24 відділ освіти м. Новогродівка листом від 08.04.2024 повідомив, що заходи щодо визнання в судовому порядку недійсними додаткових угод між відділом освіти м. Новогродівка та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» не проводились.

17.12.2024 заступником керівника Покровської окружної прокуратури позивачу направлене повідомлення про представництво інтересів держави в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

06.01.2026 прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод №2 від 02.02.2021, №3 від 12.03.2021, №5 від 20.08.2021, №6 від 23.09.2021 до договору №5209 про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 та стягнення 76136,93грн.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено частково.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та відхиляє доводи апелянта враховуючи на нижче викладене.

Щодо твердження апелянта про не правильне застосування частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, аналіз положень статті 53 ГПК України у взаємозв`язку із змістом частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Прокурор вправі звертатися до суду з позовними вимогами щодо захисту прав територіальної громади, оскільки її інтереси є складовою частиною інтересів держави (аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 10.02.2023 у справі №206/1198/29).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та № 922/1830/19).

Узагальнюючи наведені у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

Господарський суд першої інстанції встановив, що прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти міста Новогродівка

Із вищезазначених норм та матеріалів справи судом встановлено, що у цьому випадку загроза порушення інтересів територіальної громади полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі і саме Відділ освіти міста Новогродівка є органом, уповноваженим здійснювати заходи щодо розпорядження коштами місцевого бюджету з метою забезпечення потреб територіальної громади. Однак, будучи обізнаним про такі порушення, жодних заходів щодо повернення коштів не вжив.

Отже, прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів територіальної громади в особі Відділу освіти, що спростовує доводи апелянта у зазначеній частині.

Щодо твердження апелянта про неналежний суб`єктний склад учасників справи та помилкового визначення прокурором у цій справі відділу освіти м. Новогродівка в якості позивача.

З огляду на обставини цієї справи колегія суддів наголошує, що в силу вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор наділений повноваженнями звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі саме того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого і заявлено позовну вимогу (про стягнення, повернення майна).

У справі, яка розглядається, позов пред`явлений прокурором в інтересах держави в особі Відділу освіти міста Новогродівка, який є стороною оспорюваних правочинів та розпорядником бюджетних коштів у спірних правовідносинах, а тому набуває статусу позивача відповідно до вимог абзацу другого частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, прокурор подав позов в інтересах держави в особі Відділу освіти в порядку, визначеному законом. Висновки суду першої інстанції в цій частині узгоджуються з усталеними висновками Великої Палати Верховного Суду у застосуванні положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо суті позовних вимог.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною 4 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

З аналізу положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Як встановив суд першої інстанції, сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі договір, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов`язань, що узгоджується з приписами Закону України "Про публічні закупівлі".

Із системного аналізу норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (пункти 139, 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 206, 207 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24 також вказала, що зміни та доповнення до пункту 2 частини 5 статті 41 вказаного Закону стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Отже, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі №918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі №917/1010/22).

Слід також зазначити, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №924/413/24, від 15.10.2024 у справі №918/18/24, від 08.10.2024 у справі №918/728/23).

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).

Тобто, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №916/747/24).

Спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку варто виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; Державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

Отже, дотримання сторонами договору про закупівлю імперативних вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі", що передбачає спосіб та порядок зміни ціни за одиницю товару, є обов`язковим. Відповідно, у разі порушення таких вимог можуть наставити правові наслідки, передбачені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Апелянт наполягає, що судом першої інстанції було не правильно зроблено висновки при аналізі норм матеріального права, зокрема статті 203 та статті 215 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

Не зважаючи на те, що Законом України № 4888-ІХ «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 внесено зміни до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», які стосуються обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % кожного разу, необхідно врахувати, що позивачем під час подання позову обґрунтовується незаконність прийнятих додаткових угод порушенням у вигляді безпідставного збільшення ціни за одиницю товару без наявності та підтвердження саме факту коливання ціни на ринку. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що зміни вносяться у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Як встановлено судом першої інстанції, 30.12.2020 між відділом освіти м.Новогродівка та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 5209.

В подальшому в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 13.10. Договору між відділом освіти та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» укладено додаткові угоди №2 від 02.02.2021, №3 від 12.03.2021, №5 від 20.08.2021, №6 від 23.09.2021, якими зменшено обсяг постачання електричної енергії та збільшено ціну за одиницю товару.

З матеріалів справи убачається, що у періоди з моменту укладення договору до моментів звернення Постачальника з пропозицією підвищити ціну коливання ціни за вищевказаними додатковими угодами у сторону збільшення, відсутнє. У жодному періоді середньозважена ціна на електричну енергію не перевищувала ціну, яка існувала на час укладення Договору, тому не могла вплинути на договірні відносини між сторонами. Таким чином, судовою колегією встановлено відсутність факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Слід звернути увагу, що Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021, який набрав чинності 29.08.2021, викладено в новій редакції частину 6 статті 67 Закону «Про ринок електричної енергії», а саме виключено положення стосовно можливості застосування показників (цін) на ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) як орієнтирів для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії.

За таких обставин, судова колегія погоджується зі ствердженням прокурора про те, що посилання Постачальника на зростання цін на РДН мало на меті лише схилити Споживача прийняти умови щодо підвищення ціни на товар, за відсутності законодавчих підстав для цього. При цьому, частиною 5 статті 56 Закону «Про ринок електричної енергії» визначено, що для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – HKPEKП) №8312/13.1/7-19 від 08.08.2019 регулятор зазначає, що ціна електричної енергії як товару формується залежно ринку, на якому електропостачальник здійснює її закупівлю від сегменту .

Проте документи, надані ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», не містять доказів (договорів та актів купівлі-продажу) на підтвердження придбання електроенергії для споживача у вказані періоди саме на РДН, а не на іншому сегменті ринку або за двостороннім договором тощо, та за якою ціною.

Окремо слід зазначити, що розповсюдження нових цін на розрахункові періоди до укладення додаткових угод суперечить п. 4 ч. 3 ст. 57, п.11 ч.1 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»; п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ) щодо повідомлення про такі зміни не пізніше, ніж за 20 днів до внесення та застосування. Нові ціни у випадку погодження могли бути застосовані не раніше, ніж через 20 днів після повідомлення про підвищення. Застосування нових цін у оспорюваних додаткових угодах раніше ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від Постачальника про зміну умов договору є неправомірним.

Судова колегія також зазначає, що визнання пункту 1.2.3 Комерційної пропозиції щодо використання інформації ДП «Оператор ринку» недійсним, в даному випадку, не має потреби, адже інформація, яку використовував Постачальник в обґрунтування підстав для внесення змін в ціну за одиницю товару, не доводить факту коливання ціни електричної енергії на ринку, що спростовано прокурором у позовній заяві шляхом аналізу показників РДН на вебпорталі Оператору ринку.

Таким чином, внаслідок укладення спірних додаткових угод №№ 2, 3, 5, 6 безпідставно, у порушення вимог п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.10. Договору, п. 4 ч. 3 ст. 57, п.11 ч.1 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»; п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ) збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку.

Чинні норми Закону України № 4888-ІХ «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 не суперечать та не спростовують підстави звернення та обґрунтування викладених порушень у позовній заяві прокурора.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: закупівлі; добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури запобігання корупційним діям і зловживанням. Преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів особи.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З аналізу вказаної норми вбачається, що правочин є юридичним фактом, оскільки внаслідок його вчинення виникають, змінюються або припиняються цивільні права та обов`язки; це вольова дія суб`єктів цивільного права. Правочин породжує правовий наслідок, є дією, яка повинна бути правомірною, тобто не суперечити закону.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч. 1 статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст. 632 ЦК України). Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Системний аналіз норм ЦК, ГК та Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю, а саме збільшення ціни за одиницю товару є правомірною тільки за сукупності таких умов:- відбувається за згодою сторін;- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);- ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору;- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Внаслідок укладення спірних додаткових угод №№ 2, 3, 5, 6 безпідставно, у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.10. Договору, п. 4 ч. 3 ст. 57, п.11 ч.1 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії»; п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку.

Недотримання вимог законодавства та умов Договору порушує принципи, встановлені у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», не досягається мета цього Закону, а саме щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» під час проведення процедури закупівлі запропоновано одну ціну товару, без наміру продавати електричну енергією за такою ціною, але ж у подальшому, безпідставно збільшено цю ціну шляхом укладення додаткових угод, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку за відсутності такого коливання, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету.

Як зазначалося вище, статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, відповідно до частини 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

Згідно з приписами статті. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на викладене, додаткові угоди №№ 2, 3, 5, 6 є недійсними з підстав, передбачених у статтях . 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, і підлягають визнанню їх такими в судовому порядку.

Доводи апелянта щодо неправомірності визнання додаткових угод №№ 2, 3, 5, 6 до Договору № 5209 від 30.12.2020 в цілому недійсними, без обґрунтування в рішенні суду недійсності в частині обсягів електричної енергії, судовою колегією відхиляються з огляду на нижче викладене

Статтею 217 Цивільного кодексу України унормовано, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

В даному випадку правочини за вищевказаними додатковими угодами не були би вчинені, якщо б не застосовувались незаконні зміни ціни за одиницю товару у бік збільшення, а відповідно і підстав для зменшення обсягів електричної енергії не було б, оскільки у протилежному випадку це призвело б до збільшення загальної суми Договору № 5209, що прямо заборонено нормами Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, визнання додаткових угод недійсними лише в частині зміненої ціни за одиницю товару і залишення обсягів є недоцільним. Крім того, факт обсягів фактично спожитої електричної енергії підтверджений безпосереднім виконанням договору на підставі актів прийому передачі, рахунків Постачальника.

Щодо позовних вимог в частині стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 76136,93грн.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. ( ст.669 ЦК України)

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. ( ч.1 ст.670 ЦК України)

Відповідно до приписів частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоди №2 від 02.02.2021, №3 від 12.03.2021, №5 від 20.08.2021 та №6 від 23.09.2021 до договору №5209 від 30.12.2020 як недійсні правочини не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії мають регулюватись умовами договору №5209 від 30.12.2020, відповідно до якого ціна за 1 кВт*год становить 3,78684грн (з ПДВ).

Як убачається з тексту позовної заяви, прокурор визначає розмір безпідставно сплачених коштів за періоди січень, лютий, березень, квітень, червень, серпень, вересень 2021 (за виключенням періодів травня та липня 2021).

Перевіривши наданий прокурором розрахунок суд першої інстанції прийшов до висновку, що він не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки виключення з розрахунку періодів травня, липня 2021 року призводить до неможливості встановлення належної до сплати суми в цілому за договором.

За розрахунком суду першої інстанції, виходячи з ціни за 1 кВт*год, первісно визначеної у договорі №5209 від 30.12.2020, позивач за період січень - вересень 2021 мав сплатити кошти у сумі 1175757,02грн за формулою 310485 кВт*год (кількість спожитої електричної енергії) *3,78684грн/ кВт*год з ПДВ (ціна за договором).

За період січень - вересень 2021 відповідач поставив позивачу електричну енергію у загальному об`ємі 310485 кВт*год на загальну суму 1250150,55грн з ПДВ. Таким чином, розмір безпідставно сплачених коштів становить 74393,53грн, з розрахунку 1250150,55грн (сума, сплачена за договором) - 1175757,02грн (належна вартість отриманої електричної енергії, яка мала бути сплачена за умовами договору).

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 74393,53грн.

Решта вимог про стягнення 1743,40грн матеріалами справи не підтверджена та не підлягає задоволенню.

З зазначеним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, а тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судові втрати покладаються на заявник апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, Дніпропетровська область, на рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2026 у справі № 905/16/25 – залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2026 у справі № 905/16/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 14.10.2026.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян