Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №906/1622/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: банківської діяльності, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №906/1622/25

Суддя: Поліщук П.Я.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Справа №906/1622/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Ткачук О.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - адвокат Леляк Я.О.

відповідача 1 – адвокат Васильєв Ю.Ю.

відповідача 2 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026, повний текст якого складено 13.08.2026, у справі №906/1622/25 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи .

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Інвест Груп»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітагроінвест»

про стягнення 37 740 505,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

09.12.2025 Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (надалі в тексті – Установа) звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Інвест Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітагроінвест» про солідарне стягнення 37 740 505,07 грн, з яких: 24 963 800,00 грн - заборгованість за договором позики №274/20/С/06 від 05.04.2021р. та 12 776 705,07 грн - інфляційна індексація (а.с. 1-5).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Установа на виконання умов Договору позики перерахувала ТОВ «Міт Інвест Груп», як позичальнику, кошти в сумі 24 963 800,00 грн, натомість відповідач-1 свої зобов`язання щодо повернення позики у встановлені договором строки не виконав, жодного платежу згідно з графіком погашення не здійснив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 24 963 800,00 грн. Водночас, у відповідності до умов договору позики та Закону України «Про інноваційну діяльність» Установа нарахувала інфляційну індексацію у сумі 12 776 705,07 грн.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «Міт Інвест Груп» умов договору позики та наявної солідарної відповідальності у ТОВ «Мітагроінвест» як поручителя, Установа надіслала боржнику та поручителю вимоги про добровільне погашення заборгованості, які були залишені без виконання, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 (повний текст якого складено 13.08.2026) у справі №906/1622/25 позов Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задоволено частково. Присуджено до стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Мітагроінвест» на користь Установи: 24 963 800,00 грн заборгованості та 8 466 288,94 грн інфляційної індексації. В решті позову відмовлено (а.с. 189-193).

Постановляючи рішення, господарський суд першої інстанції, з урахуванням фактичних обставин справи та умови Договору позики від 05.04.2021, дійшов висновку, що Відповідач 1, як позичальник, не виконав взяті на себе зобов`язання та не повернув позику в повному обсязі відповідно до графіка погашення, а відтак позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 24963800,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення суми інфляційної індексації, то суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період її нарахування. Місцевий господарський суд виснував, що право позикодавця нараховувати інфляційну індексацію припиняється після закінчення строку користування позикою, тобто 05.04.2024 р. Водночас, нарахування інфляційної індексації після 05.04.2024р. не охоплюється умовами договору та є безпідставним, оскільки з 06.04.2024р. правовідносини сторін у частині невиконання обов`язку щодо повернення позики набули характеру прострочення.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційної індексації є обґрунтованими у розмірі 8 466 288,94 грн за період з дати першого траншу позики 14.04.2021 до 05.04.2024. У решті заявленої до стягнення суми інфляційної індексації у розмірі 4 310 416,13 грн, нарахованої за період після 05.04.2024, суд відмовив.

Крім того, враховуючи встановлений судом факт порушення ТОВ «Міт Інвест Груп» зобов`язання щодо повернення позики та умови договору поруки, суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати виконання забезпеченого порукою зобов`язання також від ТОВ «Мітагроінвест». Тому, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Мітагроінвест» заборгованості за договором позики №274/20/С/06 від 05.04.2021р. у розмірі 24 963 800,00 грн та інфляційної індексації у розмірі 8 466 288,94 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Установа звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 року у справі №906/1622/25 в частині відмови у солідарному стягненні з ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Мітагроінвест» 4310 416,13 грн інфляційної індексації та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Решту рішення суду першої інстанції залишити без змін. Здійснити новий розподіл судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідно до результатів апеляційного перегляду та вимог ст. 129 ГПК України. Стягнути з Відповідачів на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст.129 ГПК України (а.с. 195-200).

На думку Апелянта, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є необґрунтованим, ухваленим внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, неправильного тлумачення умов Договору позики № 274/20/С/06 від 05.04.2021 та невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи.

Скаржник зауважує, що предметом апеляційного перегляду є виключно правове питання: чи існують передбачені законом або Договором підстави вважати 05.04.2024 датою припинення нарахування договірної інфляційної індексації, якщо позика фактично не повернута, а Договір продовжує діяти до повного виконання зобов`язань. На думку Позивача, суд першої інстанції правильно визначив правову природу інфляційної індексації, однак зробив висновок, який їй суперечить.

Позивач стверджує, що умови Договору позики містять погоджену сторонами конструкцію, зокрема: п. 1.6 — визначає правову модель фінансування: безвідсоткова позика на умовах інфляційної індексації; п. 1.7 — визначає щомісячний механізм її розрахунку; п.1.8 — пов`язує остаточний розрахунок та оплату індексації з повним погашенням позики; п.9.1 — встановлює дію Договору до повного повернення позики та виконання інших обов`язків. При цьому Договір не містить положення, за яким при здійсненні передбаченого п. 1.8 остаточного розрахунку з нього виключається період між настанням кінцевого строку повернення позики та її фактичним погашенням. Відтак, жодна з цих умов не передбачає припинення інфляційної індексації 05.04.2024 незалежно від фактичного повернення позики.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково ототожнив строк виконання зобов`язання зі строком дії Договору.

Крім того, місцевий суд обґрунтував відмову, серед іншого, тим, що нарахування інфляційної індексації після 05.04.2024 порушувало б баланс інтересів сторін. Однак, на думку Апелянта, не зазначив норми матеріального права, яка дозволяла б припинити погоджений сторонами грошовий обов`язок виключно з мотивів абстрактного балансу інтересів.

4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

29.09.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від ТОВ «Міт Інвест Груп» надійшов відзив, в якому відповідач-1 просить апеляційну скаргу Установи на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 у справі №906/1622/25 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін (а.с.218-220).

Відповідач -1 вважає, що Апелянт залишив поза увагою пункт 3.2.2. Договору, який, будучи розміщеним у розділі 3 «Зобов`язання сторін», встановлює для позичальника обов`язок своєчасно повернути одержані кошти в терміни та розмірах, визначених графіком повернення позики, але не пізніше 05 квітня 2024 року, і містить пряме уточнення, а саме: «останній день користування коштами позики». Таким чином, сторони не обмежилися встановленням граничного строку виконання обов`язку з повернення позики, а самостійно визначили цю дату як момент, з настанням якого користування коштами позики за Договором припиняється.

Крім того, ТОВ «Міт Інвест Груп» вважає, що положення п.3.2.2 Договору позики безпосередньо пов`язаний пункт 1.7. Договору, за яким сума інфляційної індексації розраховується на суму фактично отриманої позики в розрізі кожного місяця, що вказує на прив`язку індексації до місяців користування позичальником коштами. У взаємозв`язку пунктів 1.7. та 3.2.2. Договору сторони визначили як порядок нарахування індексації, так і часову межу, за якою таке нарахування не здійснюється. Саме до такого висновку дійшов суд першої інстанції, зазначивши, що індексація підлягала нарахуванню в розрізі кожного місяця з дати отримання першого траншу і до дати, визначеної сторонами як дата остаточного повернення позики, а тому його висновок є не доповненням Договору новою умовою, а тлумаченням наявних умов Договору.

Щодо посилань Скаржника на п.1.8 Договору позики, то Відповідач-1 вважає, що положення цього пункту визначає лише строк здійснення розрахунку і не містить підстав для висновку про продовження нарахування індексації після закінчення періоду користування коштами.

На думку Відповідача-1, Апелянт вбачає суперечність у тому, що суд, визнавши індексацію такою, що не є мірою відповідальності за прострочення, водночас обмежив її нарахування датою, після якої настало прострочення. Проте ТОВ «Міт Інвест Груп» вважає, що логіка суду є послідовною, адже якщо індексація не є відповідальністю за прострочення, вона належить до відносин правомірного користування коштами і закінчується разом із таким користуванням, а її нарахування за період прострочення означало б застосування платежу, який суд не визнав відповідальністю, саме як наслідку прострочення, що суперечило б його природі. Сам Апелянт у скарзі зазначає, що спірні суми він не заявляв як санкцію за прострочення.

Відповідач-1 звертає увагу, що в межах договірного строку користування позикою (до 05.04.2026) спірні правовідносини визначалися регулятивними нормами, а після закінчення строку користування позикою – захисними нормами. У свою чергу захисні правові норми не давали підстав для застосування інфляційної індексації суми основного боргу.

12.10.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від Установи надійшли додаткові пояснення у справі, які просить врахувати при розгляді апеляційної скарги (а.с.231-233).

Апелянт зазначає, що головним доводом відзиву на апеляційну скаргу є п.3.2.2 Договору позики, однак зауважує, що у відзиві на позовну заяву Відповідач-1 не покликався на цей пункт.

На думку Скаржника, спірним залишається одне правове питання: чи погодили сторони, що договірна індексація припиняється 05.04.2024, якщо на цю дату позика не повернута. Так, Апелянт вважає, що п.3.2.2 Договору позики, розміщений у розділі 3 «Зобов`язання сторін» серед обов`язків Позичальника і має такий зміст: «Своєчасно повернути Позикодавцю одержані кошти в терміни та розмірах, що визначені графіком повернення позики (Додаток № 2), але не пізніше 05 квітня 2024 р. (останній день користування коштами позики)». Це умова про кінцевий строк виконання обов`язку з повернення. Слова в дужках уточнюють, який день є останнім днем цього строку. Про інфляційну індексацію, її розрахунок чи період нарахування пункт 3.2.2 не згадує.

Водночас, Апелянт зауважує, що механізм індексації сторони врегулювали окремими пунктами 1.6– 1.8 Договору, проте у жодному з них нарахування індексації не пов`язане ні з «користуванням», ні з датою 05.04.2024. Пункт 1.7 визначає: «Сума інфляційної індексації розраховується на суму фактично отриманої позики в розрізі кожного місяця звітного року». Помісячний розрахунок описує методику, а базою нарахування є отримана сума. Там, де сторони хотіли встановити календарну дату, вони її прямо зазначили (пункти 1.4, 3.2.2). У пунктах 1.7 і 1.8 такої дати немає.

У відзиві на позовну заяву Відповідач-1 наполягав, що інфляційні втрати за статтею 625 ЦК України не підлягають стягненню з нього на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, водночас Скаржник звертає увагу, що Установа не заявляла нової вимоги на підставі статті 625 ЦК України і наводить цей наслідок лише як аргумент проти тлумачення Відповідача.

Апелянт звертає увагу суду, що інфляційна індексація є складовою частиною суми основного боргу, а не платою за користування грошовими коштами, з огляду на що позовні вимоги в частині інфляційної індексації просить задовольнити повністю.

5. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М.

Листом №906/1622/25/4446/26 витребувано матеріали справи №906/1622/25 з Господарського суду Житомирської області.

08.09.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/1622/26.

Розпорядженнями в.о. керівника апарату суду від 09.09.2026, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Крейбух О.Г. у щорічній відпустці, відповідно до ст.32 ГПК України, ст.155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п.8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи; для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2026, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Установи на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 у справі №906/1622/25 та призначено скаргу до розгляду на 12.10.2026 о 14:30 год.

Ухвалами суду від 30.09.2026 та 12.10.2026 задоволено заяви представників ТОВ «Міт Інвест Груп» - адвоката Васильєва Ю.Ю. та Державної інноваційної фінансово-кредитної установи - адвоката Леляка Я.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с.228, 245).

12.10.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від Установи надійшли додаткові пояснення у справі, які просить врахувати при розгляді апеляційної скарги. (а.с. 231-233).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 12.10.2026, представник Позивача підтримав свою апеляційну скаргу, просив рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 в частині відмови у стягненні 4 310 416,13 грн інфляційної індексації скасувати та ухвали в цій частині нове рішення, яким задоволити позов.

Представник ТОВ «Міт Інвест Груп» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги Установи з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

ТОВ «Мітагроінвест» не забезпечило явки своїх представників в судове засідання апеляційної інстанції 12.10.2026, причин неявки не повідомило, проте така неявка не перешкоджає розгляду скарги, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою.

6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Рішенням правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи від 24.03.2021р. №10 затверджено умови фінансування інноваційного проекту ТОВ «Міт Інвест Груп» «Створення інноваційного методу зберігання м`ясних продуктів у біорозкладаємій упаковці з використанням модифікованого газового середовища», визначено суму фінансування у розмірі 24 963 800,00 грн та погоджено укладення договору позики строком на 36 місяців (а.с. 50).

Інноваційний проект пройшов науково-технічну перевірку та внесений до Державного реєстру інноваційних проектів, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію інноваційного проекту серії АА №000032 від 13.01.2021р. (а.с. 48).

Матеріалами справи підтверджено, що 05.04.2021 Установа - позикодавець та ТОВ «Міт Інвест Груп» - позичальник, уклали Договір позики №274/20/С/06 (а.с.39-42), відповідно до п.1.1. якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику у сумі 24 963 800,00 грн, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути позикодавцю суму позики в порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок позикодавця.

Згідно п.1.5. договору позики, позика надається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та цільового характеру використання.

Пунктом 1.6. договору позики сторони погодили, що фінансова підтримка надається позичальнику у вигляді безвідсоткової позики на умовах інфляційної індексації та у формі передбаченій пунктом 5 статті 4 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Розрахунок інфляційної індексації здійснюється за підсумками фінансового року до 15 числа місяця після закінчення такого фінансового року. Сума інфляційної індексації розраховується на суму фактично отриманої позики в розрізі кожного місяця звітного року (п.1.7. договору позики).

Для розрахунку застосовується місячна ставка інфляційної індексації, згідно індексу споживчих цін на товари та послуги (до попереднього місяця), який розміщується на офіційному сайті державної служби статистики України.

Згідно п.1.8. договору позики, остаточний розрахунок та оплата суми інфляційної індексації здійснюється позичальником після повного погашення суми позики та ycix інших платежів, передбачених п.1.11.

Пунктом 1.9. договору позики сторони погодили цільове призначення позики: придбання виробничого обладнання та устаткування:

1. Пакувальне та обвалювальне обладнання для м`ясокомбінату;

2. Обладнання для забійного цеху та холодильної камери м`ясокомбінату;

З. Обладнання для цеху переробки вторинної сировини та відходів;

4. Комплект обладнання для забезпечення опалювання підприємства, необхідного для реалізації інноваційного проекту «Створення інноваційного методу зберігання м`ясних продуктів в біорозкладальній упаковці з використанням модифікованого газового середовища».

За умовами п.2.1. договору позики, виконання зобов`язань позичальника за договором та задоволення вимог позикодавця, що випливають з даного договору забезпечується, зокрема, порукою ТОВ «Мітагроінвест», код за ЄДРПОУ 43041438.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повернення позики в повному розмірі та виконання Позичальником інших обов`язків, передбачених даним Договором, додатковими договорами до нього (п.9.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Додатком №2 до Договору позики № 274/20/С/Об від 05.04.2021р. сторони узгодили графік погашення позики, відповідно до якого починаючи з 05.03.2022р. позичальник зобов`язувався здійснювати погашення позики такими платежами:

- до 04.04.2022р. - 5000000,00 грн.;

- до 04.05.2022р. - 4000000,00 грн.;

- до 04.06.2022р. - 3000000,00 грн.;

- до 04.07.2022р. - 3000000,00 грн.;

- до 04.08.2022р. - 3000000,00 грн.;

- до 04.09.2022р. - 1000000,00 грн.;

- до 04.10.2022р. - 500000,00 грн.;

- до 04.11.2022р. - 500000,00 грн.;

- до 04.12.2022р. - 500000,00 грн.;

- до 04.01.2023р. - 500000,00 грн.;

- до 04.02.2023р. - 500000,00 грн.;

- до 04.03.2023р. - 500000,00 грн.;

- до 04.04.2023р. - 400000,00 грн.;

- до 04.05.2023р. - 400000,00 грн.;

- до 04.06.2023р. - 400000,00 грн.;

- до 04.07.2023р. - 400000,00 грн.;

- до 04.08.2023р. - 400000,00 грн.;

- до 04.09.2023р. - 400000,00 грн.;

- до 04.10.2023р. - 100000,00 грн.;

- до 04.11.2023р. - 100000,00 грн.;

- до 04.12.2023р. - 100000,00 грн.;

- до 04.01.2024р. - 100000,00 грн.;

- до 04.02.2024р. - 50000,00 грн.;

- до 04.03.2024р. - 50000,00 грн.;

- до 05.04.2024р. - 63800,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що на забезпечення виконання зобов`язань позичальника 06.04.2021 Установа та ТОВ «Мітагроінвест» уклали Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за належне виконання ТОВ «Міт Інвест Груп» зобов`язань за договором позики та погодився відповідати перед кредитором як солідарний боржник у тому ж обсязі, що і позичальник (а.с. 45, 46).

Апеляційним судом встановлено, що на виконання умов договору позики №274/20/С/06 від 05.04.2021р. Установою перераховано ТОВ «Міт Інвест Груп» грошові кошти на загальну суму 24 963 800,00 грн, що підтверджується платіжними документами, а саме:

- платіжне доручення № 333 від 12.04.2021р. - 4815299,00 грн. (оплачено 14.04.2021р.);

- платіжне доручення № 341 від 14.04.2021р. - 8431613,00 грн. (оплачено 20.04.2021р.);

- платіжне доручення № 369 від 22.06.2021р. - 7085000,00 грн. (оплачено 25.06.2021р.);

- платіжне доручення № 449 від 08.12.2021р. - 4200200,00 грн. (оплачено 10.12.2021р.);

- платіжне доручення № 16 від 08.02.2022р. - 431688,00 грн. (оплачено 09.02.2022р.) (а.с. 51-53).

Як встановлено колегією суддів та не заперечується сторонами, ТОВ «Міт Інвест Груп» взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів у строки та порядку, визначені договором позики та графіком погашення, не виконало.

З матеріалів справи вбачається, що вимогою Установи №07-232/22 від 15.07.2022р. - ТОВ «Міт Інвест Груп», ТОВ «Мітагроінвест» та ОСОБА_1 було запропоновано добровільно сплатити суму простроченої позики у розмірі 15 000 000,00 грн та інфляційну індексацію у сумі 951 449,24 грн (а.с. 16).

Крім того, вимогами №02-332/22, №02-333/22 та №02-334/22 від 09.09.2022р. позивач повідомив позичальника та поручителів про сплату 24 963 800,00 грн основного боргу та 4 289 965,41 грн інфляційної індексації (а.с. 15).

Сторонами не заперечується, що зазначені вимоги залишені без задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем-1 зобов`язань щодо повернення позики та забезпечення позики договором поруки від 06.04.2021р., за умовами якого ТОВ «Мітагроінвест» взяло на себе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань позичальника, Установа звернулась до суду із даним позовом про солідарне стягнення з ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Мітагроінвест» заборгованості за договором позики у розмірі 24 963 800,00 грн. та інфляційної індексації у розмірі 12 776 705,07 грн., яка розрахована за період з 14.01.2021р. по 31.10.2025р. (розрахунок а.с. 49 на звороті).

Щодо інфляційної індексації за договором позики за період з 06.04.2024 по 31.10.2025 судом першої інстанції встановлено наступне.

Відповідно до висновків господарського суду першої інстанції п. п. 1.7 та 1.8 вказує на те, що інфляційна індексація за договором позики №274/20/С/06 від 05.04.2021р. підлягала нарахуванню в розрізі кожного місяця з дати отримання першого траншу і до дати, яка визначена сторонами як дата остаточного повернення позики - 05.04.2024 р.

Надання позикодавцю можливості нарахування інфляційної індексації поза межами дії договору порушує баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву позикодавця.

За таких обставин, право позикодавця нараховувати інфляційну індексацію припиняється після закінчення строку користування позикою, тобто 05.04.2024 р.

Умовами договору не передбачено нарахування інфляційної індексації після 05.04.2024р., як наслідку прострочення виконання грошового зобов`язання. Тому погоджений сторонами механізм договірної інфляційної індексації підлягає застосуванню по 05.04.2024р. включно.

З 06.04.2024р. правовідносини сторін у частині невиконання обов`язку щодо повернення позики набули характеру прострочення, а тому нарахування передбаченої договором інфляційної індексації за цей період умовами договору не охоплюється та є безпідставним.

7. Обставини справи, встановлені апеляційним судом та не враховані судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 1.4 договору позики позичальник зобов`язався повернути позику у повному обсязі згідно з графіком погашення (додаток №2 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 05.04.2024р. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок Позикодавця.

Тобто умови договору пов`язують оплату сум інфляційної індексації саме з фактичним погашенням усієї суми позики, а не з запланованим кінцевим строком сплати частини ліміти позики у розмірі 63 800 грн, який припадає на 05.04.2024. За змістом п. 1.4. Договору під поверненням позики слід розуміти виключно зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок Позикодавця.

Матеріали справи доказів зарахування грошової суми позики в повному обсязі на рахунок позикодавця 05.04.2024 не містять, а тому суд першої інстанції дійшов передчасних висновків, ототожнивши 05 квітня 2024 з датою повного повернення позики та виснуючи про припинення права позикодавця на припинення нарахування інфляційної індексації.

Окрім того, пунктом 9.1. Договору позики сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повернення позики в повному розмірі та виконання Позичальником інших обов`язків, передбачених даним Договором, додатковими договорами до нього.

Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду відхиляє висновок суду першої інстанції, що нарахування інфляційної індексації після 05.04.2024 відбулося поза межами дії договору, оскільки за змістом п. 9.1. Договору його дія продовжується у повному обсязі після зазначеної дати та протягом всього строку нарахування інфляційної індексації (включно з періодом з 06.04.2024 по 31.10.2025).

8. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що Установа оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у стягненні інфляційної індексації. Зазначені обставини зумовлюють необхідність перегляду рішення суду першої інстанції лише в оскаржуваній частині.

Як встановлено апеляційним судом та не заперечується сторонами, за умовами Договору позики №274/20/С/06 від 05.04.2021, Установа, як позикодавець, надала ТОВ «Міт Інвест Груп», як позичальнику, позику у сумі 24 963 800,00 грн, що підтверджується платіжними документами. На забезпечення виконання зобов`язань позичальника 06.04.2021 Установа та ТОВ «Мітагроінвест» уклали Договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за належне виконання ТОВ «Міт Інвест Груп» зобов`язань за договором позики та погодився відповідати перед кредитором як солідарний боржник у тому ж обсязі, що і позичальник

У зв`язку з невиконання ТОВ «Міт Інвест Груп» зобов`язань щодо повернення Установі позики у сумі 24 963 800,00 грн, остання звернулася з позовом до суду про солідарне стягнення всієї суми позики з ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Мітагроінвест». Крім того, у відповідності до умов договору позики та Закону України «Про інноваційну діяльність» Установа нарахувала інфляційну індексацію у сумі 12 776 705,07 грн.

Як зазначалося вище, суд першої інстанції позов Установи задоволив частково, присудивши до стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Мітагроінвест» на користь Установи: 24 963 800,00 грн заборгованості та 8 466 288,94 грн інфляційної індексації; у стягненні 4 310 416,13 грн інфляційної індексації – відмовлено.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні інфляційної індексації, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статей 1, 4, 5 Закону України «Про інноваційну діяльність» інноваційна діяльність спрямована на використання та комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок, а її об`єктами, зокрема, є інноваційні програми і проекти. Суб`єктами інноваційної діяльності є, зокрема, юридичні особи, які провадять інноваційну діяльність та вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Згідно пункту «а» частини 1 статті 17 Закону України «Про інноваційну діяльність», суб`єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів може бути надана фінансова підтримка шляхом повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів.

За змістом пункту «а» частини 1 статті 17 Закону України «Про інноваційну діяльність» правова природа безвідсоткового кредитування суб`єктів інноваційної діяльності передбачає надання такої фінансової підтримки саме на умовах інфляційної індексації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю економічною сутністю інфляційна індексація являє собою коригування грошового зобов`язання з урахуванням зміни загального рівня цін та, відповідно, купівельної спроможності грошових коштів.

Безвідсоткове кредитування на умовах інфляційної індексації означає, що позичальник не платить відсотків за користування грошима, але зобов`язаний повернути суму боргу з урахуванням знецінення грошей (інфляції) за час користування ними.

Головна мета такого механізму — захистити кредитора від фінансових втрат через падіння купівельної спроможності валюти, повернувши йому реальну, а не номінальну вартість наданих коштів.

Таким чином, у спірних правовідносинах інфляційна індексація є передбаченим законом та погодженим сторонами механізмом визначення розміру грошового зобов`язання з урахуванням зміни індексу споживчих цін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що інфляційна індексація не є платою за користування коштами та не є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Її застосування пов`язане саме з умовами надання та повернення безвідсоткової позики і має на меті визначення суми грошового зобов`язання з урахуванням зміни вартості грошей за відповідний період.

Апеляційним судом встановлено, що умовами Договору позики №274/20/С/06 від 05.04.2021, сторони погодили механізм застосування інфляційної індексації та порядок її розрахунку.

Так, пунктом 1.6. Договору позики сторони погодили, що фінансова підтримка надається позичальнику у вигляді безвідсоткової позики на умовах інфляційної індексації та у формі передбаченій пунктом 5 статті 4 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Пунктом 1.7 Договору позики, розрахунок інфляційної індексації здійснюється за підсумками фінансового року до 15 числа місяця після закінчення такого фінансового року. Сума інфляційної індексації нараховується на суму фактично отриманої позики в розрізі кожного місяця звітного року із застосуванням відповідної місячної ставки інфляційної індексації згідно з індексом споживчих цін на товари та послуги.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідачу 1, як суб`єкту інноваційної діяльності, для виконання ним інноваційного проекту була надана фінансова підтримка шляхом повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації), тому правомірним є нарахування йому інфляційної індексації, як компенсації фінансових втрат через падіння купівельної спроможності гривні та знецінення отриманих за договором позики грошей за час користування ними.

Разом з тим, досліджуючи період розрахунку інфляційної індексації, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про обмеження періоду нарахування інфляційної індексації з 14.04.2021 (з дня отримання першого траншу позики в сумі 4 815 299,00 грн) по 05.04.2024 (дату запланованого повернення залишку ліміту позики) з огляду на таке.

Водночас, пунктом 9.1. Договору позики сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повернення позики в повному розмірі та виконання Позичальником інших обов`язків, передбачених даним Договором, додатковими договорами до нього.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України)зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а частиною другою цієї статті передбачено, що виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені настанням обставин, передбачених договором.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому відповідно до статті 631 ЦК України строк договору визначається відповідно до встановлених законом або договором правил, а закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, сама по собі обставина настання 05.04.2024 року як кінцевої дати повернення позики не свідчить про припинення договору або невиконаного зобов`язання, якщо інше прямо не передбачено його умовами.

З огляду на зазначене, оскільки позика не була повернута ні станом на 05.04.2024, ні на дату звернення Установи до господарського суду з даним позовом, ні на час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що Договір позики №274/20/С/06 від 05.04.2021 є діючим, оскільки за його умовами, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повернення позики в повному розмірі та виконання Позичальником інших обов`язків, передбачених даним Договором, додатковими договорами до нього.

Разом з тим, покликання суду першої інстанції на те, що умовами договору прямо не передбачено нарахування інфляційної індексації після 05.04.2024 року як наслідку прострочення, не може бути покладено в основу висновку про припинення такого нарахування.

Оскільки сторони не встановили, що право на інфляційну індексацію припиняється у день настання строку повернення позики, суд не вправі встановлювати таку умову шляхом розширеного тлумачення пункту 1.4 Договору позики.

Натомість, колегія суддів вважає, що пункт 1.8 Договору позики пов`язує остаточний розрахунок та оплату інфляційної індексації з повним погашенням позики, яке фактично не відбулося, а не з плановим погашенням частини позики в розмірі 63 800, що мало припасти на 05.04.2024.

Згідно з графіком погашення (додаток №2 до договору) 05.04.2024 є лише датою погашення частини позики у розмірі 63 800 грн. Строк остаточної сплати іншої частини ліміту позики у розмірі 24 900 000 грн сплив у період з 05.03.2022 по 05.03.2024, однак суд першої інстанції повністю погодився з обґрунтованістю нарахування інфляційної індексації на прострочену частину позики у розмірі 24 900 000 грн у період прострочення з 05.03.2022 по 05.04.2024. За таких умов суперечливим є висновок суду першої інстанції, що на прострочену частину позики у розмірі 24 900 000 грн інфляційна індексація підлягає нарахуванню у період прострочення, однак з простроченням частини позики у розмірі 63 800 грн підстави для нарахування інфляційної індексації перестають існувати.

Оскільки спірна інфляційна індексація не є процентами за користування коштами і не є платою за користування позикою, а є складовою спеціального механізму державної фінансової підтримки інноваційної діяльності, то враховуючи, що Відповідач-1 не повернув позику у визначені умовами Договору позики строки, колегія дійшла висновку, що Установа правомірно нарахувала інфляційну індексацію з 14.04.2021 по 31.10.2025 – за весь час користування позикою. Відтак, рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 у справі №906/1622/25 в частині відмови у стягненні 4 310 416,13 грн інфляційної індексації належить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Щодо покликань суду першої інстанції на необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, то колегія суддів вважає, що застосування принципу справедливості, добросовісності та розумності не може підміняти погоджені сторонами умови договору та бути самостійною підставою для виключення зобов`язання, яке прямо випливає з договору.

Більше того, встановлена договором інфляційна індексація є способом збереження економічного змісту наданої безвідсоткової фінансової підтримки з урахуванням зміни індексу споживчих цін.

При цьому позичальник, не виконавши основне зобов`язання щодо повернення позики у визначений строк, не може набувати додаткової переваги у вигляді припинення передбаченого договором механізму індексації лише внаслідок власного невиконання зобов`язання, якщо такий наслідок договором не встановлений.

Інше тлумачення призводило б до ситуації, за якої тривалість невиконання позичальником основного зобов`язання фактично не враховується при визначенні остаточного розміру зобов`язання за договором, хоча сторони прямо погодили остаточний розрахунок інфляційної індексації після повного погашення позики.

Крім того, варто зауважити, що, ухвалюючи рішення щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду позовної заяви, суд першої інстанції поклав обов`язок з відшкодування судового збору, сплаченого Установою за подання позовної заяви, виключно на Відповідача1 — ТОВ «Міт Інвест Груп», незважаючи на те, що позовні вимоги були заявлені до двох відповідачів із вимогою про покладення на них солідарної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд мав урахувати результати розгляду позовних вимог щодо кожного з відповідачів та визначити частку судових витрат, яка підлягає відшкодуванню кожним із них.

Враховуючи, що позовні вимоги про солідарне стягнення суми позики та інфляційної індексації заявлено до обох відповідачів - ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Мітагроінвест», колегія суддів вважає, що судовий збір сплачений за подання позовної заяви належало стягнути в рівних частинах з обох відповідачів, а не виключно з ТОВ «Міт Інвест Груп».

Таким чином, з ТОВ «Міт Інвест Груп» та з ТОВ «Мітагроінвест» на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи належить стягнути по 226 443,03 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

9. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши у межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 у справі №906/1622/25 належить скасувати в частині відмови у стягненні 4 310 416,13 грн інфляційної індексації через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частин 1 - 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 у справі №906/1622/25 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 4 310 416,13 грн інфляційної індексації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволити. Викласти резолютивну частину рішення в редакції даної постанови.

10. Розподіл судових витрат.

За змістом ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 4 310 416,13 грн інфляційної індексації, апеляційний суд вважає, що з ТОВ «Міт Інвест Груп» та з ТОВ «Мітагроінвест» на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи належить стягнути по 38 793,75 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 у справі №906/1622/25 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.08.2026 у справі №906/1622/25 в частині відмови у стягненні 4 310 416,13 грн інфляційної індексації скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міт Інвест Груп" (11543, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Новаки, вул. Центральна, буд. 52-А, код ЄДРПОУ 41083151) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітагроінвест" (11543, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Новаки, вул. Центральна, буд. 52-А, код ЄДРПОУ 43041438) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), буд. 65-Б, код ЄДРПОУ 00041467) 24 963 800,00 грн заборгованості та 12 776 705,07 грн інфляційної індексації.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міт Інвест Груп" (11543, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Новаки, вул. Центральна, буд. 52-А, код ЄДРПОУ 41083151) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), буд. 65-Б, код ЄДРПОУ 00041467) 226443,03 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітагроінвест" (11543, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Новаки, вул. Центральна, буд. 52-А, код ЄДРПОУ 43041438) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), буд. 65-Б, код ЄДРПОУ 00041467) 226443,03 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви."

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міт Інвест Груп" (11543, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Новаки, вул. Центральна, буд. 52-А, код ЄДРПОУ 41083151) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), буд. 65-Б, код ЄДРПОУ 00041467) 38793,75 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітагроінвест" (11543, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Новаки, вул. Центральна, буд. 52-А, код ЄДРПОУ 43041438) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), буд. 65-Б, код ЄДРПОУ 00041467) 38793,75 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Житомирської області видачу відповідних наказів.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту складання повного тексту постанови.

8. Справу №906/1622/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "14" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Поліщук П.Я.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua