Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №918/748/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Рівне Справа № 918/748/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Гаркавенко І.Г. (в режимі відеоконференції)

відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 11.08.2026, повне рішення складено 11.08.2026,

у справі № 918/748/26

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Домпромбуд"

про стягнення пені та штрафу 1 336 365,75 грн

В червні 2026 року Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домпромбуд» про стягнення 670 560,75 грн пені та 665 805,00 грн штрафу за порушення строків поставки товару за державним контрактом від 28.01.2026 №AV-10141-VDK-26 /а.с. 1-6/.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 11.08.2026 позов задоволив частково. Присудив стягнути з ТОВ «Домпромбуд» на користь ДП МО України «Агенція оборонних закупівель» 335 280,37 грн пені, 332 902,50 грн штрафу та 16 036,39 грн судового збору. У решті позовних вимог в частині стягнення 335 280,37 грн пені та 332 902,50 грн штрафу - відмовив /т. 1 а.с. 137-143/.

Позивач ДП МО України «Агенція оборонних закупівель», не погоджуючись із рішенням у частині відмови в позові, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у незадоволеній частині позовних вимог, ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі та покласти судові витрати на відповідача /а.с. 149-158/.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- судом першої інстанції безпідставно застосовано частини третьої статті 551 ЦК України та зменшено пеню й штраф на 50 % за відсутності належного доказового обґрунтування;

- прострочення поставки товарів оборонного призначення на 13 та 64 дні не можна вважати незначним. Посилається на необхідність своєчасного забезпечення Збройних Сил України та неможливість оцінювати наслідки порушення лише через розмір майнових збитків замовника;

- наведені відповідачем причини затримки відвантаження - завантаженість авіаліній, тривалість експортних і митних процедур, державні свята та перерва в роботі постачальника і виробника - належать до ризиків підприємницької діяльності:

- лист AMGROUP China Co Ltd від 25.03.2026 не підтверджує ні обставин непереборної сили, ні істотної зміни обставин у розумінні умов Контракту. Відповідач не надав передбачених розділом 13 Контракту документів, а погоджені строки поставки не змінено;

- післяплата була відома відповідачу при укладенні Контракту. Відсутність авансування та порушення зобов`язань іноземними контрагентами не повинні перекладати ризики виконавця на державного замовника;

- посилання суду першої інстанції на можливе припинення діяльності відповідача та ускладнення виконання ним інших оборонних контрактів скаржник вважає припущеннями, не підтвердженими доказами;

- крім того, апелянт посилається на інші справи за позовами Агенції до ТОВ «Домпромбуд», зокрема № 918/458/26, № 918/500/26, № 918/576/26, № 918/657/26, № 918/746/26, № 918/747/26 та № 918/771/26, як на свідчення повторюваності порушень. Вважає, що необґрунтоване зменшення санкцій порушує баланс інтересів сторін і послаблює договірну дисципліну постачальників.

Враховуючи вищевикладене скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції (у незадоволеній частині) не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконним і необґрунтованим, не відповідає завданню господарського судочинства, визначеному ГПК України та підлягає скасуванню.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.08.2026 для розгляду справи № 918/748/26 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Коломис В.В., Тимошенко О.М.

Листом № 918/748/26/4239/26 від 17.08.2026 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Рівненської області.

21.08.2026 до суду надійшли матеріали справи № 918/748/26.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі № 918/748/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "14" жовтня 2026 р. о 12:00 год. /а.с. 167/.

Ухвалою суду від 07.10.2026 задоволено заяву (вх.№ 4735/26) представника Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /а.с. 178/.

В судове засідання 14.10.2026 з`явився представник позивача, відповідач не забезпечив участі в судовому засіданні свого повноважного представника. Про час та дату судового засідання відповідач повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомляв відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" в судовому засіданні 14.10.2026 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - ДП МО України «Агенція оборонних закупівель») утворено наказом Міністерства оборони України від 17.06.2022 № 159.

За положеннями Статуту Підприємство уповноважене здійснювати закупівлі та укладати державні контракти на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення для гарантованого забезпечення потреб безпеки й оборони.

28.01.2026 між ДП МО України «Агенція оборонних закупівель» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домпромбуд» (виконавець, відповідач) укладено державний контракт № AV-10141-VDK-26 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язався поставити замовнику товари для потреб безпеки і оборони, найменування, кількість, ціна та строки поставки яких визначені Контрактом і Специфікацією — додатком 1, для подальшого використання Збройними Силами України. Замовник зобов`язався прийняти й оплатити товар у погоджені строки та на визначених Контрактом умовах. Комплектність товару наведена в додатку 2.

Пунктом 1.2 Контракту визначено підстави його укладення, зокрема результати закупівлі UA-2025-12-30-008315-a, лот № 11, та протокольне рішення про визначення переможця від 15.01.2026 № 41/2026.

У пункті 1.3 сторони підтвердили укладення Контракту в період дії правового режиму воєнного стану із застосуванням зазначених у ньому особливостей оборонних та публічних закупівель.

Відповідно до пункту 1.5 Контракту виконавець гарантував, що товар на момент передачі замовнику є новим, належить виконавцю на праві власності та не обтяжений правами третіх осіб або іншими обмеженнями.

За пунктом 2.4 Контракту загальна вартість товару становить 14 267 250,00 грн.

Згідно зі Специфікацією виконавець мав поставити 75 комплектів безпілотного авіаційного комплексу DJI Matrice 4T вартістю 190 230,00 грн за комплект двома партіями:

25 комплектів вартістю 4 755 750,00 грн - у строк Т0 + 30 календарних днів;

50 комплектів вартістю 9 511 500,00 грн - у строк Т0 + 60 календарних днів.

Позначення Т0 сторони визначили як дату укладення Контракту.

Додатком 2 визначено склад комплекту, який включає квадрокоптер Matrice 4T, акумулятор, пульт управління, адаптер і зарядний концентратор, карту microSD, захист карданного підвісу, мобільний ключ, пропелери, кабелі, сумку та чохол для зберігання.

Пунктом 2.9 Контракту передбачено післяплату: замовник перераховує кошти на рахунок виконавця за фактом поставки протягом 15 робочих днів шляхом подання платіжної інструкції до Державної казначейської служби України, а за відсутності відповідного бюджетного фінансування — протягом п`яти робочих днів із дати його надходження.

Підставою оплати є належно оформлений рахунок із підписаним сторонами актом приймання-передачі товару за наявності бюджетних коштів на рахунку замовника.

За пунктом 3.2 Контракту товар може поставлятися партіями, розмір яких виконавець завчасно погоджує із замовником.

Відповідно до пункту 3.3 Контракту поставка здійснюється на умовах DDP — Україна, місцезнаходження отримувача, за правилами Інкотермс 2020.

Згідно з пунктом 3.4 Контракту датою виконання зобов`язань із поставки є дата закінчення приймання-передачі, зазначена отримувачем у видатковій накладній в інформаційно-комунікаційній системі замовника. Підписані отримувачем накладна та акт приймання-передачі підтверджують одержання товару відповідної кількості, який відповідає вимогам Контракту.

Пункт 4.1 Контракту зобов`язує виконавця поставити товар не пізніше строку, визначеного Специфікацією.

За пунктом 4.2 Контракту в обґрунтованих випадках сторони можуть коригувати строк поставки і приймання шляхом внесення змін до Контракту не пізніше ніж за п`ять календарних днів до закінчення його дії. Підставою є письмове звернення виконавця, подане не пізніше ніж за десять календарних днів до дати поставки, із обґрунтуванням та документальним підтвердженням відповідного випадку за розділом 13 Контракту.

Пунктом 7.1 Контракту встановлено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов`язань відповідно до Контракту та законодавства України. Цей пункт також містить умову про обмеження загальної відповідальності кожної сторони прямими документально підтвердженими витратами (збитками) та виключення відповідальності за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес-можливостей тощо.

Водночас підпунктом 1 пункту 7.2 Контракту передбачена відповідальність виконавця за порушення строків поставки у вигляді стягнення пеня в розмірі 0,1 % вартості товару, щодо якого допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - додатково штраф у розмірі 7 % такої вартості.

За пунктом 7.6 Контракту сторони звільняються від відповідальності, якщо невиконання або неналежне виконання сталося внаслідок обставин непереборної сили.

Розділом 13 Контракту передбачено порядок повідомлення про обставин непереборної сили та їх підтвердження. Зокрема, за пунктом 13.6 сторона має повідомити про них у максимально короткий час, але не пізніше трьох робочих днів.

За змістом пункту 13.7 Контракту факт виникнення форс-мажорних обставин підтверджується документом, виданим Торгово-промисловою палатою України, до якого додаються документи, що підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між форм-мажорними обставинами та неможливістю виконати зобов`язання за Контрактом виконавцем.

За пунктом 13.9 Контракту сторона, яка вже прострочила виконання, не має права посилатися на пізніше виниклі форс-мажорні обставини, як на підставу звільнення від відповідальності; нарахування санкцій у передбаченому цим пунктом випадку припиняється з дати, зазначеної в документі, виданим Торгово-промисловою палатою України.

Пунктом 13.11 Контракту передбачено можливість продовження строку виконання у разі істотної зміни обставин із внесенням відповідних змін за згодою сторін. Доказом визначено висновок Торгово-промислової палати України; передбачено також обов`язок повідомлення іншої сторони не пізніше трьох робочих днів із моменту виникнення таких обставин.

За пунктом 11.1 Контракт діє з дати укладення до 31.12.2026 включно, а в частині виконання зобов`язань - до їх повного виконання. Відповідно до пункту 11.3 зміни й додаткові угоди укладаються у письмовій формі та є невід`ємною частиною Контракту.

Доказів укладення сторонами додаткової угоди про зміну строків спірних поставок не надано.

13.03.2026 відповідач поставив 25 комплектів товару вартістю 4 755 750,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 286-1.1.1-В-783 (18) від 13.03.2026 та актом приймання-передачі № 573. У накладній датою доставки зазначено 13.03.2026; електронні підписи на ній накладено цього ж дня.

02.06.2026 відповідач поставив другу партію - 50 комплектів вартістю 9 511 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 286-2.1.1-В-2396 (41) від 02.06.2026 та актом приймання-передачі № 1956.

Тобто зобов`язання щодо кількості товару виконано повністю, проте з порушенням погоджених строків.

06.03.2026 Агенція склала претензію № 22.1-5906, в якій вимагала поставити першу партію товару та сплатити 19 023,00 грн пені, нарахованої за період із 28.02.2026 до 03.03.2026. У подальшому предметом позову стали санкції за періоди прострочення поставки обох партій товару.

Позивач визначив останнім днем поставки першої партії 27.02.2026, другої - 29.03.2026 та нарахував штрафні санкції у загальному розмірі 1 336 365,75 грн, а саме:

61 824,75 грн пені за 13 днів із 28.02.2026 до 12.03.2026 на вартість товару 4 755 750,00 грн;

608 736,00 грн пені за 64 дні із 30.03.2026 до 01.06.2026 на вартість товару 9 511 500,00 грн;

665 805,00 грн штрафу - 7 % вартості другої партії.

На підтвердження попередньої співпраці відповідач подав акт приймання-передачі від 02.12.2025, видаткову накладну № 61 від 02.12.2025 та рахунок № 31 від 02.12.2025 щодо поставки 50 комплектів DJI Mavic 3T вартістю 9 592 500,00 грн за контрактом № 24-1200-VDK-25 від 26.11.2025.

У відзиві відповідач також посилався на лист AMGROUP China Co Ltd від 25.03.2026. За викладеним у процесуальних заявах сторін змістом цього листа постачальник пов`язував затримку відвантаження із завантаженістю авіаліній у передсвятковий період, тривалістю експортних та митних процедур і перервою в роботі у зв`язку з державними святами. Відповідач стверджував, що лист підтверджує здійснення ним попередньої оплати та продовження виконання зобов`язань іноземним постачальником.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 11.08.2026 у справі № 918/748/26 позов задовольнив частково.

Присудив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домпромбуд" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" 335 280,37 грн пені, 332 902,50 грн штрафу та 16 036,39 грн судового збору.

У решті позовних вимог в частині стягнення 335 280,37 грн пені та 332 902,50 грн штрафу - відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт прострочення поставки підтверджений матеріалами справи, а нараховані позивачем пеня та штраф є обґрунтованими й арифметично правильними. Суд відхилив посилання на недоведені форс-мажорні обставини та зазначив, що порушення контрагентами відповідача своїх зобов`язань належить до підприємницького ризику останнього.

Разом із тим суд визнав прострочення на 13 та 64 дні незначним, врахував повне виконання поставки, співвідношення санкцій із вартістю товару, необхідність дотримання балансу інтересів сторін та недопущення надмірного майнового тягаря.

Суд також послався на можливий негативний вплив стягнення всієї суми на подальшу діяльність відповідача й виконання інших оборонних зобов`язань та, застосувавши частину третю статті 551 ЦК України, зменшив пеню і штраф на 50 %. Судовий збір за подання позову поклав на відповідача в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги позивача, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні 335 280,37 грн пені та 332 902,50 грн штрафу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

За своєю правовою природою укладений сторонами Контракт є договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, що передбачено статтею 611 ЦК України.

Оскільки спірний Контракт укладено 28.01.2026 та порушення зобов`язання допущено у 2026 році, до спірних правовідносин не підлягають безпосередньому застосуванню положення статей 230, 231, 233 Господарського кодексу України, який втратив чинність 28.08.2025. Підставами відповідальності відповідача є відповідні умови Контракту та положення Цивільного кодексу України, а питання зменшення неустойки підлягає вирішенню відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України.

Підпунктом 1 пункту 7.2 Контракту сторони погодили відповідальність за порушення строків поставки товару у вигляді пені в розмірі 0,1 % вартості товару, щодо якого допущено прострочення, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів — додатково штрафу в розмірі 7 % зазначеної вартості.

Відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Судом встановлено, що прострочення поставки першої партії товару вартістю 4 755 750,00 грн становить 13 днів, другої партії товару вартістю 9 511 500,00 грн - 64 дні.

За таких обставин пеня за прострочення поставки товару становить:

- першої партії - 61 824,75 грн (4 755 750,00 грн х 0,1 % х 13 днів);

- другої партії - 608 736,00 грн (9 511 500,00 грн х 0,1 % х 64 дні).

Загальний розмір пені становить 670 560,75 грн (61 824,75 грн + 608 736,00 грн).

Оскільки прострочення поставки другої партії товару перевищило тридцять днів, відповідно до підпункту 1 пункту 7.2 Контракту наявні підстави для стягнення штрафу в розмірі 665 805,00 грн (9511 500,00 грн х 7 %).

Тобто загальний розмір заявленої до стягнення неустойки становить 1 336 365,75 грн, з яких 670 560,75 грн пені та 665 805,00 грн штрафу.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, яке реалізується за результатами оцінки обставин конкретної справи та наданих сторонами доказів. Саме по собі звернення боржника з відповідним клопотанням не зумовлює його задоволення.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначено, що обставини, які є підставою для зменшення неустойки, у кожних конкретних правовідносинах мають індивідуальний характер. Визначення розміру такого зменшення здійснюється судом у межах дискреційних повноважень з урахуванням установлених обставин та принципу верховенства права. Універсального відсотка, на який підлягає зменшенню неустойка, не існує.

Отже, вирішуючи питання про зменшення пені та штрафу, суд повинен установити обставини, які обґрунтовують таке зменшення, оцінити докази на їх підтвердження та навести мотиви, з яких визначений ним розмір відповідальності забезпечує справедливий баланс інтересів сторін.

Відповідно до статей 13, 74 ГПК України обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтується клопотання про зменшення неустойки, покладається на відповідача.

Оцінивши наведені відповідачем обставини у сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх підстав для зменшення пені та штрафу на 50 %.

Посилання відповідача на політику виробника DJI та обмежені можливості придбання відповідного товару характеризують умови здійснення обраної ним господарської діяльності. Відомості про обмеження, запроваджені виробником у 2022 році, самі по собі не підтверджують виникнення після укладення Контракту обставин, які відповідач не міг урахувати, погоджуючи строки поставки 28.01.2026.

Для врахування таких обставин як підстави зменшення неустойки необхідним є встановлення їх конкретного впливу на виконання спірного зобов`язання, тривалості відповідних перешкод та заходів, ужитих відповідачем для своєчасної поставки товару.

Лист AMGROUP China Co Ltd від 25.03.2026 містить пояснення щодо організаційних та логістичних труднощів постачальника.

Однак зазначений лист сам по собі не підтверджує неможливості дотримання погоджених сторонами строків поставки протягом усього періоду прострочення та не дає підстав установити, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів для належного виконання Контракту.

Здійснення попередньої оплати іноземному постачальнику свідчить про виконання відповідачем відповідного фінансового зобов`язання перед своїм контрагентом, проте не доводить наявності достатніх підстав для зменшення відповідальності перед позивачем.

За змістом частини другої статті 617 ЦК України недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, та відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються випадком, що звільняє від відповідальності.

Водночас звільнення від відповідальності та зменшення розміру неустойки є різними правовими механізмами. Тому відсутність підстав для звільнення від відповідальності не виключає можливості застосування частини третьої статті 551 ЦК України.

Однак у цій справі наведені відповідачем труднощі не отримали достатнього доказового підтвердження як обставини, що обґрунтовують зменшення погодженої сторонами неустойки наполовину.

Умови здійснення розрахунків, передбачені пунктом 2.9 Контракту, були відомі відповідачу на час його укладення. Погодившись на поставку товару на умовах післяплати, відповідач прийняв відповідні умови фінансування виконання зобов`язання.

Відсутність попередньої оплати з боку замовника за відсутності передбаченого Контрактом обов`язку її здійснити не є порушенням позивача та сама по собі не обґрунтовує зменшення неустойки. Доказів прострочення позивачем належного до сплати платежу та причинного зв`язку такого прострочення з порушенням строків поставки не наведено.

Виконання відповідачем іншого контракту від 26.11.2025 може характеризувати попередні відносини сторін, однак не пояснює причин несвоєчасного виконання Контракту від 28.01.2026 та не є самостійною підставою для зменшення відповідальності за допущене порушення.

Водночас посилання апелянта на наявність інших судових справ за участю відповідача також саме по собі не доводить систематичності порушень останнім договірних зобов`язань. Такий висновок потребує дослідження відповідних судових рішень та встановлених ними обставин.

Колегія суддів зазначає, що відповідач хоч і поставив товар у повному обсязі до звернення позивача до суду, проте належне виконання зобов`язання передбачає дотримання не лише погоджених кількості та якості товару, а й строків його поставки.

Виконання зобов`язання після спливу встановленого строку не усуває факту прострочення та не є безумовною підставою для зменшення неустойки, передбаченої саме за несвоєчасну поставку.

Не можна погодитися і з оцінкою прострочення другої поставки як незначного. Для її здійснення сторони погодили строк у 60 календарних днів, тоді як прострочення становило 64 дні, тобто перевищило тривалість самого погодженого строку виконання.

При цьому вартість другої партії - 9 511 500,00 грн - становила дві третини загальної вартості товару за Контрактом.

Зазначені обставини підлягають оцінці з урахуванням оборонного призначення товару та інтересу замовника в його своєчасному отриманні. Саме по собі оборонне призначення закупівлі не виключає можливості зменшення неустойки. Водночас забезпечення балансу інтересів сторін вимагає врахування не лише майнових інтересів постачальника, а й мети укладення Контракту та значення дотримання строків поставки для замовника.

Посилання на відсутність доказів завдання позивачу збитків не є достатньою підставою для зменшення відповідальності, оскільки відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку не залежить від наявності збитків.

Відсутність документально визначеного розміру збитків не свідчить про відсутність негативних наслідків несвоєчасного виконання зобов`язання та не звільняє відповідача від обов`язку довести обставини, якими він обґрунтовує своє клопотання.

Висновок про те, що стягнення неустойки в повному розмірі може спричинити припинення діяльності відповідача або унеможливити виконання інших оборонних контрактів, має ґрунтуватися на відповідних доказах його фінансового стану.

Натомість наведені загальні міркування щодо необхідності збереження робочих місць, сплати податків та продовження господарської діяльності не підтверджують, що стягнення заявлених сум створює для відповідача такий ризик.

Загальний розмір неустойки - 1 336 365,75 грн - становить близько 9,37 % загальної вартості товару за Контрактом. У сукупності з тривалістю прострочення, вартістю несвоєчасно поставленого товару та недоведеністю обставин, які свідчили б про надмірність відповідальності, це не дає підстав для висновку про її очевидну неспівмірність наслідкам порушення.

Зменшуючи пеню та штраф на 50 %, суд першої інстанції не навів достатнього обґрунтування, чому встановлені ним обставини зумовлюють саме такий розмір зменшення кожної із санкцій. Загальне посилання на принципи справедливості, розумності та баланс інтересів сторін без їх співвіднесення з конкретними доказами не є достатнім мотивуванням такого висновку.

Тобто наведені відповідачем обставини, оцінені як окремо, так і в сукупності, не становлять достатніх підстав для застосування частини третьої статті 551 ЦК України та зменшення розміру пені й штрафу.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги щодо безпідставності зменшення місцевим господарським судом неустойки на 50 % є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі № 918/748/26 у частині відмови у стягненні 335 280,37 грн пені та 332 902,50 грн штрафу з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

За результатами апеляційного перегляду позов підлягає задоволенню повністю зі стягненням з відповідача 670 560,75 грн пені та 665 805,00 грн штрафу.

Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог витрати позивача зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 16 036,39 грн покладаються на відповідача.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача також належить стягнути 12 027,29 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" – задоволити.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі № 918/748/26 скасувати в частині відмови у стягненні пені 335 280 грн 37 коп. та штрафу 332 902 грн 50 коп., ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року у справі № 918/748/26 у такій редакції:

« 1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМПРОМБУД" (Рівненська область, м. Рівне, вул. Біла, буд. 5а, офіс 404, код ЄДРПОУ 44579922) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44725823) 670 560 (шістсот сімдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 75 коп. пені, 665 805 (шістсот шістдесять п`ять тисяч вісімсот п`ять) грн 00 коп. штрафу та 16 036 (шістнадцять тисяч тридцять шість) грн 39 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМПРОМБУД" (Рівненська область, м. Рівне, вул. Біла, буд. 5а, офіс 404, код ЄДРПОУ 44579922) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "АГЕНЦІЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 44725823) 12 027 (дванадцять тисяч двадцять сім) гривень 29 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Господарському суду Рівненської області видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Справу № 918/748/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повну постанову складено "15" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.