Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №924/730/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 жовтня 2026 року Справа № 924/730/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "ТЕМП"

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026

(постановлену о 12:15 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 04.09.2026)

у справі № 924/730/26 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування"

до Акціонерного товариства "Завод "ТЕМП"

про зобов`язання припинити порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав

за участю представників сторін:

від позивача - Тарасенко Л.Л.;

від відповідача - Кампо С.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Акціонерного товариства "Завод "ТЕМП" про:

- зобов`язання припинити порушення майнових авторських прав позивача на літературний письмовий твір науково-технічного характеру "Проект технічних умов ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" шляхом припинення використання Технічних умов ТУ У 25.9-14309942-001:2026: "Запасні частини для арматури АЕС" (які є формою відтворення твору "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС") у господарській діяльності, припинення виготовлення продукції (у тому числі дослідних зразків продукції) на підставі Технічних умов ТУ У 25.9-14309942-001:2026: "Запасні частини для арматури АЕС" (які є формою відтворення твору "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9- 14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС");

- стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в розмірі 665 600 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, представником позивача було подано клопотання про призначення у справі № 924/730/26 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 03.09.2026 у справі № 924/730/26 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування" про призначення судової експертизи. Призначив у справі № 924/730/26 судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручив Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС. Поставив на вирішення експертизи питання:

1. Чи містить у собі літературний письмовий твір науково-технічного характеру "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" ознаки об`єкта авторського права відповідно до наданих матеріалів справи?

2. Чи є Технічні умови ТУ У 25.9-14309942-001:2026: "Запасні частини для арматури АЕС" повним чи частковим відтворенням або переробкою літературного письмового твору науково-технічного характеру "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС", авторські права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування"?

Зобов`язав сторони надати на вимогу експерта необхідні документи для проведення експертизи. Попередив експерта про те, що особа, яка здійснює експертне дослідження, несе кримінальну відповідальність за відмову від покладених на неї обов`язків та за дачу завідомо неправильного висновку відповідно до ст. ст. 384, 385 КК України Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування" оплатити витрати, пов`язані з проведенням експертизи. Зобов`язав експерта після закінчення експертного дослідження направити висновок на адресу суду разом з наданими матеріалами. Зупинив провадження у справі №924/730/26 на час проведення судової експертизи.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що, з огляду на предмет і підстави позову, з`ясування спірних обставин має суттєве значення для вирішення справи, а їх встановлення потребує застосування спеціальних знань. З урахуванням цього суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та призначення судової експертизи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Акціонерне товариство "Завод "ТЕМП" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 у справі №924/730/26 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Суд першої інстанції не навів достатнього обґрунтування того, чому саме встановлення обставин, поставлених перед експертом, неможливе без спеціальних знань та чому відповідні обставини не можуть бути встановлені на підставі інших доказів.

Предмет спору охоплює не лише питання можливої схожості чи відтворення документів, а й низку первинних питань щодо правової охорони відповідного об`єкта, його змісту, оригінальності та належності майнових прав.

Суд мав насамперед визначити, які саме фактичні обставини входять до предмета доказування, які з них потребують спеціальних знань та чому без проведення експертизи їх встановити неможливо. Такого аналізу в оскаржуваній ухвалі належним чином не здійснено.

Місцевий господарський суд поставив перед експертом питання, у якому вже закладено, що авторські права на проєкт технічних умов належать позивачеві. Така редакція є упередженою.

У запереченнях на клопотання про призначення експертизи відповідач звертав увагу суду на те, що спірні документи мають специфічну технічну природу. Предметом спору є технічні умови на запасні частини для арматури АЕС. Їх зміст формується не довільно, а в умовах спеціального нормативного та технічного регулювання, із застосуванням установленої структури документа, технічної термінології, вимог до продукції, її приймання, контролю та випробувань. Суд першої інстанції абсолютно не врахував правової природи технічних умов як нормативного документа, правовий режим якого встановлений Законом України "Про стандартизацію".

Ці обставини мають принципове значення для визначення того, які елементи спірних документів могли бути результатом творчої діяльності, а які зумовлені обов`язковими нормативними, технічними та функціональними вимогами.

Саме тому відповідач у запереченнях на клопотання Позивача обґрунтовано зазначав, що в разі призначення експертизи у справі необхідне комплексне дослідження із залученням експертів різних спеціальностей, а не обмеження дослідження лише експертизою у сфері інтелектуальної власності.

Відповідач просив у разі призначення експертизи доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, виходячи зі складності спору та необхідності поєднання спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності та інженерно-технічних знань. Натомість суд доручив проведення експертизи Дніпропетровському НДЕКЦ Міністерства внутрішніх справ України.

При цьому ст.99 ГПК України передбачає, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою. Суд визначає експерта чи експертну установу якщо сторони не досягнули згоди у встановлений судом строк.

В порушення цієї норми суд не встановлював для сторін строк для досягнення згоди щодо обрання експертної установи.

За наведеного скаржник вважає, що суд першої інстанції допустив суттєві порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, оскільки суд належним чином не встановив умов для призначення експертизи та не обґрунтував її необхідність, поставив перед експертом питання зі спірною обставиною як уже встановленою, не розмежував питання факту й права, а також не мотивував відхилення пропозицій відповідача щодо питань експертизи, комплексного дослідження та вибору експертної установи і не надав оцінки його доводам.

Тому призначена експертиза в такому вигляді не забезпечує повного, об`єктивного та неупередженого встановлення обставин справи.

Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив, у якому вказує, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав.

До предмета доказування у цій справі входять обставини щодо відтворення відповідачем твору позивача, тобто чи відповідач скопіював (повністю, частково) твір, права на який належать позивачеві. Ці обставини неможливо довести без призначення судової експертизи, оскільки відповідь на це питання потребує спеціальних знань.

Окрім того, відповідач ставить під сумнів наявність у позивача авторських прав, і те, чи може Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" бути об`єктом авторського права.

У зв`язку з цим, позивач у клопотанні про призначення експертизи, просив суд поставити перед експертом також питання: чи містить у собі літературний письмовий твір науково-технічного характеру "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9- 14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" ознаки об`єкта авторського права відповідно до наданих матеріалів справи?

Це питання частково дублюється з тим питанням, яке просив поставити на експертизу і відповідач.

Відповідач також просив поставити експерту питання щодо відповідності Технічних умов ТУ У 25.9-14309942-001:2026 нормативно-технічним документам, зокрема вимогам СОУ НАЕК 077:2020. Це питання виходить за межі предмета спору і не входить до предмета доказування у справі.

Предметом позову є припинення порушення авторського права позивача та стягнення компенсації. Підставою позову є те, що позивач володіє авторським правом на твір ("Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС"), а відповідач це право порушує шляхом відтворення цього твору і його використання.

Позивач не обґрунтовує порушення свого права тим, чи є спірні Технічні умови нормативно-технічним документом, який має відповідати вимогам СОУ НАЕК 077:2020. Ці обставини юридично байдужі для предмета доказування і не підтверджують порушення чи відсутність порушення авторського права позивача.

Відтак відсутня потреба в призначенні комплексної (інженерно-технічної та у сфері інтелектуальної власності) експертизи, на якій наполягає відповідач.

Щодо експертної установи, то Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України наразі суттєво завантажений: за інформацією його офіційного сайту (станом на 31.07.2026) очікують на проведення 23 експертизи у сфері інтелектуальної власності, тоді як з початку року виконано лише 11.

З огляду на таку пропускну здатність експертиза в цій установі може тривати понад рік, що не відповідає розумним строкам розгляду справи і порушує право позивача на справедливий суд.

Саме з урахуванням завантаженості експертних установ суд в оскаржуваній ухвалі доручив проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС, як і просив позивач. Цей центр менш завантажений, виконує експертизи за 1-2 місяці та має судових експертів відповідної кваліфікації у сфері авторського права, що підтверджується матеріалами, доданими до клопотання про призначення експертизи.

З врахуванням викладеного позивач вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 необхідно залишити без змін.

В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду 06.10.2026 та 13.10.2026 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджував, що судом першої інстанції при постановленні ухвали було порушено норми процесуального права. Просив ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 у справі № 924/730/26 скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2026 заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржену ухвалу законною та обґрунтованою. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Акціонерного товариства "Завод "ТЕМП" про:

- зобов`язання припинити порушення майнових авторських прав позивача на літературний письмовий твір науково-технічного характеру "Проект технічних умов ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" шляхом припинення використання Технічних умов ТУ У 25.9-14309942-001:2026: "Запасні частини для арматури АЕС" (які є формою відтворення твору "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС") у господарській діяльності, припинення виготовлення продукції (у тому числі дослідних зразків продукції) на підставі Технічних умов ТУ У 25.9-14309942-001:2026: "Запасні частини для арматури АЕС" (які є формою відтворення твору "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9- 14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС");

- стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в розмірі 665 600 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач є володільцем майнових авторських прав на службовий літературний письмовий твір науково-технічного характеру "Проект технічних умов ТУ У25.9-14309942-001 "Запасні частини для арматури АЕС", створений у 2022 році його працівником Шевляковим С.В. (свідоцтво про реєстрацію авторського права № НОМЕР_1 від 27.10.2025).

Позивач вважає, що відповідач без його дозволу використовує цей твір шляхом відтворення.

Продовжує, що доступ до твору відповідач отримав у межах Договору №06ТЕМП/2021 від 08.02.2021 та Додаткової угоди № 03 від 05.07.2022, за умовами яких позивач зобов`язався виконати і здати відповідачу (замовнику), а останній прийняти та оплатити роботи по темі: "Розробка проектів Технічних умов (ТУ) на запасні частини для арматури АЕС виробництва ВАТ "ЧЗЕМ" і ВАТ "ПТПА", Програми і методики приймальних випробувань (ПМ1), участь на етапі попереднього погодження ТУ та ПМ1 зі службами ДП "НАЕК "Енергоатом" , та ДІЯРУ, супровід проведення випробувань дослідного зразка засувки. Розробка креслень на запасні частини згідно ТУ".

Проте, результати робіт відповідачу не передавалися й акти не підписувалися, оскільки замовник не оплатив роботи, а Договір №06ТЕМП/2021 від 08.02.2021 було розірвано 03.04.2024, а письмового договору про передання майнових прав чи ліцензії, сторони не укладали.

Позивач вважає, що має місце порушення його майнових авторських прав і загроза такого порушення, тому просить зобов`язати відповідача припинити використання твору позивача та виготовлення продукції на його підставі, а також стягнути 665 600 грн компенсації (200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Розмір такої компенсації позивач обґрунтовує тривалістю порушення (з 2023 року), систематичністю та умисною формою вини (відповідач знав про належність прав позивачу, добровільно відмовився від договору й від отримання технічних умов у власність, але продовжив їх використовувати), а також вартістю робіт за Додатковою угодою № 03 від 05.07.2022 до Договору №06ТЕМП/2021 (2 160 000 грн).

Під час розгляду справи судом першої інстанції, на стадії підготовчого провадження, 19.08.2026 представником позивача подано до суду клопотання, у якому він просив призначити у справі судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС, на вирішення котрої поставити питання:

1. Чи містить у собі літературний письмовий твір науково-технічного характеру "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" ознаки об`єкта авторського права відповідно до наданих матеріалів справи?

2. Чи є Технічні умови ТУ У 25.9-14309942-001:2026: "Запасні частини для арматури АЕС" повним чи частковим відтворенням або переробкою літературного письмового твору науково-технічного характеру "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС", авторські права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування"?

В обґрунтування поданого клопотання позивачем зазначено, що предметом спору у справі є обставини щодо порушення майнових авторських прав позивача, а саме припинення порушення майнових авторських прав позивача на літературний письмовий твір науково-технічного характеру "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС".

Вказує, що відповідач ставить під сумнів наявність у позивача авторських прав, і те, чи може Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" бути об`єктом авторського права.

Зауважує, що для встановлення факту порушення авторських прав, а саме факту відтворення відповідачем твору, авторські права на який належать позивачу, слід призначити у справі судову експертизу.

Відповідач подав суду першої інстанції заперечення на таке клопотання, відповідно до яких просить:

1. В разі необхідності призначення судової експертизи у справі, призначити комплексну експертизу (інженерно-технічну та у сфері інтелектуальної власності), на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи відповідають Технічні умови ТУ У 25.9-14309942-001:2026 "Запасні частини для арматури АЕС" нормативно-технічним документам, які регламентують зміст таких технічних умов, зокрема вимогам СОУ НАЕК 077:2020 та СОУ НАЕК 077:2020?

- чи є Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" результатом творчої праці згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

- чи містить у собі Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" ознаки об`єкта авторського права згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи ?

2. В разі необхідності призначення судової експертизи у справі, проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідач вважає, що питання, запропоновані позивачем, не дозволяють повно з`ясувати обставини справи й мають упереджений характер, зокрема друге питання містить готове твердження про належність авторських прав позивачу, хоча це не доведено і не встановлено судом, а також стосується питань права, які за ч. 2 ст. 98 ГПК України не можуть бути предметом висновку експерта.

Вказує, що сам факт державної реєстрації авторського права на документ, не усуває необхідності встановлення того, які саме елементи такого документа відповідають установленим законом критеріям охорони як об`єкта авторського права. Технічні умови за своєю природою формуються з урахуванням нормативних вимог, стандартів, установленої структури документа, технічних характеристик відповідної продукції, професійної термінології, вимог до методів контролю, випробувань, приймання продукції та інших об`єктивно зумовлених технічних параметрів.

Звертає увагу, що для повного та об`єктивного з`ясувати обставини, що мають значення для справи, необхідне дослідження більшої кількості питань, ніж запропонував Позивач. Такі питання мають враховувати технічні аспекти, яких стосуються спірні документи та регуляторне середовище, в межах яких створювалися ці документи, а також вимоги відповідних нормативно-технічних документів. Частина таких питань відноситься до компетенції інженерно-технічної експертизи.

Також відповідач вважає, що матеріалів справи є достатньо для дослідження обставин справи без призначення судової експертизи.

Позивач подав суду першої інстанції додаткові пояснення за змістом яких вважає доводи заперечень відповідача необґрунтованими та підтримує клопотання про призначення експертизи. Заперечує проти запропонованої відповідачем експертної установи, з огляду на її завантаженість.

Як зазначено вище, Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 03.09.2026 у справі № 924/730/26 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування" про призначення судової експертизи. Призначив у справі № 924/730/26 судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручив Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС. Поставив на вирішення експертизи питання:

1. Чи містить у собі літературний письмовий твір науково-технічного характеру "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" ознаки об`єкта авторського права відповідно до наданих матеріалів справи?

2. Чи є Технічні умови ТУ У 25.9-14309942-001:2026: "Запасні частини для арматури АЕС" повним чи частковим відтворенням або переробкою літературного письмового твору науково-технічного характеру "Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС", авторські права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Науководослідний інжиніринговий центр арматуробудування"?

Зобов`язав сторони надати на вимогу експерта необхідні документи для проведення експертизи. Попередив експерта про те, що особа, яка здійснює експертне дослідження, несе кримінальну відповідальність за відмову від покладених на неї обов`язків та за дачу завідомо неправильного висновку відповідно до ст. ст. 384, 385 КК України Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інжиніринговий центр арматуробудування" оплатити витрати, пов`язані з проведенням експертизи. Зобов`язав експерта після закінчення експертного дослідження направити висновок на адресу суду разом з наданими матеріалами. Зупинив провадження у справі №924/730/26 на час проведення судової експертизи.

Апеляційний господарський суд не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, врахувавши клопотання сторін або сформулювавши питання експерту на власний розсуд.

Також, вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18).

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 100 ГПК України).

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що із матеріалів цієї господарської справи вбачається, що позивачем було заявлено клопотання про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності (за наведеним позивачем переліком питань), проведення якої позивач просив доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС.

В свою чергу, відповідач подав суду першої інстанції заперечення на таке клопотання, в яких просив в разі необхідності призначення судової експертизи у справі, призначити комплексну експертизу (інженерно-технічну та у сфері інтелектуальної власності), на вирішення якої поставити питання:

- чи відповідають Технічні умови ТУ У 25.9-14309942-001:2026 "Запасні частини для арматури АЕС" нормативно-технічним документам, які регламентують зміст таких технічних умов, зокрема вимогам СОУ НАЕК 077:2020 та СОУ НАЕК 077:2020?

- чи є Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" результатом творчої праці згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи?

- чи містить у собі Проект технічних умов "Технічні умови ТУ У25.9-14309942-001: "Запасні частини для арматури АЕС" ознаки об`єкта авторського права згідно з відомостями, зазначеними в матеріалах справи ?

Крім того, у разі призначення судової експертизи у справі, проведення експертизи просив доручити іншій експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Позивач, у відповідь на заперечення відповідача, подав суду першої інстанції додаткові пояснення, відповідно до яких вважає доводи заперечень відповідача необґрунтованими та підтримує клопотання про призначення експертизи. Заперечує проти запропонованої відповідачем експертної установи, з огляду на її завантаженість.

Між тим, проаналізувавши зміст оскарженої ухвали, колегія суддів зауважує, що при її постановленні суд першої інстанції належним чином не мотивував необхідність призначення судової експертизи у цій справі згідно переліку питань, запропонованих лише позивачем.

Як вказано вище, відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України в ухвалі про призначення експертизи суд зобов`язаний зазначити підстави її проведення.

Разом з тим, як убачається зі змісту оскарженої ухвали, суд першої інстанції обмежився загальними формулюваннями про те, що з`ясування спірних обставин має суттєве значення для вирішення справи і потребує спеціальних знань. При цьому суд не зазначив, для встановлення яких саме обставин, що входять до предмета доказування, необхідне проведення експертизи, і чому ці обставини неможливо встановити на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, суд першої інстанції не навів мотивів, з яких відхилив пропозиції відповідача щодо переліку питань, комплексного характеру експертизи та вибору експертної установи, не надав оцінки його запереченням на клопотання позивача.

До того ж немотивування відхилення пропозицій учасника справи щодо переліку питань, комплексного характеру експертизи та вибору експертної установи, порушує і принцип процесуальної економії, розумності строків розгляду справи та ефективного захисту прав учасників. Зокрема, незадоволений обсягом і змістом поставлених питань, а також обраною експертною установою учасник справи, який послідовно заперечував проти запропонованих іншим учасником справи питань, буде змушений заявляти клопотання про призначення додаткової або повторної експертизи, у тому числі й у суді апеляційної інстанції. Це призведе до подвійного дослідження одних і тих самих обставин, додаткових витрат сторін та часу, необхідного для проведення декількох експертиз, подальшого зупинення провадження у справі і, як наслідок, до невиправданого затягування її розгляду. Належне вирішення цих питань на стадії призначення експертизи, із наведенням у судовому рішенні відповідних мотивів, дозволило б усунути зазначені ризики, забезпечити повноту і всебічність експертного дослідження вже в межах першої експертизи, а отже, запобігти зайвим процесуальним діям.

Вказане суперечить вимогам ч. 5 ст. 99 ГПК України, за якою у разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Отже, місцевим господарським судом при призначенні експертизи не наведено мотивів її призначення та не зазначено, які саме конкретні фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів, мають бути встановлені, у зв`язку із призначенням у справі судової експертизи.

Також як убачається з матеріалів справи, позивач просив доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС, а відповідач у запереченнях на клопотання просив доручити її Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, посилаючись на складність спору та необхідність поєднання спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності та інженерно-технічних знань.

Як вказано вище, відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Матеріалами справи не підтверджено, що суд першої інстанції встановлював учасникам справи строк для досягнення ними згоди щодо експертної установи, як це передбачено ч. 3 ст. 99 ГПК України. Судом теж не зазначено обставин справи, за яких він мав право визначити експертну установу самостійно.

В оскарженій ухвалі суд першої інстанції обмежився посиланням на завантаженість експертних установ і на те, що проведення експертизи слід доручити зазначеному центру, як просить позивач. При цьому суд не навів, які саме відомості про завантаженість експертних установ він взяв до уваги, не вказав, якими саме доказами підтверджується, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України не може провести експертизу у розумний строк.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зважає на те, що представник позивача у судовому засіданні 13.10.2026 пояснив суду апеляційної інстанції, що він, як представник інших осіб, вже звертався до Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС для проведення подібних експертиз, має контакти із відповідними експертами, співпрацює із ними. Таке, на думку суду апеляційної інстанції, може вказувати на відсутність неупередженості з боку згаданої експертної установи.

Крім того, колегія суддів вказує, що з огляду на предмет позову, специфіку правового регулювання, як права інтелектуальної власності (авторського права на літературні твори), так і суворого державного регулювання щодо обладнання, котре використовується в атомних електростанціях (норм, стандартів щодо їх виготовлення, установки та експлуатації), то на переконання апеляційного господарського суду, проведення експертизи у таких справах доцільно доручати спеціалізованим установам, як-то Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України чи Науково-дослідному центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, а у випадку призначення комплексної експертизи - експертній установі у складі якої працюють експерти відповідних кваліфікацій.

Колегія суддів з огляду на викладене вище, вважає за необхідне зазначити, що учасники справи не позбавлені права та можливості повторно звернутися до суду першої інстанції із клопотанням про призначення експертизи із відповідною мотивацією, а місцевий господарський суд при вирішенні такого клопотання повинен належним чином мотивувати необхідність призначення експертизи, визначення переліку питань, що ставляться експерту, та вибір експертної установи, надавши оцінку доводам усіх учасників справи.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вказує, що при призначенні у цій справі судової експертизи, місцевий господарський суд не врахував наведених вище норм процесуального права.

Крім того, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутим і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими.

Водночас, суд першої інстанції призначаючи в цій справі експертизу, не врахував норми процесуального права, які регулюють призначення судової експертизи.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Завод "ТЕМП" підлягає задоволенню, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 у справі №924/730/26 слід скасувати та надіслати справу суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Завод "ТЕМП" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.09.2026 у справі №924/730/26 скасувати.

3. Справу № 924/730/26 надіслати Господарському суду Хмельницької області для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складений "15" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.