Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №910/8734/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р. Справа № 910/8734/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників:

від ТОВ "Українська ягода": Долін О.Г. (у режимі відеоконференції)

від Консорціуму "УК "КАМпарітет": не з`явився

від АРМА: Гаврищук Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Консорціуму "Управляюча компанія "КАМпарітет"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026

про забезпечення позову до пред`явлення позову (суддя Селівон А.М.)

у справі № 910/8734/26 Господарського суду міста Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода"

про забезпечення позову до пред`явлення позову

інші особи, які можуть отримати статус відповідачів у справі:

1. Консорціум "Управляюча компанія "КАМпарітет";

2. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову

15.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" (далі - ТОВ "Українська ягода", Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою від 15.07.2026 про забезпечення позову (до пред`явлення позову), в якій просило суд:

- заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода" та заборонити вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода";

- заборонити Консорціуму "Управляюча компанія "КАМпарітет" (далі - Консорціум "УК "КАМпарітет") володіти, користуватись та розпоряджатись активами ТОВ "Українська ягода", перелік яких визначений у договорі управління активами (майном) від 21.01.2025, що укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) та Консорціумом "УК "КАМпарітет", посвідчений Шаповаленком А.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований у реєстрі за № 286 (далі також - Договір).

За змістом зазначеної заяви, вона подана з метою уникнення порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника, недопущення привласнення врожаю ТОВ "Українська ягода" та задля можливості реального виконання рішення суду й уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову, який Товариство готує для подання до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі № 910/8734/26 заяву ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову у справі № 910/8734/26 шляхом заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода" та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода". В іншій частині в задоволенні заяви ТОВ "Українська ягода" відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що предметом майбутньої позовної заяви є вимоги немайнового характеру про визнання у Консорціуму "УК "КАМпарітет" (Управитель) права здійснювати управління корпоративними правами та активами ТОВ "Українська ягода" у зв`язку з ненастанням передбачених Договором юридичних фактів щодо переходу такого права, а також у зв`язку з відсутністю дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, який відповідно до пункту 1.3 Договору є обов`язковою умовою переходу контролю та всіх прав, пов`язаних з активами.

Судом враховано той факт, що в разі невжиття заходів забезпечення позову в частині заборони вчинення реєстраційних дій щодо зміни керівника Товариства на підконтрольну Управителю особу, такий нелегітимний директор отримає безумовне право діяти від імені Товариства без довіреності та вчиняти дії не на користь Товариства, що безпосередньо передбачено умовами Договору та метою якого є збереження, а за можливості - збільшення економічної вартості активів шляхом визначення змісту та спрямування заходів із управління щодо збереження економічної вартості активів, ефективності управління активами, з метою забезпечення повернення активів власнику, а також забезпечення надходжень (доходів) до державного бюджету від їх управління. Тобто виключно на користь Управителя, право якого управління активами буде предметом майбутнього позову, що, в свою чергу, враховуючи недобросовісність Консорціуму "УК "КАМпарітет" та заперечення власників, призведе до негативних наслідків ы додаткової шкоди для Товариства.

Окрім цього судом взято до уваги обставини неправомірної зміни керівника ТОВ "Українська ягода" та внесення реєстраційних змін, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України № 1868/5 від 10.07.2026.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованими та адекватними в межах даного спору є заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода" та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода", оскільки такі заходи спрямовані на запобігання виникненню можливих перешкод для захисту та відновлення прав позивача у разі задоволення позову, а невжиття їх, у разі вчинення Управителем дій щодо зміни керівника Товариства, може ускладнити чи зробити неможливим такий захист.

Поряд із цим, у частині заявлених до застосування до подання позову заходів забезпечення шляхом заборони Консорціуму "УК "КАМпарітет" володіти, користуватись та розпоряджатись активами ТОВ "Українська ягода", перелік яких визначений у договорі управління активами (майном) від 21.01.2025, суд зазначив про непропорційність та передчасність таких заходів, позаяк наведені заявником обставини не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування забезпечення позову шляхом заборони володіти, користуватись та розпоряджатись активами ТОВ "Українська ягода", зважаючи на предмет майбутнього позову та специфіку Договору, згідно з яким установник управління - АРМА, передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

За висновками суду, заявником у відповідній частині не доведено обґрунтованість того, що забезпечення позову у даній справі у спосіб, зазначений ним у поданій заяві, сприятиме виконанню завдань інституту забезпечення позову як елемента права на судовий захист, спрямованого на недопущення незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із постановленою ухвалою, Консорціум "УК "КАМпарітет" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі № 910/8734/26 про забезпечення позову.

Також, а апеляційній скарзі скаржник просить суд не приймати до розгляду та повертати без розгляду будь-які заяви, клопотання, заперечення чи інші процесуальні документи, подані від імені ТОВ "Українська ягода" ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), адвокатом Харченком Олексієм Володимировичем (далі - Харченко О.В.) та всіма іншими представниками, які отримали повноваження представляти інтереси підприємства у період часу з 31.07.2012 по 20.07.2026 (включно), з огляду на відсутність у зазначених осіб повноважень на представництво ТОВ "Українська ягода" станом на дату подання таких документів; вжити заходів для недопущення подальших зловживань процесуальними правами шляхом подання заяв від імені ТОВ "Українська ягода" неуповноваженими особами, зокрема. шляхом обов`язкової перевірки судом повноважень представників ТОВ "Українська ягода" перед прийняттям до розгляду будь-яких документів, поданих від його імені у межах справи № 910/8734/26.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Консорціум "УК "КАМпарітет" зазначає, що:

- заявлені заходи забезпечення позову є неспівмірними та фактично підміняють задоволення позову;

- заявник не вказав і не обґрунтував, яке саме суб`єктивне право ТОВ "Українська ягода" як юридичної особи порушено або перебуває під загрозою порушення діями Консорціуму "УК "КАМпарітет";

- права ТОВ "Українська ягода" не порушуються, а захищаються управлінням активами;

- заявник діє в інтересах громадян держави-агресора, а не в інтересах ТОВ "Українська ягода";

- заява про забезпечення позову (до подання позову) не містить предмета позову та ціни позову і не підсудна Господарському суду міста Києва та має розглядатись Господарським судом Житомирської області, що є окремою підставою для повернення заяви;

- суд першої інстанції розглянув заяву без повідомлення Консорціуму "УК "КАМпарітет".

Крім того, скаржник зазначає, що 30.06.2026 ОСОБА_1 був звільнений із посади директора ТОВ "Українська ягода" на підставі рішення, прийнятого на позачергових загальних зборах учасників ТОВ "Українська ягода" від 30.06.2026. Відомості про ОСОБА_1 як директора ТОВ "Українська ягода" 20.07.2026 виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. ТОВ "Українська ягода" 20.07.2026 видало повідомлення про скасування та відкликання довіреностей/доручень/договір про надання правничої допомоги, відповідно до якого повноваження будь-яких представників ТОВ "Українська ягода", з якими укладений будь-який договір/довіреність/доручення в період часу з 06.10.2020 по 20.07.2026, є відкликаними з 20.07.2026. ТОВ "Українська ягода" 29.07.2026 видало повідомлення про скасування та відкликання довіреностей/доручень/договір про надання правничої допомоги, відповідно до якого повноваження будь-яких представників ТОВ "Українська ягода", з якими укладений будь-який договір/довіреність/доручення в період часу з 31.07.2012 по 20.07.2026, є відкликаними з 20.07.2026. ТОВ "Українська ягода" під час розгляду справи № 910/8734/26 у Господарському суді міста Києва подало заяви про припинення повноваження ОСОБА_1, Харченка О.В. , а також інших неуповноважених представників. Незважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1, а також його представники продовжують подавати процесуальні документи від імені ТОВ "Українська ягода" в рамках справи № 910/8734/26, не маючи на це жодних повноважень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Консорціуму "УК "КАМпарітет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі № 910/8734/26; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.08.2026 об 11:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2026 задоволено заяву ТОВ "Українська ягода" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Консорціуму "УК "КАМпарітет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі № 910/8734/26; оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 25.08.2026 о 10:20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Консорціуму "УК "КАМпарітет" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі № 910/8734/26 до 15.09.2026 о 09:50.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.09.2026 о 09:50.

Позиції учасників справи

АРМА у відзиві на апеляційну скаргу просить задовольнити апеляційну скаргу Консорціуму "УК "КАМпарітет", скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в даній справі.

ТОВ "Українська ягода" у відзиві на апеляційну скаргу (за підписом адвоката Доліна Олега Олександровича (далі - Долін О.О.)) проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

17.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Українська ягода" від 17.08.2026, підписана ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3), про припинення повноважень представника у справі № 910/8734/26.

У вказаній заяві заявник просить суд не приймати до розгляду та повертати без розгляду будь-які заяви, клопотання, заперечення чи інші процесуальні документи, подані від імені ТОВ "Українська ягода" ОСОБА_1, адвокатом Харченком О.В., адвокатом Доліним О.О. та всіма іншими представниками, які отримали повноваження представляти інтереси Товариства в період часу з 31.07.2012 по 20.07.2026 (включно), з огляду на відсутність у зазначених осіб повноважень на представництво ТОВ "Українська ягода" станом на дату подання таких документів; вжити заходів для недопущення подальших зловживань процесуальними правами шляхом подання заяв від імені ТОВ "Українська ягода" неуповноваженими особами, зокрема, шляхом обов`язкової перевірки судом повноважень представників ТОВ "Українська ягода" перед прийняттям до розгляду будь-яких документів, поданих від його імені в межах справи № 910/8734/26. Доводи, наведені в обґрунтування зазначеної заяви, є аналогічними доводам, наведеним в апеляційній скарзі Консорціуму "УК "КАМпарітет".

Із приводу вказаної заяви, а також аналогічної за змістом заяви, викладеної в апеляційній скарзі Консорціуму "УК "КАМпарітет", суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як свідчать матеріали оскарження у даній справі, 20.07.2026 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Українська ягода" щодо керівника, на підставі яких в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 значиться керівником ТОВ "Українська ягода" (посада: директор).

Тобто відповідна державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Українська ягода" щодо керівника Товариства відбулась попри встановлену ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у даній справі заборону вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода" та вносити будь-які записи до цього Реєстру щодо зміни керівника Товариства.

Законність таких реєстраційних дій станом на час розгляду апеляційної скарги в даній справі є предметом розгляду комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України за скаргами ОСОБА_1 , що не заперечується учасниками справи.

Відтак, з урахуванням наведених обставин та обставин перегляду, які існували на момент постановлення оскаржуваної ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за доцільне відхилити зазначені заяви ТОВ "Українська ягода" (за підписом ОСОБА_3 ) та Консорціуму "УК "КАМпарітет" (викладену в апеляційній скарзі) щодо неприйняття до розгляду та повернення без розгляду будь-яких заяв, клопотань, заперечень чи інших процесуальних документів, поданих від імені ТОВ "Українська ягода" ОСОБА_1, адвокатом Харченком О.В. , адвокатом Доліним О.О. та всіма іншими представниками, які отримали повноваження представляти інтереси Товариства в період часу з 31.07.2012 по 20.07.2026 (включно).

17.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Українська ягода", підписана ОСОБА_3 , про визнання апеляційної скарги, в якій заявник просить суд задовольнити апеляційну скаргу.

24.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи № 910/8734/26. У вказаній заяві заявниця зазначає, що вона є учасником ТОВ "Українська ягода". Документами, які заявниця просить суд долучити до матеріалів справи, є копії ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.08.2024 у справі № 463/4351/22 та ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 у справі № 320/32909/26.

Враховуючи, що в силу положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правом подавати докази, заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, наділені учасники справи, а ОСОБА_4 наразі не є учасником даної справи, зазначена заява не приймається судом до розгляду.

13.09.2026 ТОВ "Українська ягода" подано додаткові пояснення у даній справі (за підписом адвоката Доліна О.О.), в яких надано додаткову інформацію про неправомірні дії Управителя, що відбулися між судовими засіданнями.

ТОВ "АРМА" у додаткових поясненнях у даній справі, поданих до Північного апеляційного господарського суду 14.09.2026, просить задовольнити апеляційну скаргу Консорціуму "УК "КАМпарітет".

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні, призначеному на 23.09.2026, взяли участь представник ТОВ "Українська ягода" Долін О.Г. (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та представник АРМА Гаврищук Е.В. (в залі суду).

Представник Консорціуму "УК "КАМпарітет" (скаржника) в судове засідання не з`явився.

Усі учасники апеляційного провадження належним чином повідомлені судому про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи, що явка представників учасників апеляційного провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника Консорціуму "УК "КАМпарітет" не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів оскарження, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без його участі в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник АРМА вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник ТОВ "Українська ягода" проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

15.07.2026 ТОВ "Українська ягода" подало до Господарського суду міста Києва заяву від 15.07.2026 про забезпечення позову (до пред`явлення позову), в якій заявник просив суд:

- заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода" та заборонити вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода");

- заборонити Консорціуму "УК "КАМпарітет" володіти, користуватись та розпоряджатись активами ТОВ "Українська ягода", перелік яких визначений у договорі управління активами (майном) від 21.01.2025, що укладений між АРМА та Консорціумом "УК "КАМпарітет", посвідчений Шаповаленком А.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований у реєстрі за № 286.

Також, 16.07.2026 ТОВ "Українська ягода" подало до Господарського суду міста Києва додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову.

При цьому заявник зазначив про намір звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання права управління відсутнім та відшкодування шкоди у зв`язку неналежним виконанням Консорціумом "УК "КАМпарітет" як управителем умов укладеного з АРМА 21.01.2025 договору на управління активами (майном), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 286, а також протиправним вчиненням дій щодо зміни керівника Товариства і внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отриманням контролю над підприємством та його активами, що не були предметом Договору, в тому числі передачі активів для використання третім особам, збору врожаю плодово-ягідних культур та його реалізації без оприбуткування на підприємстві тощо. За твердженнями заявника, без отримання дозволу та попередніх висновків Антимонопольного комітету України щодо концентрації згідно зі ст. 29 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Консорціум "УК "КАМпарітет" за умови отримання в управління активів згідно з Договором одночасно заволодів іншими активами Товариства, чим завдано матеріальної шкоди ТОВ "Українська ягода".

Як зазначено в заяві ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову, встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали оскарження, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі також - ЄДР) (витяг з ЄДР станом на 13.07.2026 доданий до заяви про забезпечення позову), ТОВ "Українська ягода" (код ЄДРПОУ 38284211) зареєстроване 31.07.2012, засновниками (учасниками) Товариства є: громадянин України ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), громадянин Ізраїлю ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), а також громадяни російської федерації - ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 (далі - ОСОБА_8 ).

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.06.2022 у справі № 463/4351/22 (провадження № 1-кс/463/3043/22) задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду провадженнях Офісу Генерального прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні № 62022000000000337 від 01.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Накладено арешт на корпоративні права ТОВ "Українська ягода" (код ЄДРПОУ 38284211), а саме на частку у розмірі 33,3300 % статутного капіталу ТОВ "Українська ягода" (код ЄДРПОУ 38284211), що належить громадянину України ОСОБА_6 , частку у розмірі 33,3300 % статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянину України ОСОБА_5 , частку у розмірі 16,6700 % статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянину рф ОСОБА_8 , та на частку у розмірі 16,6700 % статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянці рф ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, у тому числі шляхом заборони органам реєстрації вносити зміни до засновників (учасників) зазначених підприємств.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зокрема, вказав, що постановою слідчого від 10.06.2022 частки у статутному капіталі ТОВ "Українська ягода" визнано речовим доказом. При цьому слідчий суддя зазначив, що з метою його збереження, забезпечення можливої конфіскації майна, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливості подальшої націоналізації майна та з метою унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, на таке майно слід накласти арешт, тобто потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна як арешт майна.

Відповідно до приписів статей 1, 9, 10, 19, 21, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, статті 6 глави 1 та глави 70 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 21.01.2025 між АРМА (Установник управління) та Консорціумом "УК "КАМпарітет" (Управитель) укладений договір управління активами (майном), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І., зареєстрований у реєстрі за № 286 (Договір), згідно з яким Установник управління передав Управителеві на певний строк, визначений у пункті 1.3 розділу 1 Договору, майно, нерухоме та рухоме майно (далі - майно або активи) в управління, а Управитель зобов`язався за плату здійснювати від свого імені управління цим майном (активами) в інтересах Установника управління (код ДК 021:2015 99999999-9 не відображене в інших розділах).

Зокрема, в управління передано корпоративні права ТОВ "Українська ягода", нерухоме майно, що на праві власності належить ТОВ "Українська ягода", основні засоби, які перебувають на балансі ТОВ "Українська ягода", відповідно до переліку, що містить Договір.

Згідно з п. 1.3 Договору строк управління активами обчислюється з дня передачі активів, що підтверджується підписанням сторонами акта (ів) приймання-передачі активів в управління, і до 31.12.2029 (включно) або до дня дострокового припинення (розірвання) Договору з підстав та порядку, визначеному у розділі 6 Договору.

Сторони узгодили, що підписання Договору та/або акта (актів) приймання-передачі активів в управління не є фактом переходу права управління та усіх прав, пов`язаних з активами, до Управителя. Контроль та усі права, пов`язані з активами, зобов`язання за Договором, переходять до Управителя з моменту отримання Управителем дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо така вимога передбачена законодавством на момент фактичної передачі активів.

На виконання умов Договору між АРМА та Консорціумом "УК "КАМпарітет" підписано акт від 11.04.2025 приймання-передачі активів в управління від АРМА до Управителя.

Як зазначив заявник, у квітні 2025 року організованою групою осіб на території ТОВ "Українська ягода" було вчинене самоуправство, а саме поставлена охорона, зламані замки до адміністративної будівлі, де зберігаються всі фінансово-господарські документи Товариства, та обмежено доступ на територію і в будівлю директору та працівникам Товариства, а в липні 2025 року здійснено збір урожаю 2025 року та внесено дані щодо зміни керівника до ЄДР.

Також, заявник зазначив, що за Договором, зокрема п. 4.3.5, 4.3.6, 4.3.7, передаються права учасника на участь у загальних зборах Товариства; отримувати будь-яку інформацію про юридичну особу та брати участь у розподілу прибутку ТОВ "Українська ягода". Інших повноважень щодо Товариства як юридичної особи Консорціум "УК "КАМпарітет" не отримав та не міг отримати в силу чинного законодавства.

За фактом вищевказаних неправомірних дій директор ТОВ "Українська ягода" звертався з відповідними заявами до правоохоронних органів, на підставі яких до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 356 КК України (кримінальні провадження № 12025065480000181 від 21.05.2025, № 12025065480000278 від 01.08.2025, 12026065480000132 від 05.06.2026), ч. 1 ст. 384 КК України (кримінальне провадження № 12026065480000138 від 12.06.2026), ч. 4 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 12026060480000406 від 12.06.2026).

ТОВ "Українська ягода" зверталось до АРМА з адвокатським запитом щодо майна Товариства, що не визначено в Договорі, в тому числі щодо насаджень Товариства, адміністративної будівлі, території Товариства, будь-якого іншого майна Товариства, що не міститься в Договорі, та щодо надання дозволу Управителю збирати врожай Товариства й перерахування до АРМА коштів від його реалізації, у відповідь на які АРМА листами № 11342/1-38-25/6.1 від 14.10.2025, № 1128/6.1-38-26/6.1 від 05.06.2026 та № 1169/6.1-38-26/6.1 від 12.06.2026 повідомило заявника, що будь-яке майно, яке не визначено в Договорі та акті приймання-передачі від 11.04.2025, в тому числі, але не обмежуючись цим, поля (насадження), адмінбудівля (будинок тварин), територія, та будь-яке інше майно не передавалось Управителю, дозвіл на збирання врожаю плодово-ягідних культур 2025 року не надавався, відповідно, гроші від його реалізації АРМА не отримувало, а також Управитель не звітував перед АРМА про збір врожаю 2025 року.

Крім того, листом № 948/6.1-38-26/6.1 від 11.05.2026 АРМА повідомило, що в ході здійснення контролю ефективності управління активами та згідно з довідкою за результатами здійснення контролю ефективності управління активами у формі виїзної перевірки від 13.03.2026 № 109-в/26 встановлено, що Управитель систематично порушував істотні вимоги Договору, у зв`язку із чим за результатами опрацювання матеріалів перевірки ефективності управління активами АРМА на адресу Управителя направлено Повідомлення № 1 від 30.04.2026 № 889/6.1-33-26/6.1 про початок вжиття заходів щодо заміни управителя активів, з подальшою відмовою від договору шляхом його дострокового припинення (розірвання) після проведення у встановленому законодавством порядку конкурсного відбору управителя активів.

За змістом вказаного Повідомлення № 1, керуючись абз. 1 і 4 п. 19 Порядку здійснення контролю за ефективністю управління активами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 136, абз. 3 ч. 4 ст. 22 Закону України "Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", комісія з контролю ефективності управління активами дійшла висновку про невиконання Управителем істотних вимог Договору більше двох місяців, що є підставою для розірвання Договору.

У листі АРМА № 885/6.1-38-26/26.1 від 30.04.2026 зазначено про укладення Управителем з ТОВ "Беррі Хаб Плюс" договору оренди майна № 01/11-2025 від 01.11.2025 та договору про надання послуг по переробці давальницької сировини № 1/07/25-МІФ-БХ від 01.07.2025, які АРМА не погоджувались.

Також, як зазначив заявник у поданій заяві про забезпечення позову, встановлено місцевим господарським судом та вбачається з доданої до вказаної заяви виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 02.07.2026, приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Прокопенко Антоніною Миколаївною (далі - Прокопенко А.М.) 02.07.2026 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "Українська ягода", та до внесено до ЄДР запис № 1003041070032001964 від 02.07.2026, яким змінено керівника ТОВ "Українська ягода" (код ЄДРПОУ 38284211) із ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .

Приватний нотаріус Прокопенко А.М. зверталась із листами до Міністерства юстиції України, Регіональної філії міста Києва та Київської області Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Департаменту кіберполіції Національної поліції України, якими повідомила про те, що не вчиняла реєстраційну дію щодо зміни директора ТОВ "Українська ягода" ОСОБА_1 та не вносила до ЄДР запис № 1003041070032001964 від 02.07.2026; вказані дії вчинено шляхом неправомірного використання її ідентифікатора доступу до реєстру іншими особами.

Також, ОСОБА_1 09.07.2026 подано до Міністерства юстиції України (Офіс протидії рейдерству, Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації) відповідну скаргу (повідомлення про втручання в систему реєстру ЄДРПОУ).

Як встановлено місцевим господарським судом самостійно за даними ЄДР та перевірено судом апеляційної інстанції, за результатами розгляду вказаної скарги ОСОБА_1 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2026 за № СК-3215-26, наказом Міністерства юстиції України № 1868/5 від 10.07.2026 скаргу ОСОБА_1 від 09.07.2026 задоволено. Визнано вчиненою з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та скасовано реєстраційну дію в ЄДР від 02.07.2026 № 1003041070032001964 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Прокопенко А.М. щодо ТОВ "Українська ягода" (ідентифікаційний код юридичної особи 38284211). Тимчасово блоковано приватному нотаріусу Бучанського районного нотаріального округу Київської області Прокопенко А.М. доступ до ЄДР строком на 14 днів.

На виконання зазначеного наказу Міністерства юстиції України Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України 10.07.2026 скасовано/анульовано реєстраційну дію № 1003041070032001964 від 02.07.2026, що підтверджується даними ЄДР.

Таким чином, як наголосив заявник, відбулося неправомірне втручання в систему ЄДР, що призвело до підробки в реєстрі інформації щодо ТОВ "Українська ягода", а саме про керівника - директора ТОВ "Українська ягода", з 02.07.2026 до 10.07.2026, яким був зазначений ОСОБА_3 .

Також, як зазначено в заяві про злочин від 13.07.2026 (заявник: ОСОБА_1 ), після скасування/анулювання реєстраційної дії № 1003041070032001964 та відновлення даних про керівника Товариства, представники останнього прибули на підприємство, де виявили в складських приміщеннях зібрані під час перебування на посаді директора ОСОБА_3 ягоди лохини в кількості біля 2,3 тонн вартістю 575 000,00 грн, та, окрім цього, на сільськогосподарських угіддях із кущами малини встановлено відсутність плодів.

За доводами заявника, застосування заходів забезпечення позову є вкрай необхідним для нього через особливість активів та виду господарської діяльності. ТОВ "Українська ягода" стало відомо, що після скасування підробної реєстраційної дії представники Консорціуму "УК "КАМпарітет" намагаються провести зміну директора шляхом реєстрації не погоджених у встановленому законом порядку загальних зборів учасників ТОВ "Українська ягода".

Як зазначив заявник, метою вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони тимчасово здійснювати реєстраційні дії щодо зміни директора за ініціативою Управителя є уникнення порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника, недопущення привласнення врожаю Товариства, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони тимчасово здійснювати реєстраційні дії щодо зміни директора за ініціативою Управителя та заборони Консорціуму "УК "КАМпарітет" управляти (використовувати) майном Товариства прямо відповідає меті вжиття заходів забезпечення.

Додатково ТОВ "Українська ягода" (у додаткових поясненнях) наголосило, що оскільки легітимність набуття Управителем права управління буде оспорюватися в судовому порядку, будь-які спроби Управителя змінити чинного директора є протиправним самочинним здійсненням права, якого у нього не має.

Розглянувши заяву ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 у справі № 3-рп/2003р зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту та одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Вжиття заходів забезпечення позову (за наявності достатніх підстав) є невід`ємним елементом досягнення завдань господарського судочинства, інакше реальний захист порушених прав позивача та їх відновлення можуть стати недосяжними чи істотно ускладнитися.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/8594/24.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Так, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тотожний підхід викладено в постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20 та від 14.06.2018 у справі № 910/361/18.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття таких заходів.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 26.10.2020 у справі № 907/477/20, від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21 та від 28.08.2023 у справі № 906/304/23.

При цьому, за приписами ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 916/4893/23).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постанові від 07.04.2025 у справі № 915/1386/24, під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами ГПК України та інших нормативно-правових актів, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення/дії, передбачених законом (чи визначених на його основі судом) найбільш оптимальний у правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, в обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ТОВ "Українська ягода" послалося на недобросовісні та протиправні дії Управителя, порушення останнім умов Договору та вчинення дій, зокрема, передачі активів третім особам та зміни керівника Товариства, без погодження АРМА та власника активу всупереч приписам ст. 21 Закону України "Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", наслідком чого є завдання матеріальної шкоди Товариству і бюджету.

При цьому заявник наголошував на невідкладності зупинення наслідків неправомірних дій проти ТОВ "Українська ягода", враховуючи, що Товариство є сільськогосподарським підприємством та розпочався процес збирання врожаю 2026 року окремих плодових культур, відтак, за доводами заявника, незастосування заходів забезпечення позбавить захист ефективності, а також існує ризик протиправного прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства та зміни Управителем керівника (директора), наслідком чого є отримання контролю над Товариством та активами останнього, які не були передані в управління згідно з Договором.

З урахуванням вищенаведеного, заявник наголошував на наявності обставин, які доводять, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо зміни керівника та заборони володіти, користуватись і розпоряджатись активами, перелік яких наведений у Договорі, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, оскільки ТОВ "Українська ягода" втратить ефективну можливість захисту порушеного права та не поверне можливість Товариству отримати врожай та здійснювати правомірну статутну діяльність.

У вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову судом першої інстанції слушно враховано той факт, що в разі невжиття таких заходів у частині заборони вчинення реєстраційних дій щодо зміни керівника Товариства на підконтрольну Управителю особу, такий директор отримає безумовне право діяти від імені Товариства без довіреності та можливість вчиняти дії не на користь Товариства, що безпосередньо передбачено умовами Договору та метою якого є збереження, а за можливості - збільшення економічної вартості активів шляхом визначення змісту та спрямування заходів з управління на збереження економічної вартості активів, ефективність управління активами, з метою забезпечення повернення активів власнику, а також забезпечення надходжень (доходів) до державного бюджету від їх управління. Тобто виключно на користь Управителя, право якого управління активами буде предметом майбутнього позову, що, в свою чергу, враховуючи недобросовісність Консорціуму "УК "КАМпарітет" та заперечення власників, може призвести до негативних наслідків і додаткової шкоди для Товариства.

Крім того, місцевим господарським судом взято до уваги обставини неправомірної зміни керівника ТОВ "Українська ягода" шляхом проведення реєстраційної дії, яка була скасована наказом Міністерства юстиції України № 1868/5 від 10.07.2026.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обґрунтованим та адекватним у межах даного спору є захід забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в ЄДР щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода" та заборони вносити будь-які записи до ЄДР щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода", оскільки такий захід спрямований на запобігання виникненню перешкод у захисті та відновленні порушених прав позивача в разі задоволення позову, тоді як його невжиття, в разі вчинення Управителем дій щодо зміни керівника Товариства, може ускладнити чи зробити неможливим такий захист.

При сьому, як слушно враховано судом першої інстанції, зазначений захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору, з метою зупинення та запобігання вчиненню під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в межах даного спору.

Водночас, такий захід забезпечення позову не обмежує права Консорціуму "УК "КАМпарітет" щодо його господарської діяльності та здійснення управління переданими згідно з Договором активами до вирішення спору по суті, оскільки лише запровадить тимчасові обмеження можливості реалізовувати управління корпоративними правами ТОВ "Українська ягода", переданими його в управління, на час розгляду справи, та існування таких обмежень дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у реалізації прав заявника на судовий захист, в разі ухвалення відповідного рішення.

Наразі, як слушно зауважив місцевий господарський суд, вжиття зазначеного заходу забезпечення позову фактично не забороняє Консорціуму "УК "КАМпарітет" і надалі здійснювати управління активами, переданими в управління згідно з Договором, законність якого і буде предметом судового розгляду, отримувати доходи від використання майна, змінювати фактичний стан майна та продовжувати використання переданих активів згідно з умовами Договору та вимогами законодавства.

Разом із тим, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо ТОВ "Українська ягода" дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у реалізації прав заявника на судовий захист та виконання рішення суду, в разі ухвалення відповідного процесуального рішення, оскільки усуне передумови виникнення нових судових спорів щодо захисту прав заявника та забезпечить повне відновлення становища, яке існувало до порушення права, в той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в даній справі у разі задоволення позову.

Поряд із цим, у частині заявленого до застосування до подання позову заходу забезпечення шляхом заборони Консорціуму "УК "КАМпарітет" володіти, користуватись та розпоряджатись активами ТОВ "Українська ягода", перелік яких визначений у Договорі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про непропорційність та передчасність такого заходу, позаяк наведені заявником обставини не можуть визначатись судом як безумовна підстава для застосування такого заходу забезпечення позову, зважаючи на предмет майбутнього позову та специфіку Договору управління активами (майном), згідно з яким Установник управління - АРМА, передає другій стороні (Управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах Установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Так, у силу положень ч. 2 ст. 21, ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління арештованими активами, переданими агентством в управління управителю, має здійснюватися на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, при цьому Національне агентство здійснює періодичну перевірку ефективності управління арештованими активами, переданими ним в управління. Перевірка ефективності управління арештованими активами, переданими в управління, здійснюється з метою контролю за забезпеченням управителем збереження економічної вартості активу, дотриманням вимог договору управління активами та відсутності потенційного або реального конфлікту інтересів в управителя активами.

Разом із тим, як слушно зауважив суд першої інстанції, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених прав (інтересів), якщо рішення буде ухвалене на його користь, у тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

При цьому, як уже було зазначено, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у вжитті відповідного заходу забезпечення позову, оскільки заборона Консорціуму "УК "КАМпарітет" володіти, користуватись та розпоряджатись активами Товариства на час постановлення оскаржуваної ухвали не є співмірним заходом забезпечення позову по відношенню до предмета даного спору та не може бути визнана судом адекватним заходом забезпечення у такому спорі, в тому числі у зв`язку з непропорційним обмеженням за наслідками такого забезпечення прав відповідача - Консорціуму "УК "КАМпарітет" як Управителя майна.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона Консорціуму "УК "КАМпарітет" володіти, користуватись та розпоряджатись активами Товариства за своїм змістом є тотожним задоволенню позовної вимоги за майбутнім позовом - про визнання відсутнім права управління (в разі задоволення позову), що в силу приписів ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Українська ягода" про забезпечення позову.

З приводу зустрічного забезпечення суд першої інстанції слушно зауважив, що зустрічне забезпечення, відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України, є правом, а не обов`язком суду, для реалізації якого, в даному випадку, в господарського суду достатні підстави відсутні.

Доводи скаржника про те, що заявлений захід забезпечення позову про заборону державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії в ЄДР щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода" та заборону вносити будь-які записи до ЄДР щодо зміни керівника ТОВ "Українська ягода" фактично підміняє задоволення позову, оскільки за своїм змістом є тотожним майбутнім позовним вимогам, колегією суддів апеляційної інстанції визнаються безпідставними, позаяк ТОВ "Українська ягода" не було визначено предметом майбутнього позову вимог щодо керівника Товариства.

У частині твердження скаржника про те, що ТОВ "Українська ягода" не є суб`єктом порушених прав у правовідносинах щодо управління активами, суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення ч. 1 ст. 115 ЦК України, згідно з якою господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відтак таке твердження скаржника є неспроможним.

Твердження скаржника про те, що заява про забезпечення позову (до подання позову) не містить предмета позову, не відповідають дійсності, оскільки заява та додаткові пояснення до неї містить інформацію про предмет майбутнього позову, а також про осіб, що можуть отримати статус учасника справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення Консорціуму "УК "КАМпарітет", також є неспроможними з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Щодо доводів Консорціуму "УК "КАМпарітет" про те, що заява про забезпечення позову не підсудна Господарському суду міста Києва, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Зміст заяви про забезпечення позову свідчить, що серед осіб, які можуть отримати статус учасника справи, заявник визначив АРМА. Додатковим підтвердженням цього є подання в подальшому в даній справі позову ТОВ "Українська ягода" до АРМА та Консорціуму "УК "КАМпарітет".

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є центральний орган виконавчої влади, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Відтак доводи скаржника щодо непідсудності даної заяви Господарському суду міста Києва не знайшли свого підтвердження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Консорціуму "Управляюча компанія "КАМпарітет" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2026 у справі № 910/8734/26 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження в даній справі повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 13.10.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська