Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №916/5303/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/5303/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”

на рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2026 року, суддя в І інстанції Ю.С. Бездоля, повний текст якого складено 24.07.2026, в м. Одесі

у справі №916/5303/25

за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”

про стягнення 157 474,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Українська залізниця” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” про стягнення 157 474,92 грн, з яких: плати за користування вагонами у розмірі 34 138,92 грн, з ПДВ та збору за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 123 336 грн, з ПДВ.

Позов обґрунтований тим, що між АТ «Українська залізниця» та ТОВ «СП Рисоіл Термінал» укладено договір від 01.04.2021 №ДН-5-5/70 про подачу та забирання вагонів на залізничну колію відповідача при станції Чорноморськ-Порт. Відповідно до умов договору підприємство сплачує плату за подачу та забирання вагонів, маневрову роботу та користування вагонами і контейнерами. У жовтні 2025 року вагони, що прибули на станцію Чорноморськ-Порт, були затримані через неприйняття їх відповідачем у зв`язку з невиконанням норм вивантаження. Зазначені обставини оформлено актами загальної форми та відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 на суму 34 138,92 грн з ПДВ. Відповідач підписав документи із запереченнями, посилаючись на відсутність електроенергії.

Позивач зазначає, що ні Статут залізниць України, ні Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, ні договір не передбачають відсутність електроенергії як підставу для звільнення від плати за користування вагонами. Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України така плата підлягає сплаті, а час користування визначається за відповідними відомостями та актами.

Крім того, на підставі актів загальної форми та накопичувальних карток відповідачу нараховано 123 336 грн з ПДВ плати за зберігання вантажів. Позивач посилається на статтю 46 Статуту залізниць України та Правила зберігання вантажів, згідно з якими після закінчення безоплатного строку зберігання плата стягується у разі затримки вантажу з вини одержувача незалежно від місця його перебування.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача за користування вагонами та зберігання вантажів становить 157 474,92 грн з ПДВ. 18.11.2025 АТ «Українська залізниця» направило відповідачу претензію №ЦПС-05/668Н про сплату зазначеної суми, яка залишена без задоволення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.07.2026 у справі №916/5303/25 позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” 155 563,80 грн заборгованості, з яких: 32 227,80 грн плати за користування вагонами, 123 336 грн збору за зберігання вантажу у вагонах; а також 2392,84 грн судового збору. В решті позову – відмовлено.

Господарським судом встановлено, що у жовтні 2025 року вагони, адресовані ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», затримувалися на станції Чорноморськ-Порт в очікуванні подачі під вантажні операції, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23 та пам`ятками про подавання/забирання вагонів. На підставі зазначених документів складено відомості плати за користування вагонами на загальну суму 26 856,50 грн, а також накопичувальні картки за зберігання вантажу на суму 102 780 грн. Вказані документи підписані відповідачем із зауваженнями про те, що затримка виникла не з його вини у зв`язку з відсутністю достатнього обсягу електроенергії після масованої атаки на енергетичну та портову інфраструктуру м. Чорноморськ.

Суд дійшов висновку, що складені залізницею документи відповідають вимогам законодавства, а відповідач не спростував зазначених у них обставин та не надав доказів сплати нарахованих сум. При цьому з розрахунку позивача виключено 2 відомості про плату за користування вагонами на 215,10 грн та 1 377,50 грн, які відсутні в матеріалах справи та не дають можливості перевірити відповідні нарахування. Відтак доведеним визнано 26 856,50 грн плати за користування вагонами та 102 780 грн збору за зберігання вантажу.

З урахуванням ставки ПДВ 20 % загальна сума заборгованості становить 155 563,80 грн, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Доводи відповідача про те, що затримка вагонів була спричинена аварійною ситуацією та відсутністю електроенергії внаслідок масованої атаки, суд відхилив. Суд зазначив, що спірні платежі є платою за користування вагонами та збором за зберігання вантажу, а не штрафними санкціями, а тому відсутність вини чи форс-мажорні обставини самі по собі не звільняють від виконання основного грошового зобов`язання.

Крім того, суд врахував, що наказом відповідача від 09.10.2025 вантажні роботи на СРВ-2 спочатку були заборонені, а з 17:00 того ж дня частково відновлені з обмеженням переробної спроможності залежно від фактичного обсягу електроенергії. Наданий відповідачем лист АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» не підтверджує, що відповідні обмеження стосувалися саме потужностей відповідача та унеможливлювали виконання ним вантажних робіт.

Також суд зазначив, що повітряні тривоги, відключення електроенергії та інші наслідки воєнного стану мають загальний характер і стосуються обох сторін, тоді як перевізник не може нести ризики перебоїв у технологічному процесі підприємства відповідача. Відтак доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати нарахованих сум, не надано, що зумовило часткове задоволення позову.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”, в якій скаржник просить cкасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2026 у справі №916/5303/25 у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ “Укрзалізниця” у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що ним не заперечувалися обставини затримки вагонів, не відповідає матеріалам справи, оскільки всі складені залізницею акти, відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки були підписані з відповідними зауваженнями про відсутність вини ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ».

Скаржник стверджує, що затримка вагонів у період з 15.10.2025 по 21.10.2025 виникла не з його вини, а внаслідок аварійної ситуації, спричиненої масованою атакою на енергетичну та портову інфраструктуру м. Чорноморськ у ніч на 09.10.2025, що призвело до знеструмлення СРВ-2 та подальшого аварійного обмеження електричної потужності. У зв`язку з цим відповідач був об`єктивно позбавлений можливості здійснювати вантажні операції у межах договірної переробної спроможності.

На підтвердження зазначених обставин Скаржник посилається, зокрема, на накази підприємства про обмеження та подальше часткове відновлення вантажних робіт, договір та документи щодо електропостачання, лист АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» від 02.03.2026 №21/178, документи щодо технічного стану та організації роботи СРВ-2, а також докази наслідків ворожої атаки. На його думку, суд першої інстанції не надав цим доказам належної оцінки.

Скаржник також вказує, що виробнича інфраструктура підприємства є механізованою та електрифікованою, а окремі технологічні операції є складовими єдиного технологічного процесу. Тому зупинення або істотне обмеження роботи СРВ-2 унаслідок аварійного обмеження електропостачання унеможливило приймання та вивантаження вагонів у звичайному режимі. При цьому фактичний обсяг електропостачання був істотно меншим за необхідну потужність підприємства, а наявних генераторів було недостатньо для забезпечення нормальної роботи.

На думку Скаржника, суд помилково застосував положення статей 46, 119 Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами та Правил зберігання вантажів, оскільки вони передбачають відповідальність вантажоодержувача за затримку вагонів лише за наявності відповідних обставин та вини. Натомість суд безпідставно не застосував підпункт «а» статті 121 Статуту залізниць України, пункт 16 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, пункт 8 Правил зберігання вантажів та відповідні положення договорів, які, за твердженням Скаржника, звільняють його від сплати за період аварії, що виникла не з його вини.

Посилаючись на положення законодавства про охорону праці та внутрішні технологічні документи, Скаржник наголошує, що після знеструмлення та аварійного обмеження електропостачання продовження вантажних робіт у повному обсязі створювало небезпеку для працівників та обладнання, у зв`язку з чим підприємство було вимушене обмежити такі роботи.

Також Скаржник вважає необґрунтованим висновок суду про належність складених залізницею документів, зазначаючи, що підписання їх із зауваженнями свідчить про заперечення обставин затримки та відсутність визнання своєї вини.

З огляду на наведене Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неналежно оцінив подані докази та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до безпідставного стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Окремо Скаржник зазначає, що суд безпідставно не прийняв як належні докази окремі документи, складені російською мовою, через відсутність їх перекладу, що, на його думку, свідчить про надмірний формалізм та порушення права на ефективний доступ до суду.

У відзиві АТ «Українська залізниця» зазначає, що посилання ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» на форс-мажорні обставини є безпідставними, оскільки зазначені у відомостях плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальних картках форми ФДУ-92 вагони прибували на станцію Чорноморськ-Порт у період з 15.10.2025 по 19.10.2025, тобто через декілька днів після атаки 09.10.2025. При цьому Товариство не довело наявності обставин, які саме у цей період об`єктивно унеможливлювали виконання вантажних операцій.

Позивач посилається на статтю 119 Статуту залізниць України та пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами, відповідно до яких плата за користування вагонами справляється за час їх перебування у вантажовласника, а звільнення від неї можливе лише у прямо передбачених випадках, зокрема у разі стихійного лиха або аварії на підприємстві, внаслідок яких заборонено виконувати вантажні роботи. Наведений перелік підстав є вичерпним та не містить такої підстави, як недостатність електроенергії сама по собі.

АТ «Українська залізниця» також зазначає, що умовами договору про організацію перевезень передбачено звільнення сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у разі обставин непереборної сили, однак предметом спору є стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, які не є заходами відповідальності.

Позивач наголошує, що ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» не припиняло вантажні операції у спірний період: з 10.10.2025 по 21.10.2025 ним було вивантажено 1219 вагонів. Довідка АТ «ДТЕК Одеські електромережі» №21/178 від 02.03.2026, на думку Позивача, не підтверджує неможливості виконання Товариством вантажних операцій саме щодо спірних вагонів та не спростовує факт продовження господарської діяльності.

Крім того, АТ «Українська залізниця» зазначає, що пошкодження інших об`єктів інфраструктури Товариства не стосуються технічних параметрів вантажних фронтів, визначених договором від 01.04.2021 №ДН-5-5/70, а тому не можуть бути підставою для звільнення від плати за користування вагонами. Товариство у період аварійної ситуації продовжувало планувати перевезення, приймати вантажі та здійснювати вантажні операції, що, на думку Позивача, свідчить про відсутність встановленої заборони на виконання таких робіт.

Відтак Позивач вважає, що нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу здійснено відповідно до вимог Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, Правил зберігання вантажів та умов договору, а підстав для звільнення ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від їх сплати не встановлено. При цьому плата за користування вагонами не є заходом відповідальності, застосування якого залежить від наявності вини вантажовласника.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 157 474,92 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; розгляд даної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.04.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладений договір про подачу та забирання вагонів на залізничну під`їзну колію ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» при станції Чорноморськ-Порт регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» №ДН-5-5/70.

Відповідно до п.1 договору №ДН-5-5/70 згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить Чорноморській філії ДП «АМПУ», ТОВ «Саншайн Термінал» та підприємству, згідно розподілу балансової належності і є продовженням з`єднувальної колії №8 Південного парку станції Чорноморськ-Порт.

Згідно з п.п. 10,11 договору №ДН-5-5/70 час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту передачі вагонів підприємству до моменту приймання їх від підприємства та отримання залізницею повідомлення підприємства про готовність усієї одночасно поданої на вантажний фронт групи вагонів до забирання; у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від підприємства складається акт загальної форми; в акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери; загальний час, за який вноситься підприємством плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки з його вини та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні підприємства; термін виконання технологічних операцій з вагонами: на приймально-здавальні операції - 1 хв. на вагон, але не більше ніж 30 хв. на групу.

За п.12 договору №ДН-5-5/70 підприємство або вантажоодержувач сплачує належні залізниці платежі (збір за користування вагонами, додатково проведену маневрову роботу та збір за зберігання вантажу у вагоні з урахуванням статті 36 Статуту залізниць України) у випадках не подачі вагонів на залізничну під`їзну колію з вини підприємства або вантажоодержувача.

Пунктом 15 договору №ДН-5-5/70 передбачено, що підприємство сплачує залізниці плату: за подачу та забирання вагонів; за маневрову роботу; за користування вагонами та контейнерами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за користування вагонами (контейнерами) власності інших держав, плата за користування цими вагонами нараховується за ставками плати за користування іновагонами; за зберігання вантажу у вагоні (контейнері) не поданого на під`їзну колію з вини вантажоодержувача або підприємства, незалежно від плати за користування вагонами, в тому числі з урахуванням статті 36 Статуту залізниць України; за участь працівника залізниці у зважуванні, за письмовою заявкою підприємства; за користування вагонами, зберігання і охорону вантажів у вагонах, які недозаявлені або недовивантажені, а також ті, що з вини підприємства або його вантажоодержувача простоюють на коліях станції та на підходах до неї у «кинутих» або затриманих поїздах в очікуванні відновлення їх руху; інші збори і плати.

За умовами п.17 договору №ДН-5-5/70 у разі не прийняття вагонів на під`їзну колію (при їх наявності), підприємство несе відповідальність за затримку вагонів на станції та на підходах до неї, згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; вантажі, які прибули у вагонах власності інших залізничних адміністрацій передаються на під`їзну колію у першу чергу; підприємство несе відповідальність за затримку вагонів недозаявлених або недовивантажених до максимальної переробної спроможності вантажних фронтів з вини підприємства; за затримку таких вагонів підприємство сплачує залізниці плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажів в тому числі з урахуванням статті 36 Статуту залізниць України, охорону.

Згідно з п.20 договору №ДН-5-5/70 цей договір укладається терміном з 01 квітня 2021 року до 31 грудня 2021 року включно, на умовах терміну дії договорів: №66-Пд-ЧФ-21 від 24.03.2021, укладеного між Чорноморською філією ДП «Адміністрація морських портів України» та від 01.04.2020 №114 ТОВ «Саншайн Термінал»; термін дії цього договору припиняється за умови припинення дії договорів №6-Пд-ЧФ-21 від 24.03.2021 та від 01.04.2020 №114.

05.10.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №б/н до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони виклали п.п. 1, 3 в нових редакціях.

28.12.2021 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №б/н до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.

14.06.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №3 до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони виклали п.1 договору новій редакції.

23.11.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №4 до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2023.

10.05.2023 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №5 до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони виклали п.1 договору новій редакції.

19.10.2023 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №5 до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони додали п.17 договору наступного змісту: у період дії в Україні воєнного стану до часу перебування вагонів на під`їзній колії (часу, за який підприємством вноситься плата залізниці за користування вагонами) не включається час повітряних тривог за місцезнаходженням під`їзної колії.

10.11.2023 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №6 до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони продовжили строк дії договору до 31.08.2024.

05.03.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №7 до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони виклали п.6 договору новій редакції та додали до п.12 абзац 4.

25.07.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) є укладена додаткова угода №8 до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2024.

24.12.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (підприємство, відповідач) укладена додаткова угода №9 до договору №ДН-5-5/70, в якій сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2025.

В матеріалах справи наявний договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (договір в редакції оприлюднено 29.08.2025, вводиться в дію 01.09.2025), відповідно до якого:

- предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1);

- надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: перевізним документом (накладною, згідно з якою перевізником виконано умови договору перевезення), накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п.1.4);

- обов`язки замовника: відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника; підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов?язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а; а у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги;

- замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника (крім випадків, визначених у договорі про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника, якщо такий договір укладений між сторонами): під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника); моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п.3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами; облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в п.3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами; застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами; загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них; також плата за користування власними вагонами перевізника нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника; в таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23 (п.п. 3.4, 3.4.3, 3.4.4);

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у випадку виникнення після укладення договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо; сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів; доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або Торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини; виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови замовника від сплати за послуги, надані до виникнення вказаних обставин; у випадку, якщо обставини непереборної сили будуть тривати понад три місяці, кожна сторона має право в односторонньому порядку припинити договір без відшкодування іншій стороні збитків, але за умови здійснення взаємних розрахунків за послуги, надані на дату припинення договору (розділ 6).

В матеріалах справи наявні наступні відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, які підписані з боку відповідача із запереченням: «затримка вагонів виникла не з вини Терміналу через обставину форс-мажору - внаслідок масованої ворожої атаки БПЛА в ніч на 09.10.2025 по енергетичній та портовій інфраструктурі м. Чорноморськ, відсутній достатній обсяг електроенергії для забезпечення роботи виробничих потужностей Терміналу у морському порту Чорноморськ», а саме:

1.№24103544 від 24.10.2025 на суму 4936,50 грн., в якій наведено: номери вагонів (54395421, 58507690, 58550492, 58555921, 59598185, 95523460, 95615910, 95639985, 95645669, 95712477, 95779211, 95829867, 95955506, 95986709, 95987061, 95987152); дата, час передачі при подаванні вагонів (16.10. 18:35); дата, час приймання вагонів залізницею (16.10. 23:20); забирання вагонів залізницею (17.10. 00:30); загальний час користування - 508:00, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (432:00); час, який підлягає оплаті (465:15); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3158), при забирання вагонів (3214), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11385, 11416, 11364, 11413, 11335, 11337, 11338, 11363.

У пам`ятці про подавання вагонів №3158 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 16.10.2025 18:35, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3214 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 16.10.2025 23:20; час фактичного забирання вагонів залізницею - 17.10.2025 00:30; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки №3214 зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11413, 11337, 11338, 11335, 11363, 11385, 11364, 11416.

2.№24103545 від 24.10.2025 на суму 1160 грн., в якій наведено: номери вагонів (53227363, 54395041, 54395579, 58549056, 58549262, 58549304, 58549791, 58549817, 58550591, 58550658, 58554387, 59217943, 95052353, 95477030, 95728754, 95796025); дата, час передачі при подаванні вагонів (17.10. 01:15); дата, час приймання вагонів залізницею (17.10. 05:55); забирання вагонів залізницею (17.10. 06:25); загальний час користування - 449:20, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (374:40); час, який підлягає оплаті (374:40); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3165), при забирання вагонів (3219), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11393, 11430, 11428, 11434, 11385, 114226).

У пам`ятці про подавання вагонів №3165 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 17.10.2025 01:15, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3219 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 17.10.2025 05:55; час фактичного забирання вагонів залізницею - 17.10.2025 06:25; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки №3219 зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11426, 11428, 11385, 11393, 11434,11430.

3.№24103546 від 24.10.2025 на суму 1066,80 грн., в якій наведено: номери вагонів (54394937, 58549312, 58549338, 58549908, 58555095, 58556366, 59217844, 59217976, 95071007, 95512232, 95731907, 95780474, 95830790, 95842340, 95997185, 95997342); дата, час передачі при подаванні вагонів (17.10. 06:55); дата, час приймання вагонів залізницею (17.10. 11:50); забирання вагонів залізницею (17.10. 12:15); загальний час користування - 418:00, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (339:20); час, який підлягає оплаті (339:20); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3170), при забирання вагонів (3226), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11393, 11439, 11441, 11454, 11406, 11440).

У пам`ятці про подавання вагонів №3170 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 17.10.2025 06:55, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3226 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 17.10.2025 11:50; час фактичного забирання вагонів залізницею - 17.10.2025 12:15; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11406, 11439, 11440, 11393, 11441, 11454.

4.№24103549 на суму 1249,80 грн., в якій наведено: номери вагонів (53225942, 54395595, 58549965, 58550054, 58550245, 59881490, 95076451, 95088423, 95122909, 95490785, 95704946, 95729034, 95799516, 95963823); дата, час передачі при подаванні вагонів (17.10. 18:45); дата, час приймання вагонів залізницею (17.10. 23:10); забирання вагонів залізницею (17.10. 23:20); загальний час користування - 317:20, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (376:40); час, який підлягає оплаті (376:40); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3182), при забирання вагонів (3237), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11407, 11469, 11496, 11476, 11478).

У пам`ятці про подавання вагонів №3182 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 17.10.2025 18:45, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3237 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 17.10.2025 23:10; час фактичного забирання вагонів залізницею - 17.10.2025 23:20; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11467, 11476, 1140707, 11469, 11496, 11475.

5.№24103553 на суму 1647,40 грн., в якій наведено: номери вагонів (53235818, 95134573, 95203220, 95215935, 95220166, 95220570, 95220638, 95220687, 95238853, 95239620, 95242426, 95329553, 95512075, 95657839, 95692372, 95719852); дата, час передачі при подаванні вагонів (21.10. 04:25); дата, час приймання вагонів залізницею (21.10. 07:10); забирання вагонів залізницею (21.10. 09:15); загальний час користування - 441:10, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (397:10); час, який підлягає оплаті (397:10); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3226), при забирання вагонів (3284), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11624, 11693, 11692, 11709, 11586, 11691).

У пам`ятці про подавання вагонів №3226 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 21.10.2025 04:25, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3284 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 21.10.2025 07:10; час фактичного забирання вагонів залізницею - 21.10.2025 09:15; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11691, 11692, 11586, 11624, 11693, 11709.

6.№24103560 на суму 2856,30 грн., в якій наведено: номери вагонів (54395561, 54395660, 54395777, 58549718, 58550393, 95051140, 95524609, 95527263, 95679957, 95731147, 95731162, 95732236, 95841821); дата, час передачі при подаванні вагонів (18.10. 00:05); дата, час приймання вагонів залізницею (18.10. 05:15); забирання вагонів залізницею (18.10. 05:25); загальний час користування - 172:25, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (416:10); час, який підлягає оплаті (431:40); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3188), при забирання вагонів (3242), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11494, 11513, 11492, 11475, 11477).

У пам`ятці про подавання вагонів №3188 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 18.10.2025 00:05, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3242 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 18.10.2025 05:15; час фактичного забирання вагонів залізницею - 18.10.2025 05:25; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11510, 11491, 11431, 11479.

7.№24103563 на суму 3688,50 грн., в якій наведено: номери вагонів (59894345, 59895342, 95141131, 95157154, 95206470, 95239208, 95641262, 95653036, 95670659, 95692406, 95694584, 95697264, 95699625, 95702650, 95703047); дата, час передачі при подаванні вагонів (20.10. 22:00); дата, час приймання вагонів залізницею (21.10. 01:50); забирання вагонів залізницею (21.10. 03:10); загальний час користування - 623:45, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (566:15); час, який підлягає оплаті (566:15); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3221), при забирання вагонів (3280), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11573, 11679, 11677, 11690).

8.№24103564 на суму 365,40 грн., в якій наведено: номер вагона (95841383); дата час передачі при подаванні вагонів (20.10. 22:00); дата час приймання вагонів залізницею (21.10. 03:10); забирання вагонів залізницею (21.10. 03:10); загальний час користування - 42:55, у тому числа за актами затримки на відповідальність вантажовласника (41:25); час, який підлягає оплаті (42:25); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3221), при забирання вагонів (3281), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11573, 11679, 11677, 11690, 11722, 11717).

У пам`ятці про подавання вагонів №33221 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 22.10.2025 22:00, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3281 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 21.10.2025 01:50; час фактичного забирання вагонів залізницею - 21.10.2025 03:10; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленнях про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні, а вагон №95841383 - завантажений.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11677, 11573.

9.№24103561 на суму 7445,80 грн., в якій наведено: номери вагонів (58507393, 58566886, 95030060, 95198776, 95334314, 95396636, 65449153, 9540078, 95525366, 95526653, 95543427, 95615688, 95667671, 95683256, 95692315, 95753158,); дата, час передачі при подаванні вагонів (18.10. 05:55); дата, час приймання вагонів залізницею (18.10. 15:40); забирання вагонів залізницею (18.10. 15:55); загальний час користування - 452:40, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (346:25); час, який підлягає оплаті (452:55); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3199), при забирання вагонів (3249), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11435, 11458, 11456, 11489, 11488, 11520, 11519, 11521, 11420, 11447, 11479, 11510, 11522).

У пам`ятці про подавання вагонів №3191 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 18.10.2025 05:55, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3249 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 18.10.2025 15:40; час фактичного забирання вагонів залізницею - 18.10.2025 15:55; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11510, 11479, 11489, 11519, 11456, 11435, 11420, 11447.

10.№24103557 на суму 1066,80 грн., в якій наведено: номери вагонів (54395488, 54395678, 59217778, 59502674, 95088837, 95123071, 95124228, 95182333, 95489266, 95627014, 95731378, 95732673, 95830592, 95954863, 95955027, 95997177); дата, час передачі при подаванні вагонів (17.10. 12:50); дата, час приймання вагонів залізницею (17.10. 17:50); забирання вагонів залізницею (17.10. 18:20); загальний час користування - 426:40, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (346:40); час, який підлягає оплаті (346:40); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3177), при забирання вагонів (3233), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11407, 11453, 11452, 11473, 11406, 11451).

У пам`ятці про подавання вагонів №3177 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 17.10.2025 12:50, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3233 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 17.10.2025 17:50; час фактичного забирання вагонів залізницею - 17.10.2025 18:20; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11451, 11452, 11406, 11407.

11.№24103554 на суму 728,20 грн., в якій наведено: номери вагонів (9519912, 95220273, 95220356, 95237376, 95238978, 95241568, 95319984, 95328886, 95549747, 95582748, 95671525); дата, час передачі при подаванні вагонів (21.10. 16:25); дата, час приймання вагонів залізницею (21.10. 19:30); забирання вагонів залізницею (21.10. 20:50); загальний час користування - 266:05, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (232:10); час, який підлягає оплаті (232:10); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3237), при забирання вагонів (3295), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11628, 11714, 11713, 11752, 11704, 11703, 11753).

У пам`ятці про подавання вагонів №3237 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 21.10.2025 16:25, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3295 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 21.10.2025 19:30; час фактичного забирання вагонів залізницею - 21.10.2025 20:50; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11713, 11628.

12.№24103565 на суму 645 грн., в якій наведено: номери вагонів (53238051, 58502980, 58507740, 58507765, 58559501, 58559618, 95215877, 95215901, 95220240, 95220547, 95237749, 9523812795238838, 95238929, 95246443, 95841383); дата, час передачі при подаванні вагонів (21.10. 10:35); дата, час приймання вагонів залізницею (21.10. 15:25); забирання вагонів залізницею (21.10. 15:55); загальний час користування - 279:50, у тому числі за актами затримки на відповідальність вантажовласника (202:30); час, який підлягає оплаті (202:30); суми нарахувань; номери пам`яток при подавання вагонів (3232), при забирання вагонів (3292), а також перелік номерів актів загальної форми ГУ-23 (№№ 11727, 11734, 11628, 11702, 11703, 11704, 11733, 11624, 11734).

У пам`ятці про подавання вагонів №3232 наведено перелік вагонів та вказано час передачі вагонів - 21.10.2025 10:35, місце подавання (07) на колію №1.

У пам`ятці про забирання вагонів №3292 наведено перелік вагонів та вказано: час передачі вагонів при забиранні - 21.10.2025 15:25; час фактичного забирання вагонів залізницею - 21.10.2025 15:55; місце забирання - (07) на колію №1. У повідомленні про закінчення вантажних операцій з вагонами до пам`ятки №3292 зазначено дати та час подавання/закінчення вивантаження вагонів, вказано стан вагонів - порожні.

Окрім того, в матеріалах справи наявні акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», а саме: №№ 11703, 11628, 11624, 11702.

Також в матеріалах справи наявні складені та сформовані працівниками залізниці накопичувальні картки форми ФДУ-92, які підписані з запереченнями відповідача: «затримка вагонів виникла не з вини Терміналу через обставину форс-мажору - внаслідок масованої ворожої атаки БПЛА в ніч на 09.10.2025 по енергетичній та портовій інфраструктурі м. Чорноморськ, відсутній достатній обсяг електроенергії для забезпечення роботи виробничих потужностей Терміналу у морському порту Чорноморськ», а саме: №24105093 від 24.10.2025 на суму 17246,50 грн. (збір за зберігання вантажів, ГУ-23 №11413, підстава - Збірник тарифів Р.3 п.2.1); №24105094 від 24.10.2025 на суму 17267 грн. (збір за зберігання вантажів, ГУ-23 №11426, підстава - Збірник тарифів Р.3 п.2.1); №24105092 від 24.10.2025 на суму 14389,20 грн. (збір за зберігання вантажів, ГУ-23 №11467, підстава - Збірник тарифів Р.3 п.2.1); №24105097 від 24.10.2025 на суму 8633,50 грн. (збір за зберігання вантажів, ГУ-23 №11691, підстава - Збірник тарифів Р.3 п.2.1); №25105101 від 25.10.2025 на суму 14348,10 грн. (збір за зберігання вантажів, ГУ-23 №11492, підстава - Збірник тарифів Р.3 п.2.1); №25105100 від 25.10.2025 на суму 23043,30 грн. (збір за зберігання вантажів, ГУ-23 №11677, підстава - Збірник тарифів Р.3 п.2.1); №30105268 від 30.10.2025 на суму 7852,40 грн. (збір за зберігання вантажів, ГУ-23 №11437, підстава - Збірник тарифів Р.3 п.2.1).

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка щодо наявності, вивантаження та залишків вагонів на адресу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» по станції Чорноморськ-Порт у період з 10.10.2025 по 21.10.2025, яка підписана начальником станції.

У претензії від 18.11.2025 позивачем було повідомлено відповідача про те, що станом на 18.11.2025 не сплачено належні залізниці платежі в розмірі 131229,10 грн. (без ПДВ) по відомостям плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 24103549р, 24103563, 24103565, 24103564р, 24103561р, 24103560р, 24103553, 24103554, 24103546, 24103545, 24103544, 24103555, 24103556, 24103557 та накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№ 24105092, 25105101, 25105100, 24105093, 24105094, 24105097, 30105168, у зв`язку з чим позивач просив розглянути претензію та оплатити на користь АТ «Укрзалізниця» за період перебування вагонів на коліях станції та під`їзній колії загальну суму 157474,92 грн. (з ПДВ). Додатком до претензій є наявний в матеріалах справи розрахунок по кожній відомості плати за користування вагонами ФГУ-46 (наведено в переліку 14 відомостей) та накопичувальним карткам ФДУ-92 збору за зберігання (наведено в переліку 7 карток): разом за користування - 28449,10 грн., разом за зберігання 102780 грн., ПДВ - 26245,82 грн., всього - 157474,92 грн.

Відповідачем надано та матеріали справи містять наступні докази:

- договір оренди №1/10 від 01.10.2018, укладений між ТОВ «Саншайн Термінал» (орендодавець) та ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (орендар), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування об`єкт - станція вивантаження залізничного транспорту №2; акт прийому-передачі об`єкта оренди від 20.03.2019 (нова редакція) до договору №1/10 від 01.10.2018; акт прийому-передачі (повернення) об`єкта оренди від 30.09.2021 до договору №1/10 від 01.10.2018;

- договір оренди №40/24 від 01.05.2024, укладений між ТОВ «Саншайн Термінал» (орендодавець) та ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (орендар), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в користування об`єкт - станція вивантаження залізничного транспорту №2; акт прийому-передачі об`єкта оренди від 01.05.2024 до договору №40/24 від 01.05.2024;

- договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.04.2019 №2028, укладений між АТ «Одесаобленерго» та ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» з додатками;

- балансова довідка ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 09.02.2026, в якій зазначено, що протягом 08.10.2025-25.10.2025 обліковувались 4 генератори, а також 1 генератор на позабалансовому рахунку, які наведені у вказаній довідці;

- роздруківка з сайтів від 09.10.2025 щодо атак рф ударними безпілотниками, пошкодження цивільної, портової та енергетичної інфраструктури;

- наказ ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» №71/1-аг від 09.10.2025 «Про усунення наслідків аварії у вигляді порушення (зупинки) технологічного процесу вивантаження вагонів на СРВ-1 і СРВ-2, яка відбулась 09.10.2025 о 01:20», в якому зазначено наступне: у зв`язку з тим, що 09.10.2025 о 01:20 відбулася аварійна ситуація у вигляді порушення (зупинки) технологічного процесу вивантаження вагонів на СРВ-1 і СРВ-2 через припинення електропостачання виробничих потужностей Терміналу внаслідок масованої ворожої атаки БПЛА в ніч на 09.10.2025 по енергетичній та портовій інфраструктурі м. Чорноморськ, з метою забезпечення часткового вивантаження вагонів у межах наявних обсягів внутрішнього електропостачання, запобігання травматизму, загибелі людей, пошкодженню обладнання та розслідування аварії, встановити: 1.З моменту виникнення аварійної ситуації заборонити вантажні роботи з залізничними вагонами, які подаються на СРВ-2 (Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Центральна, 20-E) до моменту відновлення достатнього обсягу електроенергії; 2.З моменту виникнення аварійної ситуації частково заборонити вантажні роботи із залізничними вагонами, які подаються на СРВ-1 (Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 28) до моменту відновлення достатнього обсягу електроенергії; 3.Частково забезпечити електропостачання обладнання СРВ-1 від дизельного генератора D-59590725 кВа/400/230B;

- наказ ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» №721/1-09.10.2025 від 09.10.2025 «Про часткове відновлення вантажних робіт з залізничними вагонами, які подаються на СРВ-2», в якому зазначено наступне: у зв`язку з частковим відновленням електропостачання виробничих потужностей Терміналу у межах орієнтовної потужності 1 МВт, що зникло внаслідок аварійної ситуації, яка відбулася 09.10.2025 о 01:20, з метою забезпечення часткового вивантаження вагонів у межах наявних обсягів електроенергії, встановити: припинити дію п.1 наказу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» №71/1-аг від 09.10.2025; з 09.10.2025 о 17:00 частково відновити вантажні роботи з залізничними вагонами, які подаються на СРВ-2, з обмеженням переробної спроможності вантажних робіт в межах фактичного обсягу електроенергії;

- доповідна записка економіста з залізничних операцій ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 21.10.2025, в якій вказано, зокрема, що через аварійну ситуацію починаючи з 15.10.2025 на станції Чорноморськ-Порт виникла затримка 187 залізничних вагонів, які були направлені на адресу ТОВ «СП Рисоіл Термінал»; станом на 21.10.2025 усі затримані вагони були вивантажені;

- довідка ТОВ «Саншайн Термінал» від 19.02.2026, яка надано ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» та в якій вказано, зокрема, про те, що: з 01.10.2018, у т.ч. протягом 30.08.2025-21.10.2025, станція вивантаження залізничного транспорту №2 зі змонтованим технологічним обладнанням перебуває в оренді у ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» за договорами оренди №1/10 від 01.10.2018, №40/24 від 01.05.2024; загальна потужність електричної енергії технологічного обладнання станції вивантаження залізничного транспорту №2 становить 1,1 МВт; електротехнічні характеристики технологічного обладнання станції вивантаження залізничного транспорту №2, яке було передано в оренду ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», наведено у таблиці №2, яка наявна в матеріалах справи;

- договір поставки №250418 від 10.05.2018; договір №2020900 від 02.04.2020; договір підряду №25/05/18 від 25.05.2018;

- акт аварії, що сталася 09.10.2025 ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 22.10.2025, в якому комісією зроблені наступні висновки: на підставі матеріалів розслідування аварії, яка сталася 09.10.2025 о 01:20, комісія з розслідування дійшла висновку, що причиною аварії у вигляді порушення (зупинки) технологічного процесу вивантаження вагонів на СРВ-1 і СРВ-2 стало знеструмлення електропостачання на виробничих потужностях ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», зокрема на технологічному електрообладнанні СРВ-1 і СРВ-2, яке сталося внаслідок масованої ворожої атаки БПЛА по енергетичній та портовій інфраструктурі м. Чорноморськ та морського порту Чорноморськ, що відбулася у ніч з 08 на 09 жовтня 2025 року; з моменту виникнення аварійної ситуації були припинені (заборонені) вантажні роботи з залізничними вагонами, які подаються на СРВ-2, та частково припинені (заборонені) вантажні роботи з залізничними вагонами, які подаються на СРВ-1, до моменту відновлення достатнього обсягу електроенергії; з моменту виникнення аварійної ситуації електропостачання обладнання СРВ-1 частково забезпечувалося від дизельного генератора D-59590 725 кВа/400/230B; у зв`язку з частковим відновленням електропостачання виробничих потужностей ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» у межах орієнтовної потужності 1 МВт, з 09.10.2025 о 17:00 були частково відновлені вантажні роботи з залізничними вагонами, які подаються на СРВ-2, з обмеженням переробної спроможності вантажних робіт в межах фактичного обсягу електроенергії; внаслідок аварійної ситуації, з 15.10.2025 виникла затримка 187 залізничних вагонів на станції Чорноморськ-Порт, які були направлені на адресу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ», що призвело до нарахування плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажів; згідно доповідної записки економіста із залізничних операцій Даленко О.Д. від 21.10.2025 станом на 21.10.2025 затримані вагони були вивантажені; аварія не сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устаткування СРВ-1 і СРВ-2, тому відсутня необхідність в утворенні експертної комісії щодо коригування нормативної та проектної документації; комісією не встановлено фактів порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, а також не встановлено осіб, дії або бездіяльність яких призвели до виникнення аварії; з огляду на п.п. 131, 134 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ №337 від 17.04.2019, аварії у вигляді порушення (зупинки) технологічного процесу вивантаження вагонів не належать до аварій, що мають категорію, а тому розслідуються ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» в установленому законодавством порядку без залучення і повідомлення Державної служби України з питань праці, місцевої держадміністрації, ДСНС, підрозділу поліції, профспілкового органу та Пенсійного фонду України;

- лист АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» №21/178 від 02.03.2026, в якому зазначено, що за вказаний у запиті період графіки обмеження споживання електричної потужності (ГОП) вводились для ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» 16.10.2025, 17.10.2025, 20.10.2025 та 21.10.2025 відповідно до листів НЕК «Укренерго» по п`яти чергам; у вказаному листі визначений додаток - копія повідомлення АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» вих.№19/31-1087 від 23.06.2025, який відсутній в матеріалах справи.

Несплата відповідачем 157474,92 грн., з яких: плата за користування вагонами у розмірі 34138,92 грн., з ПДВ та збір за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 123336 грн., з ПДВ стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 157474,92 грн., з яких: плата за користування вагонами у розмірі 34138,92 грн., з ПДВ та збір за зберігання вантажу у вагонах у розмірі 123336 грн., з ПДВ стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками, викладеними у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Відповідно до ст. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктами 2, 3, 4, 6, 8, 13, 15, 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, передбачено, що:

- за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату;

- облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6);

- відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами; у разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями; час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій;

- усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника;

- у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника; в акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери;

- плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці;

- за час перебування на під`їзних коліях та інших місцях з незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків;

- вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність; вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці; час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Згідно з п.п. 5, 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки. За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Відповідно до підпункту 5 пункту 60 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц, жодна із сторін не має права відмовитися від підпису акта загальної форми. У разі не згоди із змістом акта сторона може викласти свою думку. У випадку відмови від підпису акта представників відправника (одержувача) акт підписується особами, що брали участь у його складанні. При цьому у акті робиться відмітка про пред`явлення акта на підпис представнику відправника (одержувача) та про його відмову від підпису акта. Ця відмітка також засвідчується підписами осіб, що брали участь у складанні акта.

Згідно з п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Предметом позову у цій справі є стягнення з ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, нарахованих у зв`язку із затримкою вагонів в очікуванні їх подачі під вивантаження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, погоджується з висновками Господарського суду Одеської області щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, вважаючи їх такими, що відповідають встановленим обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції, на адресу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» на станцію Чорноморськ-Порт прибували вагони, які затримувалися в очікуванні подачі під вантажні операції. У зв`язку з цим працівниками залізниці складалися акти загальної форми ГУ-23 із зазначенням номерів вагонів та обставин їх затримки, а також пам`ятки про подавання/забирання вагонів, у яких фіксувалися час їх передачі та фактичного забирання.

На підставі зазначених документів позивачем складено відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 24103544, 24103545, 24103546, 24103549, 24103553, 24103560, 24103563, 24103564, 24103561, 24103557, 24103554, 24103565 на загальну суму 26 856,50 грн. Вказані документи підписані відповідачем із зауваженнями про те, що затримка вагонів виникла не з його вини, а внаслідок масованої атаки БПЛА на енергетичну та портову інфраструктуру м. Чорноморська в ніч на 09.10.2025 та недостатнього обсягу електроенергії для забезпечення роботи виробничих потужностей.

Крім того, позивачем складено накопичувальні картки форми ФДУ-92 №№ 24105093, 24105094, 24105092, 24105097, 25105101, 25105100, 30105268 на загальну суму 102 780 грн. збору за зберігання вантажу, які також підписані відповідачем із аналогічними зауваженнями.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені документи є належними доказами обліку часу перебування вагонів та підстав для нарахування відповідних платежів.

При цьому відповідач не заперечує самого факту затримки вагонів, їх перебування в очікуванні подачі під вивантаження та зазначених у залізничних документах періодів затримки, а його заперечення стосуються виключно причин такої затримки та наявності, на його думку, підстав для звільнення від відповідних платежів.

Доказів сплати нарахованих сум матеріали справи не містять.

Разом з тим суд першої інстанції обґрунтовано перевірив розрахунок позивача та встановив, що до заявленої суми плати за користування вагонами 28 449,10 грн. були включені відомості №24103555 на суму 215,10 грн. та №24103556 на суму 1 377,50 грн., які до матеріалів справи позивачем не надані. За таких обставин можливість перевірити правильність нарахувань за цими відомостями відсутня, у зв`язку з чим доведеною є сума плати за користування вагонами у розмірі 26 856,50 грн. Натомість нарахування збору за зберігання вантажу у сумі 102 780 грн. підтверджується наявними у справі документами.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визначив загальну суму основного боргу без ПДВ у розмірі 129 636,50 грн. та, з урахуванням ставки податку на додану вартість 20 відсотків, передбаченої статтею 193 Податкового кодексу України, визначив до стягнення 155 563,80 грн.

Скаржник стверджує, що затримка вагонів у період з 15.10.2025 по 21.10.2025 виникла не з його вини, а внаслідок аварійної ситуації, спричиненої масованою атакою на енергетичну та портову інфраструктуру м. Чорноморськ у ніч на 09.10.2025, що призвело до знеструмлення СРВ-2 та подальшого аварійного обмеження електричної потужності. У зв`язку з цим відповідач був об`єктивно позбавлений можливості здійснювати вантажні операції у межах договірної переробної спроможності.

На підтвердження зазначених обставин Скаржник посилається, зокрема, на накази підприємства про обмеження та подальше часткове відновлення вантажних робіт, договір та документи щодо електропостачання, лист АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» від 02.03.2026 №21/178, документи щодо технічного стану та організації роботи СРВ-2, а також докази наслідків ворожої атаки. На його думку, суд першої інстанції не надав цим доказам належної оцінки.

Скаржник також вказує, що виробнича інфраструктура підприємства є механізованою та електрифікованою, а окремі технологічні операції є складовими єдиного технологічного процесу. Тому зупинення або істотне обмеження роботи СРВ-2 унаслідок аварійного обмеження електропостачання унеможливило приймання та вивантаження вагонів у звичайному режимі. При цьому фактичний обсяг електропостачання був істотно меншим за необхідну потужність підприємства, а наявних генераторів було недостатньо для забезпечення нормальної роботи.

На думку Скаржника, суд помилково застосував положення статей 46, 119 Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами та Правил зберігання вантажів, оскільки вони передбачають відповідальність вантажоодержувача за затримку вагонів лише за наявності відповідних обставин та вини. Натомість суд безпідставно не застосував підпункт «а» статті 121 Статуту залізниць України, пункт 16 розділу III Правил користування вагонами і контейнерами, пункт 8 Правил зберігання вантажів та відповідні положення договорів, які, за твердженням Скаржника, звільняють його від сплати за період аварії, що виникла не з його вини. Посилаючись на положення законодавства про охорону праці та внутрішні технологічні документи, Скаржник наголошує, що після знеструмлення та аварійного обмеження електропостачання продовження вантажних робіт у повному обсязі створювало небезпеку для працівників та обладнання, у зв`язку з чим підприємство було вимушене обмежити такі роботи.

Так, суд зазначає, що підстави звільнення від нарахованої плати за користування вагонами визначені Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами і контейнерами. При цьому, перелік підстав для звільнення від нарахованої плати за користування вагонами є вичерпним.

Так, згідно з п. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Відповідно до п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі “Примітки” Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Отже у даному випадку відповідач може бути звільнений від такої плати через аварію на підприємстві, але виключно у тому випадку, коли внаслідок такої аварії заборонено виконувати вантажні роботи.

Інших підстав для звільнення від плати за користування вагонами норми чинного законодавства та умови укладених договорів не містять.

Сама по собі наявність аварійної ситуації, пошкодження енергетичної інфраструктури не є безумовною підставою для звільнення від плати за користування вагонами.

Відсутність електроенергії чи перебої з електропостачанням також не підпадають під кваліфікацію аварії на підприємстві, внаслідок якої заборонено виконувати вантажні роботи, тобто під випадок, який міг би бути підставою для звільнення від нарахованої плати за користування вагонами. В даному випадку колегією суддів враховано позицію Верховного Суду викладеною у постанові від 04.02.2025 у справі №916/5124/23.

Отже, необхідною умовою застосування наведеної норми є встановлення причинного зв`язку між відповідною подією та неможливістю виконання вантажних робіт саме внаслідок встановленої чинними нормативними положеннями заборони на їх проведення.

У цій справі відповідач посилається на те, що 09.10.2025 о 01:20 на підприємстві виникла аварійна ситуація, спричинена знеструмленням та обмеженням потужності електрообладнання СРВ-2, унаслідок чого, на його думку, виконання вантажних робіт стало неможливим у період з 15.10.2025 по 21.10.2025.

Разом з тим наведені обставини самі по собі не свідчать про наявність передбаченої статтею 121 Статуту залізниць України та пунктом 16 Правил підстави для звільнення від плати за користування вагонами.

Як правильно встановив суд першої інстанції, з наказу ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» №71/1-аг від 09.10.2025 вбачається, що підприємством дійсно було заборонено виконання вантажних робіт із залізничними вагонами, які подаються на СРВ-2.

Водночас у подальшому відповідачем видано наказ №721/1-09.10.2025, яким дію зазначеної заборони припинено та з 17:00 09.10.2025 вантажні роботи із залізничними вагонами на СРВ-2 частково відновлено з обмеженням переробної спроможності в межах фактичного обсягу електроенергії.

Наведені обставини мають істотне значення для оцінки доводів апеляційної скарги, оскільки свідчать про те, що повної та безумовної заборони на здійснення вантажних операцій у спірний період матеріалами справи не підтверджено.

Навпаки, самим відповідачем було прийнято рішення про часткове відновлення вантажних робіт, тобто підприємство продовжило здійснювати відповідні операції з урахуванням наявного обсягу електропостачання.

При цьому лист АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 02.03.2026 №21/178, на який посилається скаржник, не спростовує зазначених висновків суду першої інстанції. Як правильно встановлено господарським судом, зі змісту цього листа не вбачається, що встановлені обмеження стосувалися саме тих потужностей відповідача, використання яких було необхідним для виконання спірних вантажних операцій, не наведено переліку споживачів, щодо яких застосовувалися відповідні обмеження, та не встановлено, яким саме чином такі обмеження унеможливлювали виконання відповідачем вантажно-розвантажувальних робіт у спірний період.

Таким чином, посилання скаржника на аварійне обмеження електропостачання не підтверджує наявності саме тієї обставини, з якою закон пов`язує звільнення від плати за користування вагонами, а саме аварії на підприємстві, внаслідок якої згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи.

Судова колегія враховує, що Відповідач не заперечує самого факту здійснення ним вантажних робіт у спірний період, а лише зазначає про ускладнення їх виконання та сповільнення виробничих процесів унаслідок пошкодження в результаті дронової атаки енергетичної інфраструктури підприємства та пов`язаних із цим обмежень електропостачання.

Отже, наведені Відповідачем обставини свідчать саме про ускладнення та зниження інтенсивності здійснення вантажних операцій, однак самі по собі не підтверджують повної неможливості виконання таких робіт протягом усього спірного періоду та, відповідно, не доводять наявності передбачених законодавством підстав для звільнення від плати за користування вагонами та нарахувань за їх затримку.

При цьому Відповідач, будучи обізнаним про наслідки ворожої атаки, стан енергопостачання та пов`язані з цим обмеження у роботі підприємства, продовжував здійснювати господарську діяльність, приймати вагони та виконувати вантажні операції.

Проте зменшення виробничої спроможності або ускладнення здійснення вантажних операцій саме по собі не є тотожним забороні виконувати вантажні роботи у розумінні підпункту «а» статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил.

Посилання скаржника на положення законодавства про охорону праці та внутрішні технологічні документи підприємства також не спростовують цього висновку, оскільки вони можуть підтверджувати необхідність дотримання певних вимог безпеки та особливості технологічного процесу, однак самі по собі не підтверджують встановленої нормативними актами заборони на виконання вантажних робіт у спірний період.

При цьому судова колегія звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 07.07.2023 у справі №916/2613/22, розглядаючи спір щодо стягнення плати за користування вагонами, зазначив, що настання обставин непереборної сили за умовами договору та відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України звільняє сторону саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Водночас плата за користування вагонами не є видом відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже, відсутність вини відповідача у виникненні обставин, на які він посилається, сама по собі не є достатньою підставою для звільнення від плати за користування вагонами. Вирішальним у цій справі є встановлення наявності саме передбаченої спеціальними нормами транспортного законодавства підстави для такого звільнення, якої судом не встановлено.

Не змінює наведеного висновку і посилання відповідача на масовану атаку на енергетичну та портову інфраструктуру м. Чорноморська. Судова колегія безумовно враховує об`єктивно складні умови, в яких здійснюється господарська діяльність в умовах воєнного стану, однак сама по собі наявність воєнних дій, повітряних атак, пошкодження енергетичної інфраструктури чи перебоїв з електропостачанням не створює автоматичної підстави для невнесення платежів, які відповідно до спеціального законодавства нараховуються за фактичний час користування вагонами та зберігання вантажу.

В даному випадку обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що перевізник не може нести ризики, пов`язані з особливостями чи збоями технологічного процесу вантажовласника, якщо такі обставини не охоплюються передбаченими законодавством підставами для звільнення від плати за користування вагонами.

Такі обставини, як початок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, пов`язані з цим повітряні тривоги та відключення електроенергії мають загальний характер, отже у повній мірі стосуються обох сторін, а не лише відповідача.

Позивач як перевізник також здійснює свою діяльність в умовах воєнного стану, зазнаючи відповідних організаційних, технічних та майнових втрат, пов`язаних із необхідністю забезпечувати перевезення, подачу та забирання вагонів, їх утримання, організацію руху та простій вагонного парку в умовах підвищених безпекових ризиків. Тому покладення на Позивача наслідків обмеження виробничих можливостей Відповідача шляхом звільнення останнього від встановленої законодавством та договором плати означало б фактичне перенесення господарського ризику однієї сторони на іншу, без передбаченої законом підстави для такого звільнення.

У цьому випадку затримка вагонів відбулася з причин, які не залежали від перевізника, а доказів того, що залізниця подала вагони в кількості, яка перевищувала визначену договором максимальну переробну спроможність, або що затримка їх прийняття була зумовлена причинами, залежними від залізниці, матеріали справи не містять.

Крім того, доводи скаржника щодо неналежної оцінки судом першої інстанції складених залізницею документів судова колегія також відхиляє. Сам факт підписання відомостей та накопичувальних карток із зауваженнями не свідчить про недостовірність відображених у них відомостей щодо номерів вагонів, часу їх перебування та розміру нарахованих платежів. Навпаки, зауваження відповідача стосувалися причин затримки вагонів, а не заперечення самого факту їх перебування в очікуванні подачі під вивантаження.

В той же час Відповідачем не надано належних і достатніх доказів, які б спростовували відомості, зафіксовані в актах загальної форми ГУ-23, пам`ятках про подавання/забирання вагонів, відомостях форми ГУ-46 та накопичувальних картках форми ФДУ-92.

Щодо збору за зберігання вантажу судова колегія також погоджується з висновками місцевого господарського суду. Відповідач не навів самостійних правових підстав, передбачених спеціальним нормативним регулюванням, які б звільняли його від сплати відповідного збору у зв`язку з обставинами, на які він посилається. Саме по собі посилання на форс-мажорні обставини, без доведення передбачених законом умов для звільнення від конкретного платежу, не є достатньою підставою для його невнесення.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку наявним доказам у їх сукупності та правильно застосував норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та незгоди з правовою оцінкою причин затримки вагонів, однак не спростовують висновку про відсутність передбачених законом підстав для звільнення відповідача від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.

Відтак висновок Господарського суду Одеської області про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» 155 563,80 грн, у тому числі 102 780 грн збору за зберігання вантажу та 26 856,50 грн плати за користування вагонами, з урахуванням ПДВ, є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування чи зміни за доводами апеляційної скарги відсутні.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2026 у справі №916/5303/25.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” на рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2026 у справі №916/5303/25 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” на рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2026 у справі №916/5303/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 24.07.2026 у справі №916/5303/25 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська