Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №916/78/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/78/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”: Жильцов В.В.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпроект”: Москвітіна Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2026 року, суддя в І інстанції Петров В.С., повний текст якого складено 05.05.2026, в м. Одесі

у справі: №916/78/26

за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпроект”

про стягнення збитків у розмірі 408 626,56 грн

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпроект” про стягнення збитків у розмірі 408 626,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.04.2023 між ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії та ТОВ «Метпроект» укладено договір № 68-В-РЕФ-23 про надання послуг з поточного ремонту причалу № 9 загальною вартістю 11 100 000,00 грн з ПДВ.

За результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Ренійської філії за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 Держаудитслужбою встановлено завищення вартості наданих за договором послуг та направлено ДП «АМПУ» вимогу від 22.08.2025 № 000500-14/10542-2025 про усунення виявлених порушень.

Позивач посилається на встановлене ревізією недотримання нормативно-технологічних вимог під час застосування просочення «Консолід-2», зокрема вимог пп. 4.9, 6.4 Кошторисних норм України та технології, визначеної виробником. Зазначає, що при зрощуванні старого та нового бетону відповідач застосував «Консолід-2», не здійснивши попередню обробку старого бетону композицією «Консолід-1», що підтверджується актами виконаних робіт та листом виробника ТОВ «Композит» від 04.06.2025 № 04/06.

У зв`язку з цим, за твердженням позивача, безпідставно витрачено ресурси ДП «АМПУ» на загальну суму 408 626,56 грн, у тому числі 324 718,80 грн вартості просочення «Консолід-2» та 83 907,76 грн вартості його нанесення, що спричинило відповідні збитки підприємству.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2026 у справі №916/78/26 у задоволенні позову – відмовлено.

Господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем складу господарського правопорушення та, відповідно, підстав для стягнення з відповідача 408 626,56 грн збитків. Суд встановив, що відповідач належним чином виконав роботи за договором № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023, а позивач прийняв їх без зауважень, підписав акти форми КБ-2в та КБ-3 і повністю оплатив погоджену сторонами договірну ціну.

Посилаючись на статті 852, 853 Цивільного кодексу України, суд зазначив, що замовник у разі виявлення відступів від умов договору чи недоліків роботи має заявити про них підрядникові при її прийнятті, а у разі прийняття роботи без зауважень втрачає право надалі посилатися на явні недоліки. Оскільки позивач прийняв та оплатив роботи без застережень, мотивованої відмови від їх прийняття не заявляв, суд дійшов висновку про відсутність протиправності в діях відповідача.

Також суд відхилив посилання позивача на акт ревізії Держаудитслужби від 04.07.2025 № 000500-21/40 як на беззаперечну підставу для стягнення збитків. Суд зазначив, що акт ревізії лише фіксує виявлені контролюючим органом порушення фінансової дисципліни, не змінює умов укладеного між сторонами договору та сам по собі не породжує для відповідача обов`язку повернути отриману за договором плату. Відтак встановлені ревізією порушення не підтверджують протиправності поведінки відповідача та наявності підстав для стягнення заявленої суми збитків.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2026 у справі №916/78/26 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив предмет доказування, фактично звівши спір до погодження кошторисної документації, договірної ціни та підписання актів КБ-2в, тоді як предметом спору є неналежне виконання відповідачем робіт з ремонту причалу № 9 внаслідок порушення погодженої технології та порядку використання матеріалів, що спричинило збитки.

Скаржник посилається на результати ревізії Держаудитслужби, якою встановлено порушення пп. 4.9, 6.4 Кошторисних норм України, зокрема застосування відповідачем просочення «Консолід-2» без попередньої обробки «старого» бетону композицією «Консолід-1». На думку позивача, це суперечить технологічним вимогам виробника та свідчить про безпідставне використання матеріалів. При цьому сторонами було погоджено не лише обсяг і вартість робіт, а й порядок та послідовність їх виконання, яких відповідач не дотримався.

Позивач вважає помилковим висновок суду про те, що підписання актів КБ-2в та КБ-3 без зауважень підтверджує належне виконання робіт. Скаржник зазначає, що виявлені порушення мають прихований технологічний характер і не могли бути встановлені під час звичайного приймання робіт, а тому сам факт підписання актів не спростовує неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань та не виключає його відповідальності за приховані недоліки.

Також скаржник заперечує висновок суду щодо доказового значення акта ревізії Держаудитслужби. Зазначає, що акт ревізії не розглядався як самостійна підстава виникнення зобов`язання чи документ для примусового стягнення коштів, а наданий як доказ порушень, їх наслідків та розміру збитків. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 340/198/23, позивач вказує, що питання наявності та розміру збитків підлягає перевірці судом, а тому суд першої інстанції мав надати оцінку встановленим ревізією порушенням, їх наслідкам та розрахунку збитків.

На думку позивача, матеріалами справи підтверджуються всі елементи відповідальності: протиправність поведінки відповідача у вигляді порушення погодженої технології виконання робіт, наявність збитків у розмірі 408 626,56 грн, причинний зв`язок між порушеннями та понесеними витратами, а також вина відповідача, яка ним не спростована. При цьому відповідач не надав доказів дотримання погодженої технології та не спростував встановлених ревізією порушень.

У зв`язку з цим позивач вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином погоджений сторонами порядок виконання робіт, фактичну технологію їх виконання, встановлені ревізією порушення та розрахунок збитків, а тому дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У письмових поясненнях Відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення 408 626,56 грн збитків, зазначаючи, що роботи за договором від 27.04.2023 №68-В-РЕФ-23 виконані відповідно до погодженої технології, умов договору та локального кошторису.

На підтвердження правомірності визначення вартості робіт відповідач посилається на експертну оцінку від 10.05.2023 №16-0166/03-23/ЭО, відповідно до якої кошторисна документація складена з урахуванням передбачених технічними вимогами обсягів робіт та вимог Кошторисних норм України. Договірна ціна та локальний кошторис пройшли відповідну експертизу, а позиціями 16, 24, 46, 49 локального кошторису передбачено використання композиційних просочень «Консолід-1» та «Консолід-2», що відображено в актах виконаних робіт КБ-2в. Відповідач також надав розрахунок витрат зазначених матеріалів та журнал виконання робіт.

Відповідач зазначає, що при виконанні робіт враховувалися стан конструкцій, умови їх експлуатації, підвищена вологість та необхідність антикорозійного захисту, а використання просочень у декілька шарів відповідало технологічним вимогам та рекомендаціям виробника. При цьому відповідач посилається на лист ТОВ «КОМПОЗИТ» від 04.06.2025 №04/06, отриманий на запит позивача.

Також відповідач наголошує, що позивач не складав передбаченого договором акта щодо виявлених недоліків та не замовляв незалежної експертизи для встановлення факту порушень, їх наслідків і розміру збитків. Натомість акти КБ-2в підписані позивачем без зауважень та застережень.

На думку відповідача, позивач не довів жодного порушення умов договору чи неналежного виконання робіт, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 25.08.2026 об 11:00 та в подальшому призначено на 13.10.2026 об 11:30.

В судовому засіданні брали участь представники сторін.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, 27 квітня 2023 року між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (замовник) в особі начальника Ренійської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ренійського морського порту” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Метпроект” (виконавець) був укладений договір № 68-В-РЕФ-23, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати послуги з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781) у відповідності до порядку та вимог до надання послуг, який є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2 договору від 27.04.2023 р. найменування послуг визначається: інші завершальні будівельні роботи за кодом CPV за ДК 021:2015 45450000-6 (послуги з поточного ремонту причалу № 9 (інв.№ 1781). Ціна цього договору включає всі витрати виконавця, пов`язані з виконанням цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору від 27.04.2023 р. загальна вартість послуг за цим договором визначається на підставі договірної ціни, локального кошторису на будівельні роботи на надання послуг (додаток № 3, що є невід`ємною частиною цього договору), що складені відповідно до “Настанови з визначення вартості будівництва” (зі змінами) (надається виконавцем на стадії укладання договору) та становить 9250000,00 грн. без ПДВ (дев`ять мільйонів двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), крім того сума ПДВ 1850000,00 грн. (один мільйон вісімсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), всього ціна цього договору 11100000,00 з ПДВ (одинадцять мільйонів сто тисяч гривень 00 копійок).

Положеннями п. 2.2 договору від 27.04.2023 р. визначено, що ціна договору - динамічна.

У п. 2.3 договору від 27.04.2023 р. передбачено, що загальна вартість договору включає всі витрати, пов`язані з наданням послуг, в т.ч. обладнання, інструмент, необхідні матеріали, належні для оплати податки і збори (обов`язкові платежі), транспортні послуги, інші витрати виконавця, необхідні для надання послуг, тощо.

Не передбачена виконавцем вартість окремих витрат у складі загальних послуг замовником не оплачується (не відшкодовується), а витрати на їх виконання вважаються врахованим у ціні цього договору (п. 2.4 договору від 27.04.2023 р.).

Відповідно до п. 2.5 договору від 27.04.2023 р. до початку надання послуг за цим договором виконавець надає замовнику позитивний експертний звіт (оригінал) щодо розгляду первинних кошторисних документів, які стали підставою для формування Договірної ціни (що є додатком № 3 до цього договору) та визначають вартість об`єкта будівництва або його черги, які включають кошторисну вартість будівельних робіт (в тому числі окремих видів будівельних робіт), витрат по об`єктах (в тому числі витрат на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати), та складаються на основі об`єктних кошторисів та/або об`єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат, обсягах робіт тощо. Відповідний експертний звіт повинен бути виданий органами державної експертизи. В разі отримання позитивного експертного звіту щодо підтвердженої кошторисної вартості будівництва в розмірі нижчому, ніж передбачений договірною ціною, що є додатком № 3 до цього договору, ціна договору підлягає обов`язковому відповідному зменшенню.

В разі отримання позитивного експертного звіту щодо підтвердженої кошторисної вартості будівництва в розмірі вищому, ніж передбачений договірною ціною, що є додатком № 3 до цього договору, ціна договору не підлягає корегуванню.

Початок надання послуг за цим договором можливий виключно після отримання замовником передбаченого цим пунктом договору позитивного експертного звіту та оформлення додаткової угоди щодо зменшення ціни договору (в разі якщо це необхідно), необхідний на це час враховується в строк надання послуг, визначений п. 5.1 цього договору.

Замовник не несе відповідальності за затримку початку надання послуг, спричинену незабезпеченням виконавцем отримання передбаченого цим пунктом договору позитивного експертного звіту та оформлення додаткової угоди щодо зменшення ціни договору (в разі якщо це необхідно), натомість повну юридичну та матеріальну відповідальності за наслідки такої затримки несе виконавець.

Невиконання умов цього пункту договору з вини виконавця в 40-денний строк з дня укладання цього договору для замовника може вважатися односторонньою відмовою виконавця від виконання цього договору та підставою (правом) для розірвання цього договору, із віднесенням повного обсягу юридичної та матеріальної відповідальності за наслідки на виконавця.

Умовами п. 3.1 договору від 27.04.2023 р. зазначено, що замовник здійснює попередню оплату (аванс) у розмірі 30% (тридцяти) від загальної ціни за договором, що складає 3330000,00 грн., у тому числі ПДВ 555000,00 грн., протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання оригіналу належним чином оформленого рахунку виконавцем шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця.

Положеннями п. 3.2 договору від 27.04.2023 р. сторони погодили розрахунки шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати отримання виставленого виконавцем оригіналу належним чином оформленого рахунку, з урахуванням раніше сплаченого авансу, на підставі наявності підписаних сторонами актів за формою № КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт”, і довідок за формою № КБ-3 “Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат”, з одночасним наданням виконавчої документації та підтвердженням фактичних витрат, передбачених вимогами нормативних документів галузі акти прийому виконаних послуг і довідки вартості послуг складаються використанням програми АВК-5 або аналогічних програм.

Відповідно до п. 3.3 договору від 27.04.2023 р. фактична вартість наданих послуг, використаних матеріалів, обладнання автотранспорту повинна обґрунтовуватись документами, що додаються виконавцем до акту за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3,а саме: актами на прихованні роботи; виконавчими схемами; товарно-транспортними накладними; розрахунком загальновиробничих витрат; податковими накладними.

Згідно з п. 3.4 договору від 27.04.2023 р. у разі виявлення недоліків під час виконання або приймання результатів наданих послуг, замовник має право відмовитися від підписання актів прийому виконаних послуг та їх оплати, і скласти акт із вказівкою недоліків і строків їх усунення. Зазначений акт складається у двох примірниках та надається виконавцю, який у разі згоди зі змістом цього акту підписує його, скріплює печаткою та усуває всі недоліки у визначений цим актом термін. У разі незгоди виконавця зі змістом цього акту спір вирішується у судовому порядку.

У п. 3.5 договору від 27.04.2023 р. сторони погодили, що замовник має право прийняти частину наданих послуг, що не має недоліків і не викликає зауважень замовника, в порядку, передбаченому даним розділом договору.

Умовами п. 3.8 договору від 27.04.2023 р. зазначено, що замовник здійснює оплату за фактично надані послуги шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку у розмірі 80% (вісімдесяти відсотків) від вартості фактично наданих послуг, протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дня підписання акту прийому виконаних послуг на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку виконавця. Сплата суми ПДВ (залишок 20% (двадцять відсотків), як складової вартості послуг, здійснюється замовником після отримання від виконавця належним чином оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в порядку та строки, визначені податковим законодавством протягом 10 (десяти) банківських днів з дня її отримання. Застосування визначеного в цьому розділі договору способу оплати відповідає інтересам сторін та вважається належним виконанням грошових зобов`язань замовника. В разі невжиття/вжиття в недостатньому обсязі виконавцем передбачених цим договором заходів, а також в разі їх вжиття з порушенням встановлених цим договором строків та послідовності, та втрати замовником права на податковий кредит за відповідною господарською операцією, замовник не сплачує на користь виконавця суму ПДВ як складову вартості послуг, при цьому в такому разі грошові зобов`язання замовника вважатимуться виконаними в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.2 договору від 27.04.2023 р. якість (якісні характеристики) матеріальних ресурсів, що використовуються при наданні послуг, має відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості відповідно до вимог цього договору та законодавства України та підтверджуватись сертифікатами, паспортами дійсними на термін надання послуг. Виконавець гарантує якість наданих послуг та можливість їх експлуатації за призначенням протягом гарантійного терміну. Гарантійний термін експлуатації становить протягом 2 (двох) років з дня його прийняття замовником.

Положенням п. 5.3 договору від 27.04.2023 р. визначено, що місце надання послуг: вул. Дунайська, 188, м. Рені, Одеська область, 68802 Україна (територія Ренійської філії ДП “АМПУ” (Адміністрація Ренійського МП).

Відповідно до підп. 6.4.2 п. 6.4.8 договору від 27.04.2023 р. виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам цього договору.

Положенням п. 10.1 договору від 27.04.2023 р. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками, у випадках, якщо такі є, і діє до 31.12.2023 року, а в частині здійснення розрахунків замовником за надані послуги, які були надані в межах строку дії цього договору, надання послуг та виконання гарантійних зобов`язань виконавцем - до повного виконання зобов`язань.

Згідно з п. 15 договору від 27.04.2023 р. невід`ємною частиною цього договору є: порядок та вимоги до надання послуг (додаток № 1) (підп. 15.1.1); календарний графік надання послуг (додаток № 2) (підп. 15.1.2); договірна ціна та локальний кошторис на надання послуг (додаток № 3) (підп. 15.1.3).

Договір № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 року підписаний сторонами та скріплений відтиском їх печаток.

У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 31 травня 2023 року між Державним підприємством “Адміністрац морських портів України” в особі начальника Ренійської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ренійського морського порту) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Метпроект” (виконавець) укладено додаткову угоду № 1, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 р. шляхом викладення додатку № 2 “Календарний графік” в новій редакції, що додається та є невід`ємною частиною. Всі інші умови договору залишаються чинними у попередній редакції та сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Також додатковою угодою № 2 до договору № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 р. сторони, керуючись абзацом п.п. 3 п. 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель, товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а саме з метою покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, дійшли згоди внести зміни до договору № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 р. шляхом викладення додатку № 1-1 до порядку та вимог надання послуг “Дефектний акт” та додаток № 3 “Договірна ціна” та локальний кошторис на надання послуг до договору у новій редакції, що додаються та є невід`ємними частинами договору. Всі інші умови договору залишаються чинними у попередній редакції та сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Так, відповідно до Договірної ціни на будівництво – послуги з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781) Ренійської філії ДП “АМПУ”, що здійснюється в 2023 році, що є додатком № 3 до договору (а.с. 30), всього договірна ціна становить 11100000,00 грн.

Крім того, між Державним підприємством “Адміністрацією морських портів України” в особі начальника Ренійської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ренійського морського порту) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Метпроект” (виконавець) укладено додаткову угоду № 3 до договору № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 р., відповідно до п. 1 якої сторони домовилися продовжити строк виконання зобов`язання щодо надання послуг з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781) на підставі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження та викласти додаток № 2 “Календарний графік надання послуг” до договору в новій редакції, що додається та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2 додаткової угоди № 3 від 27.12.2023 р. до договору № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 р. сторони погодили продовжити строк дії договору про закупівлю послуг з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781) на підставі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження та викласти п. 10.1 договору в новій редакції: “Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками, у випадках, якщо такі є, і діє до 30.04.2024 року, а в частині, здійснення розрахунків замовником за надані послуги, які були надані в межах строку дії цього договору, надання послуг та виконання гарантійних зобов`язань виконавцем – до повного виконання зобов`язань”.

Як вбачається з матеріалів справи, між Ренійською філією Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ренійського морського порту) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Метпроект” (підрядник) підписано Договірну ціну, відповідно до якої всього договірна ціна послуг з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781), що здійснюється в 2023 році, становить 11100000,00 грн. Вказаний додаток підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток сторін договору.

Також сторонами був складений локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 – Послуги з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781) Ренійської філії ДП “АМПУ” (зворотна сторона а.с. 30 – 35). Крім того, сторонами до договору № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 р. було підписано Відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01-01 ( зворотна сторона а.с. 35-38) та Підсумкові відомості ресурсів за звітний період 1 (вересень 2023 р.), за звітний період 3 (жовтень 2023 р.), за звітний період 2 (жовтень 2023 р.). Між тим у матеріалах справи наявний календарний графік поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781) та Розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису № 02-01-01 на послуги з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 17810) Ренійської філії ДП “АМПУ”.

Разом з тим, як встановлено судом, на виконання умов договору № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метпроект” та Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Ренійської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ренійського морського порту Південний) були складені та підписані акти приймання виконання будівельних робіт виконаних робіт форми № КБ-2в, а саме: акт № 1 за вересень 2023 року від 29.09.2023 року на суму 2830434,53 грн.; акт № 2 за жовтень 2023 року від 30.10.2023 р. на суму 1965237,24 грн.; акт № 1 за листопад 2023 року від 24.11.2023 року на суму 4167232,57 грн. акт № 2 за жовтень 2023 року від 06.10.2023 року на суму 2033380,98 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а саме: від 29.09.2023 р. за вересень 2023 р.; від 30.10.2023 року за жовтень 2023 р.; від 06.10.2023 р. за жовтень 2023 р.; від 24.11.2023 року за листопад 2023 р.

Так, відповідно до акту Державної аудиторської служби України № 000500-21/40 від 04.07.2025 встановлено, що ТОВ “Метпроект” при виконанні договору від 27.04.2023 № 68-В-РЕФ-23 “Послуги з поточного ремонту причалу № 9 (інв.№ 1781)” при використанні просочення “Консолід 2” на порушення п. 4.9, 6.4 Кошторисних норм України, Настанови з визначення вартості будівництва, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та території України від 01.11.2021 № 281, проведено безпідставне витрачання ресурсів Ренійської філії на загальну суму 408626,56 грн, в тому числі за безпідставно оплаченою вартістю просочення “Консолід 2” на суму 324718,80 грн. та вартістю обробки на суму 89907,76 грн., що призвело до втрат (збитків) фінансових (матеріальних) ресурсів ДП “АМПУ” на суму 408626,56 грн.

У подальшому, Державна аудиторська служба України направила лист Державному підприємству “Адміністрація морських портів” про усунення виявлених порушень № 000500-14/10542-2025 від 22.08.2025, яким зазначила, що на порушення пунктів 4.9 та 6.4 Кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, ТОВ “Метпроект” при виконанні договору від 27.04.2023 № 68-В-РЕФ-23 “Послуги з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781)” проведено безпідставне витрачення ресурсів Ренійської філії ДП “АМПУ”, що призвело до втрат (збитків) фінансових (матеріальних) ресурсів ДП “АМПУ” на суму 408626,56 грн. З огляду на викладене, служба вимагала забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 610-625 Цивільного кодексу України втрат Ренійської філії ДП “АМПУ” на суму 408626,56 грн., заподіяних внаслідок прийняття та оплати безпідставного витрачення ресурсів підрядною організацією ТОВ “Метпроект” при наданні послуг з поточного ремонту причалу № 9 (інв. № 1781).

Як вбачається із матеріалів справи, 09.12.2025 Ренійська філія Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрації Ренійського морського порту) звернулася до ТОВ “Метпроект” із листом-вимогою за вих. № 3947/21-02-03.04, яким повідомила, що за результатами проведеної Державною аудиторською службою України ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ренійської філії ДП “АМПУ” виявлено порушення пунктів 4.9. та 6.4 Кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, в актах приймання виконання будівельних робіт форми № КБ-2в ТОВ “Метпроект” проведено безпідставне витрачення ресурсів Ренійської філії ДП “АМПУ”, що призвело до завищеної вартості послуг з поточного ремонту причалу № 9 (інв.№1781) та до втрат (збитків) фінансових (матеріальних) ресурсів Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на суму 408626,56 грн. З метою усунення порушень, виявлених під час ревізії та уникнення судового розгляду, підприємством запропоновано забезпечити в добровільному порядку відшкодування збитків на загальну суму 408626,56 грн.

Так, у відповідь на вимогу ТОВ “Метпроект” направило лист вих № 16/10-03 від 16 жовтня 2025, в якому товариство вказало, що ТОВ “Метпроект”, як виконавець послуг, надав Експерту оцінку № 16-0166/03-23/ЭО від 10.05.2023, видану філією ДП “Укрдержбудекспертиза”, якою визначено, що кошторисна документація враховує усі обсяги робіт, передбачені дефектним актом (технічні вимоги до послуг), складена на підставі Кошторисних норм України “Настанова з визначення вартості будівництва” від 01.11.2021 № 281, а ціни на матеріальні ресурси прийняті відповідно до п. 4.1 зазначеної Настанови, з огляду на що відсутнє будь-яке безпідставне витрачення матеріальних ресурсів Ренійської філії ДП “АМПУ” зі сторони ТОВ “Метпроект”.

Крім того, відповідач посилається на лист ТОВ “Композит” – виробника пропиток “Консолід-1” та “Консолід-2”, в якому останній наголосив, що витрати композиційної пропитки “Консолід-1” залежать від пористості поверхні, на яку вона наноситься, стандартні витрати по бетонним поверхням вкладають від 0,3 до 0,7 кг/м2, при відновлювальних роботах по зруйнованим бетонним поверхням фіксувалися витрати до 1,6 кг/м2. Стандартні витрати композиційної пропитки “Консолід-2” складають 0,4 кг/м2, можливе коригування витрат з урахуванням шорсткості, ступеню руйнування обробляємих поверхонь, а також методів нанесення. При цьому виробник наголосив на необхідності додаткової обробки відновлених ділянок бетону та старого бетону композиційною пропиткою “Консолід-1”.

Предметом позову у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метпроект” на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” збитків у розмірі 408626,56 грн., які полягають у завищенні вартості виконаних робіт за договором № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 р.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2026 у межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 3 ст. 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник прийняв роботу без перевірки, він позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття. Якщо після прийняття роботи виявлено відступи від договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття (приховані недоліки), замовник зобов`язаний повідомити про них підрядника у розумний строк після їх виявлення.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Отже, позивач у цій справі мав довести, що відповідач при виконанні договору допустив конкретне порушення його умов або погодженої сторонами технології, внаслідок чого позивачу фактично завдано збитків саме у заявленому розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що таких обставин позивач належними та допустимими доказами не довів.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, при укладенні договору № 68-В-РЕФ-23 від 27.04.2023 сторонами погоджено договірну ціну, яка є невід`ємною частиною договору та визначена на підставі погоджених замовником локальних кошторисів, розрахунків і відомостей ресурсів.

Склад та вартість передбачених договором робіт і ресурсів також підтверджуються експертною оцінкою від 10.05.2023 №16-0166/03-23/ЭО та погодженою сторонами кошторисною документацією.

На виконання умов договору відповідач виконав передбачені ним роботи, які були оглянуті, прийняті позивачем без зауважень та застережень і повністю оплачені.

Передачу-приймання виконаних будівельних робіт оформлено відповідними актами форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витрати форми КБ-3, підписаними та скріпленими печатками обох сторін.

При цьому доказів відмови позивача від приймання робіт, пред`явлення відповідачу претензій щодо їх якості, обсягу чи вартості, а також здійснення будь-якого коригування погодженої ціни матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач, приймаючи виконані роботи та здійснюючи їх повну оплату, погодився з їх обсягом, вартістю та результатом.

Загальна вартість виконаних робіт не перевищила визначеної сторонами договірної ціни, доказів протилежного позивачем не надано.

Матеріали справи не містять доказів, що на момент прийняття робіт ним було виявлено невідповідність виконаних робіт умовам договору чи встановленим вимогам, завищення їх обсягів, неправильне застосування кошторисних норм, цін або розцінок, чи інші обставини, які вплинули на визначення їх вартості.

Також відсутні докази того, що після погодження кошторисної документації відповідач самовільно змінив технологію виконання робіт або включив до актів фактично невиконані роботи.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договірні зобов`язання сторонами виконані, а приймання та оплата результату робіт здійснені без будь-яких зауважень чи претензій з боку замовника.

Колегія суддів зазначає, що фактично позовні вимоги про стягнення 408 626,56 грн збитків обґрунтовані обставинами, викладеними в акті ревізії Державної аудиторської служби України, складеному після завершення та прийняття робіт.

Дійсно, актом Державної аудиторської служби України від 04.07.2025 № 000500-21/40 за результатами ревізії встановлено, на думку контролюючого органу, безпідставне витрачання ресурсів при використанні просочення «Консолід-2» без попередньої обробки «старого» бетону композицією «Консолід-1», внаслідок чого визначено втрати фінансових (матеріальних) ресурсів ДП «АМПУ» у розмірі 408 626,56 грн.

Разом з тим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2025 у справі № 915/222/24 зробив висновок про те, що Акт ревізії Держаудитслужби, яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю, якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні ст. 76 ГПК України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених ст. 86 ГПК України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається (ч.1 ст.74 ГПК України).

У постанові від 18.02.2025 у справі № 910/7984/16 викладено висновок про те, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами передачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (аналогічний висновок міститься і у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16 та від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19).

Підсумовуючи колегія суддів зауважує, що Акт ревізії не породжує обов`язкових юридичних наслідків для відповідача у цій справі, а обставини, викладені в акті підлягають доведенню на рівні з іншими обставинами, якими обґрунтовані вимоги, і за відсутності інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлені цим актом порушення, не може бути достовірним та обґрунтованим підтвердженням завищення відповідачем вартості наданих послуг за договором.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що позивач хибно вважає, що результати ревізії органу фінансового контролю являються самостійною підставою для стягнення збитків.

Не спростовує правильності висновків суду першої інстанції і аргумент апеляційної скарги про прихований характер недоліків.

Колегія суддів погоджується з тим, що положення статті 853 Цивільного кодексу України не виключають можливості пред`явлення замовником вимог у зв`язку з прихованими недоліками, які об`єктивно не могли бути встановлені під час звичайного приймання роботи.

Водночас наведена норма не звільняє замовника від необхідності доведення самого факту наявності таких недоліків, їх причин, наслідків та розміру завданих у зв`язку з цим збитків.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).

Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

У цій справі роботи були виконані та прийняті сторонами у 2023 році, тоді як ревізію, за результатами якої зроблено висновок про їх неналежне виконання, проведено у 2025 році.

При цьому, як вже було зазначено вище, після прийняття робіт позивач не складав із відповідачем актів щодо виявлених недоліків, не пред`являв вимог про їх усунення або зменшення ціни робіт та не надав інших самостійних доказів, які б підтверджували фактичне порушення відповідачем технології виконання робіт та причинний зв`язок такого порушення із заявленими до стягнення збитками.

Отже, сам по собі факт проведення ревізії після завершення та прийняття робіт не перетворює встановлені контролюючим органом обставини на беззаперечний доказ неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань.

Колегія суддів також враховує, що позивач не був позбавлений можливості довести заявлені вимоги іншими належними та допустимими доказами, зокрема шляхом проведення відповідного дослідження або судової будівельно-технічної експертизи, якщо для встановлення факту дотримання технології, обсягів фактично використаних матеріалів та причин їх витрачання необхідні спеціальні знання.

Однак таких доказів позивачем суду не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що сам по собі лист ТОВ «Композит» від 04.06.2025 № 04/06, на який посилається позивач, також не підтверджує факту порушення відповідачем технології виконання робіт. Наведені у ньому виробником відомості щодо необхідності обробки відновлених ділянок та старого бетону композиційною пропиткою «Консолід-1», а також щодо стандартних витрат просочень, не встановлюють, що саме при виконанні робіт за договором № 68-В-РЕФ-23 відповідач допустив відхилення від погодженої сторонами технології, яке спричинило збитки у заявленому розмірі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, та до надання переваги акту ревізії над іншими доказами у справі. Водночас встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач виконав передбачені договором роботи, їх обсяг і вартість були погоджені сторонами, результати робіт прийняті позивачем без зауважень та повністю оплачені, а належних доказів протиправності поведінки відповідача, фактичного заподіяння позивачу збитків та причинного зв`язку між діями відповідача і заявленою сумою збитків матеріали справи не містять.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність сукупності необхідних елементів складу господарського правопорушення та відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 408 626,56 грн збитків.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2026 у справі №916/78/26.

За таких обставин, апеляційна скарга на рішення задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на рішення Господарського Одеської області від 29.04.2026 у справі №916/78/26 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2026 у справі №916/78/26 - залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.10.2026.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Я.Ф. Савицький

Н.М. Принцевська