Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №909/684/23
Суддя: Орищин Ганна Василівна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/684/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом`як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 про визнання бездіяльності державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання до вчинення дій (повний текст ухвали складено 08.07.2026, суддя Т.В. Максимів)
у справі № 909/684/23
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ"
про зобов`язання вчинити певні дії
Представники учасників справи не з`явились
Господарський суд Івано-Франківської області в ухвалі від 23.06.2026 постановив: - задоволити скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції; - визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області в особі державного виконавця у виконавчому провадженні № 78881930 щодо невчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/684/23 від 14.11.2023; - зобов`язати Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області в особі державного виконавця вжити заходів примусового виконання наказу у справі № 909/684/23.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням Івано-Франківський ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2026, справу № 909/684/23 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 у цій справі.
08.10.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 909/684/23.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов?язковим до виконання, а державний виконавець зобов?язаний вживати передбачених законом заходів для його своєчасного, ефективного та повного виконання. Встановивши, що боржник надав лише частину документів, передбачених судовим рішенням, а державний виконавець, отримавши від боржника повідомлення про його виконання, не перевірив повноту виконання та своєчасно не вжив належних заходів реагування, суд дійшов висновку, що рішення суду від 18.10.2023 залишилося невиконаним у повному обсязі внаслідок протиправної бездіяльності органу державної виконавчої служби.
Орган державної виконавчої служби не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що:
- висновок суду першої інстанції про невжиття державним виконавцем всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення є помилковим, оскільки в межах виконавчого провадження винесено постанови про його відкриття, стягнення виконавчого збору, визначення мінімальних витрат виконавчого провадження та арешт коштів боржника, направлено вимоги щодо виконання виконавчого документа, а також застосовано до божника заходи відповідальності. Крім того, 04.12.2025 стягувачу надіслано копії документів, наданих боржником на підтвердження виконання судового рішення;
- суд першої інстанції не врахував обставин, які свідчать про вжиття державним виконавцем заходів реагування на можливе невиконання рішення боржником повідомлення про повне або часткове виконання рішення, однак, станом на дату подання стягувачем скарги від 22.05.2026 відповіді на неї не отримав, а тому не мав інформації про невиконання рішення суду. Зазначені обставини не були належним чином враховані судом під час оцінки правомірності дій державного виконавця;
- під час оцінки дотримання строків виконавчого провадження підлягають врахуванню положення Закону України «Про виконавче провадження», якими визначено особливості обчислення строків в умовах воєнного стану, а також вплив воєнного стану, перебоїв електропостачання та повітряних тривог на здійснення виконавчих дій. Враховуючи вжиття державним виконавцем передбачених законом заходів та відсутність порушень вимог законодавства, оскаржувану ухвалу слід скасувати.
Процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу сторони не скористались.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою, судова колегія встановила такі обставини:
18.10.2023 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі № 909/684/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Цитадель ІІ» про зобов`язання до вчинення дій, яким позов задоволено.
14.11.2023 на виконання зазначеного рішення Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ.
14.02.2025 ОСОБА_1 подано скаргу за №1286/25 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 у справі № 909/684/23 суд постановив: - скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вх.№1286/25 від 14.02.2025 задовольнити; - визнати протиправною бездіяльність посадової особи Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – державного виконавця Матієшин Наталії Дмитрівни в частині винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та відмови у відкритті виконавчого провадження; - зобов"язати посадову особу Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – державного виконавця Матієшин Наталію Дмитрівну усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ОСОБА_1 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 у справі №909/684/23.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 зазначену ухвалу залишено без змін.
02.04.2025 ОСОБА_1 подано скаргу за № 5404/25 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою від 29.07.2025 Господарський суд Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_1 №5404/25 від 02.04.2025 задоволив; повторно зобов`язав орган державної виконавчої служби відкрити виконавче провадження на підставі заяви Тимчука А.С. про примусове виконання рішення суду від 18.10.2023 у справі № 909/684/23 та протягом десяти днів із дня одержання ухвали повідомити суд і стягувача про її виконання в порядку статті 345 ГПК України.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 зазначену ухвалу залишено без змін.
19.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78881930.
Згідно з листом органу державної виконавчої служби № 155665 від 19.08.2025 зазначену постанову направлено боржнику для виконання, а стягувачу — для відома.
12.09.2025 представник стягувача звернувся до органу державної виконавчої служби з адвокатським запитом щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2023.
Листом № 169178 від 17.09.2025 орган державної виконавчої служби повідомив про винесення 19.08.2025 постанови про відкриття виконавчого провадження, постанов про стягнення виконавчого збору та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, а також про складення 02.09.2025 акта державного виконавця та винесення 04.09.2025 вимоги щодо виконання виконавчого документа.
У заяві від 30.09.2025 ТзОВ «БК Цитадель ІІ» повідомило орган державної виконавчої служби, що виконує наказ суду від 14.11.2023, однак через значний обсяг документів завершення виконання потребує часу орієнтовно до 15.10.2025.
Листом від 30.10.2025 ТзОВ «БК Цитадель ІІ» повідомило орган державної виконавчої служби про виконання наказу суду від 14.11.2023, навело перелік документів, направлених стягувачу на адресу: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 7 та долучило докази їх направлення.
Листом № 193645 від 31.10.2025 орган державної виконавчої служби повідомив стягувача про виконання наказу та запропонував підтвердити отримання від боржника засвідчених копій відповідних документів.
14.11.2025 представник стягувача звернувся до органу державної виконавчої служби з адвокатським запитом про надання копій документів, які боржник направив на адресу стягувача на підтвердження виконання наказу, зазначивши, що ці документи не надходили.
У відповідь на адвокатські запити представника стягувача орган державної виконавчої служби також повідомив про надходження 30.10.2025 від ТОВ «БК Цитадель ІІ» заяви щодо виконання судового рішення, до якої боржник долучив копію листа про направлення стягувачу документів на виконання наказу суду від 14.11.2023 та опис вкладення до цінного листа від 27.10.2025.
За твердженням скаржника, поштове відправлення № 7601801208001, яким боржник направив документи на адресу стягувача, не було вручено адресату та повернулося відправнику. Стягувач зазначив, що адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 7, є актуальною для отримання кореспонденції, оскільки на неї регулярно надходять інші офіційні судові документи та кореспонденція органів державної виконавчої служби, у тому числі в межах цього виконавчого провадження.
18.11.2025 державний виконавець виніс вимогу, якою зобов`язав боржника повідомити про повне або часткове виконання наказу суду.
Листом від 15.12.2025 представник Тимчука А.С. звернувся до Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням вжити всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення у справі № 909/684/23 в межах виконавчого провадження № 78881930; зобов`язати боржника – ТзОВ «БК Цитадель ІІ» в повному обсязі виконати вимоги рішення суду; не вчиняти дій, спрямованих на завершення або закриття виконавчого провадження до моменту фактичного та повного його виконання; повідомити стягувача у письмовій формі про результат розгляду цього звернення.
25.05.2026 ОСОБА_1 подав скаргу за № 4802/26 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зазначивши, що раніше, у 2023 та 2025 роках, його заяви про примусове виконання рішення суду поверталися без прийняття до виконання, у зв`язку з чим він звертався до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргами на бездіяльність державного виконавця. Крім того, заявник вказав, що після відкриття 19.08.2025 виконавчого провадження № 78881930 державний виконавець не вжив належних заходів для примусового виконання рішення суду. Із відповідей органу державної виконавчої служби на адвокатські запити, зокрема листів від 17.09.2025 та 31.10.2025, стягувачу стало відомо, що боржник повідомив про направлення документів на його адресу. Однак, поштове відправлення він не отримав. За твердженням заявника, боржник надав органу державної виконавчої служби копії установчих і корпоративних документів, протоколів зборів, статуту зі змінами, внутрішніх положень та фінансової звітності загального характеру, проте не надав документів бухгалтерського обліку, передбачених рішенням суду.
Наведені обставини стали підставою для чергового звернення ОСОБА_1 до господарського суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їхні права.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
Європейський суд з прав людини у справах «Hornsby проти Греції» (19.03.1997) та «Immobiliare Saffi проти Італії» (28.07.1999) наголосив, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточні судові рішення залишалися невиконаними, а держава не забезпечувала ефективного механізму їх виконання.
Отже, обов`язковість судового рішення виключає можливість ставити його виконання в залежність від дискреції чи волі будь-яких осіб, у тому числі виконавця, а невиконання або формальне виконання рішення нівелює саму сутність права на судовий захист.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати всіх передбачених законом заходів щодо ефективного, своєчасного та повного виконання рішень, діяти у спосіб та в порядку, визначеному виконавчим документом і законом, а також реалізовувати надані йому повноваження з метою фактичного виконання рішення.
Наведені приписи законодавства покладають на виконавця обов`язок не лише розпочати виконавче провадження та вчиняти окремі виконавчі дії, а й забезпечити вжиття достатніх і послідовних заходів, спрямованих на досягнення кінцевого результату — повного виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 78881930 відкрито 19.08.2025. Надалі державним виконавцем вчинялися окремі виконавчі дії, зокрема направлялися вимоги боржнику та листи стягувачу. Водночас, сам факт вчинення таких дій не свідчить про належне виконання покладених на виконавця законом обов`язків, оскільки їх результативність має оцінюватися з огляду на те, чи забезпечили вони фактичне та повне виконання судового рішення.
Зміст рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 у справі № 909/684/23 передбачає обов`язок ТзОВ «БК Цитадель ІІ» надати стягувачу засвідчені копії визначеного переліку документів товариства, зокрема: протоколів зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статуту товариства та зміни до статуту; протоколів загальних зборів учасників; документів товариства, що регулюють діяльність органів товариства та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколів засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг; річної фінансової звітності; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, пов`язаних з випуском емісійних цінних паперів; інших документів, передбачених законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документів, що підтверджують права товариства на майно; документів бухгалтерського обліку.
Отже, виконання цього рішення не може вважатися завершеним лише з огляду на надання частини запитуваних документів, якщо інші документи, охоплені резолютивною частиною судового рішення, не надані стягувачу.
Матеріалами справи підтверджується, що 30.10.2025 боржник повідомив орган державної виконавчої служби про виконання виконавчого документа та надав докази відправлення документів на адресу стягувача. Проте відповідно до відомостей відстеження поштового відправлення № 7601801208001 воно не було вручено адресату та повернулося відправнику. Крім того, у зверненні від 14.11.2025 представник стягувача повідомив про неотримання документів і просив надати копії документів, які, за твердженням боржника, були надіслані, а також відомості, що підтверджують їх відправлення.
За таких обставин, повідомлення державним виконавцем боржника про виконання рішення та надання ним доказів відправлення кореспонденції не звільняли його від необхідності перевірити фактичне виконання покладеного на боржника обов`язку. Відомості про невручення поштового відправлення, у сукупності з інформацією стягувача про неотримання документів, вимагали з`ясування причин невиконання рішення та вжиття подальших передбачених законом заходів для забезпечення його повного виконання.
Також, із матеріалів справи вбачається, що листом від 04.12.2025 державний виконавець надіслав стягувачу копію заяви боржника від 27.10.2025 з додатками. Водночас, направлення стягувачу цих матеріалів саме по собі не підтверджує повного виконання рішення, оскільки визначальним є встановлення факту надання всіх документів, перелічених у виконавчому документі. Як встановив суд першої інстанції, надані боржником документи не охоплювали всього обсягу документів, обов`язок щодо надання яких визначено судовим рішенням, зокрема бухгалтерських документів.
Колегія суддів бере до уваги доводи апелянта про направлення боржнику вимоги від 18.11.2025 щодо повідомлення про повне або часткове виконання рішення. Однак, відсутність відповіді на таку вимогу не свідчить про відсутність у державного виконавця обов`язку подальшого вчинення виконавчих дій. Навпаки, за відсутності підтвердження повного виконання рішення виконавець мав продовжувати перевірку стану його виконання та вживати передбачених законом заходів, а не обмежуватися очікуванням відповіді боржника.
Не спростовує висновків суду першої інстанції й посилання апелянта на те, що до отримання копії скарги стягувача державний виконавець не був обізнаний про невиконання виконавчого документа.
Звернення представника стягувача від 14.11.2025 містило відомості про неотримання документів, які боржник вважав надісланими. Тому зазначені обставини були підставою для перевірки повноти виконання рішення, незалежно від подальшого подання стягувачем скарги до суду. При цьому, постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду державний виконавець виніс лише 15.06.2026, тобто після звернення стягувача зі скаргою, поданою 25.05.2026.
У сукупності з іншими встановленими обставинами це свідчить про те, що належні заходи реагування не були вжиті своєчасно. Вчинення окремої виконавчої дії після звернення стягувача до суду не усуває допущеної раніше бездіяльності та не є достатнім підтвердженням забезпечення повного виконання судового рішення.
За змістом ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Водночас, приписи ст. 63 цього Закону встановлюють спеціальний порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, пов`язуючи невиконання боржником відповідних вимог із необхідністю послідовного застосування визначених законом заходів реагування, включно з перевіркою виконання рішення та, за наявності передбачених законом підстав, накладенням штрафу і повторною перевіркою.
Отже, належне виконання державним виконавцем покладених на нього повноважень передбачає не лише формальне вчинення окремих виконавчих дій, а й послідовне застосування встановленого законом механізму примусового виконання до досягнення мети виконавчого провадження — фактичного виконання судового рішення в повному обсязі. За встановлених у цій справі обставин, тривале невиконання боржником судового рішення та відсутність належного реагування з боку державного виконавця протягом значного періоду свідчать про недотримання зазначених законодавчих вимог.
Посилання апелянта на дію воєнного стану, відключення електроенергії та повітряні тривоги також не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали. Саме по собі існування таких обставин не підтверджує неможливості вчинення конкретних виконавчих дій у відповідні періоди. Апелянт не навів обставин, які б у сукупності з належними доказами спростовували встановлену судом першої інстанції неповноту та несвоєчасність дій державного виконавця щодо забезпечення виконання рішення.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновку місцевого господарського суду про те, що державним виконавцем не було вжито всіх необхідних і своєчасних заходів для забезпечення повного виконання судового рішення. Матеріали справи не підтверджують, що на момент розгляду скарги стягувача виконавчий документ виконано в повному обсязі або що державний виконавець вичерпав передбачені законом можливості для досягнення такого результату.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення скарги стягувача та визнання бездіяльності органу державної виконавчої служби неправомірною. Доводи апеляційної скарги не свідчать про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального чи процесуального права та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 у цій справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні вимог апеляційної скарги Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 у справі № 909/684/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 15.10.2026.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua