Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: пов’язані з діяльністю органів управління товариства
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №909/684/23
Суддя: Орищин Ганна Василівна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/684/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом`як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
на окрему ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 (повний текст окремої ухвали складено 08.07.2026, суддя Т.В. Максимів)
у справі № 909/684/23
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Цитадель ІІ"
про зобов`язання вчинити певні дії
Представники учасників справи не з`явились
Господарський суд Івано-Франківської області в окремій ухвалі від 23.06.2026 постановив направити таку до Міністерства юстиції України для розгляду викладених у ній обставин, задля забезпечення повного виконання виконавчого документа (наказу) у справі № 909/684/23, організації належного реагування на виявлені порушення та недоліки в роботі Івано-Франківського відділу ДВС, а також вжиття організаційних та інших передбачених законодавством заходів, спрямованих на їх усунення та недопущення у майбутньому.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням Івано-Франківський ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2026, справу № 909/684/23 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, поданою на окрему ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 у цій справі.
08.10.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 909/684/23.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець не вжив усіх передбачених законом заходів для забезпечення повного виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 у виконавчому провадженні № 78881930. Суд врахував тривале невиконання судового рішення, попереднє визнання бездіяльності державного виконавця протиправною ухвалами суду від 05.03.2025 та 29.07.2025, а також обставини, пов`язані з невиконанням вимог окремої ухвали від 30.07.2025. Крім того, державний виконавець, отримавши від боржника повідомлення про виконання рішення, не перевірив повноту його виконання та своєчасно не вжив належних заходів реагування. За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу державної виконавчої служби та необхідність зобов`язання його вжити заходів для повного виконання судового рішення.
Орган державної виконавчої служби не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що:
- відділ ДВС вживав передбачених законом заходів для виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 у справі № 909/684/23, зокрема, 19.08.2025 відкрив виконавче провадження № 78881930, направляв боржнику вимоги про виконання виконавчого документа, накладав штрафи та вживав інших заходів примусового виконання, а також повідомляв суд і стягувача про вчинені дії. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про безпідставне затягування виконавчого провадження та неналежне реагування на судові рішення є необґрунтованим, а постановлення окремої ухвали — безпідставним;
- місцевий суд не врахував положення Закону України «Про виконавче провадження» щодо перебігу встановлених цим Законом строків у період дії воєнного стану, а також об`єктивні труднощі в роботі органу ДВС, зумовлені перебоями в електропостачанні та повітряними тривогами. Зазначені обставини та вчинені державним виконавцем дії не отримали належної оцінки, що призвело до передчасного висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали, яка є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу сторони не скористались.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія встановила такі обставини:
18.10.2023 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі № 909/684/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Цитадель ІІ» про зобов`язання вчинити певні дії, яким позов задоволено; зобов`язано відповідача надати позивачу шляхом надіслання на адресу: вул. Чорновола, 7, м. Івано-Франківськ, 76018 належним чином засвідчені копії протоколів зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статуту товариства та зміни до статуту; протоколів загальних зборів учасників; документів товариства, що регулюють діяльність органів товариства та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколів засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг; річної фінансової звітності; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, пов`язаних з випуском емісійних цінних паперів; інших документів, передбачених законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документів, що підтверджують права товариства на майно; документів бухгалтерського обліку.
14.11.2023 на виконання зазначеного рішення Господарський суд Івано-Франківської області видав наказ.
14.02.2025 ОСОБА_1 подано скаргу за № 1286/25 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 у справі № 909/684/23 суд постановив: - скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вх.№1286/25 від 14.02.2025 задовольнити; - визнати протиправною бездіяльність посадової особи Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – державного виконавця Матієшин Наталії Дмитрівни в частині винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та відмови у відкритті виконавчого провадження; - зобов"язати посадову особу Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – державного виконавця Матієшин Наталію Дмитрівну усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ОСОБА_1 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 у справі №909/684/23.
В процесі апеляційного перегляду даної ухвали постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 зазначену ухвалу залишено без змін.
02.04.2025 ОСОБА_1 подано скаргу за № 5404/25 на бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою від 29.07.2025 Господарський суд Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_1 за № 5404/25 від 02.04.2025 задоволив; повторно зобов`язав орган державної виконавчої служби відкрити виконавче провадження на підставі заяви ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду від 18.10.2023 у справі № 909/684/23 та протягом десяти днів із дня одержання ухвали повідомити суд і стягувача про її виконання в порядку статті 345 ГПК України.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 зазначену ухвалу залишено без змін.
19.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78881930.
Згідно з листом органу державної виконавчої служби № 155665 від 19.08.2025 зазначену постанову направлено боржнику для виконання, а стягувачу — для відома.
12.09.2025 представник стягувача звернувся до органу державної виконавчої служби з адвокатським запитом щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2023.
Листом за № 169178 від 17.09.2025 орган державної виконавчої служби повідомив про винесення 19.08.2025 постанови про відкриття виконавчого провадження, постанов про стягнення виконавчого збору та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, а також про складення 02.09.2025 акта державного виконавця та винесення 04.09.2025 вимоги щодо виконання виконавчого документа.
У заяві від 30.09.2025 ТзОВ «БК Цитадель ІІ» повідомило орган державної виконавчої служби, що виконує наказ суду від 14.11.2023, однак через значний обсяг документів завершення виконання потребує часу орієнтовно до 15.10.2025.
Листом від 30.10.2025 ТзОВ «БК Цитадель ІІ» повідомило орган державної виконавчої служби про виконання наказу суду від 14.11.2023, навело перелік документів, направлених стягувачу на адресу: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 7 та долучило докази їх направлення.
Листом за № 193645 від 31.10.2025 орган державної виконавчої служби повідомив стягувача про виконання наказу та запропонував підтвердити отримання від боржника засвідчених копій відповідних документів.
14.11.2025 представник стягувача звернувся до органу державної виконавчої служби з адвокатським запитом про надання копій документів, які боржник направив на адресу стягувача на підтвердження виконання наказу, зазначивши, що ці документи не надходили.
У відповідь на адвокатські запити представника стягувача орган державної виконавчої служби також повідомив про надходження 30.10.2025 від ТзОВ «БК Цитадель ІІ» заяви щодо виконання судового рішення, до якої боржник долучив копію листа про направлення стягувачу документів на виконання наказу суду від 14.11.2023 та опис вкладення до цінного листа від 27.10.2025.
За твердженням скаржника, поштове відправлення № 7601801208001, яким боржник направив документи на адресу стягувача, не було вручено адресату та повернулося відправнику. Стягувач зазначив, що адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 7, є актуальною для отримання кореспонденції, оскільки на неї регулярно надходять інші офіційні судові документи та кореспонденція органів державної виконавчої служби, у тому числі в межах цього виконавчого провадження.
18.11.2025 державний виконавець виніс вимогу, якою зобов`язав боржника повідомити про повне або часткове виконання наказу суду.
Листом від 15.12.2025 представник Тимчука А.С. звернувся до Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням вжити всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення у справі № 909/684/23 в межах виконавчого провадження № 78881930; зобов`язати боржника – ТзОВ «БК Цитадель ІІ» в повному обсязі виконати вимоги рішення суду; не вчиняти дій, спрямованих на завершення або закриття виконавчого провадження до моменту фактичного та повного його виконання; повідомити стягувача у письмовій формі про результат розгляду цього звернення.
25.05.2026 ОСОБА_1 подав скаргу за № 4802/26 на бездіяльність державного виконавця, зазначивши, що після відкриття 19.08.2025 виконавчого провадження № 78881930 не було вжито належних заходів для повного виконання судового рішення. Попередні повернення виконавчих документів без прийняття до виконання стали підставою для звернення до суду зі скаргами на бездіяльність виконавця. Заявник також вказав, що поштового відправлення від боржника не отримав, а надані боржником документи не охоплювали всіх документів бухгалтерського обліку, передбачених судовим рішенням.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 задоволено скаргу ОСОБА_1 , визнано протиправною бездіяльність Івано-Франківського ВДВС у виконавчому провадженні № 78881930, зобов`язано вжити заходів примусового виконання наказу від 14.11.2023 у справі № 909/684/23 та протягом десяти днів повідомити суд і стягувача про виконання ухвали.
Наведене стало підставою для постановлення Господарським судом Івано-Франківської області окремої ухвали від 23.06.2026, яку направлено до Міністерства юстиції України для розгляду виявлених порушень і недоліків у роботі Івано-Франківського ВДВС та вжиття заходів щодо їх усунення та недопущення в майбутньому, а також зобов`язано повідомити суд про результати розгляду та вжиті заходи протягом місяця з дня отримання окремої ухвали та поінформувати учасників виконавчого провадження № 78881930.
Листом від 03.07.2026 Івано-Франківський ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що у межах виконавчого провадження ВП № 78881930 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2023 у справі № 909/684/23 державним виконавцем вчинено низку виконавчих дій, зокрема відкрито виконавче провадження, винесено постанови про стягнення виконавчого збору, визначення мінімальних витрат виконавчого провадження та арешт коштів боржника, направлено вимоги щодо виконання судового рішення. Після надходження від боржника заяви про виконання наказу з підтвердженням надсилання стягувачу відповідних документів; 15.06.2026 державним виконавцем накладено на боржника штраф, зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів і попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, а 02.07.2026, у зв`язку з подальшим невиконанням рішення накладено штраф у подвійному розмірі.
06.08.2026 державним виконавцем Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.11.2023 у справі № 909/684/23.
Листом від 24.08.2026 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання окремої ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 № 909/684/23 повідомив про вжиті заходи з примусового виконання наказу суду, зокрема, накладення на ТзОВ «БК Цитадель ІІ» штрафів 15.06.2026 та 02.07.2026, у зв`язку з невиконанням судового рішення про надання ОСОБА_1 документів товариства згідно переліку.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:
Відповідно до положень ч. 1, 11 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу; окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи.
Окрема ухвала суду в розумінні положень ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені під час судового розгляду. Тобто, за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, а також постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 906/344/21).
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
Європейський суд з прав людини у справах «Hornsby проти Греції» (19.03.1997) та «Immobiliare Saffi проти Італії» (28.07.1999) наголосив, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточні судові рішення залишалися невиконаними, а держава не забезпечувала ефективного механізму їх виконання.
Отже, обов`язковість судового рішення виключає можливість ставити його виконання в залежність від дискреції чи волі будь-яких осіб, у тому числі державного (приватного) виконавця, а невиконання або формальне виконання рішення нівелює саму сутність права на судовий захист.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2023 тривалий час залишається невиконаним, а стягувач був змушений неодноразово звертатися до суду зі скаргами на бездіяльність органу державної виконавчої служби. Ухвалами від 05.03.2025, 29.07.2025 та 23.06.2026 суд визнав відповідну бездіяльність протиправною та зобов`язав вжити заходів для виконання судового рішення. Крім того, 30.07.2025 судом вже постановлялася окрема ухвала з приводу порушень, допущених під час його примусового виконання.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що попереднє судове реагування не забезпечило належного виконання судового рішення, а виявлені недоліки у діяльності органу державної виконавчої служби потребували додаткового реагування з боку органу, уповноваженого здійснювати контроль за діяльністю державних виконавців. При цьому, одержання державним виконавцем інформації від боржника про виконання рішення саме по собі не звільняло його від обов`язку перевірити повноту такого виконання та вжити передбачених законом заходів у разі встановлення його неповноти.
Доводи апелянта про вжиття державними виконавцями таких заходів примусового виконання як відкриття виконавчого провадження, направлення вимог боржнику та винесення відповідних постанов, не спростовують встановлених судом обставин тривалого невиконання рішення та попереднього встановлення судом протиправної бездіяльності. Саме по собі вчинення окремих виконавчих дій не підтверджує належного виконання державним виконавцем усіх покладених на нього законом обов`язків.
Водночас, матеріали справи свідчать, що після винесення 18.11.2025 вимоги про надання інформації щодо повного або часткового виконання наказу суду державним виконавцем до червня 2026 року інших виконавчих дій не вчинялося. Зазначене підтверджує тривалу відсутність належного реагування на невиконання судового рішення та спростовує доводи апелянта про своєчасне й достатнє вжиття заходів примусового виконання.
Як вбачається з листа Івано-Франківського ВДВС від 03.07.2026, лише 15.06.2026 державний виконавець наклав на боржника штраф, встановив строк для виконання рішення та попередив про кримінальну відповідальність за його умисне невиконання, а 02.07.2026 у зв`язку з подальшим невиконанням рішення наклав штраф у подвійному розмірі. Вчинення зазначених дій свідчить про подальше реагування державного виконавця на невиконання судового рішення, однак не спростовує висновку про тривалу бездіяльність у попередній період, яка стала підставою для постановлення оскаржуваної окремої ухвали.
Посилання апелянта на положення п.10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», а також на об`єктивні труднощі в роботі в умовах воєнного стану підлягають врахуванню під час оцінки конкретних строків і можливості вчинення виконавчих дій, однак, самі по собі не підтверджують правомірності тривалого невиконання судового рішення та не звільняють державного виконавця від обов`язку вживати всіх залежних від нього заходів для його виконання. Апелянтом не наведено обставин, які б спростовували встановлені недоліки в організації примусового виконання рішення.
Не приймаються судом до уваги й доводи щодо неприпустимості втручання суду в дискреційні повноваження державного виконавця, оскільки постановлення окремої ухвали не підміняє діяльності органу державної виконавчої служби, а спрямоване на реагування на виявлені під час судового розгляду порушення та забезпечення їх усунення в межах компетенції відповідного органу.
Винесення 06.08.2026 постанови про закінчення виконавчого провадження саме по собі не спростовує правомірності постановлення окремої ухвали станом на 23.06.2026, оскільки ця обставина виникла після її постановлення. Правомірність судового реагування належить оцінювати з огляду на обставини, які існували та були встановлені на час прийняття оскаржуваного судового акта.
Лист Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.08.2026, яким повідомлено про вжиті заходи, зокрема накладення штрафів на боржника, свідчить про подальший розгляд окремої ухвали, однак не є підставою для висновку про виконання рішення суду і відсутність передумов для постановлення ухвали на момент її прийняття.
За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши тривале невиконання судового рішення, неодноразове визнання бездіяльності органу державної виконавчої служби протиправною та відсутність належного результату попереднього судового реагування, обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали та направлення її до Міністерства юстиції України для розгляду викладених обставин і вжиття заходів у межах його повноважень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваної окремої ухвали, у зв`язку з чим вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга — без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні вимог апеляційної скарги Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити.
Окрему ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 у справі № 909/684/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 15.10.2026.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua