Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №926/491/26
Суддя: Бонк Тетяна Богданівна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/491/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Галушко Н.А.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 (особисто),
відповідача: Іваницька А.М.,
розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 б/н від 07.07.2026 (вх. суду від 07.07.2026 № 01-05/2225/26) та б/н від 07.07.2026 (вх. суду від 07.07.2026 № 01-05/2226/26)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.06.2026 (повне рішення складено 18.06.2026, суддя Ярошенко В.П.)
та на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2026 (повне рішення складено 22.06.2026, суддя Ярошенко В.П.)
у справі № 926/491/26
за позовом: ОСОБА_1 , м. Чернівці
до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005",
м. Чернівці
про: усунення перешкод у користуванні спільною прибудинковою територією,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005" у якому просив: усунути перешкоди у користуванні прибудинковою територією, що знаходиться у м. Чернівці проспект Незалежності 92 Д, шляхом знесення (демонтажу) дерев`яної споруди – альтанки, провести демонтаж фундаменту, на якій встановлена дерев`яна споруда (альтанка) і бетонну основу, яка вимощена навкруги та всередині дерев`яної споруди (альтанки) з прибудинкової території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005", що по АДРЕСА_1 за кадастровим номером 7310136300:25:022:2012 та привести прибудинкову територію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005", що по проспекту Незалежності 92Д м. Чернівці за кадастровим номером 7310136300:25:022:2012, у належний стан за власний рахунок Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005".
Позов мотивовано тим, що позивач є власником квартири, що знаходиться за вищевказаною адресою та відповідно членом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005", спірну дерев`яну споруду (альтанку) на прибудинковій території, що належить ОСББ "Теплий - 2005" було встановлено самостійно групою осіб, без погодження з рештою учасників (мешканців), які є членами вказаного об`єднання. Позивач вказав, що незаконним розміщенням споруди порушується його право на приватне життя, комфорт і спокій. Крім того, позивач вказав, що порушення державних будівельних, санітарних та протипожежних норм є порушенням прав позивача на безпечне та комфортне проживання в його власному помешканні.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.06.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звернення позивача з вимогою про демонтаж альтанки без попереднього оскарження та визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ, якими погоджено її розміщення, є передчасним, оскільки задоволення такого позову призвело б до фактичного нівелювання чинних рішень загальних зборів без надання їм належної судової оцінки в межах відповідного способу захисту.
З огляду на викладене суд констатував, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку є звернення з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ щодо погодження розміщення альтанки.
Крім цього, 12.06.2026 представник відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Теплий-2005” понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9 500,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2026 заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005" про ухвалення додаткового рішення - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005" 9 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Місцевий господарський суд вказав, що заявлена відповідачем сума витрат на правничу допомогу підтверджена належним та допустимими доказами, такий розмір витрат відповідає фактично наданим послугам, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.06.2026, додаткове рішення від 17.06.2026 у справі № 926/491/26, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити та відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати та витрати на проведення експертизи.
Скаржник зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_2 та співвласником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий-2005". На праві спільної сумісної власності ОСББ "Теплий-2005" належить прибудинкова територія будинку загальною площею 0,1220 га з кадастровим номером відповідно до Державного акту серії ЯК № 121448.
Апелянт вказує, що влітку 2015 року групою співвласників на прибудинковій території будинку було розміщено дерев`яну споруду у вигляді альтанки шестигранної форми шириною 2,6 м та висотою 3 м. Вказана дерев`яна альтанка розташована у безпосередній близькості до несучих конструкцій, стін цегляного житлового будинку та біля інженерних мереж газопостачання та тепломагістралі будинку.
Скаржник зазначає, що неодноразово звертався до голови правління ОСББ, після чого учасниками проводилися збори, на яких всі мешканці, крім позивача, не заперечували щодо розміщення вказаної альтанки, тому на думку скаржника, вказані збори проводилися лише з метою штучного вирішення проблеми та реакції на його звернення.
Однак апелянт вважає, що оскільки вікна саме його квартири знаходяться в безпосередній близькості до альтанки, під час перебування там мешканців він чує шум, що заважає його спокою, дим від розведення вогню потрапляє до його квартири, а тому інші мешканці не зацікавлені у перенесенні чи знесенні вказаної споруди.
Також скаржник наголошує, що був змушений звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Однак навіть після отримання офіційної відповіді з рекомендацією приведення дерев`яної споруди у відповідність до встановлених норм безпеки питання залишилося не вирішеним.
Скаржник на підтвердження незаконності спорудження альтанки замовив експертизу, яка, як він вважає, підтверджує його вимоги та твердження щодо протиправного утримання та експлуатації спірної споруди.
Апелянт зазначає, що після дослідження висновку експерта та виклику експерта у судове засідання для надання пояснень суд першої суд інстанції у мотивувальній частині не надав жодної правової оцінки факту порушення розміщеної альтанки спеціальним нормам закону, що встановлені експертом.
На думку апелянта рішення зборів не є достатньою правовою підставою для розміщення споруди у розумінні статті 391 ЦК України, що зобов`язувало суд першої інстанції задоволити негаторний позов.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково визначив легітимною правовою підставою для існування спірного об`єкта наявність рішення зборів співвласників, оскільки перебування там альтанки прямо загрожує життю, здоров`ю та безпеці самого позивача та публічній безпеці загалом та безпідставно відмовив в позові з підстав нібито "передчасності" звернення, що повністю суперечить попередній процесуальній поведінці, діям та безпосереднім заявам самого суду, зробленим під час розгляду справи.
Щодо оскарження додаткового рішення, то апелянт вказує, що суд першої інстанції неправомірно долучив та врахував при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат докази, а саме платіжну інструкцію про перерахування коштів, що сплачена третьою особою.
У матеріалах справи не містяться докази, які б свідчили про зменшення майнових активів відповідача, а тому скаржник вважає, що відповідачем не понесено витрат на правову допомогу. Крім того, скаржника вказує, що головою правління ОСББ було перевищено свої повноваження, оскільки, на його думку, вона не має права укладати угоди щодо надання правничої допомоги.
Враховуючи процесуальну поведінку відповідача під час розгляду справи та те, що спір виник саме внаслідок неправильних дій відповідача, позивач вважає, що суд в порядку ч.9 ст. 129 ГПК України повинен був покласти витати саме на відповідача.
Відповідач подав відзив на апеляційні скарги, в якому просив суд залишити оскаржувані рішення без змін, апеляційні скарги залишити без задоволення.
У відзиві зазначив, що рішення щодо встановлення альтанки було прийнято співвласниками на загальних зборах. Вказані рішення є чинними та позивачем не оспорюються.
Крім того вказав, що на зборах позивач заперечував проти встановлення альтанки, що було зафіксовано у відповідних протоколах, тобто скористався своїм правом голосу на проведенні зборів, однак встановлення альтанки було погоджено більшістю голосів.
Відповідач зазначає, що позивач не надав суду доказів того, яким саме чином розміщення альтанки перешкоджає особисто йому користуватися прибудинковою територією. Посилання скаржника на те, що висновок судової експертизи нібито доводить відсутність правових підстав для розміщення об`єкта, є необґрунтованим. Судовий експерт не наділений повноваженнями надавати правову оцінку легітимності дій ОСББ. Правовою підставою для перебування альтанки на прибудинковій території ОСББ є чинні рішення загальних зборів співвласників.
Щодо додаткового рішення, то відповідач зазначає, що у додатковому рішенні суд першої інстанції надав оцінку запереченням позивача проти задоволення заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, зокрема, і в частині сплати за надані послуги правничої допомоги фізичною особою ОСОБА_2 та дійшов висновку, що фактична сплата третьою стороною судових витрат є належним та допустимим доказом.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 справу № 926/491/26 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Манюк П.Т.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.06.2026 у справі № 926/491/26, витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2026 у справі № 926/491/26; прийнято до спільного розгляду апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.06.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2026 у справі № 926/491/26.
Суддя Манюк П.Т. перебував у відпустці з 03.08.2026 по 21.08.2026, головуючий суддя Бонк Т.Б. та суддя Бойко С.М. перебували у відпустці з 17.08.2026 по 04.09.2026.
05.08.2026 матеріали справи № 926/491/26 надійшли до апеляційного суду.
Для призначення справи до розгляду в судовому засіданні, керівник апарату розпорядився провести повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги у цій справі.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 для розгляду справи № 926/491/26 визначено такий склад суду: Бонк Т.Б. – головуючий суддя, судді Бойко С.М. та Галушко Н.А.
Ухвалою суду від 12.08.2026 розгляд справи № 926/491/26 призначено на 05.10.2026.
У судовому засіданні 05.10.2026 взяли участь позивач та представник відповідача, апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач заперечив проти таких доводів, сторони надали суду усні пояснення.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на таке.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
Установчими зборами власників квартир і нежитлових приміщень будинку у 2005 році було утворено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Теплий-2005" код ЄДРПОУ 33917500. Будинок об`єднання двадцяти-квартирний, складається з двох під`їздів №5 та № 6 .
Відповідно до копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК №121448 площа земельної ділянки становить 0,1220 га.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7300799782014 вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7310136300:25:002:0212. Категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення 02.03- для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Право власності на земельну ділянку належить Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Теплий-2005", цільове призначення земельної ділянки 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
У 2015 році більшістю співвласників багатоквартирного будинку було прийнято усне рішення про встановлення на території альтанки для задоволення потреб всіх співвласників багатоквартирного будинку.
21.04.2021 загальними зборами ОСББ "Теплий-2005" по питанню порядку денного №5 вирішено: "Залишити бесідку для спільного користування. Залишити гойдалку для спільного користування".
Рішення прийнято більшістю голосів, зокрема "за" проголосувало 12 співвласників, 1 співвласник, а саме ОСОБА_1 проголосував "проти" зазначивши: "відповідно до проєкту", що підтверджується Протоколом №1 загальних зборів ОСББ "Теплий-2005" від 6/21.04.2021 року.
В подальшому, позивач ініціював розгляд питання щодо спірної дерев`яної споруди (альтанки) на загальних зборах об`єднання співвласників "Теплий-2005" від 07/22.03.2023 року (додаток №37).
Під час зборів Позивачем було офіційно винесено на голосування пропозицію, яка складалась з двох пунктів №4 та №7 :
1. Розробити проєктно-кошторисну документацію на облаштування автостоянки на прибудинковій території будинку та остаточного місце розташування тимчасово встановлених мафів відповідно до проєкту.
2. Щодо заборони паркування на заїзді до прибудинкової території (відповідно до проєкту на огорожу експлікація 7 передбачений проїзд - виїзд на територію сусіднього будинку).
Однак, за результатами проведеного голосування всі присутні, окрім позивача, проголосували проти вищезазначених пропозицій.
Після чого, пунктом 6 порядку денного загальних зборів об`єднання співвласників "Теплий-2005" від 07/22.03.2023 було підтримано абсолютною більшістю голосів , розташування бесідки (альтанки) та дитячого майданчика на місці його теперішнього розміщення.
26.06.2025 загальними зборами ОСББ "Теплий-2005" по питанню порядку денного №6 вирішено: «Погодити розміщення на прибудинковій території тимчасової споруди - альтанки (малої архітектурної форми), встановленої за попереднім усним погодженням співвласників більше 10 років тому, як такої що відповідає фактичному користуванню території, не перешкоджає користуванню спільним майном та не порушує прав співвласників, не порушує проходів, тощо. Визначено, що вказаний об`єкт використовується виключно для потреб співвласників, без права передачі в оренду, суборенду чи передачі у користування третім особам.
Рішення прийнято більшістю голосів, зокрема "за" проголосувало 15 співвласників, "проти" 1 співвласник, що підтверджується Протоколом №2 позачергових загальних зборів ОСББ "Теплий-2005" від 26.06.2025 року.
Рішення загальних зборів ОСББ "Теплий-2005" є чинними та в судовому порядку не оспорювались
При перегляді рішень місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
За статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Верховний Суд неодноразово наголошував та зазначав, що суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 14.09.2022 у справі № 911/614/20).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.
Предметом позову у цій справі є вимога про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією шляхом знесення (демонтажу) дерев`яної споруди (альтанки), фундаменту та бетонної основи, які, на думку позивача, розміщені без належних правових підстав.
Негаторний позов – це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав користувача, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
За усталеними правовими висновками Верховного Суду підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику (титульному володільцю) в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18; постановах Верховного Суду від 24.02.2022 у справі №910/16218/21, від 16.02.2023 у справі №907/742/16, від 05.10.2022 у справі №910/8298/21).
Суд наголошує, що земельна ділянка, на якій розташована спірна будівля належить ОСББ "Теплий - 2005", як і сама альтанка, що розміщена на земельній ділянці. Підставою для розміщення альтанки є рішення зборів учасників ОСББ, які є чинними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що питання щодо розміщення спірної дерев`яної споруди альтанки було винесено на розгляд загальних зборів ОСББ "Теплий-2005" та підтримано більшістю голосів співвласників, про що свідчать наявні у справі протоколи загальних зборів.
Апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції правомірно враховано, що заявлені у цій справі позовні вимоги про демонтаж альтанки, фундаменту та бетонної основи фактично спрямовані на усунення наслідків рішень загальних зборів ОСББ, якими було погоджено розміщення відповідного об`єкта на прибудинковій території.
Також умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця (в тому числі орендаря); інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17 від 17.02.2022 у справі №910/19236/20.
Водночас для розміщення спірної альтанки наявна правомірна підстава – рішення загальних зборів ОСББ.
Враховуючи вищевикладене, огляду на те, що рішення загальних зборів є чинними та не оскаржені у встановленому законом порядку, вони породжують відповідні юридичні наслідки для всіх співвласників багатоквартирного будинку, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у цій справі звернувся з способом захисту, який не призведе до відновлення володіння, користування або розпорядження земельною ділянкою, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
В той же час, належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах, як зазначив суд попередньої інстанції, є оскарження рішень загальних зборів ОСББ, якими погоджено розміщення спірної альтанки.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (така позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).
Щодо доводів скаржника на скасування додаткового рішення у справі №926/491/26 суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1,2 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Матеріалами справи підтверджено, що 24.02.2026 між відповідачем, як замовником, та адвокатом Іваницькою Анною Миколаївною, укладено договір про надання правничої допомоги.
За умовами п.п. 1.2. зазначеного Договору – адвокат відповідно до цього договору й видів адвокатської діяльності, передбачених чинним законодавством України, надає такі основні види правничої допомоги: підготовка необхідних заяв, позовних заяв, відзивів, заперечень на відзив та відповідей на заперечення, апеляційних та касаційних скарг, складання адвокатських запитів, а також інших документів правового характеру (скарг, заяв, клопотань, заяв про забезпечення позову та інших процесуальних документів необхідних в судовому провадженні); представництво інтересів клієнта в Господарському суді Чернівецької області та в Західному апеляційному господарському суді по господарській справі № 926/491/26 за позовом Нягу Ю.Д. до ОСББ «Теплий-2005» про усунення перешкод у користуванні спільною власністю прибудинковою територією.
Відповідно до п.п. 4.1. зазначеного Договору – за надання правничої допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатові гонорар в розмірі 9500,00 гривень, який погоджується в Акті виконаних юридичних послуг за результатами написання відзиву, заперечення, запитів, клопотань, розгляду справи в суді відповідної інстанції.
На підтвердження обсягу і видів правової допомоги адвоката Іваницької Анни Миколаївни до суду подано копію Акту виконаних робіт (юридичних послуг) від 08.06.2026 до Договору від 24.02.2026 на суму 9500,00 грн за надання юридичної (правової) допомоги підписаного виконавцем адвокатом Іваницькою Анною Миколаївною і замовником Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Теплий - 2005" в особі голови правління ОСББ Збаранської Єлизавети.
Згідно зазначених документів відповідачу надано правову допомогу на загальну суму 9 500 грн, які нараховані відповідно до п.п. 4.1.Договору, що підтверджується вищезгаданим актом виконаних робіт (юридичних послуг) від 08.06.2026.
Враховуючи тривалість розгляду справи у суді першої інстанції, активну поведінку відповідача при розгляді справи, суд погоджується щодо суми витрат, що задоволено судом першої інстанції.
Щодо тверджень скаржника про те, що відповідно до квитанції про оплату послуг адвоката, платником є третя особа, то суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
На цьому наголосила об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі № 922/445/19.
Таким чином, враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу (9 500,00 грн) є співмірним з часом, обсягом наданих адвокатом послуг, є реальним та підтвердженим належними і допустимими доказами.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного Західний апеляційний господарський суд констатує, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.06.2026 та додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2026 у справі № 926/491/26 ґрунтуються на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає, а зазначені в апеляційних скаргах доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), тому сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 б/н від 07.07.2026 (вх. суду від 07.07.2026 № 01-05/2225/26) та б/н від 07.07.2026 (вх. суду від 07.07.2026 № 01-05/2226/26) – залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.06.2026 та додаткове рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.06.2026 у справі № 926/491/26 – залишити без змін.
4. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції – покласти на скаржника.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Н.А. Галушко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua