Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №750/17270/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/17270/25Головуючий у 1 інстанції Маринченко О. А.

Провадження № 33/4823/882/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

15 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Карун В.П., за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника Криворученка Д.П., поданої в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.09.2026

встановив:

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.09.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665.60 грн.

В апеляційні скарзі, датованій 01.10.2026, захисник ОСОБА_1 – адвокат Криворученко Д.П., просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови суду першої інстанції, скасувати її, а провадження у справі закрити.

Оскільки апеляційна скарга подана поза межами визначеного ст.294 КУпАП десятиденного строку, апеляційний суд цією постановою вирішує лише клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.09.2026, яке викладене в тексті самої апеляційної скарги, апелянт, на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, покликається на такі фактичні обставини:

-- ОСОБА_1 не брав участі в судовому засіданні та не був присутній під час проголошення постанови оскільки є військовослужбовцем;

--всупереч вимогам ст.285 КУпАП копію постанови ОСОБА_1 не було протягом трьох днів надіслано та вручено;

--постанова ОСОБА_1 отримана лише 19.09.2026;

-- ОСОБА_1 проходить військову службу, що суттєво обмежувало його можливість своєчасно отримувати поштову кореспонденцію за місцем реєстрації та оперативно реагувати на процесуальні події.

Надаючи правову оцінку поважності причин пропуску строку на оскарження постанови суду першої інстанції через призму наведених апелянтом доводів, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до приписів ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першої статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Отже, приписи Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг десятиденного строку для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції пов`язують не з датою отримання такої постанови, а в першу чергу з датою її винесення.

Апеляційний суд зазначає, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять в собі чітких правових орієнтирів для вирішення питання про те, які причини слід вважати поважними для цілей застосування другого речення статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому суд бере за основу правозастосування поняття «поважні причини», як воно трактується Верховним Судом у кримінальних справах.

Отже, під поважними причинами суд розуміє ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Суд свідомий того, що він не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Суд також зауважує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Аналізуючи наведені апелянтом доводи на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд оцінює їх в комплексі з наявними у матеріалах справи відомостями.

У матеріалах справи наявний складений 08.12.2025 відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №535356 за ч.1 ст.130 КУпАП. В протоколі містяться підписи ОСОБА_1 про роз`яснення йому його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, про повідомлення, що його справа слухатиметься Деснянським районним судом міста Чернігова та про отримання копії протоколу і правильність внесених в ньому даних про особу ОСОБА_1 . Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 .

З огляду на наведене апеляційний суд доходить висновку, що з моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був обізнаний про ініціювання органами Національної поліції України розгляду щодо нього в конкретно визначеному суді справи про адміністративне правопорушення

В подальшому судом здійснювався виклик ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 30.01.2026, 10.03.2026, 21.04.2026, 25.05.2025, 26.08.2026 та 08.09.2026 шляхом направлення повісток рекомендованими листатим з повідомленням про вручення за адресою вказаного ним місця проживання. Всі листи повертались до суду без вручення адресату.

Як слідує з наявного у справі ордеру про надання правничої допомоги №1163566 09.03.2026 ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги у Деснянському районному суді у цій справі з адвокатом Бородою А.В.

Адвокат Борода А.В., здійснюючи в межах цієї справи захист ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, 10.03.2026 подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення призначеного на цей день судового засідання, яке було задоволене судом.

20 квітня 2026 року адвокат Борода А.В. подав клопотання про витребування доказів та відкладення призначеного на 21.04.2026 судового засідання, яке було задоволене судом.

25 травня 2026 року адвокат Борода А.В. подав клопотання про відкладення судового засідання.

26.08.2026 адвокат Борода А.В. подав клопотання про відкладення судового засідання, яке було задоволене судом.

08.09.2026 адвокат Борода А.В. подав до суду додаткові письмові пояснення по суті справи та був присутній у такому, що відбулося цього дня судовому засіданні.

За наведених фактичних обставин апеляційний суд виснує, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи було вжито достатніх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату та час судових засідань задля забезпечення його права на захист та права бути почутим судом.

Апеляційний суд також робить висновок, що суд першої інстанції шляхом неодноразового відкладення судових засідань за клопотанням захисника Лисенка О.О. та задоволення поданих тим клопотань про витребування доказів в достатній мірі сприяв ОСОБА_1 в реалізації ним його прав, передбачених ст.268 КУпАП.

Розгляд судом першої інстанції 08.09.2026 цієї справи за відсутності ОСОБА_1 , однак за участі його захисника, апеляційний суд, в світлі описаних вище фактів щодо повідомлення учасників процесу про дату та час судових засідань, вважає таким, що відбувся у відповідності з вимогами ст.268 КУпАП.

В день постановлення судом першої інстанції оскаржуваної постанови (08.09.2026) захисник ОСОБА_1 адвокат Борода А.В. отримав її копію, що стверджується наявною у справі розпискою.

В тексті поданої 01.10.2026 апеляційної скарги адвокат Криворученко Д.П. підтверджує, що ОСОБА_1 оскаржувана постанова отримана 19.09.2026.

З наведених фактичних обставин слідує, що апеляційна скарга на оскаржувану постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.09.2026 подана поза межами десятиденного строку як з дня її постановлення, так і з дня її отримання ОСОБА_1 як особою, яка притягалась до адміністративної відповідальності.

Покликання апелянта як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження на те, що між Адвокатським об`єднанням «Північна фортеця» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги лише 29.09.2026 і тому апеляційна скарга подана 01.10.2026 не заслуговують на увагу, оскільки способи реалізації особою, яка притягається до адміністративної відповідальності своїх прав, а адвокатом (адвокатським об`єднанням), відповідно, умов договору про надання правничої допомоги такій особі не можуть бути самостійною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, який визначений законом.

Апеляційний суд зазначає, що сам по собі факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі у період розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення в суді та в межах десятиденного строку з дня постановлення судом оскаржуваної постанови і її отримання ним, не є безумовною підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження судового рішення. Надана апелянтом довідка від 23.09.2026 №563/3117 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 14.10.2024 по день видачі довідки є лише підтвердженням факту проходження військової служби, а не факту неможливості реалізувати своє право на подання апеляційної скарги у визначений законом строк.

Апеляційний суд робить висновок, що ОСОБА_1 не надано переконливих доказів про наявність об`єктивного і прямого причинного зв`язку між проходженням ним військової служби і неможливістю подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

З огляду на наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на оскарження постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП

постановив:

В задоволені клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Криворученка Дмитра Парфентійовича, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, відмовити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Криворученка Дмитра Парфентійовича на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 08.09.2026 повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вадим КАРУН