Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №583/829/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №583/829/26

Номер провадження 22-ц/816/2927/26

Номер провадження 22-ц/816/2964/26 Номер провадження 22-ц/816/2965/26 Категорія - 43

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів: Черних О.М., Худика А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

у присутності представника відповідача – адвоката Формова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2026 року в складі судді Савєльєвої А.І., ухвалене в м. Охтирка, Сумської області (повний текст виготовлено 03 серпня 2026 року)

ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2026 року в складі судді Савєльєвої А.І., постановлену в м. Охтирка, Сумської області (повний текст виготовлено 25 серпня 2026 року)

ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2026 року в складі судді Савєльєвої А.І., постановлену в м. Охтирка, Сумської області (повний текст виготовлено 25 серпня 2026 року)

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій протиправними, зобов`язання надати інформацію, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

18.02.2026 адвокат Розторгуєва В.Б. в інтересах ОСОБА_2 звернулась до ТОВ «Газорозподільні мережі України» з позовом, який у подальшому уточнила. Позов мотивувала тим, що ОСОБА_2 не є споживачем послуг відповідача, не підписував заяву-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та газ не споживав. Заборгованість нарахована після 07.07.2025, тобто після офіційного опломбування кранів. Зазначала, що з березня 2022 року відповідач перебуває за межами України.

Посилаючись на викладене, просила визнати відсутніми правовідносини між ОСОБА_2 і ТОВ «Газорозподільні мережі України» за типовим договором розподілу природного газу; визнати відсутньою заборгованість, оскільки факт акцепту договору не відбувся; визнати протиправними дії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо штучного нарахування заборгованості за послуги з розподілу природного газу; стягнути з ТОВ «Газорозподільні мережі України» та його працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100000 грн; на підставі ст. 262 ЦПК України постановити окремі ухвали щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 про вчинення ними злочину, передбаченого ст. 366 КК України та направити її до Охтирського РВП та до КДКА Сумської області про порушення адвокатської етики Формовим В., ОСОБА_12 , Пулинцем О. (робота без належних повноважень).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.08.2026 у задоволенні позову відмовлено.

17.08.2026 ОСОБА_2 подав заяви про ухвалення додаткового рішення та про роз`яснення рішення.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.08.2026 відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25.08.2026 відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовільнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції в порушення ст. 13, 49 ЦПК України розглянув позовні вимоги, які втратили чинність та повністю проігнорував уточнену позовну заяву від 31.03.2026.

Зазначають, що суд безпідставно затягував розгляд справи. Крім того, представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» - Формов В.В. не мав належних повноважень. Суд проігнорував той факт, що єдиним законним відповідачем у справі є ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Вказує, що суд діяв всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 15.03.2023 у справі №755/16140/17 та від 08.11.2023 у справі, де зазначено, що ненадання відзиву у встановлений строк покладає на суд обов`язок вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, матеріали справи та текст рішення суду від 03.08.2026 свідчить про те, що жодна з вимог позивача від 31.03.2026 не була розглянута та не була вирішена судом по суті. Суд здійснив розгляд первинного позову (на суму 70000 грн), який юридично припинив своє існування 31.03.2026.

Вважають, що позивач був повністю позбавлений права на справедливий суд, оскільки чинний позов взагалі не досліджувався судом.

Зазначають, що адвокат Формов В.В. брав участь у цивільній справі без законних повноважень. Надані документи є юридично нікчемними, оскільки директор Сумської філії Линник А.І. не мав первісного права діяти від головної компанії або делегувати такі права третім особам, а саму філію було виключено з процесу ще 31.03.2026.

Крім того, суд в порушення ст. 76-80, 89, 95 ЦПК України обґрунтував судове рішення недопустимими доказами.

Вказують, що «довідка», «розрахунок заборгованості...», «досудове попередження» завірені сторонніми особами без повноважень та ордерів у справах №583/5394/25 та №583/6262/25, що в силу ч. 5 ст. 95 ЦПК України позбавляє їх доказової сили. Вказані документи не досліджувалися по суті в жодному судовому провадженні. З метою безпосереднього дослідження оригіналів документів позивачем подавалися клопотання про об`єднання справ в одне провадження (суддя Плотнікова Н.Б. справа №583/6262/25) та заява щодо пов`язаності справ судді Савєльєвій А.І. (справа №583/829/26), але суди першої інстанції безпідставно відмовили в об`єднанні справ, чим штучно уникли обов`язку перевірки доказів і порушили вимоги статті 229 ЦПК України щодо безпосередності дослідження.

Зазначають, що посилання суду першої інстанції на преюдиційне значення рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №583/6262/25 є безпідставним, оскільки відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанови від 17.06.2021 у справі №201/8615/18, від 04.10.2024 у справі №607/6215/23) преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались судом.

Крім того, адвокат Розторгуєва В.Б. і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на ухвалу суду про відмову в ухваленні додаткового рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити заявлені вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без розгляду та процесуального вирішення клопотань від 24.08.2026 (щодо виключення адвоката Формова В.В. з участі в розгляді справи та ухвалення додаткового рішення виключно до ТОВ «Газорозподільні мережі України», постановлення окремої ухвали до КДКА та Охтирського РВП щодо підробки ордера ОСОБА_13 і клопотання про розгляд заяви про додаткове рішення в межах уточнених позовних вимог у новій редакції від 31.03.2026 та ухвалення рішення відносно законного відповідача - ТОВ «Газорозподільні мережі України» (м. Київ, код ЄДРПОУ 44907200)), умисно усунувшись від їхнього дослідження та надання їм правової оцінки.

Звертає увагу на підтвердження повного процесуального безладу та фабрикації матеріалів діловодства в справі №583/829/26, що у внутрішньому описі справи під №43 (на а. с. 183) підшитий протокол підготовчого судового засідання із зовсім іншої цивільної справи - «за позовом Охтирської міської ради до ОСОБА_14 ».

Також адвокта ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на ухвалу про відмову в роз`ясненні судового рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовільнити заявлені вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції умисно ухилився від надання роз`яснень, щоб приховати факт того, що в основу рішення від 03.08.2026 суд протиправно поклав «довідку», «розрахунок заборгованості» ОСОБА_9 та «досудове попередження» ОСОБА_10 , які самоправно виготовили їх за попередньою змовою з юристами Сумської філії ОСОБА_15 і ОСОБА_16 під керівництвом їх керівника ОСОБА_6 з метою систематичного введення суду в оману щодо виникнення штучно створеного ними «боргу», протиправно зробивши позивача під час його відсутності «споживачем», протиправно отримавши та використовуючи його персональні дані, без його особистої письмової згоди, під час його відсутності за місцями проживання та реєстрації по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , за відсутності проживання (оренди) в квартирах, відсутності споживання газу (через опломбування кранів у квартирах, Охтирським УБГГ (Гончаренком С., ОСОБА_17 )) та відсутність споживання послуги з розподілу газу.

Вказують, що заява про роз`яснення від 17.08.2026 та клопотання від 24.08.2026 судом не розглядались, тому і роз`яснень суд не надав мотивуючи це тим, що надійшли заперечення від ОСОБА_13 - сторонньої особи без повноважень та без ордеру.

25.09.2026 ТОВ «Газорозподільні мережі України» подало відзив на апеляційні скарги, в якому рішення та ухвали суду просить залишити без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

Позивач ОСОБА_2 , його адвокат Розторгуєва В.Б. у судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (том 2 а. с. 51 зв. 54). Про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача – адвоката Формова В.В., який проти задоволення апеляційних скарг заперечував, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та ухвал суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №583/6262/25 позовні вимоги ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» 281 грн 68 коп. заборгованості за послугу з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 157-164).

19.12.2025 ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Газорозподільні мережі України», Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із запитом щодо правових підстав нарахування йому заборгованості за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 (а. с. 25-27).

16.01.2026 ТОВ «Газорозподільні мережі України» за вих. №166/31.1/26 та Сумською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» за вих. №СФ/104/4-ВИХ-348-26 ОСОБА_2 надано відповідь на його запит про надання копій документів від 19.12.2025. У наведених відповідях зазначено, що на виконання вимог абзацу 2 пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ Товариство в особі Сумської філії розмістило на своєму сайті grmu.com.ua в розділі «Важлива інформація» типовий договір розподілу природного газу побутовим споживачам, а також надіслало всім приєднаним до газорозподільної мережі побутовим споживачам заяви-приєднання із супровідним листом, які споживачам необхідно було підписати та повернути Оператору ГРМ. Крім того, зазначений типовий договір був опублікований в офіційному друкованому виданні - газета «Ваш шанс» від 05.10.2023 №40 з уточненням про юридичну адресу Сумської філії в громадсько-діловому тижневику «Ваш шанс» від 19.10.2023 №42. Сумська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» 10.10.2023 надіслала заяву-приєднання до Типового договору розподілу природного газу із супровідним листом споживачу ОСОБА_2 на адресу: АДРЕСА_2 . Підписана заява-приєднання споживачем до Товариства не поверталась. Тому надати копію заяви-приєднання за адресою: АДРЕСА_2 , у товариства немає можливості. Крім того, повідомлено, що в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» товариство є розпорядником не будь-якої публічної інформації, а лише тієї інформації, яка стосується умов надання послуги з розподілу природного газу, цін на послугу розподілу природного газу, у зв`язку з чим відсутня можливість надати відповідь на частину питань, зазначених у запиті ОСОБА_2 від 19.12.2025 (а. с. 28-29).

На підтвердження наявності в ОСОБА_2 заборгованості за послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 , у справах №583/5394/25 та №583/6262/25 ТОВ «Газорозподільні мережі України» було надано в якості доказів «Довідку» та «Досудове попередження» (а. с. 17-18, 31-34).

21.01.2026 до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області надійшла ухвала слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.01.2026 у справі №583/218/26 щодо зобов`язання внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_2 про те, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» та його Сумська філія незаконно без особистих письмових згод на обробку персональних даних втрутившись в особисте життя, зробили його боржником споживання газу. Відомості про вказане кримінальне правопорушення 21.01.2026 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026205480000015 за ст. 182 КК України (а. с. 30).

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що факт наявності правовідносин між ОСОБА_2 і ТОВ «Газорозподільні мережі України» безпосередньо досліджувався і встановлювався судом в іншій справі, що знайшло відображення в мотивувальній частині рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №583/6262/25, яке набрало законної сили.

Позивачем не надано доказів наявності в нього особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому в даному випадку ОСОБА_2 є неналежним позивачем. Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна ОСОБА_2 , оскільки позивачем не доведено, що в даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, а саме: не доведено наявність шкоди, встановлення факту протиправної поведінки відповідача ТОВ «Газорозподільні мережі України» чи його посадових осіб, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою та виною заподіювача шкоди.

Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для постановлення окремих ухвал щодо представників ТОВ «Газорозподільні мережі України» виходячи з того, що суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які могли б свідчити про порушеннями посадовими особами ТОВ «Газорозподільні мережі України» законодавства в частині здійснення діяльності без відповідних повноважень чи інших недоліків у діяльності зазначеної юридичної особи.

Колегія суддів не повністю погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалами справи та вимогам закону.

Щодо позовних вимог про визнання відсутнім правовідносин за типовим договором розподілу природного газу, визнання відсутньою заборгованості, визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування заборгованості за послуги з природного газу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 12, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Споживач зобов`язаний, зокрема укласти договір про постачання природного газу.

Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу – правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Доступ до газорозподільної системи – право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

Відповідно до п. 2 глави 1, п. 1 глави 3 розділу ІV Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі – типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з п. 3, 4, 5, 7 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об`єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) або додатка 2 (для споживачів, що не є побутовими) до типового договору розподілу природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду в постанові від 01.11.2021 у справі №591/4825/20.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2026 у справі №583/6262/25 за позовом ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу, яке постановою Сумського апеляційного суду від 18.05.2026 залишено без змін, встановлено, що приєднання відповідача ОСОБА_2 до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) відбулось шляхом споживання природного газу та підтверджується фіксацією показань загальнобудинкового лічильника обліку газу на об`єкті, яке було здійснено 31.10.2023 21256,00 куб3.

Вказане рішення набрало законної сили, а тому зазначена обставина доказуванню не підлягає.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання відсутніми правовідносин між ОСОБА_2 і ТОВ «Газорозподільні мережі України» за договором розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції вірно врахував, що особовий рахунок за вказаною адресою відкрито на іншу особу, у зв`язку з чим інтереси позивача за цією вимогою не порушені.

Колегія суддів при цьому звертає увагу на те, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права в спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (подібна позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

При цьому судом першої інстанції не з`ясовано в чому полягає порушення прав позивача та чи можуть бути поновлені його права за допомогою такого способу захисту як визнання відсутньою заборгованості, визнання протиправними дій щодо нарахування заборгованості. Також судом не враховано, що оспорювання правильності нарахування плати за послуги з розподілу природного газу чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі в разі пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №591/5619/17, постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №462/5889/16-ц.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений був можливості доводити незаконність нарахування заборгованості за послугу розподілу природного газу під час розгляду справи №583/6262/25 за позовом ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, що ним і було зроблено.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та не з`ясування судом всіх обставин справи в цьому випадку підтвердилися.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ТОВ «Газорозподільні мережі України», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 .

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору в спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі в справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови в задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19, від 21.11.2022 у справі №754/16978/21.

Звертаючись до ТОВ «Газорозподільні мережі України» з позовом, ОСОБА_2 просив стягнути 100000 грн моральної шкоди не лише з товариства, а й зі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 .

Таким чином, спірні правовідносини стосуються прав та обов`язків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , але зазначені особи залучені до участі в розгляді справи не були.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, з огляду на те, що суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання відсутньою заборгованості та визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування заборгованості, стягнення моральної шкоди, але відмовив у його задоволенні з інших підстав, тому рішення суду в зазначеній частині в частині мотивів відмови в задоволенні позову з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув позовну заяву, подану 18.02.2026, замість уточненої позовної заяви, поданої 31.03.2026, є необґрунтованими та спростовуються оскарженим рішення, в якому на третій сторінці відображено зміст уточненої позовної заяви та саме її було розглянуто судом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що адвокат Формов В.В. не мав права представляти інтереси відповідача, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявний ордер серії ВМ №1084678, з якого вбачається, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» уповноважило адвоката Формова В.В. представляти інтереси товариства в Охтирському міськрайонному суді Сумської області, Сумському апеляційному суді та Касаційному цивільному суді (том 1 а. с. 151).

20.02.2026 позивач подав клопотання про об`єднання справ №583/6262/25 та №583/829/26 в одне провадження. Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.02.2026 з наведенням відповідних мотивів було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, а тому доводи апеляційної скарги в зазначеній частині також є необґрунтованими (том 1 а. с. 37, 40).

З урахуванням наведених мотивів відмови в задоволенні позову колегія суддів інші доводи апеляційної скарги не аналізує.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу учасників справи. При цьому позивач не позбавлений права на звернення до суду з відповідними вимогами до належних відповідачів.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 15.10.2025 у справі №757/51866/19, від 29.10.2025 у справі №757/39784/23, від 10.12.2025 у справі №207/4775/21.

Щодо апеляційної скарги на ухвалу від 25 серпня 2026 про відмову ухвалити додаткове рішення.

17.08.2026 позивач подав клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якій просив:

1) прийняти процесуальне рішення щодо наслідків ненадання відзиву ТОВ «Газорозподільні мережі України» на позов у редакції від 31.03.2026, відкинувши нікчемний відзив Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та прийняти додаткове рішення на підставі наданих доказів;

2) процесуально вирішити вимогу про визнання відсутніми правовідносин за п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу, постанови НКРЕКП №2494 та п. 1.2 постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», ст. 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України через відсутність акцепту оферти;

3) вирішити вимогу про стягнення 100000 грн моральної шкоди з урахуванням його статусу інваліда війни, учасника ЧАЕС та ветерана ЗСУ, умисне порушення відповідачем його прав, що спричинило та продовжує спричиняти тяжкі моральні страждання;

4) визнати «довідку», «досудове попередження», «розрахунок заборгованості», виготовлені ОСОБА_19 , ОСОБА_17 недопустимими доказами та повністю виключити їх через суперечність ДСТУ 4163:2020 та офіційну відмову відповідача бути їх розпорядником;

5) постановити окрему ухвалу щодо незаконного збору персональних даних та кваліфікації інших дій як підробки і шахрайства з боку відповідача, його працівників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 .

Постановляючи ухвалу про відмову в постановленні додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що для цього відсутні підстави, передбачені ст. 270 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогам закону.

Згідно з ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №752/1058/23 зроблено висновок, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі в справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Оскільки судове рішення було ухвалено стосовно всіх позовних вимог, а вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення зводяться до вимог щодо зміни судового рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не розглянув заяву позивача про ухвалення додаткового рішення від 21.08.2026, є необґрунтованими, оскільки її зміст і вимоги ідентичні заяві від 17.08.2026.

Щодо апеляційної скарги на ухвалу від 25 серпня 2026 про відмову роз`яснити рішення.

Відмовляючи в роз`ясненні судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушує питання про зміну рішення, внесення до нього нових мотивів та роз`яснення мотивів ухвалення рішення, що не належить до повноважень суду першої інстанції, крім того, рішення не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 25.12.2024 у справі №755/4855/22 зроблено висновок, що роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Оскільки на час постановлення оскарженої ухвали рішення суду не набрало законної сили, суд першої інстанції вірно відмовив у його роз`ясненні із зазначеної підстави. У той же час, оскільки рішення суду не набрало законної сили, суд не мав підстав відмовляти у задоволенні заяви з інших підстав, а тому ухвалу необхідно змінити та виключити з її мотивувальної частини посилання на те, що позивач порушує питання про зміну рішення, внесення до нього нових даних, роз`яснення мотивів його ухвалення, те, що рішення не підлягає примусовому виконанню, резолютивна частина сформульована в чіткий та зрозумілій формі.

Щодо постановлення окремої ухвали.

В апеляційних скаргах ставиться питання про постановлення окремої ухвали стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також представника відповідача – адвоката Формова В. щодо наявності в їх діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366, 400-1 КК України, вчинених шляхом подання фальсифікованого ордера серії ВМ №1084678, надіслати її до органів поліції та до КДКА Сумської області.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу (ст. 385 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №800/500/16 зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Доводи заявника щодо постановлення окремої ухвали в порядку статті 262 ЦПК України, на переконання колегії суддів, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Заявлене клопотання не свідчить про наявність підстав, за яких апеляційний суд у порядку статті 262 ЦПК України має право постановити окрему ухвалу. Тому в задоволенні заяви про постановлення окремої ухвали слід відмовити.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2026 року в частині вимог щодо визнання відсутньою заборгованості, визнання протиправними дій щодо нарахування заборгованості за послуги з природного газу, стягнення моральної шкоди змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2026 року залишити без змін.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2026 року про відмову ухвалити додаткове рішення залишити без змін.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2026 року про роз`яснення судового рішення змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на те, що позивач порушує питання про зміну рішення, внесення до нього нових даних, роз`яснення мотивів його ухвалення, те, що рішення не підлягає примусовому виконанню, резолютивна частина сформульована в чіткий та зрозумілій формі.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Головуючий - А.О. Замченко

Судді: О.М. Черних

А.М. Худик