Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №742/5453/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/1136/26

Єдиний унікальний № 742/5453/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 –

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП

УСТАНОВИВ:

27.09.2026 р., о 00 год. 00 хв., в м. Прилуки по вул. Івана Скоропадського, буд. 110 В, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2108 /д.н.з. НОМЕР_1 /, під час руху заднім ходом не надав перевагу в русі транспортному засобу Ford Focus /д.н.з. НОМЕР_2 /, який рухався по головній дорозі, та допустив зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотнім поштовим відправленням, не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно п.10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Аналіз вказаної норми свідчить, що обов`язок забезпечення безпеки під час здійснення маневру руху заднім ходом покладається виключно та безумовно на водія.

Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.

Факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 27.09.2026 р. серії ЕПР1 №782391; рапортом Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 27.09.2026 р.; схемою місця ДТП, яка відображає час і місце вчинення адміністративного правопорушення, дані про особу-порушника, ідентифікаційні ознаки керованого ним транспортного засобу, місце зіткнення та локалізацію пошкоджень транспортних засобів; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які підтверджують факт здійснення водієм маневру заднім ходом та подальшого зіткнення зі автомобілем Ford Focus /д.н.з. НОМЕР_2 /.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.09.2026 р. відображає розташування транспортних засобів після зіткнення, які узгоджуються з характером зафіксованих механічних пошкоджень обох транспортних засобів та не суперечать поясненням учасників ДТП.

Письмові пояснення ОСОБА_1 та водія транспортного засобу Ford Focus, ОСОБА_2 , є послідовними, не містять істотних розбіжностей, щодо обставин, часу та місця події та перебувають у взаємній відповідності між собою.

Механізм заподіяння видимих пошкоджень автомобілів Ford Focus /д.н.з. НОМЕР_2 / та ВАЗ 2108 /д.н.з. НОМЕР_1 /, які зафіксовані у схемі місця ДТП та наявних в матеріалах справи, повністю відповідає події ДТП, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та учасниками ДТП не заперечується.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Клопотань щодо виклику свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів, дослідження обставин, які потребують спеціальних знань, від учасників провадження не надходило.

В зв`язку з вищевикладеним, суд, проаналізувавши наявні в справі матеріали в їх сукупності, приходить до переконання, що дана дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають у прямому причинному зв`язку саме з порушенням ОСОБА_1 вимоги п. 10.9 ПДР, що і було зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у справі обставин, що виключають відповідальність або свідчать про відсутність події чи складу правопорушення, судом не встановлено.

Вище зазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності та застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відноситься до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючі обставини при накладенні стягнення на правопорушника не враховуються.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого ним адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення та рівень правосвідомості, ступінь вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, суд вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Окрім того, суд також вважає, що в даному випадку саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до положень ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.124, ст.ст.221,283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов