Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №734/4354/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №734/4354/26

Суддя: Бузунко О. А.

Справа № 734/4354/26

Провадження № 1-кп/734/549/26

В И Р О К

іменем України

15 жовтня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026270350000220 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Камка Корюківського району Чернігівської області, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, у порушення вимог ст.ст. 3, 68, 92 Конституції України, 4.ч. 1-2 ст. 289 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 27.06.2026, близько 23 год. 00 хв., перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин із цивільною дружиною (співмешканкою) громадянкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров?ю потерпілої та бажаючи їх настання, умисно завдав їй не менше п?яти ударів металевою трубою в різні ділянки тіла та обома руками стиснутими в кулаки в область обличчя, голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, в результаті чого потерпілій ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), струсу головного мозку, закритого перелому дистального метаепіфіза лівої променевої кістки, забою м?яких тканин обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, множинних підшкірних гематом/синців/ (більше 20) обличчя, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, закритої травми грудної клітки, перелому 6, 7, 8, 9, 10 ребер праворуч та перелому 12 ребра праворуч, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 27.07.2026 № 63, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (на строк понад 21 добу).

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров?я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав та підтвердив суду, що 27.06.2026 між ним та потерпілою виникла сварка (причини якої обвинувачений відмовився повідомити), яка в нього викликала агресію, тому він взяв металеву трубу і почав наносити удари потерпілій то тілу, потім руками по обличчю. Скільки нанесено ударів він не пам`ятає. Обвинувачений висловив щире каяття у вчиненому.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що 27.06.2026 між нею та обвинуваченим виникла сварка, обвинувачений взяв металеву трубу та почав наносити удари, кількість яких вона не пам`ятає. Потерпіла ОСОБА_5 просила призначити покарання обвинуваченому, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до ст. 349 КПК України, суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз`яснив їм про позбавлення права оскарження обставини, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.

За наведених обставин суд вважає, що винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Тому дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров?я.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання.

До пом`якшуючих покарання обставин обвинуваченого суд відносить щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Суд вважає, що наведені пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, щире каяття, відсутність претензій до обвинуваченого у потерпілого, позиція потерпілої, дають підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки.

На думку суду такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного та відповідатиме меті, визначеній у ст. 50 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 369, 371, 373- 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 2 роки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua