Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №650/4598/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4598/26

Провадження № 2/650/3891/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Сікори О. О.,

за участю секретаря судового засідання – Завістовської Л. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «КОШЕЛЬОК» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, № 3549005543-618017 від 16 лютого 2022 року в розмірі 8 694,20 грн, яка складається з 3 000,00 грн заборгованості за сумою кредиту та 5 694,20 грн за процентами за користування позикою. Також позивач просить стягнути 2 662,40 грн судового збору і 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що 16 лютого 2022 року сторони уклали кредитний договір в електронній формі шляхом акцепту відповідачкою індивідуальної пропозиції в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. На виконання договору позивач перерахував 3 000,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені позичальницею. Водночас відповідачка належним чином не виконала обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі та в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала. Розгляд справи проведено за наявними письмовими матеріалами. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши викладені в позові обставини, умови договору та наведений позивачем розрахунок, суд виходить із такого.

Згідно з умовами договору № 3549005543-618017 від 16 лютого 2022 року розмір наданого кредиту становив 3 000,00 грн. Початковий строк користування кредитом складав 14 днів. На цей період було передбачено дисконтну процентну ставку 0,01 % на добу. За умовами пунктів 3.6–3.8 договору в разі користування коштами після завершення початкового періоду передбачалося продовження строку кредитування на строк до 90 днів із застосуванням базової процентної ставки 2,2 % на добу.

У позовній заяві зазначено, що після закінчення початкового періоду строк користування кредитом тривав із 02 березня 2022 року до 30 травня 2022 року. Позивач здійснював нарахування процентів саме в межах цього погодженого строку. Із поданого ним розрахунку вбачається, що відповідачкою здійснено часткову оплату на суму 250,00 грн, проте в повному обсязі заборгованість не погашено.

На обґрунтування факту укладення електронного договору позивач послався на візуальну форму послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Зокрема, у позові вказано, що відповідачка пройшла процедуру ідентифікації, отримала на зазначений нею номер телефону одноразовий ідентифікатор 9086 та використала його для підписання договору. Як доказ перерахування коштів позивач назвав платіжні документи й довідку-повідомлення від фінансово-розрахункової установи.

Відповідно до статей 626, 627, 628, 629 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору, а укладений договір є обов`язковим для виконання. За приписами статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, а одностороння відмова від його виконання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 1048, 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати кредитні кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути отриману суму та сплатити проценти, погоджені сторонами, у передбачені договором строки. Невиконання або неналежне виконання цих обов`язків є порушенням зобов`язання у розумінні статті 610 ЦК України.

Статтями 205, 207 та 639 ЦК України допускається вчинення правочину в електронній формі. Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення оферти та її акцепту, а його підписання може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Отже, відсутність власноручного підпису на паперовому примірнику сама по собі не свідчить про неукладення електронного договору.

З огляду на послідовність дій, наведену позивачем, використання одноразового ідентифікатора для акцепту індивідуальної пропозиції, а також відомості про перерахування коштів суд вважає обґрунтованими доводи щодо виникнення між сторонами договірних кредитних правовідносин. Часткове виконання зобов`язання, про яке повідомив позивач, узгоджується з обставинами користування отриманими коштами.

Окремо суд оцінює правові підстави нарахування процентів. Сам факт запровадження в Україні воєнного стану не припиняє обов`язку повернути кредит та сплатити проценти, правомірно нараховані як плату за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування. Водночас установлені законом особливості відповідальності споживачів у період воєнного стану підлягають урахуванню щодо неустойки та інших платежів, які мають характер відповідальності за прострочення.

У цій справі позивач заявив до стягнення 3 000,00 грн основного боргу і 5 694,20 грн договірних процентів. Вимог про стягнення штрафу, пені, інфляційних втрат або трьох процентів річних як відповідальності за порушення грошового зобов`язання позовна заява не містить. Тому предметом оцінки є саме заборгованість за кредитом і проценти в межах строку, який позивач визначає до 30 травня 2022 року.

За статтями 12, 76–81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на основі їх всебічного, повного, об`єктивного й безпосереднього дослідження. Неподання відзиву не звільняє позивача від обов`язку доведення позовних вимог.

Наведені у позовній заяві умови договору, пояснення щодо електронного підписання, перерахування кредитних коштів, часткового погашення та складових нарахованої заборгованості дають підстави для висновку про обґрунтованість заявлених вимог у розмірі 8 694,20 грн. З цієї суми 3 000,00 грн становить неповернена сума кредиту, 5 694,20 грн — договірні проценти за користування позикою. Підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог суд не вбачає.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується статтями 133, 137, 141 ЦПК України. Згідно з позовною заявою товариством сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідні витрати на сплату судового збору покладаються на відповідачку.

Позивач також заявив про відшкодування 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У позовній заяві зазначено, що правнича допомога надавалася на підставі договору від 12 лютого 2025 року, додатку до нього та акта приймання-передачі послуг; наведено розрахунок вартості допомоги з огляду на п`ять годин роботи адвоката за ставкою 2 000,00 грн за годину. При вирішенні питання про розподіл таких витрат суд ураховує їх документальне підтвердження, зв`язок із розглядом справи, фактично виконану роботу, складність спору, його ціну та вимоги співмірності й розумності.

З урахуванням заявленого розміру та характеру правничої допомоги, а також відсутності заперечень стосовно її неспівмірності, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення заявлених витрат на відповідачку в сумі 10 000,00 грн. Відтак разом із сумою боргу стягненню підлягає судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 247, 263–265, 274–279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 610, 626–629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд —

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8-А) заборгованість за кредитним договором № 3549005543-618017 від 16 лютого 2022 року у розмірі 8 694 (вісім тисяч шістсот дев`яносто чотири) гривні 20 копійок, із яких: 3 000,00 грн — заборгованість за сумою кредиту; 5 694,20 грн — заборгованість за процентами за користування позикою.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя О. О. Сікора