Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №650/960/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/960/26

Провадження № 2/650/1976/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» жовтня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Сікори О. О.,

за участю секретаря судового засідання – Завістовської Л. А.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через представника – адвоката Трубчанінова Станіслава Олеговича – звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання їхнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач просить зменшити аліменти, визначені судовим наказом Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2025 року у справі № 176/4116/25, із 1/4 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків установленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття.

На обґрунтування позову зазначено, що судовим наказом від 17 грудня 2025 року у справі № 176/4116/25 із нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 жовтня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Водночас, як указано в позовній заяві, на підставі судового наказу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 квітня 2024 року у справі № 650/1801/24 із позивача на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач також посилається на виконавче провадження № 75155797, відкрите на виконання зазначеного судового наказу.

Позивач зазначає, що утримання двох дітей за окремими виконавчими документами істотно впливає на його фінансові можливості. Додатково він посилається на витрати з найму житла, а також на витрати, пов`язані з проходженням військової служби, зокрема придбанням необхідного спорядження та медикаментів. На підтвердження викладених обставин у позові зазначено про подання копій судових наказів, постанови про відкриття виконавчого провадження та договору оренди житла.

Позивач на судове засідання не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подав.

Відповідачка ОСОБА_2 подала власноручну заяву від 08 вересня 2026 року, в якій вказала, що проти позовної заяви про зменшення розміру аліментів у справі № 650/960/26 не заперечує. Також просила розглянути справу за її відсутності. У заяві зазначено, що розгляд був призначений на 13 жовтня 2026 року о 08 год 40 хв. Вказана заява свідчить про відсутність заперечень відповідачки проти заявленого позивачем зменшення аліментів; водночас така позиція не звільняє суд від перевірки законності та обґрунтованості позовної вимоги.

Оцінивши обставини, наведені у позовній заяві, заяву відповідачки та письмові матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 170 Цивільного процесуального кодексу України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту узгоджується з процесуальним законом.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від перебування між ними у шлюбі. Проживання одного з батьків окремо від дитини не звільняє його від виконання батьківських обов`язків. За статтею 180 цього Кодексу батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини можуть присуджуватися в частці від доходу матері або батька чи у твердій грошовій сумі. Частина доходу платника аліментів має визначатися з урахуванням обставин конкретної справи, а не лише на підставі формального математичного співвідношення.

За змістом частини першої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей, осіб, яких він зобов`язаний утримувати, наявність майна й коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Ця гарантія зберігається і в разі зміни раніше визначеного судом розміру аліментів.

Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено чи збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд ураховує, що аліментний обов`язок позивача існує стосовно двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7 . Обидві дитини мають рівне право на належне утримання з боку батька. Під час визначення розміру виплат необхідно забезпечити розумний баланс між можливостями платника та потребами кожної дитини, не допускаючи невиправданої переваги в матеріальному забезпеченні однієї дитини на шкоду іншій.

Суд також враховує доводи позивача про одночасне виконання двох судових наказів про стягнення аліментів, про фактичні витрати на проживання та про проходження військової служби. Ці обставини підлягають оцінці разом із усіма доказами, а не окремо від потреб дитини. Сам по собі факт наявності іншої дитини не означає безумовного зменшення аліментів, однак є передбаченою законом обставиною, що має бути врахована.

Важливим для оцінки справедливості заявленого розміру є й те, що відповідачка – одержувачка аліментів на утримання сина ОСОБА_6 – письмово повідомила суд про відсутність заперечень проти зменшення їх розміру. Враховуючи характер заяви, суд розцінює її як висловлену відповідачкою процесуальну позицію щодо спору, а не як підставу для автоматичного задоволення позову без перевірки його відповідності інтересам дитини.

Зменшення частки заробітку (доходу) до 1/6 не звільняє позивача від обов`язку утримувати сина, залишає аліменти залежними від фактично отримуваного платником доходу й одночасно гарантує нижню межу виплат – не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Заявлений спосіб зміни аліментів не суперечить визначеним законом мінімальним гарантіям.

Оцінюючи в сукупності наявність у позивача двох дітей, існування окремих судових наказів про їх утримання, наведені доводи про матеріальне навантаження та відсутність заперечень відповідачки, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову. На переконання суду, визначення аліментів на сина ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача за умови дотримання мінімального гарантованого розміру забезпечує належний баланс між інтересами дитини та можливостями обох батьків.

При цьому зміна розміру аліментів у цій справі стосується виключно виплат, що стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 на підставі судового наказу від 17 грудня 2025 року у справі № 176/4116/25. Права одержувачки аліментів ОСОБА_4 та умови судового наказу від 17 квітня 2024 року у справі № 650/1801/24 цим рішенням не змінюються.

З огляду на положення статті 192 Сімейного кодексу України та правову природу зміни вже визначених судом періодичних платежів аліменти в новому розмірі підлягають сплаті з дня набрання цим рішенням законної сили. Обов`язок зі сплати аліментів у розмірі, який діяв до зміни, за попередній період цим рішенням не скасовується.

Судове рішення відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України повинно бути законним та обґрунтованим. Установивши наведені обставини та застосувавши норми матеріального права, суд вважає можливим задовольнити позов у межах заявленої вимоги.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 141, 259, 263–265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 141, 180–183, 192 Сімейного кодексу України, частиною сьомою статті 170 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 грудня 2025 року у справі № 176/4116/25 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини від усіх його доходів щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків установленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти у зміненому розмірі стягувати з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя О. О. Сікора