Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №579/2072/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2072/26

1-кп/579/219/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

законного представника

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кролевець справу по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, непрацюючої, заміжньої, з професійно - технічною освітою, зареєстрованої за місцем проживання АДРЕСА_1 , проживаючої АДРЕСА_2 , не судимої,

- за ч.1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2026 у вечірній час, ОСОБА_4 разом зі своїми дітьми - ОСОБА_6 , 2012 р.н., ОСОБА_7 , 2018 р.н. та дітьми її законного чоловіка ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , 2018 р.н. та ОСОБА_9 , 2013 р.н. перебували в квартирі АДРЕСА_3 , де обговорювали поведінку ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Під час розмови з дітьми ОСОБА_4 діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки, підійшла до ОСОБА_8 та тримаючи її лівою рукою, правою почала наносити удари в область задньої поверхні правого стегна, лівого стегна, спини та правої сідниці, після чого припинила свої протиправні дії. В результаті вищевказаних протиправних дій, ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодженні у вигляді: «Два синці на задній поверхні правого стегна, синець на лівому стегні, садна спини, синець на правій сідниці», які відповідно до висновку судово- медичної експертизи № 27 від 08.05.2026, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 в ході судового розгляду вину визнала повністю, обвинувачена та законний представник потерпілої не оспорюють обставин, викладені в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд у справі в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої вивченням даних її його особу, вивченням висновку за результатами проведення судової психологічної експертизи.

Оцінивши всі зібрані по справі докази, суд вважає, що факт скоєння кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_4 доказаний повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, оскільки вона заподіяла умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Як пом`якшуючими обставинами покарання ОСОБА_4 суд визнає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Суд враховує сімейний стан та в цілому негативну характеристику за місцем проживання.

Обтяжуючими покарання обставинами є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та в присутності дітей.

Виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 суд вважає можливо враховуючи наявність декількох вищевикладених обставин, що пом`якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують покарання, особу винної, суд вважає можливим призначити їй покарання у виді у виді громадських робіт, оскільки саме даний вид покарання на думку суду є справедливим, покарання у виді громадських робіт в межах санкції закону буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, виправних робіт.

Суд вважає, що саме покарання у виді громадських робіт буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень .

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_4 не застосовувати до вступу вироку в законну силу.

Суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, враховуючи наявність спільної дитини, відносно якої вона не позбавлена батьківських прав, за змістом висловленої думки законного представника потерпілої в дебатах обвинувачена виправилась.

Інші доводи сторін, не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити їй за цим законом покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1