Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №517/1200/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/1200/26

Провадження № 1-кп/517/67/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено 11 вересня 2026 року за №12026168390000042 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Весела Балка Фрунзівського району Одеської області, українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , із базовою загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 49 від 18.02.2025, проходить військову службу на посаді старшого навідника 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою внучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_2 , у відповідності до вимог статей 9, 11, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Так, ОСОБА_2 , 10.09.2026, приблизно о 13 год 30 хв, знаходячись на дорозі між селами Весела Балка - Андрусове Роздільнянського р-ну Одеської обл., біля бетонної електроопори № 111, де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_3 , виник умисел, спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень та надалі, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись за вказаною вище адресою, наблизився до громадянина ОСОБА_3 та штовхнув останнього руками в груди від чого ОСОБА_3 впав на спину. Надалі ОСОБА_2 сів зверху на ОСОБА_3 та наніс останньому п`ять ударів кулаком правої руки по обличчю, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синців на нижній та верхній повіці правого та лівого ока, лівої половини обличчя, які не були небезпечними для життя у момент спричинення, а має незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше 6 діб, що відповідно до п. 2.3.5. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Частиною 2 ст. 12 КК України установлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Ураховуючи, що санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п`ятдесяти (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а відтак кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_4 ураховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий ОСОБА_3 не заперечує проти такого розгляду, у відповідності до ч.1 ст.302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 та письмова заява потерпілого ОСОБА_3 , якими вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом установлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість за ч. 1 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального проступку, способу його вчинення. Добровільність вказаного судом установлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Із заяви потерпілого ОСОБА_3 судом установлено, що останній не оспорює встановлені органом досудового розслідування обставини.

Ураховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений, його захисник та потерпілий не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до довідки лікаря-психіатра Захарівської багатопрофільної лікарні від 14.09.2026 ОСОБА_2 на обліку у вказаному закладі не перебуває.

Згідно довідки Захарівської багатопрофільної лікарні від 14.09.2026 ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

З характеристики наданої за місцем проживання обвинуваченого № 02-20/1386 від 14.09.2026 убачається, що ОСОБА_2 проживає за адресою: с. Весела Балка Роздільнянського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За місцем проживання характеризується посередньо.

З вимоги про судимість ГУНП в Одеській області від 17.09.2026 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість погашена у встановленому законом порядку.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не установлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 в обвинувальному акті не зазначено.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Отже, при призначенні ОСОБА_2 покарання суд ураховує, що відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим відноситься до категорії кримінальних проступків, його ставлення до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

З урахуванням вказаних обставин, на основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись вимогами ст. 50, 65 КК України, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді максимального штрафу передбаченого в санкції ч. 1 ст. 125 КК України. Вказане покарання досягне мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись статтею 125 КК України, статтями 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя