Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №502/2212/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2212/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

присяжних Задорожної А.А., Кутас Л.О.,

за участю секретаря судового засідання – Скрипкіної А.Ю.,

представника заявника адвоката Бурлаченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2026 року до Кілійського районного суду Одеської області в порядку окремого провадження надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником – адвокатом Бурлаченко Д.В., про оголошення фізичної особи померлою.

Заява мотивована тим, що 30.03.2024 року її син – ОСОБА_2 уклав контракт з Міністерством оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 роки. Згідно довідки за вих. № 1/54/139 від 19.02.2025 року, вбачається, що ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації.

28.04.2025 року ОСОБА_1 за вих. № 1/4090 від 28.04.2025 року направлено сповіщення відповідно до якого матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу під час мобілізації 30.03.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10.04.2025 року зник безвісти під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в районі н.п. Демидівка Білгородської області (рф).

Як вбачається з акту службового розслідування, складеного офіцером відділення цивільно – військового співробітництва військової частини НОМЕР_1 , відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2025 року № 53, матрос ОСОБА_2 вважається таким, що з 20.02.2025 року приступив до виконання службових обов`язків за посадою гранатометника 1 відділення берегової оборони 2 роти берегової оборони НОМЕР_3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 о 16:30 годині ОСОБА_2 виконуючи бойове завдання згідно з бойовим наказом командира НОМЕР_3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 року в районі ведення бойових дій ( у лісовому масиві на заході населеного пункту Демидівка Білгородської області рф), потрапив у мінометний обстріл противника. Під час обстрілу було втрачено зв`язок із зазначеним військовослужбовцем.

Встановлення факту оголошення смерті сина, необхідне для подальшої реєстрації факту його смерті в органах цивільного стану та отримання нею відповідного документу - свідоцтва про смерть.

У зв`язку з відсутністю відповідного свідоцтва заявник позбавлена можливості скористатися сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними із смертю свого сина, зокрема у питаннях спадкування, отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого. Спір про право у заявниці з іншими членами сім`ї відсутній.

На підставі вищезазначеного, заявник просить суд:

-оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, померлим від дня його вірогідної смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - н.п. Демидівка Білгородської області (рф)

Ухвалою судді Кілійського районного суду одеської області від 17.09.2026 року відкрито провадження по справі.

01.10.2026 року від Міністерства оборони України, надійшли пояснення третьої особи в яких зазначено, що за матеріалами службового розслідування ОСОБА_2 10.04.2025 виконував бойове завдання в районі Демидівка, Білгородської області російської федерації та потрапив під мінометний обстріл противника, у зв`язку із чим було втрачено з ним зв`язок. Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» , який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Якщо особа, зникла безвісти, оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не встановлено, проведення розшуку такої особи в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.

У разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов`язана інформувати Уповноваженого протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви.

Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Реєстру в порядку, передбаченому цим Законом, протягом 24 годин після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК- лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме).

Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

Детальний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом і що за наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Уповноважений надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам, які мають право звернутися до суду із заявою про оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством, а не про встановлення факту смерті особи, що зникла безвісти.

Таким чином оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Отже, в матеріалах справи мають бути документи щодо обставин зникнення безвісти військовослужбовця під час бойових дій, відповідні відомості щодо можливого перетинання державного кордону військовослужбовцем, перебування у полоні ворога, перебування у лікувальних закладах та інша важлива інформація щодо місць можливого перебування військовослужбовця.

На підставі вищевикладеного, представник заінтересованої особи просив врахувати вказані письмові пояснення при ухваленні судового рішення та розглянути справу у відсутність представника.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представник заявника ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність.

Представник військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, письмових клопотань не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд дійшов наступного.

Шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований 08.10.1983 року рай ЗАГС м. Кілія Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис № 165.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 07.03.1984 року м. Кілія Рай. відділ ЗАГС Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , актовий запис № 106.

Відповідно довідки за вих. № 1/49/279 від 26.12.2024 року вбачається, що матрос ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_6 з 11.10.2024 року.

28.04.2025 року ОСОБА_1 за вих. № 1/4090 від 28.04.2025 року направлено сповіщення відповідно до якого матрос ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу під час мобілізації 30.03.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10.04.2025 року зник безвісти під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в районі н.п. Демидівка Білгородської області (рф).

Як вбачається з акту службового розслідування, складеного офіцером відділення цивільно – військового співробітництва військової частини НОМЕР_1 вбачається, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2025 року № 53, матрос ОСОБА_2 вважається таким, що з 20.02.2025 року приступив до виконання службових обов`язків за посадою гранатометника 1 відділення берегової оборони 2 роти берегової оборони НОМЕР_3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 о 16:30 годині ОСОБА_2 виконуючи бойове завдання згідно з бойовим наказом командира НОМЕР_3 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2025 року в районі ведення бойових дій ( у лісовому масиві на заході населеного пункту Демидівка Білгородської області рф), потрапив у мінометний обстріл противника. Під час обстрілу було втрачено зв`язок із зазначеним військовослужбовцем.

Відповідно Витягу з наказу № 102 від 10.04.2025 року командира військової частини НОМЕР_1 , постановлено ОСОБА_2 вважати таким, що зник безвісти за особливих обставин під час виконання заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

25.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась до ВП № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області з заявою відповідно якої просила встановити місцеперебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти поблизу населеного пункту Демидівка Білгородської області рф, внаслідок чого вказані відомості були внесені до ЄРДР за № 12025162150000628 від 25.04.2025 року.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250527-6032 від 27.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

Як зазначає заявник, становлення факту оголошення смерті сина, необхідне для подальшої реєстрації факту його смерті в органах цивільного стану та отримання нею відповідного документу - свідоцтва про смерть.

У зв`язку з відсутністю відповідного свідоцтва заявник позбавлена можливості скористатися сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними із смертю свого сина, зокрема у питаннях спадкування, отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого. Спір про право у заявниці з іншими членами сім`ї відсутній.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Заявниця для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою.

Обраний спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені у заяві обставини та мету, з якою заявнику необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат, позаяк заявник є рідною матір`ю особи, яку просить оголосити померлою.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та оголосити його померлим слід з 10.04.2025.

З огляду на вказане подана заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 307, 308 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України – померлим.

Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті – населений пункт Демидівка Білгородської області російської федерації.

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Кілійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.10.2026 року.

Головуючий суддя О.В. Березніков

Присяжні А.А. Задорожна

Л. О. Кутас