Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №143/642/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 143/642/26

Провадження № 2/947/6567/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі – Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Погребищенського районного суду Вінницької області із позовом до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 29.09.2025 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 99, посилаючись на те, подружні стосунки не складаються, не має спільних інтересів, спільне господарство не ведуть, збереження шлюбу є неможливим, у зв`язку із чим, позивач змушений звернутися до суду із позовом. Спору щодо поділу спільного майна на теперішній час не існує. Неповнолітніх або малолітніх дітей сторони не мають. Розірвати шлюб через органи РАЦС у сторін немає можливості, оскільки порозуміння між ними відсутнє.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 05.06.2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси (вул. Варненська, 3Б, м. Одеса, Одеська область, 65080).

09.07.2026 року цивільна справа № 143/642/26 надійшла до Київського районного суду м.Одеси.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 року вищевказану справу було розподілено судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 17.07.2026 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив суд розірвати шлюб..

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ст.223 ЦПК України – неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 / до шлюбу – « ОСОБА_3 »/ 29.09.2025 року уклали шлюб, який зареєстрований Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 99, що вбачається із свідоцтва про шлюб, яке видано 29.09.2025 року серії НОМЕР_1 . /а.с.6/.

Із позову вбачається, що у подружжя неповнолітніх чи малолітніх дітей немає.

Шлюб у сторін носить формальний характер, подружні стосунки між ними не підтримуються, спільного господарства сторони не ведуть, спору щодо поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють, матеріальних претензій не існує.

Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81,89, 211, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /до шлюбу – « ОСОБА_3 »/, зареєстрований 29.09.2025 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 99, які від шлюбу дітей не мають – розірвати.

Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /до шлюбу – « ОСОБА_3 »/ , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко