Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №947/37822/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/37822/26

Провадження № 3/947/3649/26

15.10.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 760354 від 02.09.2026 року ) –

ВСТАНОВИВ:

02.09.2026 року о 00:24 год., за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, біля будинку № 174-Б, водій ОСОБА_1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував транспортним засобом – електричним самокатом «JET», без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, після чого відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів та у спеціалізованому медичному закладі.

За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.2.5 «Правил дорожнього руху» України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Алексєєнко А.І. у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, в яких просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування заперечень захисник зазначив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів факту керування ОСОБА_1 електросамокатом «JET», оскільки долучені відеозаписи фіксують лише його перебування поряд із зазначеним засобом, проте не містять безпосередньої фіксації руху або моменту його зупинки. При цьому дружина ОСОБА_1 повідомляла працівникам поліції, що саме вона керувала електросамокатом, однак зазначені пояснення належним чином перевірені не були. Також захисник наголосив, що відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сама по собі не підтверджує факту керування транспортним засобом, який має бути попередньо встановлений належними доказами. Крім того, захисник послався на технічні характеристики електросамоката «JET» № 200195, потужність електродвигуна якого становить 450 Вт, а максимальна конструктивна швидкість - 20 км/год. На його думку, зазначений електросамокат належить до категорії легких персональних електричних транспортних засобів, а не механічних транспортних засобів з електродвигуном потужністю понад 3 кВт, у зв`язку із чим поставив під сумнів можливість застосування положень ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник також зазначив, що працівниками поліції не забезпечено всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, не перевірено альтернативної версії події та не усунуто суперечностей щодо особи, яка фактично керувала електросамокатом. Посилаючись на принцип презумпції невинуватості та положення ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, захисник вважав, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитися на його користь, у зв`язку із чим просив провадження у справі закрити.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, долучені до них докази, зокрема відеозаписи з місця події, перевіривши доводи письмових заперечень захисника Алексєєнка А.І. та надавши оцінку доказам у їх сукупності, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Порядок проведення такого огляду визначається ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Як убачається з матеріалів справи, 02.09.2026 року о 00:24 год. за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, біля будинку № 174-Б, ОСОБА_1 керував електросамокатом «JET», маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів, після чого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров`я.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 760354, долученими до матеріалів справи відеозаписами з місця події, а також поясненнями самого ОСОБА_1 , зафіксованими на цих відеозаписах.

Зокрема, під час дослідження відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_1 у спілкуванні з працівниками поліції особисто підтвердив факт керування електросамокатом «JET» та повідомив про вживання алкогольних напоїв.

Таким чином, факт керування ОСОБА_1 електросамокатом підтверджується не лише відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, а й безпосередньо його власними поясненнями, зафіксованими технічними засобами відеозапису.

При цьому суд враховує, що пояснення ОСОБА_1 були надані безпосередньо під час спілкування з працівниками поліції та узгоджуються з іншими встановленими обставинами події.

Оцінюючи доводи захисника Алексєєнка А.І. про відсутність на відеозаписах безпосередньої фіксації руху електросамоката або моменту його зупинки, суд зазначає, що така обставина сама по собі не свідчить про недоведеність факту керування транспортним засобом.

Положення ст. 251 КУпАП не встановлюють обов`язкової наявності саме відеозапису руху транспортного засобу як єдиного допустимого доказу керування ним. Відповідна обставина може бути встановлена на підставі сукупності належних і допустимих доказів, зокрема пояснень самої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У даному випадку факт керування електросамокатом підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_1 , зафіксованими на відеозаписі, а тому відсутність окремого відеофрагмента безпосереднього руху електросамоката не спростовує встановлених судом обставин.

Щодо посилань захисника на пояснення дружини ОСОБА_1 , яка повідомляла працівникам поліції, що саме вона керувала електросамокатом, суд зазначає, що такі пояснення були враховані та оцінені в сукупності з іншими доказами.

Разом із тим зазначена версія не узгоджується із зафіксованими на відеозаписі поясненнями самого ОСОБА_1 , який підтвердив факт власного керування електросамокатом.

Суд виходить із того, що пояснення кожного учасника події підлягають оцінці з урахуванням їх змісту, послідовності, взаємної узгодженості та співвідношення з іншими доказами, а жодне з таких пояснень не має наперед встановленої доказової сили.

За встановлених обставин суд не знаходить об`єктивних підстав вважати, що повідомлена дружиною ОСОБА_1 версія спростовує його власні пояснення щодо керування електросамокатом.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП у даному випадку пов`язана не з доведенням фактичного перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, а з відмовою особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

Відтак доводи захисника про те, що сама по собі відмова від проходження огляду не доводить факту керування, не спростовують висновків суду, оскільки зазначені обставини встановлені на підставі різних, взаємопов`язаних доказів.

Факт керування підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , а факт відмови від проходження огляду - відомостями протоколу про адміністративне правопорушення та відповідними відеозаписами.

При цьому повідомлення ОСОБА_1 про вживання алкогольних напоїв суд оцінює не як самостійний доказ перебування у стані сп`яніння, а як обставину, що в сукупності з виявленими працівниками поліції ознаками алкогольного сп`яніння підтверджувала наявність підстав для проведення відповідного огляду.

Окремо суд надає оцінку доводам захисника щодо правового статусу електросамоката «JET».

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Законом України від 24.02.2023 року № 2956-IX внесено зміни до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами», якими законодавчо визначено категорію легких персональних електричних транспортних засобів.

Зокрема, легкий персональний електричний транспортний засіб є колісним транспортним засобом, який приводиться в рух виключно електричним двигуном, має відповідні конструктивні характеристики та призначений для пересування однієї особи.

Захисник посилається на те, що потужність електродвигуна електросамоката «JET» № 200195 становить 450 Вт, а максимальна конструктивна швидкість - 20 км/год, у зв`язку із чим такий засіб не належить до механічних транспортних засобів.

Разом із тим суд зазначає, що поняття транспортного засобу та механічного транспортного засобу не є тотожними.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, та не містить обмеження її застосування виключно випадками керування механічними транспортними засобами.

Отже, наведені захисником технічні характеристики електросамоката не виключають його правового статусу як транспортного засобу та самі по собі не є підставою для висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому відсутність державного номерного знака або обов`язку державної реєстрації відповідного засобу пересування також не змінює його функціонального призначення як транспортного засобу.

Таким чином, доводи захисника щодо неможливості застосування положень ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на потужність електродвигуна електросамоката суд вважає необґрунтованими.

Щодо тверджень захисника про неповне та необ`єктивне з`ясування працівниками поліції обставин справи суд зазначає, що під час судового розгляду було досліджено наявні докази, перевірено істотні доводи захисту та надано їм відповідну правову оцінку.

Судом встановлено, що сукупність досліджених доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 електросамокатом «JET», наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

При цьому суд виходить із того, що самі по собі заперечення особи або її захисника щодо обставин правопорушення не є безумовною підставою для закриття провадження, якщо такі заперечення перевірені судом та спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Посилання захисника на принцип презумпції невинуватості суд оцінює з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом із тим суд зазначає, що зазначений принцип не виключає можливості встановлення винуватості особи на підставі сукупності належних, допустимих та достатніх доказів.

У даному випадку висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не на припущеннях, а на конкретних фактичних обставинах, підтверджених матеріалами справи, зокрема його власними поясненнями, зафіксованими на відеозаписі, та встановленою відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та достатніми для встановлення фактичних обставин вчиненого адміністративного правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 02.09.2026 року о 00:24 год., керуючи електросамокатом «JET» за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, біля будинку № 174-Б, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки встановлено факт керування транспортним засобом, наявність законних підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та свідому відмову від його проходження.

Доводи захисника Алексєєнка А.І. не спростовують встановлених судом обставин та не дають підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведеною, а його дії правильно кваліфікованими за зазначеною нормою.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення та вимоги ст. 23, 33 КУпАП, у зв`язку із чим вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Окремо суд звертає увагу на правовий статус електросамоката як транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Законом України від 24.02.2023 року № 2956-IX запроваджено законодавче визначення легкого персонального електричного транспортного засобу, до якого за відповідними технічними характеристиками можуть належати електросамокати.

Отже, для застосування положень ч. 1 ст. 130 КУпАП визначальним є встановлення факту керування саме транспортним засобом, а не виключно механічним транспортним засобом.

При цьому Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22 зазначив, що використання електросамоката, який приводиться в рух електричним двигуном, може становити діяльність, пов`язану з використанням джерела підвищеної небезпеки. Хоча зазначений правовий висновок сформульований у межах цивільно-правових відносин, він додатково характеризує потенційну небезпеку використання такого засобу пересування.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665, 60 грн.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, ч.1 ст. 130 КпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2026 року, що складає 665, 60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.