Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №947/42269/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/42269/26

Провадження № 1-кп/947/1490/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162480001413 від 14.08.2026 року у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

13.08.2026 приблизно о 21 год. 20 хв. у приміщенні супермаркету «Універсам» за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 49 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , реалізуючи який ОСОБА_4 лівою рукою дістав з лівої кишені штанів предмет, схожий на ніж, після чого лезом даного предмету, схожого на ніж, намагався вдарити в живіт ОСОБА_6 , але останній ухилився від цього удару.

Потім, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 вийшли з цього магазину, де біля вхідних дверей магазину приблизно о 21 год. 30 хв. даного дня ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, умисно наніс лезом предмета, схожого на ніж, який тримав в правій руці, удар в живіт ОСОБА_6 , спричинивши останньому тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння у вигляді колото-різаної рани живота в ділянці лівого підребер`я, яка проникала в черевну порожнину та супроводжувалась кровотечею (100 мл крові) в черевну порожнину.

Після цього, ОСОБА_4 пішов з місця вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_6 з вищевказаним тілесним ушкодженням в цей же день приблизно о 21 год. 50 хв. був госпіталізований до КНП «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, за кваліфікуючими ознаками – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що дійсно наніс удар ножем в живіт ОСОБА_6 . У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень, повідомив суду, що у повному обсязі відшкодував матеріалі та моральні збитки, завдані внаслідок кримінального правопорушення. Надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги, що обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, суд, керуючись положеннями частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, після з`ясування думки всіх учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість обмеження обсягу дослідження доказів.

Суд роз`яснив сторонам кримінального провадження зміст зазначеної норми закону, відповідно до якої, у разі визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину та за наявності згоди сторін, суд має право не досліджувати ті докази, що стосуються фактичних обставин справи, якщо вони ніким не оспорюються, за умови, що таке обмеження не суперечить завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, забезпечення того, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а невинувата особа не була обвинувачена чи засуджена.

Згідно зі ст.ст. 22, 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів, при цьому суд досліджує докази безпосередньо та надає оцінку лише тим із них, які були предметом судового розгляду.

Під час судового розгляду суд з`ясував, що учасники процесу не заперечують проти застосування вказаної процедури, погоджуються з тим, що фактичні обставини події встановлені достатньо повно, а визнання обвинуваченим вини не викликає сумнівів у його добровільності та усвідомленості. У зв`язку з цим суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, окрім допиту самого обвинуваченого та вивчення матеріалів, що характеризують його особу, оскільки зазначені обставини не є спірними та підтверджуються сукупністю доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження.

Суд окремо роз`яснив обвинуваченому правові наслідки застосування положень частини третьої статті 349 КПК України, а сааме, що в такому випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, оскільки вони визнаються такими, що не підлягають подальшому перегляду. Обвинувачений підтвердив, що зазначене йому зрозуміло, і наполягав на розгляді справи у скороченому порядку.

Таким чином, дотримавшись вимог кримінального процесуального закону, суд дійшов висновку, що обмеження обсягу дослідження доказів не порушує прав сторін, відповідає принципам безпосередності, змагальності та диспозитивності судового розгляду, закріпленим у статтях 22, 23, 26 КПК України, та спрямоване на забезпечення розумних строків судового провадження відповідно до статті 28 КПК України.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за кваліфікуючими ознаками – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння – доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, його щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, повне відшкодування матеріальної та моральної шкоду потерпілому, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, а також думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання з визначенням іспитового строку, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України.

Разом із тим, вирішуючи питання про можливість застосування положень ст. 75 КК України, суд виходить із того, що відповідно до цієї норми закону особа може бути звільнена від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, дійде висновку про можливість її виправлення без реального відбування призначеного покарання.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував потерпілому моральну та матеріальну шкоду в повному обсязі, суд приходить до переконання, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання повною мірою відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України, принципам справедливості, законності, співмірності та індивідуалізації кримінальної відповідальності, забезпечить досягнення мети покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку ст.100 та ст.124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 100, 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити показання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 та пункту 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2026 року (справа № 947/33959/26, провадження № 1-кс/947/12041/26), на речі, вилучені 14.08.2026 під час огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 39, а саме: три змиви зі слідами РБК.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2026 року (справа № 947/33959/26, провадження № 1-кс/947/12040/26), на речі, вилучені 14.08.2026 під час огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Олексія Вадатурського, буд. 61А, а саме: пару чоловічих гумових шльопанців темно-сірого кольору з елементами РБК, чоловічу футболку оливкового кольору з механічним пошкодженням, з елементами РБК, спортивні шорти темно-синього кольору з елементами РБК.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.08.2026 року (справа № 947/33959/26, провадження № 1-кс/947/12042/26), на речі, вилучені 14.08.2026 під час затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст.208 КПК України, а саме: джинси синього кольору, білу футболку, кросівки кольору.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-електронні носії інформації, на яких зафіксовано хід та результати слідчих (розшукових) та процесуальних дій – зберігати в матеріалах кримінально провадження;

-три змиви зі слідами РБК, які поміщені до трьох окремих паперових конвертів НПУ коричневого кольору, – знищити;

-пару чоловічих гумових шльопанців темно-сірого кольору з елементами РБК, які опечатано у паперовому конверті НПУ коричневого кольору, чоловічу футболку оливкового кольору, з механічним пошкодженням та з елеменами РБК, яку опечатано у паперовому конверті НПУ коричневого кольору, спортивні шорти темно-синього кольору з елементами РБК, які опечатано у паперовому конверті НПУ коричневого кольору, – знищити;

-змиви з правої та лівої долоней рук, які поміщено до паперового конверту НПУ коричневого кольору; відібрані зразки букального епітелію, які поміщені до паперового конверту НПУ коричневого кольору, – знищити;

-джинси синього кольору, які поміщено до паперового конверту НПУ коричневого кольору; білу футболку, які поміщено до паперового конверту НПУ коричневого кольору; кросівки бежевого кольору, які поміщено до паперового конверту НПУ коричневого кольору, - повернути особі, в якої вони були вилучені, - ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1