Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №947/32361/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/32361/26

Провадження № 2/947/7258/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 рокуКиївський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (надалі ТОВ «ФК ««Кредит-Капітал») звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №5643692 від 24.05.2024 в розмірі 53556,80 гривень, посилаючись на те, що 24 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5643692, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень зі сплатою відсотків за користування коштами.

26.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №112-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5643692 від 24.05.2024. Відповідач порушив умови кредитного договору і має заборгованість в сумі 53556,80 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 9600 грн., заборгованості за відсотками 38656,80 грн., заборгованість за комісією – 300 грн., заборгованість по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання - 5000 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК Кредит-Капітал». Крім того представник позивача просить стягнути судові витрати.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, повідомлявся, про причини неявки до судового засідання не сповістив, правом на надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких письмових заяв та клопотань до суду з приводу розгляду справи не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24 травня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5643692, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000 гривень зі сплатою відсотків за користування коштами. Умовами договору передбачено, що позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти на строк, визначений договором, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві кредит, сплатити проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі та на умовах, визначених договором. Кредитний договір був укладений в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 , отримавши кредит, всупереч вимогам ст.526 ЦК України, умови договору по своєчасному поверненню кредиту не виконав, заборгувавши суму в розмірі 53556,80 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 9600 грн., заборгованості за відсотками 38656,80 грн., заборгованість за комісією – 300 грн., заборгованість по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання - 5000 грн.

26.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №112-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5643692 від 24.05.2024.

01.07.2026 на адресу ОСОБА_1 , позивачем направлено досудову вимогу з пропозицією сплатити борг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.04.2025 року у справі № 199/4657/18: надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Також вимога про стягнення комісії в розмірі 300 гривень суперечить положенням ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Щодо нарахованого неустойки та/або проценти за порушення грошового зобов`язання за неналежне виконання відповідачем своїх боргових зобов`язань суд звертає увагу на наступне.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у Постанові від 31.01.2024 року (справа №183/7850/22) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких: «Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 рокуза№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

Отже, беручи до уваги період виникнення зазначених договірних відносин кредитування та період відповідного прострочення, вимоги позивача у частині стягнення неустойки та/або проценти за порушення грошового зобов`язання в сумі 5000 грн. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.

При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ ФК «Кредит-Капітал» підлягають до часткового задоволення, а саме: підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №5643692 від 24.05.2024 в розмірі 48256,80 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 9600 грн., заборгованості за відсотками 38656,80 грн.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 8000 гривень, суд зазначає наступне.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України відповідач зобов`язаний сплатити позивачу витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме в розмірі 2398,82 грн.

Керуючись ст.4, 10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279,280-289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.28) – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.28, ЄДРПОУ35234236) заборгованість за кредитним договором №5643692 від 24.05.2024 в розмірі 48256 (сорок вісім тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень, 80 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту 9600 грн., заборгованості за відсотками 38656,80 грн., в іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.28, ЄДРПОУ35234236) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2398,82 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: І. В. Огренич