Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №495/7044/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/7044/25

Номер провадження 2/495/3304/2026

15 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Гелла С.В.,

при секретарі – Дущенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконавчого комітету Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як органу опіки та піклування Старокозацької сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

виконавчий комітет Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів.

Короткий зміст та обґрунтування позову

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічною матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В результаті проведення профілактичного рейду, працівниками Служби у справах дітей Старокозацької сільської ради було виявлено факт залишення малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без належного батьківського піклування.

У зв`язку з цим службою у справах дітей видано наказ № 23 від 16.07.2025 року про тимчасове влаштування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідки старости Новоцаричанського старостинського округу Старокозацької сільської ради від 18.07.2025 року № 10/88, дитина фактично проживає з бабусею, яка здійснює повний догляд, виховання та забезпечення внука. Мати дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично не проживає з дитиною з 2020 року. Вона не виявляє цікавість до потреб дитини, не забезпечує її матеріально, не займається вихованням.

Зі слів бабусі, з якою проживає дитина, мати залишила сина на її піклування, коли йому було близько трьох років, після чого виїхала у невідомому напрямку.

Фактично, дитина залишена без батьківського піклування матір`ю з тривалим і стійким ухиленням від виконання своїх обов`язків.

Таким чином, Відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, отже наявні усі передумови щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей.

Рух справи у суді

Виконавчий комітет Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2025 матеріали цивільної справи №495/6198/25 передані на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.12.2025 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2026 року підготовче судове засідання закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини які зазначені в позові, просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Суд виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що відповідач у цій справі є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Суд, зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 239 від 04 квітня 2017 року. Відповідно до вказаного свідоцтва батьком дитини є громадянин України ОСОБА_4 та матірю є громадянка України ОСОБА_1 .

В результаті проведення профілактичного рейду, працівниками Служби у справах дітей Старокозацької сільської ради було виявлено факт залишення малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без належного батьківського піклування. ОСОБА_1 є біологічною матір`ю дитини. Відповідачка залишила сина, коли йому було близько трьох років, після чого виїхала у невідомому напрямку. Упродовж останніх п`яти років мати не проживає з сином, не спілкується, матеріально не допомагає.

Згідно з довідкою старости від 18.07.2025 р. № 10/88, дитина фактично проживає з бабусою, яка здійснює повний догляд. Мати не виявляє цікавості до дитини з 2020 року. Характеристика зі школи свідчить, що мати жодного разу не з`являлась у заклад освіти.

Наказом Служби у справах дітей Старокозацької сільської ради від 16.07.2025 р. № 23 тимчасово влаштувано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до його бабусі – ОСОБА_3 та визначено тимчасове місце проживання за адресоюі: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » служба у справах дітей Старокозацької сільської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав гр. України ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 .

Згідно характеристики на громадянку ОСОБА_1 за місцем її реєстрації в селі Нова Царичанка, остання фактично не проживає з 2020 року. Має сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час хлопчик живе з бабусею – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 з сином не проживає, обов`язки матері не виконує. Відповідач не виявляє цікавості до потреб дитини, не забезпечує матеріально, не займається вихованням. З сином майже не спілкується. З батьком дитини не проживає.

Відповідно до характеристики на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 2 класу, останній навчається у Новоцаричанській початковій школі з першого класу (з 2023 року). Має достатній та середній рівень навчальних досягнень. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований учень, проте ще не має стійких навичок витривалості і працьовитості. Потребує постійного контролю та заохочення. На уроках уважний, не відволікається. За період навчання мати хлопця, ОСОБА_1 , жодного разу не відвідувала сина. Мати контакт із школою не підтримує. Дитину до школи приводить і забирає бабуся.

Згідно із статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за статтею 164 Сімейного Кодексу України, підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Європейський суд з прав людини в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого зазначив, що головним критерієм при вирішенні таких справ є інтереси дитини, розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, і відповідне рішення має підкріплюватись достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини (пункт 49 рішення від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України»).

Також практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року в пункті 16: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини третьої статті 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов`язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов`язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов`язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Частина перша статті 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 ЦПК України).

Частиною дев`ятою статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

За результатами дослідження достатніх, допустимих, достовірних, належних доказів у справі, якими підтверджено обставини батьківства відповідача, суд дійшов висновку про наявність у відповідачів обов`язку сплачувати аліменти.

Суд, перевіривши доводи учасників справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку про задоволення позову.

Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 3 328,00 грн,оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 12-13, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов Виконавчого комітету Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати із ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.03.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Зобов`язати Виконавчий комітет Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок для малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 3 328 грн 00 коп.

Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Виконавчий комітет Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, як орган опіки та піклування Старокозацької сільської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 34, с. Старокозаче, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67730, код ЄДРПОУ 04378020.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Гелла С.В.