Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №742/4048/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/4048/25

Головуючий у першій інстанції – Павлов В. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1893/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мамонової О. Є.,

суддів Супруна О. П., Шитченко Н. В.,

із секретарем: Герасименко Ю. О.

учасники справи:

стягувач ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження: державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Тетяна Іванівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та протиправні дії державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Тетяни Іванівни,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на рішення та протиправні дії державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І., в якій просила:

- визнати протиправними дії виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. щодо розподілу та звернення стягнення на кошти із заборгованості по заробітній платі у виконавчому провадженні №79242433 у розмірі 43 700 грн, вчинені з порушенням ч. 1, 5 ст. 47 та ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати приховане розпорядження державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. від 04.06.2026 про розподіл та виплату їй коштів у розмірі 32 310,95 грн;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. від 04.06.2026 про закінчення виконавчого провадження №79242433 з виконання судового наказу № 2-н/742/782/25 від 18.09.2025 – як передчасну та винесену з грубим порушенням закону;

- зобов`язати державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. відновити виконавче провадження №79242433 та повернути її безпідставно списані кошти в повному обсязі в розмірі 43 700 грн;

- у разі якщо суд дійде висновку про часткове задоволення скарги та законність застосування ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язати державного виконавця Кравченко Т. І. здійснити перерахунок розподілу коштів із дотриманням імперативного 20% ліміту утримання із заробітної плати боржника (відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження») та повернути їй надміру утримані кошти у розмірі 28 4997 грн шляхом їх перерахування за її реквізитами.

Скаргу обґрунтовувала тим, що на виконанні у Прилуцькому відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №79242433 з примусового виконання судового наказу №2-н/742/782/25 від 18.09.2025 про стягнення на її користь заборгованості із заробітної плати в розмірі 76 010,90 грн.

Зазначала, що 02.06.2026 на рахунок ДВС від реалізації майна боржника Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області (далі по тексту - КНП «ЦП МСД» ПРР ЧО) надійшли кошти для виплати вказаної заборгованості. 04.06.2026 головним державним виконавцем Кравченко Т.І. було складено розрахунковий документ (таблицю стягувачів) розподілу коштів, де офіційно зафіксовано суму її заробітної плати у розмірі 76 010,90 грн.

Указувала, що діючи поза межами своїх повноважень, державний виконавець таємно винесла інше розпорядження та провела безпідставне списання коштів у розмірі 43 700 грн (що становить 57% від належної їй суми заробітної плати) на погашення заборгованостей ОСОБА_1 за іншими виконавчими провадженнями, де вона сама є боржником (за комунальні послуги та штрафи МВС).

Звертала увагу суду на те, що 04.06.2026, виконавець винесла постанову про закінчення виконавчого провадження №79242433 у зв`язку з «повним фактичним виконанням», хоча реальний переказ залишку коштів на її ім`я у розмірі 32 310 грн 95 коп. відбувся лише наступного дня - 05.06.2026. Про вказані дії, приховане розпорядження та закриття справи заявниця дізналася лише 09.06.2026 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Уважала такі дії виконавця протиправними, оскільки відповідно до ч.2 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір утримань із заробітної плати боржника за виконавчими документами не може перевищувати 20% або 50% (у спеціальних випадках). Утримання 57% коштів, які мають статус заробітної плати, позбавило її засобів для існування та порушило ст. 43 Конституції України.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01.07.2026 у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

- визнати протиправними дії державного виконавця Прилуцького ВДВС Кравченко Т. І. щодо розподілу та примусового утримання коштів у зведеному виконавчому провадженні №79096917;

- зобов`язати Прилуцький ВДВС скасувати проведений розподіл, скасувати утримання коштів у сумі 43 135,50 грн та здійснити новий розподіл повної суми від продажу автомобіля (189 777 грн) відповідно до ч. 7 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» - прямо пропорційно між її трьома виконавчими документами.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що державний виконавець Прилуцького ВДВС Кравченко Т. І. та суд першої інстанції застосували до однієї і тієї ж суми коштів, яка була отримана від підприємства боржника та перебувала на одному і тому ж самому рахунку ДВС – три взаємовиключні правові статуси, що є правовим абсурдом та порушенням принципу – естопель (доктрини заборони суперечливої поведінки).

Заявниця уважає, що одні й ті самі кошти на рахунку ДВС не можуть бути зарплатою для обмеження її прав як стягуюча та в одночасно не зарплатою, а доходом для примусового списання.

Указує, що якщо суд офіційно встановив, що кошти на депозитному рахунку ДВС після їх стягнення з підприємства боржника шляхом примусового виконання втратили режим заробітної плати та підлягають розподілу за ст. 45-46 Закону України «Про виконавче провадження», то виконавець не мала права ділити їх за календарним принципом як зарплату, вона зобов`язана була застосувати ч. 7 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» і розподілити всю суму від продажу автомобіля прямо пропорційно між усіма її виконавчими документами на загальну суму 167 540,78 грн.

Наголошує, що списання грошей без офіційного процесуального документа є протиправним самоправством, на яке суд першої інстанції не звернув уваги.

Зазначає, що виконавець приховала від суду реальну вартість автомобіля, за яку його було реалізовано, вказавши у відзиві суму 148 658,65 грн, замість фактичних 189 777 грн за актом проведених торгів «СЕТАМ».

Посилається на те, що виконавець 04.06.2026 винесла постанову про закінчення виконавчого провадження №79242433 неправдиво стверджуючи про повне виконання на всю суму 76 010,90 грн, фактично відправивши їй як стягувачу 05.06.2026 поштовий переказ на суму 32 310,95 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу Прилуцький відділ ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Зазначає, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №79242433 з виконання судового наказу №2-н/742/782/25 від 18.09.2025, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області про стягнення з КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 76 010,90 грн недоплаченої заробітної плати. Вказаний виконавчий документ входив до складу зведеного виконавчого провадження №76096917.

Указує, що 04.06.2026 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 148 658,65 грн. Державним виконавцем відділу в порядку статей 45, 46, 47 Закону України «Про виконавче провадження» проведено розрахунок та розподіл коштів в сумі 148 658,65 грн, отриманих від реалізації арештованого майна для задоволення вимог стягувачів за ЗВП №76096917, у тому числі за АСВП №79242433 на користь ОСОБА_1 (за недоплачену заробітну плату 76010,90 грн, виконавчий збір – 7601,09 грн).

За результатами моніторингу АСВП встановлено, що станом на 02.06.2026 на виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження №76432365 про стягнення боргів із ОСОБА_1 на загальну суму 43134,50 грн (з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження). З урахуванням положень ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» належні боржнику ОСОБА_1 кошти в сумі 43 134,50 грн перераховані на погашення боргів у зведеному виконавчому провадженні №76432365, кошти в сумі 32 876,39 грн відповідно до платіжної інструкції №11610 від 04.06.2026 перераховано ОСОБА_1 .

Наголошує, що сам факт походження грошових коштів від реалізації майна не змінює встановленого законом порядку їх розподілу та не є підставою для їх розподілу поза передбаченою законом черговістю. Отже, доводи заявника щодо необхідності збереження за коштами, отриманими від реалізації майна, статусу коштів, призначених для погашення заборгованості із заробітної плати, є необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв у межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а права заявника порушені не були.

Однак таких висновків суд першої інстанції дійшов із порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.

Судом у справі встановлено, що 03.10.2025 головним державним виконавцем Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79242433 з примусового виконання судового наказу №2-н/742/728/25 від 18.09.2025 про стягнення з КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО на користь ОСОБА_1 76 010,90 грн заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з жовтня 2024 року по серпень 2025 року (а.с. 22).

Постановою головного державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. від 03.10.2025 приєднано виконавче провадження №79242433 з примусового виконання судового наказу №2-н/742/728/25 від 18.09.2025 до зведеного виконавчого провадження №76096917, яке веде Прилуцький відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 23).

Згідно з обліковою карткою на зведене виконавче провадження №76096917 про стягнення грошових коштів з боржника КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області (а.с. 66-67) до зведеного виконавчого провадження входять наступні виконавчі провадження:

1. №81098195 з виконання судового наказу №2-н/742/192/26 від 25.05.2026, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

2. №80566560 з виконання виконавчого листа №2/742/122/24 від 19.03.2026, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

3. №80478554 з виконання виконавчого листа №2/742/121/24 від 16.03.2026, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

4. №79304141 з виконання судового наказу №2-н/742/783/25 від 18.09.2025, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

5. №79242433 з виконання судового наказу №2-н/742/782/25 від 18.09.2025, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

6. №79200430 з виконання постанови № Ц/ЧН/5377/П/3Б/ФС-174 від 16.06.2025, що видало Центральне міжрегіональне управління державної служби з питань праці.

7. №79164417 з виконання судового наказу №2-н/742/783/25 від 18.09.2025, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

8. №79164311 з виконання судового наказу №2-н/742/782/25 від 18.09.2025, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

9. №77619235 з виконання судового наказу №927/63/25 від 24.02.2025, що видав Господарський суд Чернігівської області.

10. №76818800 з виконання виконавчого листа №2/742/117/24 від 16.01.2025, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

11. №76395862 з виконання виконавчого листа №2/742/121/24 від 30.09.2024, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

12. №76209456 з виконання виконавчого листа №2/742/122/24 від 23.09.2024, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

13. №76209331 з виконання виконавчого листа №2/742/117/24 від 23.09.2024, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

14. №76108862 з виконання виконавчого листа №2/742/118/24 від 03.09.2024, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

15. №76076530 з виконання виконавчого листа №2/742/118/24 від 05.09.2024, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

16. №76076240 з виконання виконавчого листа №2/742/118/24 від 05.09.2024, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

17. №75936773 з виконання виконавчого листа №2/742/119/24 від 30.08.2024, що видав Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Постановою головного державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. від 04.06.2026 закінчено виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2-н/742/782/25 від 18.09.2025 про стягнення з КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО на користь ОСОБА_1 76 010,90 грн заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з жовтня 2024 року по серпень 2025 року (ВП №79242433) (а.с. 5-6).

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності) (частина перша статті 287 КАС України).

Відповідно до статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 447-1 ЦПК України).

Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №911/100/18.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 287 КАС України.

Вказані висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №660/612/16-ц, від 13.02.2019 у справі №808/2265/16, від 10.04.2019 року у справі №908/2520/16, від 24.04.2019 у справі №908/2349/14.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №660/612/16-ц зазначено наступне: «У частині п`ятій вказаної статті (287 КАС України) передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист. Тобто частина п`ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції. Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства».

Вищевикладене підтверджується і висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05.05.2025 у справі №176/1715/23, від 08.04.2026 у справі №361/1022/25, від 12.02.2026 у справі №911/1459/22, від 10.06.2026 у справі № 732/1780/24.

У справі встановлено, що виконавче провадження №79242433 з примусового виконання судового наказу №2-н/742/728/25 від 18.09.2025 про стягнення з КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО на користь ОСОБА_1 76 010,90 грн заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з жовтня 2024 року по серпень 2025 року приєднано до зведеного виконавчого провадження №76096917, яке веде Прилуцький відділ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження винесена головним державним виконавцем Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Т. І. 03.10.2025.

Згідно з карткою на зведене виконавче провадження №76096917 про стягнення грошових коштів з боржника КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області до зведеного виконавчого провадження входять виконавчі провадження щодо виконання виконавчих документів, виданих Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, Господарським судом Чернігівської області (виконавче провадження №77619235 з виконання судового наказу №927/63/25 від 24.02.2025, стягувач АТ «Укртелеком») та Центральним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці (виконавче провадження №79200430 з виконання постанови №Ц/ЧН/5377/3Б/ФС-174 від 16.06.2025, стягувач держава).

Отже, у зведеному виконавчому провадженні №76096917 об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Доказів про те, що виконавче провадження №79242433 було виділено зі зведеного виконавчого провадження матеріали справи не містять і судом такої обставини не встановлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував, що у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних судових юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що дана скарга не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Оскільки ця справа стосується оскарження дій та рішень державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Ураховуючи вищевикладене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 377 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Частиною 1 стаття 256 ЦПК України передбачено наслідки закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, а саме суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 367, п. 4 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року – скасувати.

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та протиправні дії державного виконавця Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Тетяни Іванівни – закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд даної справи віднесено до адміністративної юрисдикції.

Роз`яснити ОСОБА_1 її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2026 року.

Головуюча О. Є. Мамонова

Судді: О. П. Супрун

Н. В. Шитченко