Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №687/1066/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 687/1066/25

Провадження № 33/820/632/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Федоришиної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Хмельницькому, клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року,-

в с т а н о в и в :

Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

За постановою суду, ОСОБА_1 07.10.2025 року о 09 год 48 хв в с.Андріївка по вул. Зарічна, 1 керував автомобілем «SCODA OCTAVIA» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року.

На обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду зазначає, що повний текст постанови не отримував, так як перебуває на військовій службі.

На момент розгляду справи в суді першої інстанції та на даний час є військовим та відповідно продовжує брати участь у забезпеченні державного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а тому обмежений в можливості оперативно реагувати на судові рішення та подавати процесуальні документи до суду, оскільки здебільшого перебуває в районі бойових дій та лінії бойового зіткнення.

Заслухавши пояснення адвоката Федоришиної І.В. на підтримання клопотання, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Нормами КУпАП встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з дня винесення постанови.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006).

У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007).

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо такі підстави пропуску строку пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушує пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29.10.2010).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП вбачається, що 01.12.2025 суддею ухвалено рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. 25).

Між тим, суддею першої інстанції в постанові оскаржуваної постанови зазначено, що в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань до суду про відкладення розгляду справи не надходило. Захисника до участі у справі не залучено.

Крім того, із наявної в матеріалах справи довідки від 11.11.2025, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення стосовно нього, а саме 01.12.2025 о 09.45 у Чемеровецькому районному суді Хмельницької області, що підтверджується довідкою про доставку SMS о 15:40:26 11.11.2025 (а.с.18).

23 вересня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову, тобто пропустивши строк апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції.

Апеляційний суд вважає, що сам факт проходження військової служби, не може автоматично визнаватися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Особа, яка бере участь у провадженні, повинна добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, виконувати процесуальні обов`язки та з розумним інтервалом часу цікавитися станом провадження у своїй справі.

З урахуванням викладеного вище, вважаю, що вказана обставина не може вважатися поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про існування адміністративного провадження щодо нього, зокрема про час та місце розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та рішення суду першої інстанції.

Відтак, ОСОБА_1 не був обмежений у своїх конституційних правах, мав об`єктивну можливість та навіть обов`язок цікавитися станом розгляду судового провадження щодо нього.

Окрім того, згідно супровідного листа №687/1066/25/5486/2025 ОСОБА_1 01 грудня 2025 року на адресу проживання було направлено копію постанови Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року та 11 грудня 2025 року вручена останньому, що підтверджується підписом у розписці про отримання (а.с.27).

Водночас апеляційний суд зауважує, що вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Стосовно клопотання ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Постановою судді Хмельницького апеляційного суду від 25 серпня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП та повернуто апеляційну скаргу апелянту.

Тобто, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року уже було предметом апеляційного перегляду.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК