Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №947/14794/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1489/26

Номер справи місцевого суду: 947/14794/26

Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Базилєвої Юлії Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

на постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2026 року, що складає 665,60 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси у справі № 947/14794/26 від 04.06.2026 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що зупинка транспортного засобу була протиправною, всі докази, які були здобуті працівником поліції після (внаслідок) такої зупинки є недопустимими доказами і не можуть бути покладені в основу постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, відеозапис не відображає відомостей про вчинення правопорушення, не відображає факту керування ОСОБА_2 автомобілем та його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

ОСОБА_1 посилається, що в матеріалах справи відсутні докази, що апелянту було роз?яснено його права відповідно до ст.268 КУпАП, зокрема право на юридичний захист і право відмовитися від надання пояснень без присутності адвоката, тобто порушено його права і порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні в режимі відео конференції захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Базилєва Ю.О. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол серії ЕПР1 № 627787 від 30.03.2026 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627787 від 30.03.2026 року, 30.03.2026 року о 12:28 год., за адресою: м. Одеса, вул. Інглезі, № 1-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21121», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest № 306. Результат огляду 0,30 проміле, тест № 1537, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП. Технічний засіб відеозапису 471659, 475103.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, встановив, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого склав 0,30 проміле алкоголю у видихуваному повітрі, суд першої інстанції визнав винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, і так само ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) та керує транспортним засобом.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі – Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстави для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, й проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння фіксувалось працівниками поліції у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП за допомогою технічних засобів відеозапису, відеозаписи долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

На відеозаписі з реєстратора патрульної машини, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що працівники поліції на патрульній машині слідують за транспортним засобом «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 .

З технічного засобу відеозапису вбачається, що працівник поліції представився водію, повідомив про причину зупинки, а саме, що водії при виїзді не скористався покажчиком повороту для відображення зміни руху транспортного засобу (ПВР 471659 12:28 година), ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом.

Під час спілкування працівником поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, на запитання працівника поліції, ОСОБА_1 повідомив, що вчора випив два літра пива. У зв`язку з чим, працівником поліції ОСОБА_1 висунуто вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Зокрема, відеозаписом на бодікамеру ПВР 471659 підтверджується, що водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest. Як свідчить відеозапис, перед початком проходження огляду працівник поліції використовував новий (запакований) мундштук, роз`яснено водію як проходити огляд за допомогою технічного приладу «Драгер». Працівник поліції показав водію, що прилад готовий до використання на екрані зазначено «Готов». За результатами огляду, прилад зафіксував 0,30 проміле, про що працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 . При цьому, з відео вбачається, що ОСОБА_1 погодився з отриманим результатом (ПВР 471659 12:44 година). Працівник поліції роз`яснив водію, що оскільки він перебуває в стані алкогольного сп`яніння його відсторонено від керування транспортним засобом.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не роз?яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, спростовуються матеріалами справи, згідно відеозапису працівником поліції роз`ясненні права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (ПВР 471659 13:09 година). Крім того, графа 13 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627787 від 30.03.2026 року року містить підпис ОСОБА_1 що йому роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог пункту 10 Інструкції, пункту 5 Порядку, працівниками поліції долучено до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя поліцейськими проведено огляд за допомогою Drager Alcotest №0306, результат – 0,30 проміле, підписано водієм (а.с6).

Результати проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу безпосередньо зафіксовані у чекі-роздруківці, з якої убачається, що за результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння складає 0,30 проміле, тест № 1537, при максимально допустимій нормі 0,2 проміле (а.с. 5).

За результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 добровільно, без застосування будь-якого тиску чи б то неправомірного впливу на нього зі сторони поліцейських, підписав протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Крім того, ОСОБА_1 надано пояснення від 30.03.2026 року на окремому аркуші, згідно яких ОСОБА_1 30.03.2026 року зупинила поліція, запропонували пройти огляд на драгері, він пройшов. Сьогодні алкоголь не вживав, вживав вчора ввечері пиво 2 літри. За кермом не п`є, але вчорашнє пиво дало результат на драгері. Просив пом`якшити вирок, бо за кермом не п`є.

Всі докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписи, пояснення водія містять однакові відомості щодо місця та часу проведення огляду та узгоджуються між собою.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 30.03.2026 року, в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки.

Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Наданий відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає і повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Відеозаписи, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами, які містять інформативний, позбавлений упередження характер, є послідовними і містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Дії працівників поліції, що складали протокол та фіксували правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством та в порядку ст. 267 КУпАП не оскаржувалися.

Доводи апеляційної скарги про не законну зупинку транспортного засобу апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський, згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

З оглянутих судом відеозаписів вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки у відповідності до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (ПВР 471659 12:28 година).

Також суд відхиляє доводи сторони захисту, що температура яка зазначена в чеку приладу Drager Alсotest та фактична температура повітря на момент проходження огляду, суттєво різняться у значенні, що свідчить про несправність спеціального технічного засобу Drager Alсotest під час огляду на стан сп`яніння, з огляду на таке.

Так, різниця у температурних показниках, вказаних при проведенні огляду у роздруківці газоаналізатору Drager Alcotest та фактичною температурою повітря не свідчить про несправність газоаналізатора, оскільки газоаналізатор не є приладом по вимірюванню температури зовнішнього середовища, а в чеку відображається поточна робоча температура приладу, яка може відрізнятись від температури зовнішнього середовища.

Докази, що свідчили б про неналежне здійснення повірки та калібрування приладу Drager Alcoteste стороною захисту не надані та в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, обставини правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, доказів, які б спростовували факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як матеріали справи про адміністративне правопорушення, так і апеляційна скарга не містять, тому апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, а висновок суду першої інстанції, викладений у оскаржуваній постанові законним та обґрунтованим.

При цьому апеляційний суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2026 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2026 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова