Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №751/9905/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/9905/26

Номер провадження2-а/751/146/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.

секретаря судового засідання Стрижак В.П.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1

представник позивача – ОСОБА_2

представник відповідача – Лопатка Володимир Миколайович

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №R424306 від 18.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Крім того, просив визнати поважними та поновити строк звернення до суду з даним позовом (а.с.1-6).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.03.2026 відносно нього складено постанову №R424306 від 18.03.2026 якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Зазначив, що не погоджується із вказаною постановою, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. В ній не викладено опису обставин вчиненого адміністративного правопорушення, не вказано дату, час, конкретні обставини, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Фактично, опис обставин сформульований загальними фразами – «не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"). Зазначив, що позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на період на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку систематично продовжує. Згідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №19 проживає разом з дружиною за адресою: АДРЕСА_1 , про що було відомо відповідачу. Крім того він з`являвся до органів ТЦК та СП у січні 2026 року. Отже, позивачу було не відомо, що слугувало метою направлення повістки. Якщо щодо уточнення даних, то законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 23.09.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Одночасно визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

У встановлений строк відповідач направив відзив (а.с.35-38), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позивач не з`явився 19.01.2026 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (повістка № НОМЕР_1 ), чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, внаслідок чого за результатами розгляду протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 і було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зазначив, що повістка була направлена засобами поштового зв`язку на адресу зареєстрованого місця проживання позивача. Після цього 13.01.2026 року вона була повернута з відміткою «Одержувач за вказаною адресою відсутній». Згідно з пп. 2 п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є, зокрема: день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Отже, позивач вважається належним чином сповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стосовно доводів позивача, що постанова не містить суті правопорушення вказав, що вказана постанова виносилась за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Обґрунтування постанов в реєстрі формується автоматично системою. У зв`язку із цим воно і було написано без обґрунтування обставин справи. Разом з тим, варто зазначити, що розгляд справи відбувався за наявними у матеріалах справи доказами, а тому постанова була винесена належним чином з дослідженням усіх доказів. Також заперечив щодо твердження представника позивача, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності має бути скасована, адже відповідний ТЦК та СП мав можливість самостійно отримати дані щодо позивача шляхом взаємодії з іншими реєстрами. Проте, до ЄДРПВР вноситься значна кількість даних, яка потребує періодичного уточнення та інформацію про які відповідний ТЦК та СП може отримати виключно від військовозобов`язаного, адже жоден реєстр не має даних про фактичне, а не зареєстроване місце проживання особи, відомості про досвід роботи за спеціальністю, відомості про володіння іноземними мовами або відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки.

На підставі ст.262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно копії свідоцтва про шлюб 13.09.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб (а.с.16).

Як вбачається із висновку лікарської комісії ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу. Проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

13.12.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_2 №70-РС ОСОБА_1 звільнено у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.04.2025 ОСОБА_1 на строк до 09.05.2025 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 05.01.2026 засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , направив ОСОБА_1 повістку № НОМЕР_1 про необхідність з`явитися на 19.01.2026 об 11-00 год для уточнення даних, яка повернулась не врученою з відміткою «адресат відсутній» (а.с.42-46).

18.03.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 складено постанову №R424306 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнув до адміністративної відповідальності за порушення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП, наклав штраф у розмірі 17 000 грн (а.с.14).

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (а.с.14).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 затверджено (далі - Положення № 154).

Нормами пп. 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення № 154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на бори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,- за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно підпункту 2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку,затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій,передбачених ч.1 цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17.

Судом встановлено, що 05.01.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_2 , було направлено повістку № 6290154 про необхідність з`явитися 19.01.2026 об 11 год 00 хв для уточнення облікових даних.

Зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її задекларованого або зареєстрованого місця проживання, якщо така особа не повідомила територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про іншу адресу місця проживання.

Отже, за умови підтвердження того, що позивач не повідомляв відповідача про іншу адресу місця проживання у встановленому порядку, направлення повістки за адресою його зареєстрованого місця проживання та її повернення з відповідною відміткою є належними доказами оповіщення позивача про виклик.

Посилання позивача на те, що він фактично проживає разом із дружиною за іншою адресою: АДРЕСА_1 , не спростовує зазначеного висновку, оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про зміну адреси місця проживання у спосіб, передбачений законодавством. Сам факт проживання за іншою адресою не свідчить про неправомірність направлення повістки за відомою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки адресою зареєстрованого місця проживання.

При цьому суд враховує, що відповідно до наданого витягу з реєстру територіальної громади позивач зареєстрований саме за адресою: АДРЕСА_2 , за якою йому було направлено повістку.

Доводи позивача про наявність у нього відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації також не спростовують висновків відповідача щодо необхідності виконання обов`язків військового обліку.

З наданої суду довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.01.2025 вбачається, що позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 09.05.2025.

Водночас доказів, які б підтверджували продовження або наявність відповідної відстрочки саме на дату виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки — 19.01.2026, позивачем не надано.

Крім того, предметом оскаржуваного рішення є притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв`язку з неприбуттям за викликом для уточнення облікових даних, а не прийняття рішення про його призов на військову службу. Тому саме по собі посилання на обставини, які могли бути підставою для надання відстрочки від призову, не звільняє особу від виконання інших передбачених законом обов`язків військового обліку та не спростовує факту неприбуття за викликом.

Надані позивачем свідоцтво про шлюб, висновок лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за дружиною та наказ про звільнення його з військової служби у запас у зв`язку з наявністю дружини з інвалідністю підтверджують відповідні сімейні обставини. Однак самі по собі ці документи не підтверджують виконання позивачем обов`язку з`явитися за повісткою 19.01.2026 року та не спростовують обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови.

Не заслуговують на увагу й доводи представника позивача про те, що відповідач мав можливість самостійно отримати необхідні відомості шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами. Наявність такої можливості не звільняє військовозобов`язаного від виконання встановлених законом обов`язків, зокрема від прибуття за належним чином направленим викликом для уточнення облікових даних. При цьому позивач не навів доказів того, що на дату виклику він був звільнений саме від обов`язку з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення таких даних.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, тим самим позивач порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За таких підстав, постанова №R424306 від 18.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 у межах своїх повноважень, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами по справі.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування постанови №R424306 від 18.03.2026 про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

За вищевказаних обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 246, 250, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Позивач – ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 )

Суддя Н. В. Маслюк