Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №733/1685/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/665/26

Єдиний унікальний №733/1685/26

Постанова

Іменем України

15 жовтня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Карапиш Т.В.,

за участю секретаря Чигрин Л.М.,

розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої в АДРЕСА_1 , не працюючої, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941813 від 27.09.2026 року, 27 вересня 2026 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , висловлювалася нецензурними словами на адресу ОСОБА_2 , чим вчинила хуліганські дії та порушила громадський порядок і спокій громадян.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 6).

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Враховуючи вищевикладене а також те, що дії ОСОБА_1 які виразилися у неявці за викликом в судове засідання, яка була повідомлена належним чином, тоді як відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, суд оцінює як безпідставне, умисне затягування справи та зловживання правом та вважає розглянути справу без участі особи, яка притягується до адмінвідповідальності.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 39 рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року (Заява № 16347/02) Суд зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з`ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю (свавілля).

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки громадського порядку та громадської безпеки.

Об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння, як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

Суб`єктивна сторона правопорушення дрібне хуліганство, характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Об`єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об`єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони, паркінги (п. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення»).

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення за ст. 173 КУпАП, ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941813 від 27.09.2026 року (а.с. 2); письмові пояснення свідка ОСОБА_3 (а.с. 3) та потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 4).

З письмових пояснень свідка ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_2 , а також протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941813 від 27.09.2026 року судом встановлено, що 27 вересня 2026 року о 16 годині 30 хвилин на подвір`я господарства за адресою місця проживання останніх в АДРЕСА_3 , прийшла ОСОБА_1 та висловлювалася нецензурними словами на адресу ОСОБА_2 .

Хоча із показань свідка ОСОБА_3 видно, що діями ОСОБА_1 було порушено спокій громадян, але у матеріалах справи відстуні докази того, що подія мала місце в громадському місці, про це не зазначено і в протоколі про адмінправопорушення, хоча місце вчинення дрібного хуліганства є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, хоча для складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП обов`язковою умовою є порушення громадського порядку та спокою громадян, а тому суд не встановив у діях ОСОБА_1 умислу саме на порушення громадського порядку, як це визначено диспозицією ст. 173 КУпАП.

Інші належні та допустимі докази, передбачені ст. 251 КУпАП, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутності події та складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а працівниками ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області на підтвердження складеного протоколу про адмінправопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 173 КУпАП не надано достатніх доказів про наявність події та складу такого адмінправопорушення, тоді як згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки суд прийшов до висновку про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На основі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173, 247, 283, 284, КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області на протязі 10 днів з дня винесення.

Суддя Т. В. Карапиш