Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №689/652/24 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/652/24

Провадження № 1-кп/689/29/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Ярмолинецького райсуду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №62024240010000049 від 27.01.2024 р.

за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Ярмолинці, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , з вищою освітою, старший оперуповноважений зонального сектору відділу кримінальної поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, на час розгляду справи – заступник командира батальйону поліції особливого призначення «Стрілецький» ГУНП в Хмельницькій області, УБД, одружений, на утриманні неповнолітня дитина ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до обвинувального акту, будучи працівником правоохоронного органу у спеціальному званні підполковника поліції та обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, з метою реагування на повідомлення зі служби «102», яке надійшло 25.01.2024 р. о 07:45 год. від ОСОБА_6 про неправомірні дії ОСОБА_7 , які мали місце 24.01.2024 р. біля 16:00 год. у приміщенні магазину «Калинка» в с. Глушківці, вул. Перемоги 11, ОСОБА_4 виїхав у складі слідчо-оперативної групи (до якої окрім нього входив слідчий ОСОБА_8 та експерт ОСОБА_9 ) на службовому автомобілі до належного ОСОБА_7 домогосподарства в АДРЕСА_3 , де на той час вже знаходились співробітники СРПП ВП №3 Хмельницького РУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_10 та ОСОБА_11

25.01.2024 р. біля 08:40 год., коли ОСОБА_7 стояв біля вхідних дверей цього домогосподарства, до нього зі сторони вулиці підійшов ОСОБА_4 та, порушуючи порядок і виходячи за межі застосування заходів фізичного примусу (впливу), умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, почергово долонею та кулаком лівої руки завдав останньому чотири удари в ділянку правої щоки та правої виличної кістки, а також один удар в область перенісся. Далі, ОСОБА_4 схопив ОСОБА_7 за комір куртки в області задньої поверхні шиї, натиснув на неї, у результаті чого останній опинився у зігнутому положенні обличчям донизу, та почав вести його у такому положенні до виходу з домогосподарства. Провівши потерпілого 4-5 метрів по подвір`ю, ОСОБА_4 силоміць поклав ОСОБА_7 лицем до землі, коліном наступив на задню поверхню шиї та наказав завести руки за спину. Після чого, порушуючи порядок і виходячи за межі застосування заходів фізичного примусу (впливу), умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень ОСОБА_12 разом з іншими співробітниками поліції одягнули на руки ОСОБА_7 спеціальний засіб - кайданки.

Тоді невстановлені в обвинувальному акті співробітники поліції підняли ОСОБА_7 із землі та провели його до службового автомобіля, який знаходився біля виходу з вказаного домогосподарства. Коли ОСОБА_7 знаходився на правому задньому пасажирському сидінні службового автомобіля із закутими за спину руками у кайданках, ОСОБА_4 почергово долонею та кулаком завдав два удари в ділянку правої щоки та правої виличної кістки ОСОБА_7 , у результаті чого ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м`яких тканин на верхній повіці правого ока та саден шкіри на верхній губі справа, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після цього, орієнтовно о 09:00 год. 25.01.2024 р. співробітники поліції доставили ОСОБА_7 до приміщення магазину «Калинка» в с. Глушківці, вул. Перемоги, 11, Хмельницького району. ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні вказаного магазину, умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, у присутності ОСОБА_13 , орієнтовно о 09:05 год. силою примусив ОСОБА_7 стати на коліна та вибачитись перед нею, при цьому долонею руки завдав потерпілому один удар в ділянку підборіддя зліва, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри на підборідді зліва та поверхневої рани слизової оболонки нижньої губи зліва в проекції 2-го зуба на нижній щелепі зліва, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У подальшому, з рук ОСОБА_7 неконкретизованими в обвинувальному акті співробітниками поліції були зняті кайданки, а останній, з метою повернення своїх речей та документів, о 10:06 год. прибув до приміщення відділення поліції №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області в смт. Ярмолинці, вул. Петропавлівська, 65, Хмельницького району. Там, у приміщенні вказаного відділення поліції, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 25.01.2024 о 10:07 год., під час розмови з ОСОБА_7 умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень у нецензурній формі висловив на адресу останнього погрози застосування до нього фізичної сили у випадку надходження до відділення поліції звернень з приводу неправомірної поведінки ОСОБА_7 у майбутньому.

Такими умисноми діями, які виразились у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також погрозою застосування насильства, за відсутності ознак катування, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав. Визнав лише зафіксований відеозаписом факт сварки і погроз ОСОБА_7 , які мали місце 25.01.2024 р. о 10:07 год., однак, пояснив його своїм емоційним станом, промовою, яка мала на меті запобігти вчиненню ОСОБА_7 нових протиправних дій та не носила реального характеру.

Показав, що ОСОБА_7 знав лише по роду службової діяльності. Він кілька разів попадав у поле зору правоохоронних органів у зв`язку із вчиненням ним адміністративних правопорушень. Були наміри його залучення до співпраці за винагороду, однак невдовзі з`ясувалось, що з цього нічого не вийде.

25.01.2024 р. ОСОБА_4 перебував на чергуванні та отримав на службовий планшет повідомлення про грабіж в с. Глушківці Хмельницького району Хмельницької області. Разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в складі оперативної групи він приїхав по місцю проживання ОСОБА_7 , взнав, що з повідомлення заявниці – продавця магазину «Калинка» ОСОБА_6 . ОСОБА_7 відкрито забрав буханку хліба і пачку сигарет. Біля будинковолодіння ОСОБА_7 на той час вже знаходились працівники ГРПП, які знайшли в смітнику (відрі) ОСОБА_7 пачку з-під сигарет. ОСОБА_7 у розмові заперечував факти, вказані заявником, стверджував, що знайдену пачку сигарет він придбав в іншому магазині. Тоді йому було запропоновано поїхати до магазину «Калинка», щоб розібратись на місці із ситуацією. ОСОБА_7 добровільно погодився, сів в службовий автомобіль на заднє праве сидіння за спиною у ОСОБА_4 , де по дорозі висловлював своє бажання вибачитись перед продавцем. У магазині «Калинка» у цей час знаходилась продавець, її подружка, працівник поліції ОСОБА_14 , якийсь чоловік, який одразу вийшов. Можливо, міг бути ще хтось. Перед магазином знаходились ще якісь особи на лавці. В приміщенні магазину ОСОБА_7 почав просити у продавця вибачення, падав на коліна, казав, що вони з нею давно знайомі.

У цей час, працівник поліції ОСОБА_8 під час телефонного спілкування з керівництвом поліції та працівниками прокуратури з`ясував, що ця обставина не носить кримінально-правового характеру, а відтак працівник поліції ОСОБА_14 почав оформляти матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ст. 173 КУпАП, а ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , залишивши їх у магазині, поїхали в с-ще Ярмолинці до ВП №3. Під час дороги хтось повідомив, що сумка ОСОБА_7 знаходиться в їх автомобілі. Тоді ОСОБА_4 , по приїзду до с-ща Ярмолниці взяв цю сумку та, не перевіряючи її вмісту, віддав черговому ВП №3, щоб той повернув її ОСОБА_7 , коли той приїде.

Через деякий час ОСОБА_7 приїхав до ВП №3 та стояв у холі, щось бурмочачи. ОСОБА_4 у цей час виходив з приміщення ВП №3 у своїх справах, побачив ОСОБА_7 та під впливом емоцій висловив у його адресу погрози та образи з приводу протиправної поведінки ОСОБА_7 , які, однак, не носили реального характеру, при цьому, не вживаючи жодних активних дій, після чого ОСОБА_7 вийшов.

Ствердив, що жодних спецзасобів (у т.ч. кайданок), жодного фізичного насильства до ОСОБА_7 він не застосовував, жодних слідів крові чи насильства на видимих частинах тіла ОСОБА_7 він не бачив.

В ході дослідження доказів судом було встановлено наступне.

Потерпілий ОСОБА_7 показав, що 24.01.2024 р. підвечір він зайшов у магазин «Калинка» в с. Глушківці придбати сигарети. Сестра ОСОБА_6 – ОСОБА_15 безпідставно звинуватила його у крадіжці пачки сигарет. ОСОБА_7 хотів заплатити, але не зміг, оскільки його банківська карта була заблокована. ОСОБА_6 та ОСОБА_15 почали його нецензурно ображати та виганяти з магазину, а ОСОБА_15 хотіла палицею побити фари на його скутері. Перш ніж видати йому товар – 2 пачки сигарет та хліб, продавець вимагала провести за це попередню оплату. ОСОБА_7 тоді поїхав до іншого магазину – «Надія» і біля 18:00 повернувся додому, нічого там не придбавши. Наступного дня, 25.01.2024 р. біля 09:00 год. його дружина ОСОБА_16 сказала, що до нього приїхали працівники поліції. Було троє поліцейських, серед них ОСОБА_4 ще не було. Вони привітались, попросили дозволу зайти, він дозволив. Згодом приїхав ОСОБА_4 , привітався. А потім на ОСОБА_4 щось найшло: він почав шарпати ОСОБА_7 , 3-4 рази вдарив в лице з правої сторони, схопив за комір та почав стягувати ОСОБА_7 , з порога. Хтось, хто саме ОСОБА_7 не побачив, по команді ОСОБА_4 поклав його на землю і вдягнув кайданки. Потім ОСОБА_4 ще 3-4 рази вдарив його в лице і посадив його в службовий автомобіль на праве заднє сидіння. ОСОБА_4 стояв ззовні автомобіля і вдарив ОСОБА_7 в праву сторону обличчя ще 2-3 рази кулаком і долонею. ОСОБА_7 сказали, що вони поїдуть в магазин, щоб він там вибачався перед продавцем. Приїхавши в магазин, ОСОБА_7 при людях (було близько 5 чоловік крім поліцейських) почав вибачатись, ОСОБА_4 його ставив на коліна, погрожував тюрмою. Потім ОСОБА_4 вийшов з магазину, кайданки з ОСОБА_7 зняли, склали на нього адмінпротокол, який він під примусом підписав. ОСОБА_7 вийшов з магазину, побачив ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які питали, що з ним. На другій патрульній машині ОСОБА_7 поїхав в с-ще Ярмолинці у райвідділ забрати документи. У приміщенні райвідділу ОСОБА_7 побачив ОСОБА_4 , який йому знову погрожував і проганяв. Забравши свої речі, ОСОБА_7 повернувся додому, а біля 24:00 год. – в ніч на 26.01.2024 р. поїхав до ВП м. Хмельницького і написав заяву про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення.

Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 надав аналогічні покази, що підтверджується даними протоколу проведення слідчого експерименту від 29.01.2024 р. (т. 1 а.с. 80 – 81). Посилання захисника на недопустимість цього доказу, оскільки під час слідчого експерименту спеціаліст ОСОБА_19 підказувала покази ОСОБА_7 , спростовується відеозаписом цього слідчого експерименту, з якого не вбачається в уточнюючих запитання спеціаліста схиляння потерпілого до певних показів, а необхідність постановки таких питань була обумовлена специфікою формулювання ОСОБА_7 своїх висловлювань.

Повторно, після допиту свідків та дослідження письмових доказів, допитати ОСОБА_7 з метою усунення протиріч в показах, не видалось можливим. В судові засідання він не з`являвся, в матеріалах справи (т. 1 а.с. 168) міститься власноручна заява ОСОБА_7 про розгляд справи без його участі, а, відповідно до рапортів, ні його, ні його дружини – ОСОБА_16 за місцем проживання немає тривалий час, оскільки за ознаками вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України були внесені відомості до ЄРДР за №12025243000001181 від 18.04.2025 р., а ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 02.09.2025 р. у справі №686/10884/25 ОСОБА_7 , який обвинувачується за ч. 5 ст. 407 КК України, було оголошено в розшук. Від допиту свідка ОСОБА_16 сторона обвинувачення відмовилась.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що він, як працівник поліції, 25.01.2024 р. заступав на добове чергування. Біля 08:00 слідчому на планшет надійшло повідомлення про грабіж. Тоді він, у складі слідчої оперативної групи, до якої входили ОСОБА_4 та ОСОБА_8 приїхали в с. Глушківці у магазин «Калинка», де їм повідомили, що напередодні туди зайшов неадекватний чоловік, який забрав хліб та сигарети. Приїхавши по місцю проживання ОСОБА_7 вони побачили, що там вже стоїть автомобіль групи реагування. ОСОБА_9 погано себе почував, а тому залишився в службовому автомобілі і в середину домогосподарства не заходив. Невдовзі побачив біля дверей домогосподарства чоловіка в темному одязі і біля нього – ОСОБА_4 .. Руки чоловік тримав позаду, висловлюючи невдоволення сів у службовий автомобіль на заднє праве сидіння біля нього. Руки чоловік тримав позаду, але чи були на ньому кайданки – він не бачив. Вони поїхали до магазину, але ОСОБА_9 в середину магазину з ними не заходив. Через деякий час ОСОБА_4 вийшов з магазину і вони у трьох (разом із ОСОБА_8 ) поїхали в с-ще Ярмолиниці до ВП №3. Сумки у ОСОБА_7 він не бачив. У присутності ОСОБА_9 відносно ОСОБА_7 ніхто жодних насильницьких дій не вчиняв.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 25.01.2024 р. він був старшим СОГ, до складу якої входили ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (експерт). В цей день зранку під кінець зміни надійшло повідомлення про грабіж у магазині. На місці власниця магазину повідомила, що ОСОБА_7 сварився та вкрав цигарки. Коли вони приїхали по місцю проживання ОСОБА_7 , там вже були працівники ГРПП, які стояли разом із ОСОБА_7 біля входу. ОСОБА_7 заперечував факт інциденту, а пачку з-під цигарок, яку працівники ГРПП побачили біля входу у відрі, сказав, що придбав. При цьому нецензурно лаявся на працівників поліції. Після цього ОСОБА_4 з ОСОБА_7 сіли у службовий автомобіль. ОСОБА_7 сидів на правому задньому сидінні, позаду від ОСОБА_4 поряд з ОСОБА_9 .. Приїхавши до магазину, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 першими зайшли в магазин, а ОСОБА_8 – дещо пізніше. ОСОБА_9 не заходив. В магазині у той час були якісь люди, але чи були інші працівники поліції – не пам`ятає. Поки ОСОБА_8 перебував у магазині, ОСОБА_7 розмовляв із продавщицею. ОСОБА_8 вийшов раніше, деякий час ОСОБА_4 залишався в магазині разом із ОСОБА_7 без ОСОБА_8 ..

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що 25.01.2024 р. він перебував на чергуванні. Отримавши повідомлення про грабіж в с. Глушківці, він разом із ОСОБА_11 поїхали до заявниці ОСОБА_6 , яка повідомила, що ОСОБА_7 ображав її, забрав сигарети та пішов. Вони отримали вказівку їхати по його місцю проживання. Дружина ОСОБА_7 відчинила двері та дозволила зайти в середину будинку. У відрі із сміттям вони одразу побачили пачку з-під цигарок. Тоді ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_7 поїхати разом із ними в магазин. Поки ОСОБА_7 збирався, приїхала слідчо-оперативна група у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ще когось. ОСОБА_7 поїхав з ними. Хвилин через 20-30 після цього ОСОБА_10 отримав вказівку теж їхати до магазину складати адмінматеріали. Приїхавши в магазин він побачив там поліцейських, відвідувачів і ОСОБА_7 , який ходив по магазину і вибачався. ОСОБА_10 та ОСОБА_20 відбирали пояснення у відвідувачів магазину. Кайданків на руках у ОСОБА_7 він не бачив, видимих тілесних ушкоджень на його тілі теж. Не бачив, щоб ОСОБА_7 стояв на колінах чи щоб його хтось бив. Згодом ОСОБА_10 з ОСОБА_11 поїхали в с-ще Ярмолинці до ВП №3 і ОСОБА_7 попросився їхати з ними в Ярмолинці в їх службовому автомобілі. По дорозі в автомобілі він ні на що не скаржився.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , показав, що він був начальником ВП №3 ГУНП в Хмельницькій області і 24.01.2024 р. вийшов з відпустки. 25.01.2024 р. надійшло повідомлення про грабіж в с. Глушківці, яке одразу направляється оператором на службовий планшет ГРПП. Коли він приїхав на місце події, там вже були працівники ГРПП та СОГ. Однак, ознак складу злочину виявлено не було і він повернувся в с-ще Ярмолинці. 25.01.2024 р. ОСОБА_21 отримав інформацію з ВБ про надходження на нього скарги від ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_21 його побив. Тоді ОСОБА_21 подзвонив ОСОБА_7 і той відповів, що вони не знайомі, а скаргу на ОСОБА_21 він написав лише тому, що саме за його підписом ОСОБА_7 надходили відповіді на його попередні звернення і скарги.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 25.01.2024 р. він був на чергуванні та отримавши повідомлення про грабіж, він разом із ОСОБА_10 поїхали в магазин в с. Глушківці. Продавець їм сказала, що ОСОБА_7 у неї щось вкрав. Тоді вони поїхали по місцю проживання ОСОБА_7 .. Двері відчинила його дружина, покликала ОСОБА_7 і той повідомив, що вирішить всі питання з продавцем. Розмова відбувалась на порозі і всередині будинку. ОСОБА_11 викликав СОГ, а коли приїхала слідчо-оперативна група, вони передали ОСОБА_7 їй, щоб відвезти ОСОБА_7 до магазину. До складу СОГ входив ОСОБА_4 і ще хтось. Всередину магазину ОСОБА_22 не заходив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив, що він є начальником сектору превенції ВП №3. О 08:00 24.01.2024 р. він мав заступати на службу відповідальним. У цей час продавець магазину «Калинка» с. Глушківці повідомила, що ОСОБА_7 відкрито заволодів трьома пачками сигарет та хлібом. За вказівкою ОСОБА_21 ОСОБА_14 разом із ОСОБА_21 службовим автомобілем поїхали в с. Глушківці. Там на сходах магазину вони зустріли ОСОБА_22 ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ще двох працівників поліції, що входили о складу СОГ. Вони повідомили йому, що в магазині був конфлікт, продавець почала знімати ОСОБА_7 на телефон, а той злякався і втік. ОСОБА_14 отримав вказівку опитати присутніх в магазині. За короткий час до магазину приїхали СОГ та ГРПП із ОСОБА_7 , який цілеспрямовано увійшов до магазину, а поліцейські йшли по боках від нього, але не тримали його. ОСОБА_14 залишився на сходах, а коли пізніше, хвилин через 10, зайшов до магазину, ОСОБА_7 вибачався перед продавцем за хуліганство, але стверджував, що нічого не крав. Не бачив, щоб ОСОБА_7 стояв на колінах, не бачив на ньому слідів крові. Згодом ОСОБА_7 поїхав у райвідділ, напевно завершувати оформлення протоколу .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона є продавцем магазину «Калинка» в с. Глушківці. 24.01.2024 р. близько 15:00 в магазин зайшов ОСОБА_7 , який попросив продати пачку сигарет. Для оплати дав банківську картку, на якій не виявилось грошей. Тоді він сказав, що сигарети візьме так, бо він колись пригостив її дитину шоколадкою. Сам зайшов за прилавок і без дозволу взяв сигарети. Вона не хотіла його відпускати, тоді ОСОБА_7 почав нецензурно лаятись, вести себе загрозливо. ОСОБА_6 подзвонила своїй сестрі ОСОБА_15 , сказала, що боїться ОСОБА_7 і попросила прийти, після чого почала знімати поведінку ОСОБА_7 на телефон. На наступний день ОСОБА_6 викликала поліцію, за ОСОБА_7 поїхали, привезли в магазин, де він почав стверджувати, що нічого не брав, а згодом впав на коліна та почав просити вибачення. Його завели в магазин без кайданків, побитим він не був. З ним були двоє поліцейських, у т.ч. ОСОБА_4 .. У цей час у магазині було 3- 4 відвідувача. ОСОБА_7 - неврівноважений, шукає проблеми.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона є сестрою ОСОБА_6 24.01.2024 р. сестра її покликала в магазин на допомогу. Там знаходився ОСОБА_7 , який сварився та не хотів виходити з магазину. Вона шваброю намагалась його прогнати. На наступний день – 25.01.2024 р. ОСОБА_6 знову її покликала. Коли вона прийшла, ОСОБА_7 вже привезли працівники поліції. Тілесних ушкоджень чи кайданків вона на ньому не бачила. ОСОБА_7 ставав на коліна, просив пробачення. До таких дій його ніхто не змушував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що 25.01.2024 р. він зайшов у магазин «Калинка» в с. Глушківці і побачив, що в магазині на колінах стоїть ОСОБА_7 , тримаючи руки за головою. Кайданків чи синців він на ньому не бачив. Але бачив на нижній губі щось подібне на засохлу кров. Біля нього стояло двоє поліцейських. ОСОБА_17 попросили почекати 10-15 хвилин. Після цього на вулицю з магазину вийшов ОСОБА_7 і попросив сигарету. Вони ні про що не спілкувались. Коли ОСОБА_17 зайшов у магазин і придбав те, що йому було потрібно і вийшов з магазину, на вулиці вже не було ані ОСОБА_7 , ані поліцейських.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що 25.01.2024 р. біля 10:00 год. він пішов в магазин «Калинка» за продуктами. В середині магазину знаходився один працівник поліції, який щось писав. Раптом заходить ОСОБА_7 з двома поліцейськими. При цьому, він не бачив, щоб ОСОБА_7 хтось бив чи штовхав. На ОСОБА_7 він також не бачив слідів насильства, як і кайданків, але ОСОБА_7 руки тримав за спиною і стояв спиною до ОСОБА_18 .. ОСОБА_7 вибачався, ставав на коліна, але він не бачив, щоб його хтось до цього примушував. ОСОБА_18 вийшов з магазину, десь через півгодини вийшов ОСОБА_7 – точно без кайданок та без будь-яких слідів побиття.

Даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.01.2024 р. (т. 1 а.с. 77) підтверджується, що на наступний день після події ОСОБА_7 повідомив, що тілесні ушкодження йому наніс підполковник поліції, але не ОСОБА_4 , а ОСОБА_21 .. Однак, протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 29.01.2024 р. (т. 1 а.с. 85 – 88) ОСОБА_7 впізнав саме ОСОБА_4 , як особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження.

Даними висновку експерта №43 від 31.01.2024 р. (т. 1 а.с. 44-45) підтверджується, що станом на 29.01.2024 р. у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м`яких тканин на верхній повіці правого ока, на верхній повіці лівого ока біля зовнішнього кута, саден шкіри на верхній губі справа, на підборідді зліва, поверхневої рани слизової оболонки нижньої губи зліва в проекції 2-го зуба на нижній щелепі зліва. Механізм утворення цих тілесних ушкоджень може відповідати його показам, наданим під час проведення слідчого експерименту 29.01.2024 р.. Висновком експерта №34 від 29.01.2024 р. (т. 1 а с. 78-79) підтверджується, що дані тілесні ушкодження могли утворитись від ударів твердими тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Вони не характерні та не специфічні для їх утворення при падінні потерпілого з висоти власного зросту. Вони можуть мати давність утворення не менше 3- 5 діб до моменту початку проведення судово-медичної експертизи 29.01.2024 р.

Даними протоколу огляду від 07.02.2024 р. (DVD-R диску) (т. 1 а.с. 82 – 99) підтверджуються покази ОСОБА_6 та ОСОБА_15 щодо поведінки ОСОБА_7 в приміщенні магазину «Калинка» в с. Глушківці, що обумовило виклик поліції, а також покази працівників поліції про те, що ОСОБА_7 добровільно дозволив їм зайти в середину свого будинку, заперечив факт крадіжки ним сигарет та добровільно погодився поїхати разом із ними до приміщення магазину, де вибачався. На відеозаписі (т. 1 а.с. 100) вбачається, що у приміщенні магазину ОСОБА_7 перебуває без кайданків, а під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення – тобто, після описуваних ОСОБА_7 протиправних дій обвинуваченого відносно нього, жодних слідів насильства (синців, слідів крові, чи зазначених у висновку експерта від 29.01.2024 р. крововиливів м`яких тканин на верхній повіці правого та лівого очей тощо) на видимих частинах його тіла ще не має, як і слідів засохлої крові на губах. При цьому, ОСОБА_7 без будь-якого психічного чи фізичного примусу неодноразово просить пробачення, визнає свою вину.

Не вбачається таких слідів і з відеозапису у відділенні поліції 25.01.2024 р. (з 10:06:36 – 10:07:44), де зафіксована поява ОСОБА_7 у ВП №3 після усіх описуваних подій з метою забрати свою сумку з речами, що підтверджується протоколом огляду від 08.02.2024 р. (DVD-R диску) (т. 1 а.с. 108 – 114).

Цим же відеозаписом зафіксовано, що під час перевірки ОСОБА_7 у приміщенні ВП №3 вмісту своєї сумки, у приміщення коридору випадково заходить ОСОБА_4 , який, побачивши ОСОБА_7 , у нецензурній формі застеріг його від вчинення інших правопорушень, супроводжуючи це погрозою «відірвати голову та згодувати її свиням» (фрагмент запису з 10:06:36 – 10:07:44), після чого повертається в середину приміщення. У відповідь ОСОБА_7 привітав працівників поліції із перевищеннями службових повноважень та без поспіху вийшов з приміщення ВП №3.

Надаючи оцінку кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 365 КК України, яка передбачає відповідальність за дії, передбачені ч. 1 цієї статті (перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб), якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, суд виходить з того, що відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВС України №15 від 26.12.2003 р. «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень», насильство при перевищенні влади або службових повноважень може бути як фізичним, так і психічним. Якщо фізичне насильство полягає в незаконному позбавленні волі, завданні побоїв або ударів, заподіянні легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у мордуванні, а психічне - у реальній погрозі заподіяння фізичного насильства щодо потерпілого чи його близьких, дії винної особи потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 365 КК України.

Окрім того, Постановою ВП ВС від 05.12.2018 р. у справі №301/2178/13-к роз`яснено, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять принаймні одну з ознак, визначених у ч. 2 ст. 365 КК: супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки ст. 364КК не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 365 КК. Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, вичерпується діями, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень і містять принаймні одну з ознак: супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 КК (п. п.. 28, 34, 35).

Додатково, постановою Верховного суду від 28.09.2025 р. у справі №148/744/15-к наголошено, що для застосування ст. 365 КК України необхідно, щоб дії винної службової особи були зумовлені її службовим становищем і перебували у зв`язку із службовими повноваженнями щодо потерпілого. Встановлення наявності чи відсутності такого зв`язку потребує з`ясування всіх фактичних обставин справи, зокрема, службового становища і кола повноважень обвинуваченого, мотиву, мети і характеру вчинених дій, їх зв`язку із службовими обов`язками особи та наслідками, що настали. За відсутності такого зв`язку дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров`я особи, власності, громадського порядку та моральності.

Обвинувальним актом ОСОБА_4 ставиться у вину застосування насильства (нанесення побоїв), застосування спецзасобів (кайданків), дії, які ображають особисту гідність потерпілого (поставлення на коліна, вимагання вибачатись), погрози застосування насильства (в приміщенні ВП №3 25.01.2024 р.).

Відповідно до п. 34 Постанови ВП ВС від 05.12.2018 р. у справі №301/2178/13-к, об`єктивна сторона злочину, передбаченого частиною другою ст. 365 КК, вичерпується діями, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень і містять принаймні одну з ознак: супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Застосування насильства до потерпілого (нанесення побоїв поблизу вхідних дверей у будинок ОСОБА_7 та в службовому автомобілі перед від`їздом від будинку ОСОБА_7 до магазину «Калинка») підтверджується лише показами потерпілого, наданими в судовому засіданні та під час слідчого експерименту.

Суд критично розцінює покази ОСОБА_7 про його побиття ОСОБА_4 .. Так, у початковій заяві до правоохоронних органів про застосування до нього насильства він ствердив, що тілесні ушкодження йому були нанесені іншою особою – ОСОБА_21 , при тому, що із ОСОБА_4 він був знайомий тривалий час. Тілесні ушкодження, які, як стверджується ОСОБА_7 , були нанесені йому на порозі власного будинку та після поміщення його в службовий автомобіль, повинні були наносились йому у присутності кількох осіб, допитаних як свідки. Жоден із зазначених свідків не підтвердив такі покази ОСОБА_7 , ствердивши, що в їх присутності (яка мала місце) ніякого фізичного насильства до ОСОБА_7 не застосовувалось. Окрім того, оскільки, як вбачається з відеозапису, зафіксованого у протоколі огляду від 07.02.2024 р. (DVD-R диску) (т. 1 а.с. 100), показів самого ОСОБА_7 , наданих у судовому засіданні, розмова із працівниками поліції була приязна, ОСОБА_7 добровільно погодився поїхати з працівниками поліції до приміщення магазину «Калинка», а тому будь-який мотив чи потреба у працівників поліції примусово поміщати ОСОБА_7 у службовий автомобіль та наносити йому побої, коли він знаходився у салоні автомобіля - відсутній. На досліджених судом відеозаписах 25.01.2024 р., які здійснювались невдовзі після вчинення стверджуваних ОСОБА_7 протиправних насильницьких дій щодо нього, на його обличчі не вбачається жодних видимих слідів такого насильства, як-от почервоніння, садна, синці, крововиливи. Жоден з допитаних свідків не повідомив про те, що ОСОБА_7 комусь із них скаржився на його побиття і не лише у присутності працівників поліції, а й у розмовах наодинці. Крім того, жоден з свідків не показав, що до ОСОБА_7 застосовувалось насильство у приміщенні магазину, як от погрози, примус вибачитись чи стати на коліна. Навпаки, свідки ствердили, що він увійшов до приміщення магазину сам у супроводі двох працівників поліції, у т.ч. ОСОБА_4 , в приміщенні магазину окрім продавця знаходились інші відвідувачі та працівники поліції. Ствердили, що ніхто не бачив, щоб до ОСОБА_7 хтось застосовував фізичну силу чи моральний тиск.

Та обставина, що висновками експерта №43 від 31.01.2024 р. (т. 1 а.с. 44-45) і №34 від 29.01.2024 р. (т. 1 а с. 78-79) встановлена наявність у ОСОБА_7 під час огляду легких тілесних ушкоджень, зокрема, видимих на обличчі, та можливість їх утворення за обставин, вказаних ОСОБА_7 , не впливає на висновки суду. Не ставлячи під сумнів зміст цих висновків, суд враховує, що ними встановлено лише ймовірнісний характер їх виникнення, який не виключає й інших механізмів їх утворення, а також давність їх утворення – 3-5 діб до моменту проведення експертизи – 29.01.2024 р..

Відтак, суд вважає недоведеним причиновий зв`язок між встановленими висновками експерта у ОСОБА_7 легкими тілесними ушкодженнями із стверджуваною протиправною поведінкою обвинуваченого.

Недоведеним також суд вважає твердження про протиправне застосування ОСОБА_4 спецзасобу – кайданків. Таке твердження ґрунтується виключно на показах ОСОБА_7 під час слідчого експерименту на досудовому розслідуванні при тому, що пізніше, під час його допиту у судовому засіданні ОСОБА_7 ствердив, що не ОСОБА_4 , а хтось інший за вказівкою ОСОБА_4 , поклав його на землю та вдягнув кайданки. Такій особі, не ідентифікованій в обвинувальному акті, такі дії не інкримінувались. При цьому, матеріали справи не містять рапорту про застосування спецзасобів, жоден з допитаних свідків (не лише працівників поліції, а й відвідувачів магазину) не показав, що ОСОБА_7 був у кайданках, а з відеозапису, який проводився у приміщенні магазину «Калинка», вбачається, що ОСОБА_7 вільно пересувається по магазину, жестикулює, кайданків на ньому немає. Характерних кайданкам тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 не зафіксовано навіть у висновках експерта, як і тілесних ушкоджень, характерних киданню на землю, наступанню коліном на шийну ділянку про що він стверджував у своїх показах.

ОСОБА_4 також ставиться у вину перевищення влади, яке супроводжувалось погрозами застосування насильства. З відеозапису у приміщенні відділенні поліції №3 від 25.01.2024 р. (протокол огляду від 08.02.2024 р. (DVD-R диску) (т. 1 а.с. 108 – 114)) (з 10:06:36 – 10:07:44), зафіксовано, як у приміщення ВП №3 прийшов ОСОБА_7 , забрав у чергового свою сумку з речами. Під час перевірки ОСОБА_7 у приміщенні ВП №3 вмісту своєї сумки, у приміщення холу ВП №3 заходить ОСОБА_4 , який, побачивши ОСОБА_7 , у нецензурній формі застеріг його від вчинення інших правопорушень, супроводжуючи це погрозою «відірвати голову та згодувати її свиням» (фрагмент запису з 10:06:36 – 10:07:44), після чого повертається в середину приміщення. У відповідь ОСОБА_7 привітав працівників поліції із перевищеннями службових повноважень та вийшов з приміщення ВП №3.

Зазначений факт (але не вину) ОСОБА_4 визнав, зіславшись на те, що погрози об`єктивно не носили реального характеру і висловлені вони були ним під впливом емоцій. Суд зазначає, що кваліфікуючою ознакою є погрози насильством, не залежно від їх змісту та можливості їх реалізації, які, однак, повинні носити реальний характер, тобто, сприйматись потерпілим як такі, про що йдеться в п. 8 Постанови Пленуму ВС України №15 від 26.12.2003 р. «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень».

Суд вважає за необхідне розмежовувати поняття погрози, сварки, бесіди та інших форм вербального спілкування виходячи з їх змісту, інтонації, обстановки тощо. Тому, дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що нецензурна лайка та висловлювання ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_7 носила за своїм змістом характер сварки, а не погроз, які носили б реальний характер чи, принаймні, сприймались би потерпілим як такі. Висловлювання обвинуваченого здійснювались у формі, яка на його думку відповідала рівню сприйняття потерпілого, їх метою, відповідно до змісту, було застерегти ОСОБА_7 від протиправної поведінки у майбутньому. Розмова мала місце після завершення усіх процесуальних дій щодо ОСОБА_7 в позаробочій обстановці, адже ОСОБА_7 сам, добровільно прибув до приміщення ВП №3 забрати свої речі, а не був примусово туди доставлений, перебував у холі (коридорі), до якого є загальний доступ, а не у робочому кабінеті ОСОБА_4 , мав можливість вільно залишити приміщення. Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_7 не злякався висловлювань ОСОБА_4 , тримався спокійно, без поспіху вийшов з приміщення ВП №3 та, у свою чергу, привітав працівників поліції (обвинувачений у цей час вже залишив хол), із перевищенням влади без жодних наслідків для себе.

Надаючи покази у судовому засіданні, ОСОБА_7 цей епізод практично не згадував, не стверджував, що сприймав ці погрози як реальні, боявся їх, чи образився на спосіб їх формулювання обвинуваченим.

Суд враховує, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини тощо. Не схвалюючи морально-етичної сторони висловлювань обвинуваченого, суд констатує, що недотримання будь-якого з цих положень ст. 18 вказаного закону може тягнути за собою інший вид відповідальності, зокрема, дисциплінарної, однак, не формує об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Крім того, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВС України №15 від 26.12.2993 р. «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень», відповідальність за ст. 365 КК настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов`язані з її владними чи службовими повноваженнями. Якщо такого зв`язку не встановлено, дії винного за наявності до того підстав можуть кваліфікуватися за статтями названого Кодексу, що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо.

Так, судом було встановлено, що зазначена поведінка – висловлення в ході сварки погроз в адресу потерпілого, мала місце 25.01.2024 р. о 10:06 – 10:07 год., тобто, після завершення усіх заходів реагування, пов`язаних із зверненням ОСОБА_6 щодо протиправних дій ОСОБА_7 та після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Під час цієї події ОСОБА_4 не виконував жодних обов`язків служби відносно ОСОБА_7 , не діяв відносно ОСОБА_7 в якості особи, яка використовує владні чи службові повноваження відносно потерпілого. Тому, ці висловлювання мали місце не у зв`язку і не в ході виконання ним своїх службових обов`язків.

З матеріалів справи, показів свідків не вбачається факту вчинення обвинуваченим дій, які явно б виходили за межі наданих йому прав чи повноважень під час опрацювання звернення ОСОБА_6 ..

Таким чином, суд вважає, що такі дії ОСОБА_4 не охоплюються об`єктивною стороною інкримінованого йому злочину.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відтак, у зв`язку із недоведеністю складу злочину, обвинуваченого слід виправдати.

Запобіжні заходи не обирались, речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати не винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу в Хмельницький апеляційний суд через Ярмолинецький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1