Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №766/15637/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/15637/26

н/п 3/766/2893/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області: Валігурська Л.В.

за участю секретаря: Натальної А.В.

захисника (в режимі відеоконференції): Кравчуна Д.В.

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 13.09.2026 о 22:53 годині на автодорозі М-14 181 км в Херсонському районі Херсонській області, керував транспортним засобом «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», результат тесту № 1563 від 13.09.2026 позитивний – 1,43 проміле. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту ПДР).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину визнав частково, дав показання про те, що являється діючим військовослужбовцем. Ротний відпустив його на один день додому, а тому він не був задіяний на службі, трохи випив спиртного, оскільки був впевнений, що йому лише наступного дня необхідно буде переганяти трал, проте пізно ввечері йому зателефонували і дали команду повертатись на службу і готуватись до транспортування тралу. Він як військовий не міг відмовитись від виконання наказу. Просив врахувати викладені обставини та вирішити питання щодо закриття провадження у справі.

Під час судового розгляду захисник Кравчун Д.В. заперечив проти складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, просив провадження у справі закрити. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив що ОСОБА_1 проходячи військову службу на посаді водія, про що дав пояснення на місці зупинки його транспортного засобу, виконував бойове розпорядження свого командира, а тому дії ОСОБА_1 були спрямовані виключно на усунення небезпеки, яка загрожує державному порядку, власності, захисту громадського населення та безпосереднього виконання військового обов`язку, а тому можна стверджувати, що він діяв у стані крайньої необхідності.

Також просив врахувати ту обставину, що представники поліції вийшли за межі можливих підстав для зупинки транспортного засобу, визначених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки безпідставно зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не зазначивши жодних підстав для зупинки транспортного засобу.

Зазначив, що з огляду на виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби під час керування транспортним засобом у стані сп`яніння, огляд військовослужбовця має відбуватись в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, який має проводитись посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини, на противагу ж викладеному огляд ОСОБА_1 було проведено неуповноваженою для того особою, а тому результати такого огляду не можуть вважатись дійсними.

Не зважаючи на заперечення захисника, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджена наступними перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 702288 від 13.09.2026, в якому викладені дата та час (13.09.2026 о 22:53 годині), місце (автодорога М-14 181 км, Херсонський район, Херсонська область) та обставини (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», результат тесту № 1563 від 13.09.2026 позитивний – 1,43 проміле;

-чек-тестом алкотестера «Drager Alcotest 6820» № 1563 від 13.09.2026, яким встановлено ступінь алкогольного сп`яніння, а саме: 1,43 проміле, який містить підпис ОСОБА_1 ;

-відео-файлом з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що поліцейськими було зупинено транспортний засіб «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , у якого під час перевірки документів при спілкуванні були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю) у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився, результат огляду 1,43 проміле, який був оголошений останньому, заперечень щодо якого ОСОБА_1 не озвучував;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Проба позитивна – 1,43 проміле. Наявний підпис ОСОБА_1 на підтвердження згоди з проведеним оглядом;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.09.2026, згідно якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук;

- довідкою інспектора ІІ категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП від 14.09.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_3 від 21.02.2023.

Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції). За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (п. 10 розділу ІІ Інструкції).

Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів – у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння (п. п. 2, 4, 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 – далі по тексту Порядок).

Відповідно до п. 4 розділу Х наказу Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі по тексту – Інструкція з оформлення матеріалів) огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

Оцінюючи заперечення захисника, суд приходить до таких висновків.

1. Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода (ст. 18 КУпАП).

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 (справа № 686/5225/17) у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини. Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Перевіривши обставини справи суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 та захисник не є такими, що мають ознаки дій у стані крайньої необхідності, оскільки виконання навіть наказу командира автоматично не визначає ті чи інші дії як стан крайньої необхідності. Крім того необхідність переміщення тралу також не може бути розцінено як таке, що переважає ризики і може відвертати ту чи іншу шкоду у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Також суд зауважує, що виконання військового обов`язку у стані алкогольного сп`яніння має своїм наслідком притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що саме по собі нівелює твердження про дії в умовах крайньої необхідності. Сама ж по собі ситуація, яка мала місце 13.09.2026 не має жодних ознак дій у стані крайньої необхідності.

2. Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 14.02.2018 року по справі №735/1246/15-а, де зазначено, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення.

А тому твердження захисника про відсутність підстав для зупинки як передумова для закриття провадження у справі є неспроможними.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (ч. ч. 1, 2 ст. 266-1 КУпАП).

Наведена норма на переконання суду хоча і урегульовує проведення огляду військовослужбовців на виявлення стану алкогольного сп`яніння під час виконання службових повноважень, проте розповсюджується на випадки, пов`язані саме з проходженням військової служби.

У той же час, з огляду на викладені норми, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 було інкриміновано порушення правил безпеки дорожнього руху на нього розповсюджується норма, передбачена саме ч. 1 ст. 15 КУпАП, а тому відповідному застосуванню підлягають правила ст. 266 КУпАП, якою унормовано проведення огляду саме водіїв, у яких було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння саме у водіїв транспортних засобів.

Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що виявлення та фіксація порушення правил дорожнього руху нормами КУпАП не покладено на Військову службу правопорядку у Збройних Силах України або командира військової частини, що виключає можливість делегування їм проведення відповідного огляду у разі виявлення відповідного порушення представниками поліції.

Таким чином, суд не погоджується з позицією сторони захисту щодо відсутності повноважень у представників поліції на проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння військовослужбовця.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння проведено з дотриманням встановленої процедури, а результати огляду мали цифровий показник більше 0,2 проміле, про що свідчить сукупність досліджених судом доказів, підстав ставити під сумнів які немає, а тому останні доводять факт інкримінованих ОСОБА_1 протиправних дій.

З урахуванням викладеного вище приходжу до висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач – ГУК у м. Херсон обл./Херсон обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37959517, Банк отримувач – Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Л.В. ВАЛІГУРСЬКА