Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №766/9533/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/9533/25

н/п 1-кп/766/206/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 11.01.2024 під № 22024230000000029 за обвинуваченням:

Години- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Шевченківського району Харківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів),

передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1. ОСОБА_6 , достовірно знаючи про обставини збройної агресії рф проти України, фактично проживаючи на території м. Херсона, будучи достеменно поінформованим та розуміючи факт захоплення м. Херсона та Херсонської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю територію, Україна є унітарною державою, а територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що м. Херсон та Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, що порядок утворення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування регулюється виключно Конституцією України та законами України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у м. Херсон, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування представників окупаційної адміністрації держави-агресора – рф та діючи умисно, добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій – «завідуючого відділенням організації санітарно-епідеміологічних досліджень ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології», тобто у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

На вказаній посаді ОСОБА_6 здійснював загальне керівництво відділенням, а також впроваджував медичні стандарти відповідно до законодавства рф у вищевказаному медичному закладі.

2. У подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території тимчасово окупованої частини Херсонської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.11.2023, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, добровільно зайняв посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме: посаду голови ліквідаційної комісії ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології».

ОСОБА_6 , зайнявши вказану вище посаду, здійснював загальне керівництво вищевказаної ліквідаційної комісії, формував штат вказаного органу, укладав господарські угоди від імені установи на надання послуг з відбору та дослідження питної води на відповідність гігієнічним вимогам та мікробіологічному дослідженню змивів з виробничою інвентарю, посуду, обладнання, спецодягу та рук працівників їдальні на об`єктах так званого «управления службы исполнения наказаний по Херсонской области», виступав представником відповідача – ДБЗОЗ «Херсонский обласний центр гігієни та епідеміології» у так званому «арбитражном суде Херсонской области».

Суд кваліфікує дії Години- ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов?язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора.

ІI. Застосовані судом правові процедури

Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.06.2025 було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 06.08.2025, 18.11.2025, 24.11.2025

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_6 не скористався.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення і ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою – сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 до призначених судових засідань здійснювались шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності Години- ОСОБА_5 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

ІІІ. Щодо забезпечення права на захист

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_6 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника для захисту інтересів обвинуваченого.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 24.11.2025 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22024230000000029 від 11.01.2024 пред`явлено щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Ухвалою суду від 16.03.2026 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 19.06.2025 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 13.10.2026, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.

Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.

IV. Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинах. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_6 винним та призначити відповідне покарання в максимальних межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади, так і конфіскацію всього майна.

Захисник просив враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, призначити покарання в мінімальних межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України.

V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення

Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.01.2025 (справа № 490/9328/24, н/п № 1-кс/490/2577/2025), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Так вина ОСОБА_6 у вчиненні поставлених йому у провину кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом огляду від 01.02.2024, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням https://khogov.ru/, розміщено посилання на веб-сайт «Официальный сайт Администрации Херсонской области», в якому є розділ «Документы», де наявний підрозділ «Указы губернатора». За результатами вибору лінійки «Документы/ Указы/2023» (https://khogov.ru/deyatelnost-ukazi-gubernatora-2023/) наявне посилання на сторінку під назвою «Об образовании Министерства здравоохранения Херсонской области», розміщене 20.07.2023.

Так за вказаним посиланням наявний «указ губернатора Херсонскогой области № 48-у 20.07.2023 об образовании министерства здравоохранения Херсонской области». Крім того наявний додаток «Положение о Министерстве здравоохранения Херсонской области».

За змістом вказаних документів окупаційною владою утворено міністерство охорони здоров`я Херсонської області, на яке покладено контроль та координацію діяльності підвідомчих в тому числі і державних бюджетних закладів охорони здоров`я Херсонської області (ДБЗОЗ ХО). У свою чергу так зване міністерство охорони здоров`я Херсонської області являється виконавчим органом Херсонської області, який здійснює функції з реалізації державної політики у сфері охорони здоров`я, обороту лікарських засобів та медичних виробів, а також з управління державним майном та наданню державних послуг у сфері охорони здоров`я.

- протокол огляду документів від 08.04.2025, відповідно до якого оглянуто:

* копію документа під назвою «ВЫПИСКА № 01/53 от 09.06.2022г РАСПОРЯЖЕНИЕ № 077-р от 08.06.2022 О реорганизации государственных учреждений здравоохранения Херсонской области». Так за змістом вказаного документа реорганізовано відповідно до долученого переліку лікувально-профілактичні заклади Херсонської області в державні бюджетні заклади охорони здоров`я Херсонської області (ДБЗОЗ). ДБЗОЗ відносяться до підпорядкування Департаменту охорони здоров`я Херсонської області. За змістом додатку «ГБУЗ «Херсонский областной центр гигиены и эпидемиологии» відноситься до переліку лікувально-профілактичних закладів Херсонської області;

* копію документа із шапкою «Воєнно-гражданская администрация Херсонской области» під назвою «ВЫПИСКА из Приложения к Распоряжению № 077-р от 08.06.2022», «Приложение к распоряжению № 077-р от 08.06.2022 о реорганизации государственных учреждений здравоохранения Херсонской области», ниже вказано «Перечень лечебно-профилактических учреждений Херсонской области», «ГБУЗ «Херсонский областной центр гигиены и эпидемологии» на 1 аркуші.

* копію документа під назвою «приказ от 25.07.2022 № 180 Об утверждении Устава Государственного бюджетного учреждения здравоохранения «Херсонской областной центр гигиены и эпидемологии» на 1 аркуші;

* копію документа під назвою «УСТАВ УЧРЕЖДЕНИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ Херсонской областной центр гигиены эпидемологии» на 15 аркушах.

- протоколом огляду від 18.03.2025, відповідно до якого оглянуто Інтернет сторінку за посиланням https://khogov.ru/, розміщено посилання на веб-сайт «Официальный сайт Администрации Херсонской области», в якому є розділ «Документы», де наявний підрозділ «Указы губернатора». За результатами вибору лінійки «Документы/ Указы/2023» (https://khogov.ru/documentation/ukazi-gubernatora/), де розміщено «указ главы военно-гражданской администрации Херсонской области от 12.05.2022 г. № 018-6 о структуре органов исполнительной власти», відповідно до змісту якого департамент охорони здоровя відноситься до органів виконавчої влади;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 31.10.2024, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.10.2024 отримано доступ до оригіналу документа під назвою «Ведомость на выплату материальной помощи», в якому міститься оригінал підпису Години- ОСОБА_5 у графі «Заведующий отделения организации санитарно-гигиенических исследований»;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.01.2025, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.12.2024 отримано доступ до рукописного документа під назвою «Заявление» на імя т.зв. «Врио главного врача ГБУЗ «Центр гигиены и эпидиомологии» ОСОБА_7 від Години- ОСОБА_5 наступного змісту: «прошу принять меня на работу заведующим отделения организиции санитарно-гигиенических исследований с 01.09.2022», де наявний підпис від імені Години- ОСОБА_5 ;

- висновком експерта від 26.02.2025 № СЕ-19/122-25/812-ПЧ: * підпис від імені Години- ОСОБА_5 у колдонці «Подпись» у рядку «1. Заведующий отделения организации санитарно-гигиенических исследований» наданої «Ведомость на выплату материальной помощи» ГБУЗ «Херсонской областной центр гигиены и эпидемологии», виконаний ОСОБА_6 ; * підпис від імені Години- ОСОБА_5 під рукописним текстом у «Заявление Годыны-Арюпина ОСОБА_8 на имя Врио главного врача ГБУЗ «Херсонской областной центр гигиены и эпидемологии» ОСОБА_7 о принятии на работу от 29.08.2022», виконаний ОСОБА_6

- протоколом огляду від 18.01.2024, відповідно до якого оглянуто відкритий Інтернет ресурс за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , де виявлено «выписку из Единого государственного реестра юридических лиц» от 18.01.2024 № ЮЭ9965-24-5587440, відповідно до якої «государственное бюджетное учреждение здравоохранения «Херсонский областной центр гигиены и эпидемиологии» (ГБУЗ «Херсонский областной центр гигиены и эпидемиологии») зареєстровано 22.12.2022, юридична адреса м. Херсон, вул. Уварова, 3. Головою ліквідаційної комісії вказаний ОСОБА_6 з 17.11.2023.

- протоколом огляду від 16.04.2025, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 де наявний сайт – платформа для роботи з даними про контрагентів. В пошуковому меню введено запит ГБУЗ «Херсонский областной центр гигиены и эпидемиологии», за яким отримано інформацію про те, що датою реєстрації є 08.06.2022 і на даний час перебуває в процесі ліквідації. Головою ліквідаційної комісії з 17.11.2023 являється ОСОБА_6

- протоколом огляду від 09.02.2024, відповідно до якого оглянуто Інтернет публікацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , де розміщено публікацію від 23.08.2023 під назвою «Глава Роспотребнадзора Анна Попова проверила работу ведомства в Херсонской области». За змістом публікації було перевірено роботу по санітарно-епідеміологічному нагляду та епідеміологічному моніторингу на нових територіях рф. На прикріпленому до публікації відео присутній чоловік зовні схожий на ОСОБА_6

- протоколом огляду від 05.06.2024, відповідно до якого у присутності свідка ОСОБА_9 було оглянуто публікацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка підтвердила, що на відео присутній ОСОБА_6 , який одягнутий в синю футболку, блакитні джинси, лисий, який зайняв посаду у «роспотребнадзорі».

- протоколом огляду від 22.02.2024, відповідно до якого у присутності свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було оглянуто публікацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , які підтвердила, що на відео присутній ОСОБА_6 , який одягнутий в синю футболку, блакитні джинси, лисий, який зайняв посаду у «роспотребнадзорі».

- протоколом огляду від 18.09.2024, відповідно до якого оглянуто публікацію від 13.09.2024 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , де зазначено про те, що «накануне дня федерального государственного санитарно-эпидемиологического надзора в управлении роспотребнадзора по Херсонской областисостоялось торжественное награждение сотрубников». Так на прикріпленому до публікації відео присутній чоловік зовні схожий на ОСОБА_6

- протоколом огляду від 20.09.2024, відповідно до якого у присутності свідка ОСОБА_9 було оглянуто публікацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка підтвердила, що на відео присутній ОСОБА_6 , який отримує від іншої особи «БЛАГОДАРНОСТЬ».

- протоколом огляду від 26.09.2024, відповідно до якого у присутності свідка ОСОБА_10 було оглянуто публікацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , який підтвердив, що на відео присутній ОСОБА_6 , який отримує від іншої особи «БЛАГОДАРНОСТЬ».

- протоколом огляду від 21.04.2025, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням https://my.arbitr.ru/#index, де виявлено рішення так званого арбітражного суду Херсонської області від 20.03.2025 (справа № А88-85/2024), зі змісту якого вбачається, що в якості ліквідатора ГБУЗ «Херсонский областной центр гигиены и эпидемиологии» вказаний ОСОБА_6

- протоколом огляду від 21.04.2025, відповідно до якого оглянуто відкритий ресурс мережі Інтернет за посиланням https://my.arbitr.ru/#index, де виявлено рішення так званого арбітражного суду Херсонської області від 17.04.2025 (справа № А88-338/2024), зі змісту якого вбачається, що в якості ліквідатора ГБУЗ «Херсонский областной центр гигиены и эпидемиологии» вказаний ОСОБА_6 .

Показаннями наступних свідків, допитаних судом:

Свідок ОСОБА_12 дала суду показання про те, що працювала завідуючою господарством ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб» МОЗ, яке розташоване по вул. Уварова, 3 в м. Херсоні. Під час окупації м. Херсона в 2022 році вона бачила ОСОБА_6 на території їх установи, якого знала, оскільки раніше до 2016 року працювали в одній установі. Останній виходив з адміністративної будівлі. Про те, що він зайняв посаду у незаконно створеному окупаційною владою органі їй стало відомо вже після деокупації м. Херсона. Крім того, співробітники новоствореної установи, яких вона знала, також казали про зайняття керівної посади ОСОБА_6 .

Вже після деокупації м. Херсона і отримання доступу до приміщень, які займав ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології», виявили ряд документів за підписом від імені Години- ОСОБА_5 , будь-яких розпорядчих документів за його підписом не було.

Свідок ОСОБА_13 дав суду показання про те, що зі слів колишнього начальника Управління фітосанітарної безпеки ОСОБА_14 йому стало відомо про те, що ОСОБА_6 погодився на зайняття посади у незаконно створеному рф ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології». Годину- ОСОБА_5 знає, оскільки в період часу з 2016 року по 2022 рік останній працював начальником управління за дотриманням законодавства Держспоживслужби в Херсонській області, тоді як він займав посаду в іншому управлінні.

Свідок ОСОБА_15 дала суду показання про те, що знайома з обвинуваченим, оскільки працювали в Нижньосірогозкьому підрозділі Херсонської регіональної державної лабораторії ім. професора Л. С. Ценковського Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, куратором якої був саме ОСОБА_6 . Під час окупації розповідали, що ОСОБА_6 перейшов працювати на керівну посаду до створеної окупаційною владою Центру гігієни та епідеміології.

Після деокупації м. Херсона ОСОБА_6 приїздив до с. Нижні Сірогози та шукав приміщення, в якому можна розмістити Центру гігієни та епідеміології.

Свідок ОСОБА_16 повідомила, що є завідувачем фізико-хімічного відділення ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хворою» МОЗ, а тому була знайома з ОСОБА_6 , оскільки раніше працювали разом у Херсонській санепідемстанції. У вересні 2022 року вона його зустріла у на території ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб» МОЗ по вул. Уварова, 3 в м. Херсоні і спитала чи буде він у них працювати, на що він повідомив про те, що буде займати посаду завідувача санітарно-гігієнічним відділом ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології», створеної окупаційною владою.

Ознак того, що обвинувачений діяв під примусом не було, оскільки він говорив впевнено, сподівався на співпрацю і був налаштований оптимістично.

Свідок ОСОБА_9 дала суду показання про те, що вона є генеральним директором ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб» МОЗ. Знайома з ОСОБА_17 , оскільки до 2016 року працювали з ним разом у Херсонській санепідемстанції. Від інших колег та спільних знайомих їй стало відомо, що обвинувачений пішов працювати до ДБЗОЗ «Херсонський обласний центр гігієни та епідеміології», створеної окупаційною владою, проте особисто з ним не спілкувалась і від нього про це не знала.

Свідок ОСОБА_18 дала суду показання про те, що займає посаду завідувача відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб» МОЗ. Знайома з ОСОБА_6 , оскільки раніше працювали разом в Херсонській санепідемстанції. З 2016 року він пішов працювати до Держспоживслужби і вони не перетинались по роботі. Вже під час окупації м. Херсона у 2022 році вона побачила обвинуваченого на території їх установи по вул. Уварова, 3 в м. Херсоні, який сказав їй що прийшов працевлаштовуватись. Після того вона декілька раз бачила його на території установи, але вже не спілкувались. Від спільних знайомих знала, що він зайняв посаду в створеній окупаційною владою установі.

VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.

Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення – тимчасово окупована територія України.

Відповідно до чинного законодавства України, заняття посади державної служби необхідно розглядати як у контексті проведення підготовчих дій щодо призначення певної особи на посаду, так і в контексті виникнення такого юридичного факту, як призначення особи на певну посаду з офіційним оформленням трудових відносин.

Установлені судом фактичні обставини цього кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінальних правопорушень до кінця, і ці кримінальні правопорушення були закінченими з моменту зайняття ним посади, факт якого доведено як змістом досліджених судом документів.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки підтверджена належним та достатнім обсягом доказів.

VIІ. Призначення покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, тоді як обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність – правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, проте з огляду на особу обвинуваченого, суд вважає що підстав для призначення як основного, так і додаткового покарання в максимальних межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження, не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.

VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні, як і не вирішувалось питання арешту майна обвинуваченого.

У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

З огляду на викладене з обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 122-124, 170-174, 297-1, 323, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

2. Строк відбування призначеного Годині- ОСОБА_5 основного основного покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.

3. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг рахувати з моменту відбуття ОСОБА_6 основного покарання у виді позбавлення волі.

4. Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.06.2025 (справа № 490/9328/24, н/п № 1-кс/490/2578/2025) відносно ОСОБА_6 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

5. Стягнути з Години- ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 8 754 гривень 90 копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинувачених та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Суддя: ОСОБА_19