Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №766/8065/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/8065/25

н/п 2/766/6396/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку загального позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська факторингова компанія розвитку» у травні 2025 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить:

в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з Правилами) – звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_1 , а саме: на транспортний засіб марки Hyundai, модель Accent, рік випуску 2008, колір бежевий, тип ТЗ легковий, номери агрегатів: шасі НОМЕР_1 , двигун 1599, кузов, державний номер НОМЕР_2 , шляхом вилучення предмета застави у будь-яких осіб та передачі його у володіння заставодержателя (обтяжувача) для подальшого продажу предмета застави третім особам шляхом укладання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу предмета застави третім особам шляхом укладання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем на публічних торгах за початковою ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності станом на дату продажу;

надати ТОВ «Європейська факторингова компанія розвитку» повноваження від імені заставодавця – ОСОБА_1 на підписання, отримання та подання будь-яких документів, їх дублікатів, дублікатів ключів, вчинення будь-яких інших дій, пов`язаних з відчуженням Предмета застави з метою задоволення вимог Заставодержателя, здійснення будь-яких оплат , необхідних для зняття предмета застави з обліку та здійснення наступної реєстрації транспортного засобу на користь третіх осіб за місцем звернення;

а також стягнути судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 03 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 15 330 доларів США зі сплатою 13,5 % річних та кінцевим терміном повернення до 03 вересня 2015 року. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором відповідач передав у заставу належний йому автомобіль марки Hyundai Accent, 2008 року випуску. У подальшому право вимоги за кредитним договором перейшло від АКІБ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк», а 11 травня 2019 року на підставі договору про відступлення прав вимоги – до ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», яке набуло прав кредитора за основним зобов`язанням та прав заставодержателя.

Представник позивача зазначив, що відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого станом на 11 травня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 1 092 934,33 грн., з яких 353 832,67 грн. – заборгованість за кредитом та 739 101,66 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Посилаючись на наявність заборгованості та умови договору застави, які передбачають можливість звернення стягнення на предмет застави, представник позивача просив звернути стягнення на заставлений транспортний засіб – автомобіль марки Hyundai Accent, 2008 року випуску, шляхом передачі його у власність ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» в рахунок виконання забезпечених заставою зобов`язань.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.09.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом неодноразового направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання відповідача та за адресою реєстрації місця проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст.280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, 03.09.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з Правилами) № 11390591000.

Шляхом підписання вказаного Договору позичальник погодив викладені у Правилах (договірних засадах) споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк», затверджених рішенням Продуктово-тарифного комітету АКІБ УкрСиббанк (Протокол № 243 від 21.08.2008 року) з усіма змінами та доповненнями, пропозицією Банку надати Позичальнику споживчий кредит на умовах встановлених у Кредитному договорі та Правилах (пп. 1.1.1 Договору).

Відповідно до пп. 1.1.2 Договору, Правила, після підписання Сторонами Договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, викладені в цьому Договорі та Правилах.

Підписи Сторін під Кредитним договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому після підписання сторонами цього договору, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в чинність для сторін одночасно із підписанням Кредитного договору (пп. 1.1.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, підписанням Договору Позичальник підтверджує: що на дату укладення Договору він ознайомлений з усіма тарифами по розрахунково-касовому обслуговуванню та Тарифами Банку, що викладені у Додатку № 3 до Договору; перед укладенням цього Договору отримав від Банку інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів»; що він надає Банку свою згоду та право збирати, зберігати використовувати, поширювати і отримувати інформацію, в тому числі банківську таємницю, в обсязі, встановленому Правилами; що він ознайомлений і погоджується з умовами усіх додатків до цього Договору; що він ознайомлений і погоджується з Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк», які є невід`ємною частиною договору; що він або його уповноважений представник отримав оригінали цього Договору з усіма додатками в день його підписання.

Правила, які діяли у відповідній редакції на час укладення між Позичальником та банком Кредитного договору було опубліковано у газеті Голос України № 164 (4414) від 30.08.2008 року.

11.05.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-ЕА-2019-03-26-000011-b від 17.04.2019 року, укладено договір № 1370/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11390591000 від 03.09.2008 року з усіма наступними змінами та доповненнями до нього. Таким чином, позивач набув статусу кредитора за вказаним кредитним договором та заставодержателя за договором забезпечення.

Згідно з умовами договору № 1370/К про відступлення прав вимоги до позивача перейшли всі належні первісному кредитору права вимоги за основним зобов`язанням, зокрема право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за кредитним договором, сплати заборгованості, процентів, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених умовами договору, а також право звернення стягнення на предмет забезпечення в рахунок погашення заборгованості. До складу таких прав також належить право вимагати відшкодування судових витрат у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» на підставі Договору №1370/К про відступлення прав вимоги набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11390591000 від 03.09.2008 року.

Відповідно до пп. 1.2.1-1.2.6 Договору, сума кредиту складає 15330,00 дол. США. Вказана сума дорівнює еквіваленту 74352,03 грн. за курсом Національного банку України на день укладення Договору. Надання кредиту здійснюється у наступний термін: 03.09.2008 року. Банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 у Банку. Цільове призначення кредиту – для особистих потреб позичальника, а саме для придбання авто. Схема погашення кредиту – ануїтентна. Кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості: 03.09.2015 року, при цьому згідно умов Договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту.

Банк свої зобов`язання за Кредитним договором повністю виконав, надавши Відповідачеві кредит в розмірі та строки передбачені умовами Кредитного договору, що підтверджується Розрахунком заборгованості за договором кредиту № 11390591000 від 03.09.2008 року, складеного АТ «Дельта Банк» станом на 11.05.2019 року.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що розрахунок заборгованості за кредитом, складений Первісним кредитором на момент відступлення права вимоги, може бути належним доказом видачі кредиту та наявності заборгованості за кредитним договором.

Станом на 11.05.2019 року відповідач не виконав належним чином зобов`язання за Кредитним договором, унаслідок чого перед ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» утворилася заборгованість у загальному розмірі 1092934,33 грн., що, відповідно до розрахунку заборгованості, складається з 353832,67 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 739101,66 грн. заборгованості за нарахованими, але несплаченими процентами за користування кредитними коштами.

Згідно розділу 2 Договору, у забезпечення виконання усіх грошових зобов`язань позичальника в повному обсязі за договором: позичальник передає в заставу, а банк приймає наступне рухоме майно, а саме – транспортний засіб: марка Hyundai, модель Accent, рік випуску 2008, колір бежевий, тип ТЗ легковий, номери агрегатів: (шасі НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4 , державний номер НОМЕР_2 ). За домовленістю сторін вартість предмету застави складає 84000,00 грн. Предмет застави забезпечує в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань позичальника за цим договором.

Предмет застави є власністю позичальника на підставі Договору купіві-продажу № СФ-0000435 від 02.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем, зареєстрований МРЕВ ДАІ м. Херсон, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданим 02.09.2008 року, немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких позичальник набув право власності на предмет застави.

Позичальник свідчить, що предмет застави на момент укладення договору не є предметом застави за іншими зобов`язаннями, жодним способом не відчужений, у спорі та під арештом (забороною) не перебуває, щодо нього відсутні будь-які обтяження, а також свідчить, що право керувати предметом застави має третя особа. Предмет застави залишається у володінні та користуванні позивача.

Відповідно до положень пунктів 8.1. та 8.2. Правил визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та/або у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання Позичальника банкрутом, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється: - або на підставі рішення суду; - або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення.

При цьому сторони дійшли згоди, що банк самостійно, на власний розсуд, встановлює черговість звернення стягнення, або на Предмет застави та/або на будь-яке інше майно і кошти Позичальника, на які може бути звернене стягнення в порядку установленому законодавством України.

Відповідно до пункту 8.3. Правил сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет застави у позасудовому порядку.

У разі застосування позасудових засобів звернення стягнення у випадках визначених в пункті 8.1. Правил, банк надсилає Позичальнику повідомлення відповідно до Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень.

Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з частиною другою статті 28 цього Закону.

Пунктом 8.5. Правил встановлено, що при зверненні стягнення в позасудовому порядку, банк на власний розсуд може обрати один із позасудових способів звернення стягнення на Предмет застави-транспортний засіб, серед них: продаж банком Предмета застави транспортного засобу шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем або на публічних торгах, в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Так, 19.01.2022 року за Вих. №24 цінним листом з описом вкладення на адресу ОСОБА_1 позивачем направлено Повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання (Заставне повідомлення), де вказано вимогу про виконання грошового зобов`язання та передачу предмету застави у володінні товариства та у разі невиконання вказаної у повідомленні вимоги про погашення заборгованості ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» буде змушене задовольнити свої вимоги на підставі застереження, встановленому у кредитному договорі, шляхом продажу заставодержателем предмету застави від імені заставодавця, шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем або на публічних торгах.

Також, у відповідності до положень ст.ст. 24, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивачем 19.01.2022 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано відомості про звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 77590433 від 19.01.2022 року.

Пунктом 8.4. Правил встановлено, що у разі невиконання Позичальником вимог зазначених у повідомленні, про яке йдеться у пункті 8.3. Правил, банк здійснює звернення стягнення у порядку передбаченому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до пункту 8.6. Правил сторони погодили, що звернення стягнення за рішенням суду здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до положень частини 2 та 3 статті 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов`язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує вимогу обтяжувача щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Також положеннями пункту 9.6. Правил встановлено, що Позичальник надає згоду на вилучення у нього продукції (придбаної Позичальником за рахунок кредитних коштів, отриманих від банку) без отримання на це додаткової згоди Позичальника та відповідного судового рішення в разі пред`явлення банком у позасудовому порядку або в порядку досудового провадження вимог щодо виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором.

Станом на дату розгляду даної цивільної справи вимогу передати у володіння Позивачу Предмет застави Відповідачем не виконано. Предмет застави перебуває у володінні та користуванні Відповідача.

За змістом статей 526, 527, 530ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1 Закону України «Про заставу», статтею 572 ЦК України встановлено, що застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» та статті 589 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи (частина перша статті 27 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до частин першої та другої статті 590 ЦК України звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом або договором. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у п.8.1., 8.2, 8.3, 8.4.,8.5, 8.6. у випадку, якщо згідно умов Договору, в заставу передано транспортний засіб, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється Банком: у випадках невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Договором; та/або у випадку настання будь-якої із обставин, передбачених п.3.1.2. цих Правил. Звернення стягнення на Предмет застави - транспортний засіб здійснюється: або на підставі рішення суду; або шляхом застосування позасудових засобів звернення стягнення.

При цьому Банк самостійно, на власний розсуд, встановлює черговість звернення стягнення на Предмет застави та/або на будь-яке інше майно і кошти Позичальника, на які може бути звернене стягнення в порядку,встановленому законодавством України, або приймає рішення стягнути суму заборгованості на загальних підставах незалежно від наявності Предмету застави. Звернення стягнення на Предмет застави - транспортний засіб можливе в позасудовому порядку. У разі застосування позасудових засобів звернення стягнення у випадках, зазначених в п. 8.1. цих Правил, Банк надсилає Позичальнику повідомлення відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». У разі невиконання Позичальником вимог, зазначених в повідомлені, про яке йдеться в п.8.3.цих Правил,Банк здійснює звернення стягнення у порядку,передбаченому ЗакономУкраїни «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». При зверненні стягнення в позасудовому порядку, Банк має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на Предмет застави - транспортний засіб: передача Предмету застави - транспортного засобу у власність Банку в рахунок виконання забезпеченого заставою зобов`язання в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; продаж Банком Предмету застави - транспортного засобу шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах, в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Звернення стягнення за рішенням суду здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином сторони погодили, у договорі мітиться застереження яке передбачає, що заставодержатель може звернути стягнення на предмет застави у позасудовий спосіб - шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах, в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що є відповідно до умов договору позасудовим способом захисту, а тому вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, проаналізувавши встановлені обставини справи, надані докази, умови договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, а також положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем обрано спосіб захисту, який за встановлених обставин не дає підстав для задоволення заявлених вимог. Сторонами договору передбачено можливість звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку, зокрема шляхом його продажу іншій особі-покупцеві або на публічних торгах. При цьому позивачем уже вчинено дії, спрямовані на реалізацію такого порядку, а саме направлено відповідачу повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави. За таких обставин суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення основної вимоги про звернення стягнення на транспортний засіб у заявлений спосіб.

Оскільки вимоги про вилучення предмета застави у будь-яких осіб, передачу його у володіння заставодержателя та надання позивачу повноважень на вчинення дій, пов`язаних із відчуженням і перереєстрацією транспортного засобу, є похідними від основної вимоги про звернення стягнення на предмет застави, вони також не підлягають задоволенню. Враховуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 3174 від 19.05.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду покладається на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 141, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська факторингова компанія розвитку» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.09.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова