Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №597/1291/26 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Суд: Заліщицький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №597/1291/26

Суддя: Тренич А. Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 р. Справа № 597/1291/26

Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тренич А.Г.

за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Заліщики за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Заліщицької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

В позовній заяві позивач просить визнати за ним, як спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , право власності на 1/3 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , загальною вартістю 325500,00 грн, до складу якого входить 1/3 частина житлового будинку «А», 1/3 частина господарського будинку «Б», 1/3 частина воріт з хвірткою «1», 1/3 частина огорожі «2», 1/3 частина колодязя «3», на яку мала право ОСОБА_2 , оскільки 1/3 частку даного будинковолодіння вона прийняла після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 07.09.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження із викликом сторін. Призначено підготовче судове засідання на 14.10.2026 о 09:10 год.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не делегував свого представника у підготовче судове засідання, подав клопотання, в якому визнає позов та просить розглянути справу без участі його представника.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В матеріалах справи відсутні дані, які б вказували, що визнання позову відповідачем суперечить вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи заяви сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задовольнити позов, виходячи із наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.03.2016 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/3 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , загальною вартістю 325500,00 грн, до складу якої входить 1/3 частка житлового будинку «А», 1/3 частка господарського будинку «Б», 1/3 частка воріт з хвірткою «1», 1/3 частка огорожі «2», 1/3 частка колодязя «3». Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_2 , оскільки вступила в управління спадковим майном померлого, даний факт стверджується довідкою Дзвиняцької сільської ради № 176 від 11.02.2019 року, однак не оформила своїх спадкових прав на 1/3 частину будинковолодіння відповідно до закону, оскільки померла.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024540011 від 13.11.2019 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 07.10.1969 року, внаслідок чого ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

За життя 06.02.2017 року ОСОБА_2 склала на користь ОСОБА_1 заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради Яремій С.М. та зареєстрований в реєстрі за №15, яким заповіла останньому все своє майно, яке їй буде належати на день смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №16, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 17.12.2018 року. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її син ОСОБА_1 , оскільки разом проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка Дзвиняцької сільської ради Заліщицького району №49 від 14.01.2019 року.

Згідно повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06.03.1997 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: 1/3 частку житлового будинку «А», 1/3 частку господарського будинку «Б», 1/3 частку воріт з хвірткою «1», 1/3 частку огорожі «2», 1/3 частку колодязя «3», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке прийняла після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , звернувся до в.о. державного нотаріуса Заліщицької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України.

Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК України).

Статтею 1221 ЦК України визначено місце відкриття спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місце відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, за відсутності нерухомого майна місце знаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розгляді не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Позивач звернувся до в.о. державного нотаріуса Заліщицької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка листом №188/02-14 від 18.06.2026 року відмовила у видачі такого свідоцтва у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та невизначеністю належності вказаного нерухомого майна померлій та рекомендувала звернутися до суду.

Відтак визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення права на спадкове майно у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законодавством (ст.328 ЦК України).

Згідно з ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 своєчасно прийняв ОСОБА_1 , оскільки звернувся із заявою про прийняття спадщини.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на спадкове майно не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Керуючись ст.ст.10, 12, 76, 77, 81-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителем АДРЕСА_1 , спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, а саме: 1/3 частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , до складу якого входить 1/3 частка житлового будинку «А», 1/3 частка господарського будинку «Б», 1/3 частка воріт з хвірткою «1», 1/3 частка огорожі «2», 1/3 частка колодязя «3», що в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Заліщицька міська рада Чортківського району Тернопільської області, місцезнаходження: м.Заліщики, вул.С.Бандери, 15-Б, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058396.

Повний текст судового рішення складено 14.10.2026 року.

Суддя А.Г. ТРЕНИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua