Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №455/831/26 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/831/26

Провадження № 2/455/648/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Клімченка М.І.,

з участю секретаря: Шайди Н.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у місті Старий Самбір Самбірського району Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 представник позивача ТОВ «Бізнес позика» подав до суду позовну заяву, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання кредиту у сумі 286349,70 грн. та судові витрати. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №522853-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 75000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Крім того, 15.05.2025 між позивачем та позичальником укладено Додаткову угоду № ДУ №1 до Договору №522853-кс-004 про надання кредиту, згідно якої визначено термін дії Договору до 05.03.2026. Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 286349,70 грн. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму, а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.05.2026 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнав, посилаючись на неможливість стягнення відсотків в порядку статті 625 ЦК України, несправедливі умови договору, непропорційно велику суму відсотків, недоведеність правильності нарахування суми заборгованості, відсутність доказів видачі кредитних коштів.

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, в поданій позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі, вказала, що позов підтримує, надала додаткові пояснення по суті справи, в яких не погоджувалась з правовою позицією відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку, в судове засідання не прибув, причин своєї відсутності не повідомляв.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 10.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №522853-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с.20-29).

Відповідно до пункту 2 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1% процентів за кожен день користування Кредитом, строк кредитування 24 тижня, комісія за видачу кредиту 15000 грн., строк дії договору до 25.08.2025.

Пунктом 4 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

15.05.2025 між позивачем та позичальником укладено Додаткову угоду № ДУ №1 до Договору №522853-кс-004 про надання кредиту, згідно якої визначено термін дії Договору до 05.03.2026 (а.с.30 зв. б.-31).

Судом встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 75000,00 грн шляхом перерахування платежу 10.03.2025 на банківську картку позичальника, яку останнім вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.114-118).

Відповідно до наданого позивачем Розрахунку заборгованості за кредитом в ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором № №522853-КС-004 у розмірі 286349,70 грн., що складається з: 71270,00 грн. – сума заборгованості за кредитом, 179042,40 грн. – заборгованість по відсотках, 36037,30 грн. – заборгованість по штрафам (а.с.13-16).

Позивач звертаючись до суду вказує, що ТзОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти на умовах передбачених договором, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, унаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка становить 286349,70 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ході розгляду судом встановлено, що відповідач звернувся до ТзОВ «Бізнес Позика» з метою отримання кредитних коштів, за результатами його звернення 10.03.2025 було підписано договір про надання кредиту, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.

На підставі укладеного договору про надання кредиту відповідачу надано грошові кошти, що підтверджується наданими позивачем довідками про виплату коштів, відтак ТзОВ «Бізнес Позика» прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором на загальну суму 286349,70 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та помилково здійснено нарахування штрафів в розмірі 36037,30 грн.

З приводу посилання відповідача у відзиві на те, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» невірно було проведено розрахунок заборгованості, нарахування відсотків суперечить статті 6 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності, не надано доказів видачі кредитних коштів, суд зазначає наступне.

У договорах за участю фізичної особи – споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина 2 статті 627 ЦК України).

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частини 1 та 2 Закону України «Про захист прав споживачів», далі за текстом – Закон).

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (пункт 5 частини 3 статті 18 Закону).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).

З правового аналізу вищевикладених положень частини 1 статті 1048 ЦК України з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 вбачається, що проценти за договором кредиту – є платою кредитодавцю за користування кредитом позичальником, однак не компенсацією кредитодавцю за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, загальний розмір процентів за користування кредитом залежить від суми кредиту та строку користування позичальником кредитними коштами (які узгоджуються сторонами кредитного договору при його укладенні), а не від факту виконання або невиконання ним умов договору.

Тому, у даному випадку відсутні підстави вважати умови Кредитного договору несправедливими в аспекті, зокрема, положень пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відсотки за користування кредитом - не є компенсацією за невиконання умов договору.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

За обставинами цієї справи, Кредитний договір укладено 10.03.2025, обумовлена у пункті 2.4 такого договору денна процентна ставка за користування кредитом у розмірі 1% у повній мірі відповідає максимальному розміру денної процентної ставки, передбаченому пунктом 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» - а тому відсутні підстави вважати умови Кредитного договору щодо розміру процентів несправедливими.

При цьому – незгода позичальника з умовою договору за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства, подібний висновок знаходить своє відображення у Постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №756/6038/20.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив свою волю, спрямовану на набуття цивільних прав та обов`язків та погодився з умовами Кредитного договору, в тому числі з умовами щодо денної процентної ставки та відсотками за користування кредитом на рівні 1% від залишку заборгованості за тілом кредиту за 1 день користування кредитом.

За наведених обставин, суд не погоджується із правовою позицією відповідача про те, що умови Кредитного договору є несправедливими.

Суд приймає до уваги надані позивачем докази нарахування заборгованості за кредитним договором, зокрема, розрахунок заборгованості, оскільки будь-яких помилок при нарахуванні процентів судом не встановлено.

Видача відповідачу кредитних коштів підтверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.114-118).

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Враховуючи наведені обставини, оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, виконавши кредитні зобов`язання не в повному обсязі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 250312,40 грн.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 3436,20 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 3003 грн. 75 коп. (3436,20х250312,40/286349,70).

Керуючись статтями 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму заборгованості за Договором №522853-КС-004 про надання кредиту від 10.03.2025 у сумі 250312 (двісті п`ятдесят тисяч триста дванадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суму судового збору у розмірі 3003 (три тисячі три) гривні 75 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: м. Київ, бул. Л.Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 13.10.2026.

Суддя М.І. Клімченко