Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №462/6356/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6356/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого – судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 9492914 від 17 березня 2024 року в розмірі 18672,50 грн, з яких: сума кредиту – 5500,00 грн, проценти за користування кредитом – 12622,50 грн, комісія за надання кредиту – 550,00 грн

Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений вказаний договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредит на суму 5500,00 грн, строком на 105 днів з 17 березня 2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісією за надання кредиту в розмірі 550,00 грн. 29 липня 2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимог № 108-МЛ, відповідно до умов якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 9492914 від 17 березня 2024 року. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

10 серпня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідачка подала до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечила, з мотивів того, що умова про комісію в розмірі 550,00 грн за надання кредиту є нікчемною, заявлені до стягнення 12622,50 грн є неспівмірними, загальна сума, яка має бути з нею стягнута 6737,50 грн, з яких: сума кредиту: 5500,00 грн та проценти за користування кредитом – 1237,50 грн /а.с.51-62/.

Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17 березня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9492914 /а.с.6-11/.

Згідно з умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній пунктом 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором ( пункт 1.1.).

Сума кредиту становить 5500,00 грн у валюті гривня (пункт 1.2.).

Кредит надається строком на 105 днів з 17 березня 2024 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (пункт 1.3).

Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 01 квітня 2024 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 30 червня 2024 року (дата остаточного погашення заборгованості (підпункти 1.3. та 1.3.2).

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу — 01 квітня 2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 30 червня 2024 (останнього дня строку кредитування).

Підпунктами 1.5.1 - – 15.3 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 550,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1237,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 11385,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *95.

Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.

За змістом пункту 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження перерахунку коштів за Договором про споживчий кредит від 17 березня 2024 року № № 9492914, ТОВ «Мілоан» надало платіжне доручення від 17 березня 2024 року № 125792543, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 55000,00 грн на карту НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно з договором № 9492914. Зазначене платіжне доручення містить відбиток печатки ТОВ «Мілоан» та підпис /а.с.15/.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати загальна сума (вартість) кредиту – 18672,50 грн, з яких сума кредиту – 5500,00 грн, проценти за користування кредитом – 12622,50, комісія за надання кредиту – 550,00 грн /а.с.12/.

29 липня 2024 між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимог № 108-МЛ, відповідно до умов якого та у відповідності до статті 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 9492914 від 17 березня 2024 року/а.с.17-22/.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 108-МЛ від 29 липня 2024 року заборгованість відповідачки перед позивачем становить 18672,50 грн, з яких: сума кредиту – 5500,00 грн, проценти за користування кредитом – 12622,50 грн, комісія за надання кредиту – 550,00 грн /а.с.28/.

Позивач у позові просить стягнути з відповідачки вищевказану суму заборгованості, тобто, заборгованість в розмірі 18672,50 грн.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. ст. 77, 81 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Як убачається з матеріалів справи, договір про споживчий кредит № 9492914 від 17 березня 2024 року укладений в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису ОСОБА_1 , за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківській картковий рахунок, зазначений у вказаному договорі.

Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані на мобільний номер телефону ОСОБА_1 .

Відповідачка у відзиві на позов не заперечує ні факт звернення до фінансової установи, яка спеціалізується наданням короткострокових кредитів, з метою отримання кредитних коштів, ні факт отримання коштів та їх неповернення.

З аналізу змісту договору про споживчий кредит № 949291417 від 17 березня 2024 року вбачається, що позичальника повідомлено, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором споживчого кредитування зобов`язаний буде сплачувати відсотки, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі та паспорті споживчого кредиту, з яким він ознайомився та без будь яких заперечень підписав. Крім того, відповідачку повідомлено, що орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складатиме 18672,50 грн та включає в себе суму кредиту (5500,00 грн) та проценти за користування кредитом в розмірі 18312,50 грн за весь строк кредитування (пункт 1.5 договору про споживчий кредит).

Таким чином, позичальника повідомлено про загальні витрати, які будуть понесені нею у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема повідомлено про реальну переплату за кредитом, тобто розмір відсотків, які зобов`язані будуть повернуті позичальником разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою позичальнику у кредит.

На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не зверталася до позикодавця ТОВ «Мілоан» зі заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилася зі всіма умовами такого договору.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима відповідачем матеріали справи не містять.

Таким чином, позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання за договором споживчого кредиту № 9492914 від 17 березня 2024 року не виконала, у передбачений в договорах строк обумовлені умовами кредитного договору грошові кошти, а саме: суму кредиту в розмірі 5500,00 грн та нараховані проценти за користування позикою в розмірі 12622,50 грн не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.

При цьому, доводи відповідачки про те, що встановлений позивачем розмір відсотків є не несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, суд вважає безпідставними, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у відповідному договорі, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19.

Суд не бере до уваги твердження відповідачки щодо неправомірності стягнення з неї заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 550,00 грн, з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Отже, позикодавець у кредитному договорі мав право встановити комісію за надання кредиту в розмірі 550,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми виданого кредиту, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Тому доводи відповідачки, що позивач безпідставно нараховував комісію за видачу кредиту є неспроможними та не беруться судом до уваги.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати у справі складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн. /а.с.36/ та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, які підтверджуються копією договору № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» та з акту № Д/18309 від 12 лютого 2026 року, з яких убачається, що вартість наданих послуг становить 8000,00 грн /а.с.30 зворот – 33/.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, то з відповідачки на користь позивача слід стягнути вищевказані витрати у повному обсязі.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» 18672 гривні 50 коп. заборгованості за кредитним договором; 2662 гривні 40 коп. судового збору; 8000,00 гривень витрат на правничу допомогу. Всього стягнути 29334 (двадцять дев`ять тисяч триста тридцять чотири) гривні 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, 28 корпус, ; ЄДРПОУ 41557199).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_3 ).

Суддя:

Оригінал рішення.