Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №332/6848/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6848/25

Провадження №: 2/332/1230/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 р.

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №Z06.00405.004602961 від 04.12.2018 року в розмірі 130476,75 грн та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.12.2018 року між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №Z06.00405.004602961.

17.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем було укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №№Z06.00405.004602961 перейшло до позивача.

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №17112023, позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №Z06.00405.004602961 в сумі 130476,75 грн, з яких: 48592,38 грн загальна заборгованість по тілу кредиту, 32716,10 грн загальна заборгованість по відсоткам, 49168,27 грн – заборгованість за комісіями.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалися нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідачка умови договору належним чином не виконувала, не здійснила погашення існуючої заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судові засідання 26.08.2026, 15.10.2026 року не з`явилась, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу місця реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 04.12.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №Z06.00405.004602961, за умовами якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 49999 грн. строком на 48 місяців та зобов`язалась повернути кредит, сплатити відсотки (процентна ставка змінювана 12,49% річних).

Відповідачка була ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, що засвідчила особистим підписом.

Відповідно до п. 2.1 договору позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 48 щомісячних внесках включно до 4 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюватимуться на транзитний рахунок № НОМЕР_1 в Банку, МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за Договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за Договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за Договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій ( пені), згідно п. 3.3.1 Договору; 4) для погашення іншої заборгованості ( в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом.

Погашення простроченої заборгованості за Договором ( крім штрафних санкцій) здійснюється шляхом списання Банком з транзитного рахунку суми простроченої заборгованості в день надходження грошових коштів на рахунок обліку заборгованості. Погашення іншої заборгованості здійснюється в терміни погашення заборгованості визначені Графіком щомісячних платежів.

Згідно виписки по рахунку кредитного договору №Z06.00405.004602961 в АТ «Ідея банк» за період з 04.12.2018 року по 17.11.2023 року, вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами банку.

Згідно довідки - розрахунку, здійсненому АТ «Ідея Банк» станом на 17.11.2023 року, розмір заборгованості складає 130476,75 грн, з яких 48592,38 грн загальна сума боргу по тілу; 32716,10 грн загальна сума боргу по відсотках; 49168,27 грн – заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

17.11.2023 року між АТ «Ідея банк» та позивачем було укладено договір факторингу №17112023.

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу, за цим договором клієнт відступає факторові, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Права вимоги, які клієнт відступає факторові за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 до договору факторингу №17112023 від 17.11.2023 року позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №Z06.00405.004602961 у сумі 130476,75 грн, з яких 48592,38 грн загальна сума боргу по тілу; 32716,10 грн загальна сума боргу по відсотках, заборгованість за комісіями – 49168,27 грн, кількість днів прострочення 1596.

Відповідно до ст.ст.626,628 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною першою статті 1054ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з умовами укладених кредитних договорів, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки, передбачені вказаними умовами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачка частково сплатила суму своєї заборгованості, що враховується при вирахуванні нарахування суми заборгованості за основною сумою тіла кредиту та відсотків.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в сумі 49168,27 грн, суд бере до уваги наступне.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

Верховний суд у постанові від 27 січня 2021 року по справі № 176/585/17 зазначив, що виходячи зі змісту вищевказаних вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Таким чином, сплата позичальником на користь банку комісії у вигляді щомісячної винагороди є нікчемною, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка була чинною на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі №363/1834/17).

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Оскільки обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, слід визначити, що встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, Позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому Позивач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит. Більш того, матеріали справи не містять і приблизного переліку послуг, які надаються банком. Тобто, відсутнє двостороннє належне погодження сплати комісії банку та визначення обсягу послуг банку, за яку є необхідність сплачувати комісію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога щодо стягнення комісії з відповідача у розмірі 49168,27 грн. за договором №Z06.00405.004602961 є нікчемною та не може бути задоволена.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №Z06.00405.004602961 від 04.12.2018 в сумі 81308,48 грн., яка складається з наступного: 48592,38 грн. за основним боргом, 32716,10 грн. за відсотками.

Згідно ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1886,74 гривень

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №Z06.00405.004602961 від 04.12.2018 року у розмірі 81308 ( вісімдесят одна тисяча триста вісім) гривні 48 копійки, яка складається з наступного: 48592,38 грн. за основним боргом, 32716,10 грн. за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1886 грн 74 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, р/р НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»,юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя: В.Д. Сапунцов