Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №301/2179/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Суд: Іршавський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №301/2179/26

Суддя: Гичка О. Б.

Справа № 301/2179/26

2-а/301/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Гичка О.Б.

за участі секретаря судового засідання Мелай В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7772328 від 24.08.2026.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою поліцейського Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Марущак Михайла Ярославовича його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що 24.08.2026 о 14.47 годині в м. Іршава, по вул. І. Франка водій під час керування т/з КАМАЗ вагою 9350 кг. Порушив вимогу дорожнього знаку 3.3 чим порушив пункт 8.4 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків.

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав, так в постанові серія ЕНА №7772328 від 24.08.2026 зазначено місце вчинення "вул. Івана Франка в м. Іршава" хоча фактично є дорожній міст через річку "Іршавка" по вул. Шевченка в м. Іршава, де і було зупинено автомобіль, яким він керував. Згідно вказаної постанови суть порушення полягає у проїзді т/з КАМАЗ вагою 9350 кг на дорожній знак "3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено». Знак забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів". Однак, вул. Шевченка в м. Іршава через річку "Іршавка" дорожній знак дозволяє рух транспортних засобів та їх складів, у яких загальна фактична маса (маса з водієм та вантажем) становить не більше 24 тон. Враховуючи викладене, вважає, що у його діях як водія відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, просить суд скасувати постанову поліцейського Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Марущак Михайла Ярославовича серія ЕНА №7772328 від 24.08.2026 року, якою було притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою суду від 09.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.09.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав, що з матеріалів справи вбачається, що 24.08.2026 року о 14 год. 47 хв. в м. Іршава по вул. Івана Франка водій ОСОБА_1 під час керування ТЗ КАМАЗ вагою 9350 кг та порушив вимогу дорожнього знаку 3.3. чим порушив п. 8. 4. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст.122 КУпАП. Постановою серії ЕНА № 7772328 від 24.08.2026 громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Поліцейським Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Марущаком М. Я., було виявлено правопорушення, вчинене позивачем, внаслідок чого було складено постанову серії ЕНА № 7772328 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. На місці вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Марущаком М. Я., було здійснено відеофіксацію події, що в розумінні статті 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений у порядку, передбаченому ст. 268 КУпАП, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження і матеріалів позову на відповідні електронні адреси.

Дослідивши представлені докази та з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА № 7772328 від 24.08.2026 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що 24.08.2026 року о 14 год. 47 хв. в м. Іршава по вул. Івана Франка водій ОСОБА_1 під час керування т/з КАМАЗ вагою 9350 кг, порушив вимогу дорожнього знаку 3.3., чим порушив п. 8. 4. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Приписами ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи на предмет їх відповідності зазначеним судом положенням Основного Закону України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує наступне.

Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП серед іншого передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків.

Відповідно до п.п. 3.3. п. 3 Розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху заборонено рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів. При цьому, не поширюється дія даного знака на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

На виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач надав суду в якості доказу відеозапис, на якому зафіксовано спілкування поліцейського з позивачем.

Відповідно п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з п.п. 9, 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 року по справі № 607/7987/17.

Так, під час перегляду представленого стороною відповідача відеозапису судом встановлено, що на відеозаписі відображено як після зупинки транспортного засобу позивачу повідомлено про причини зупинки останнього при цьому не виконав вимоги дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено». Позивач у ході спілкування з інспектором поліції заперечував такий факт.

При цьому, на відеозапису відсутні будь які докази щодо дорожніх знаків , які б забороняли рух автомобіля яким керував ОСОБА_1 .

Судом також досліджено надані стороною позивача фотокопії місця зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , де чітко видно дорожній знак, на якому зазначена маса 24 т (а.с.4).

При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню, зокрема такі обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом`якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить також з того, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року у справі № 263/15738/16-а.

При цьому, сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правовірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з яким закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Оскаржувана постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.

В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Як вже було зазначено вище, оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що позивач не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив подальший рух в зоні дії цього знаку.

Разом з тим, із представленого суду відеозапису не можливо встановити місця розташування дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено» за порушення вимог якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Також про місце розташування такого дорожнього знаку не зазначено у відзиві на позовну заяву та доданих до нього доказах.

Таким чином, суду не надано жодного доказу на підтвердження наявності на ділянці руху автомобіля позивача дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено», місця його розташування, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості визначити зону дії такого знаку.

Відтак суду не надано беззаперечних доказів, що автомобіль позивача не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив подальший рух в зоні дії цього знаку, чим порушив п. 8.4. в) Правил дорожнього руху.

Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на зазначене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності та враховуючи те, що в ході розгляду справи жодних належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду не представлено, а також зважаючи на те, що відповідач в силу покладеного на нього обов`язку не довів правомірність оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. Крім того, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 90, 241-246, 262, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Марущак Михайла Ярославовича серія ЕНА №7772328 від 24.08.2026, якою було притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч.1 ст.122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

- позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 );

-представник позивача: адвокат Котубей Іван Іванович (адреса: м. Іршава, вул. Шевченка, 21 Хустського району Закарпатської області);

-відповідач: Головне управління національної поліції в Закарпатській області (місце знаходження за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13).

Суддя

Іршавського районного суду

Закарпатської області: О.Б. Гичка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua