Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №936/1394/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 936/1394/26

Провадження № 3/936/756/2026

15 жовтня 2026 року смт.Воловець

Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Суха Н.І., розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне порушення серії ВАД №771806 від 27.09.2026, 27.09.2026 біля 08 год 20 хв, на автодорозі "Київ-Чоп" 716км водій ОСОБА_1 перевозив автомобілем марки "Hyundai ELANTRA" д.н.з. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_2 за грошові кошти в сумі 12 000 грн, не будучи зареєстрованим, як суб`єкт господарської діяльності, чим порушив порядок провадження господарської діяльності, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Однак представник ОСОБА_1 адвокат Житарєв Є.В. надіслав клопотання про закриття провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного првопорушення та повернути вилучений автомобіль марки "Hyundai ELANTRA", свідоцтвопро реєстрацію транспортного засобу та ключ від автомобіля .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, з таких підстав.

Згідно вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди.

Головною умовою виникнення відповідальності за ч. 1 ст.164 КУпАП є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: окрім іншого, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Досліджуючи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №771806 від 27.09.2026 встановлено, що в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, не міститься посилання на нормативно-правовий акт, тобто не зазначено який саме який пункт та підпункт нормативного акту порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 25.04.2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» роз`яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

З аналізу вказаних правових норм слід дійти висновку, що відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає у разі доведення провадження господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу, зокрема, від надання послуг, її систематичність, при цьому, така діяльність повинна містити саме ознаки господарської (підприємницької) діяльності в розумінні чинного законодавства.

Всупереч наведеному дослідженими у справі доказами не підтверджено факт здійснення ОСОБА_1 перевезення з метою одержання прибутку та яка має цінову визначеність.

Сам же факт виявлення ОСОБА_1 під час перевезення громадян не спроможний підтверджувати здійснення надання ним послуг з перевезення за ознакою систематичності, при цьому особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, викладені в протоколах факти заперечив у письмових поясненнях доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Положенням п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У відповідності до ч.2 ст.55 ГК України суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як вбачається з аналізу зазначених норм, суб`єктом адміністративного правопорушення, провадження господарської діяльності без одержання документів дозвільного характеру, є суб`єкт господарювання (господарські організації або фізичні особи підприємці).

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без дозвільних документів - ліцензії) може бути лише суб`єкт господарювання.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є суб`єктом інкримінованого правопорушення, оскільки при дослідженні протоколу серії ВАД №771806 від 27.09.2026 вбачається, що у графі "місце роботи" зазначено, що ОСОБА_1 не працює.

До протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 не надано жодного доказу, який би міг підтвердити або спростувати те, що він, перевозячи в автомобілі лише одну особу, здійснював господарську діяльність.

Судом не береться до уваги додані до адміністративних матеріалів копія платіжні інструкції про перерахування коштів на загальну суму 12 000 грн від гр. ОСОБА_3 . ОСОБА_1 , оскільки не зазначено призначення платежу, не підтверджує отримання таких як платіж за здійснення діяльності з перевезення пасажирів.

Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП суду не надано і в ході судового розгляду не здобуто.

Таким чином, судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про здійснення ОСОБА_1 перевезення, проте доказів на підтвердження систематичності цього матеріали справи не містять. Разом з тим, із матеріалів справи не вбачається, що послуги автоперевезення надавались на оплатній основі, як і те, яка саме ліцензія для цього потрібна, а також відсутні посилання на відповідні норми законодавства, що були порушені.

Із огляду на наведене, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей і до нього не додано жодних доказів, що свідчать про діяльність ОСОБА_1 , спрямовану на надання послуг з перевезення вартісного характеру, що мають цінову визначеність, самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку або спрямовану на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Враховуючи зазначене, судом з`ясовано, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та є такими, що не доведені доказами.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З врахуванням положень ст.ст. 251, 252 КУпАП, у зв`язку з вищевикладеним, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали не є достатніми доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Таким чином, оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю, суд вважає, що вилучений у нього автомобіль марки "Hyundai ELANTRA" д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 необхідно повернути останньому.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.164 КУпАП щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Автомобіль марки "Hyundai ELANTRA" д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та ключ від автомобіля, що були вилучені у ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №771806 від 27.09.2026 – повернути особі у якої було вилучено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 .

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Наталія Суха