Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №345/4213/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/4213/26

Провадження № 22-ц/4808/2002/26

Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,

суддів: Баркова В.М., Луганської В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду, ухвалене головуючим суддею Якимівим Р.В. 05 серпня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Калуського міськрайонного суду від 11 грудня 2015 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі по 550,00 грн щомісячно.

Вказувала, що сума аліментів, є недостатньою для матеріального забезпечення дитини, оскільки витрати на повсякденні потреби є значно вищими. В зв`язку з дорослішанням збільшились витрати на утримання сина. Також значно зросли ціни на продукти харчування, речі першої необхідності, одяг, ліки тощо. Оскільки дитина досягла підліткового віку виникли додаткові витрати на його навчання, розвиток, дозвілля та інше. Крім того, в позивачки змінився сімейний стан, вона одружилась та народила ще одну дитину.

При цьому відповідач є працездатним, отримує сталі доходи, а тому в змозі надавати спільному сину фінансове утримання у більшому розмірі ніж визначено судовим рішенням.

За наведених обставин просила змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача 1/4 частки усіх видів доходів щомісячно на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 .

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 05 серпня 2026 року позов задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Калуського міськрайонного суду від 11.12.2015 в цивільній справі № 345/3851/15-ц та стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду в частині визначення розміру аліментів скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку.

Вважає безпідставним висновок суду про те, що наявність у відповідача дитини від іншого шлюбу є безумовною підставою для визначення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 у меншому розмірі. Так, відповідач не надав жодної інформації про своє працевлаштування, розмір заробітної плати та інших доходів, жодним чином не відобразив своє матеріальне становище як доказ неможливості виконання аліментних зобов`язань. Також ним не надані докази наявності значних і неминучих витрат, які б ставили його у скрутне матеріальне становище. Відтак, відповідач має достатній рівень доходів для утримання сина ОСОБА_4 у заявленому позивачем розмірі, оскільки протилежне ним не доведене.

Представник скаржниці вважає, що заявляючи вимогу про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення позивач належним чином обґрунтувала свої позовні вимоги, зокрема, що отримувані аліменти в сумі 550,00 грн на даний час є явно недостатніми. Водночас, відповідач жодним чином не довів неможливість сплати аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку, а суд першої інстанції взяв до уваги не підкріплені жодними доказами доводи відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.

Вказував, що завжди сплачував добровільно більшу суму коштів, ніж визначено рішенням суду у 2015 році. Крім того, син має всі необхідні речі та свята проводить з ним. У цей час син перебуває на його повному утриманні та забезпеченні.

Відповідач погоджується з тим, що сума аліментів у розмірі 550 грн на сьогодні не відповідає сучасним економічним реаліям та потребам дитини, а тому потребує збільшення. Проте, заперечує проти встановлення аліментів у розмірі 1/4 від усіх доходів, оскільки його майновий стан з 2015 року також істотно ускладнився. Так, 23 березня 2022 року він уклав новий шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народився син.

В силу частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду відповідає цим вимогам.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів, враховуючи матеріальне становище та стан здоров`я дитини, матеріальне та сімейне становище сторін по справі, інші обставини справи, те, що зміна способу стягнення аліментів є правом позивачки, а також те, що відповідач має на утриманні неповнолітню дитину сина ОСОБА_5 , суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З вказаними висновками колегія погоджується.

Судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.12.2015 в цивільній справі № 345/3851/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 550 грн.

Відповідно до Витягів з Реєстру територіальної громади від 31.07.2026, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивачки народився син ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_7 .

Звертаючись до суду з цим позовом та обгрунтовуючи свої вимоги стосовно збільшення розміру аліментів на утримання сина у частці від доходу платника аліментів в розмірі 1/4 щомісячно, ОСОБА_1 покликалась на недостатність розміру стягуваних аліментів для належного забезпечення сина, який досяг підліткового віку. Вказувала, що відповідач є працевлаштований, має стабільний дохід, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у більшому розмірі.

В свою чергу, відповідач заперечував покращення свого матеріального становища з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів. Натомість зазначив, що його матеріальне становище погіршилось, оскільки на даний час він утримує ще одну дитину.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищенаведене, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Тобто, закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров`я.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розмір присуджених аліментів необхідно змінити, а новий розмір визначити з врахуванням положень статті 182 СК України.

Визначення судом розміру аліментів у розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) апелянта на утримання відповідає встановленим обставинам справи.

При вирішенні питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд взяв до уваги, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище. Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам позивача та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Беручи до уваги, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, які повинні забезпечити належне утримання дітей до повноліття незалежно від розміру їх доходів, апеляційний суд погоджується з висновком суду про обгрунтованість збільшення стягнення аліментів в зазначеному розмірі.

Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази доходу сторін. Тому посилання ОСОБА_1 , що визначений місцевим судом розмір аліментів – 1/6 частини всіх доходів відповідача є недостатнім для утримання неповнолітньої дитини не можна вважати обгрунтованим.

Судове рішення в даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції.

Підстав для скасування рішення суду за наведених апелянтом доводів немає.

З огляду на це апеляційна скарга відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381 – 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 05 серпня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Барков

В.М. Луганська

Повний текст постанови виготовлено 13 жовтня 2026 року.