Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №638/10130/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №638/10130/26

Суддя: Гребенюк В. В.

Справа №638/10130/26

Провадження № 2/638/8268/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю « Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено кредитний договір № 669446936, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 24100,00 грн. шляхом зарахування коштів на банківську карту № НОМЕР_1 .

На підставі договорів факторингу право вимоги за названим кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» і врешті до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 74666,62 грн, з яких заборгованість по кредиту становить 24100,00 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 49361,62 грн., які разом з судовим збором і витратами на професійну правничу допомогу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» просило стягнути з відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 15.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник позивача про судовий розгляд повідомлявся належним чином, але в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позов задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду шляхом оголошення, однак, він в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом згідно ч. 2 ст. 247, ст.ст. 280-281 ЦПК України, постановлено ухвалу про розгляд справи у заочному порядку, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

23.12.2024 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 669446936 (далі за текстом Кредитний договір) в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачуій мав бути надано кредит в сумі 24100,00 грн. на споживчі потреби на умовах зворотності, із сплатою дисконтної процентної ставки 0,15 % на день в період 30 днів. Також можливе продовження дисконтного періоду у разі сплати процентів та комісії в останній день дисконтного періоду і активування функції продовження дисконтного періоду (п.п. 2.2 -2.3, 2.5, 3.2, 8.7.1 Кредитного договору), у разі продовження дисконтного періоду застосовується індивідуальна процентна ставка у 0,88 % на день (п.п. 8.7.2 Кредитного договору), у разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду і не сплати процентів, комісії застосовується базова процентна ставка у 0,98 % в день від суми залишку кредиту (п.п. 8.3 Кредитного договору).

Кредит надавався строком до 22.01.2030. В період дисконтного періоду проценти мали бути сплачені не пізніше останнього дня вказаного періоду, після закінчення дисконтного періоду мали сплачуватися щодня (п.п. 7.1 -7.4.2, 11.1 Кредитного договору).

Кредитним договором у п. 8.11 передбачено нарахування відсотків за базовою ставкою від дня надання кредиту у разі не продовження дисконтного періоду.

Підписання Кредитного договору відбулося Одноразовим ідентифікатором:UCXN, відправленого смс-повідомленням на телефон: 0955872346.

Згідно п. 5.1 Кредитного договору грошові кошти були надані відповідачу на кредитну катку % 4149-43ХХ-ХХХХ-9316 протягом трьох банківських днів. На підтвердження здійснення переказу позивачем надано платіжне доручення № acc37c98-5711-4410-81d4-94416e84b9b0, щодо перерахування грошових коштів на вищевказану банківську картку у розмірі 24100,00 грн.

За клопотанням позивача у АТ КБ «Приватбанк» було витребувано інформацію щодо отримання відповідачем коштів за вищевказаним договором.

Як свідчить відповідь АТ КБ «Приватбанк» і виписка за договором б/н за період 23.12.2024 – 28.12.2024 ОСОБА_1 , було відкрито рахунок НОМЕР_2 та емітовано картку № НОМЕР_3 , 23.12.2024 на вказаний рахунок зараховано 24100,00 грн. Номер телефону: НОМЕР_4 знаходиться в анкетних даних відповідача.

Відповідач не здійснював оплати щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відповідач користувався кредитними коштами поза межами дисконтного періоду. За період з 23.12.2024 по 24.02. нараховано 14879,34 грн. відсотків, 1205,00 грн. комісії, борг за тілом кредту складає 24100,00 грн.

На підставі договорів факторингу право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (договір факторингу від 24.02.2025 № МВ-ТП/23, від останнього до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (договір факторингу від 30.09.2025 №30/0925-01).

За названими договорами одна сторона (фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договором факторингу від 24.02.2025 № МВ-ТП/23 передбачено перехід від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прав вимоги заборгованості до Боржників в момент укладення Реєстру прав вимог (п. 4.1). Такий реєстр було підписано ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 24.02.2025 із даними відповідача та кредитного договору. Право вимоги передано щодо заборгованості за кредитом 24100,00 грн., за відсотками 14879,34 грн., за комісією 1205,00 грн., штрафами 12050,00 грн.

До матеріалів справи додано повідомлення ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на адресу ОСОБА_1 18.08.2025 про дострокове розірвання Кредитного договору з вимогою повернення споживчого кредиту строк виплати якого ще не настав. Підтвердження направлення даного повідомлення в справі відсутні.

Договором факторингу від 30.09.2025 № №30/0925-01 у п. 4.1 встановлено перехід від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «Юні Капітал» прав вимоги заборгованості до Боржників з моменту підписання акта прийму передачі реєстру прав вимог згідно Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Названий Акт та реєстр боржників із даними відповідача було підписано ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 30.09.2025. Право вимоги перейшло до позивача щодо заборгованості у загальному розмірі 86716,62 грн. з яких: 24100,00 грн. за тілом кредиту, 49361,62 грн. за відсотками, 1205,00 грн. за комісією, 12050,00 грн. штрафні санкції.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).

Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).

Законом України «Про споживче кредитування» у пункті 1-1 статті 1 визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Споживчий кредит визначено п. 11 названого закону, як грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Враховуючи наведене позивачем доведено належними і достатніми доказами, що відповідачем було укладено Кредитний договір та отримано кредитні кошти, дані кошти не повернуті і наразі наявна заборгованості право вимоги якої перейшло до позивача.

Разом з тим, за відстності в справі доказів направлення позивачем відовідачу вимоги у відповідності до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» відсутні підстави стягувати суму кредиту у 24100,00 грн., якою відповідач вправі користуватися до 22.01.2030 згідно п. 7.3 Кредитного договору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню нараховані відсотки у сумі 49361,62 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.

20.01.2026 між позивачем та Адвокатським бюро «Тимошенко і партнери» було укладено Договір про надання правової допомоги №20/01/26-01 за яким Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 3.3 Договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи щодо яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги.

За положеннями п. 3.4. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.

Додатковою угодою від 21.01.2026 до вказаного договору Адвокатське бюро зобов`язалося надати юридичну допомогу позивачу з приводу стягнення заборгованості за Кредитним договором № 669446936.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 ТОВ «Юніт капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко і партнери» було погоджено надання/отримання послуг із складання позову, вивчення матеріалів, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації, а всього на суму 7000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу враховуючи часткове задоволення позовних вимог, принцип співмірності та розумності судових витрат, відповідність критеріям реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, яка є малозначною суд вважає що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача 3500,00 грн. у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., які підлягають стягненню на користь останнього з відповідача у сумі 1760,11 грн. (66,11% від задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» кредитну заборгованість в розмірі 49361,62 (сорок дев`ять тисяч триста шістдесят одну грн. 62 коп.) – відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 1760,11 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят грн. 11 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленого ЦПК України строку, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333.

Представник позивача: Кукса Карина Олександрівна, РНОКПП: НОМЕР_5 , місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, оф. 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 12.10.2026.

Суддя В. В. Гребенюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua