Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №456/916/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 456/916/26 Головуючий у 1 інстанції: Писарев О.Ю.

Провадження № 33/811/1722/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., перевіривши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, й накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що про оскаржувану постанову дізнався лише 24.09.2026, її копії не отримував, з матеріалами справи не ознайомлений, судових викликів особисто не отримував, у зв`язку з чим потребував додаткового часу для подання апеляційної скарги. Вважає, що розгляд справи за його відсутності призвів до порушення його процесуальних прав, гарантованих Конституцією України, КУпАП та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 направлялася судова повістка про виклик до суду, що підтверджується відповідними документами (а.с. 8,9). Крім того, у матеріалах справи наявна пам`ятка про права особи, датована 03.03.2026, яка містить підпис та прізвище ОСОБА_1 (а.с. 10). Зі змісту постанови суду першої інстанції також вбачається, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи 03.03.2026 (а.с. 11,12).

Також матеріали справи містять розписку, згідно з якою 03.03.2026 ОСОБА_1 було оголошено постанову суду та вручено її копію. У зазначеній розписці наявні дата, підпис, прізвище та ініціали особи.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 був обізнаний із розглядом справи, брав участь у судовому засіданні та 03.03.2026 отримав копію постанови суду першої інстанції. Відтак його доводи про те, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 24.09.2026, а її копії не отримував, спростовуються матеріалами справи.

При цьому ОСОБА_1 не навів жодних об`єктивних обставин, які після оголошення та вручення йому копії постанови перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги, та не надав доказів на підтвердження існування таких обставин. Посилання на необхідність додаткового часу для підготовки апеляційної скарги саме по собі не свідчить про поважність причин пропуску встановленого законом строку.

Доводи апелянта про порушення його процесуальних прав під час розгляду справи також не дають підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки матеріали справи підтверджують його присутність у судовому засіданні та отримання копії постанови, а зазначені доводи не обґрунтовують наявності об`єктивних перешкод для своєчасного оскарження судового рішення.

Отже, наведені у клопотанні обставини не дають підстав для висновку про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити, а апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала, на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2026 року - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк