Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №678/1121/24 — Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа №678/1121/24

Провадження №2-678-44/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарях судового засідання Баранєвич І.М., Повх А.А., Непийводі Л.Д.,

з участю: позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Флиса В.В.,

представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Худняка В.А.,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Заєць Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Летичів справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,

встановив:

01.08.2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Флиса В.В. від 23.07.2024 року, в якій вони просять: стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , суму боргу 24400 доларів США або суму, еквіваленту в національній грошовій одиниці (гривні) на день виконання вказаного рішення суду по курсу Національного Банку України; стягнути з відповідачів на користь позивачки понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка та її представник посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивачки ОСОБА_1 та її покійного чоловіка ОСОБА_4 народилась дочка - відповідачка по справі ОСОБА_5 19.04.2007 року між їх дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, після реєстрації якого у відповідачки ОСОБА_5 змінилось прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Після одруження у дочки позивачки та її чоловіка постало питання свого житла, оскільки у нікого з них свого житла не було, як і не було коштів на його придбання. Покійний чоловік позивачки, за згодою з останньою, запропонував молодому подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою допомогу. Оскільки суми коштів для купівлі житла у покійного чоловіка позивачки не було, він запропонував купити житло в кредит, а він допоможе виплачувати такий кредит, адже мав хороший дохід. 26.06.2007 року на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки на ім`я дочки позивачки було придбано житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . Згідно зазначеного договору оплату було здійснено лише частково (незначну частину), а повністю розрахунок було проведено після укладення між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 09.07.2007 року кредитного договору та отримання на його підставі кредитних коштів. Майже всі платежі по зазначеному кредитному договору здійснювались покійним чоловіком позивачки, квитанції щодо сплати не збереглись, однак ним вівся записник у якому він своєю рукою та своїм почерком зазначав дати та суми сплачені на погашення кредиту, що повністю співпадають із сумами та датами погашення кредиту в банку. Згідно записника покійного чоловіка позивачки ним сплачувався вищезазначений кредит у зазначені дати та у зазначених сумах. Останній платіж було сплачено за рахунок коштів отриманих ОСОБА_4 від продажу належної йому квартири та особистих збережень, оскільки курс долара по відношенню до гривні був нестабільний та він не хотів переплачувати зайві кошти. Сплачені ОСОБА_4 кошти на погашення вищезазначеного кредиту за усною домовленістю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язувались повернути, однак так як повернення таких коштів не відбувалося, то сторони дійшли згоди про написання відповідної розписки із зазначенням чіткої суми коштів які підлягають поверненню та дати повернення коштів. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть. Після його смерті єдиним спадкоємцем є його дружина - позивачка ОСОБА_1 21.08.2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. 02.04.2024 року рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області (справа №678/1482/23) було здійснено розподіл спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнано за ОСОБА_2 1/2 частки права власності на житловий будинок літ.«А-1» загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 45,1 кв.м, з хлівом, з гаражем літ.«Б», що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та визнано за ОСОБА_3 1/2 частки права власності на земельну ділянку площею 0,069 га, з кадастровим номером 6823055100:00:016:0006, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином кошти у ОСОБА_4 були позичені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як подружжям на придбання спільного сумісного майна подружжя, а тому вони в солідарному порядку зобов`язані повернути позичені кошти спадкоємцю позичальника. Відповідно до зазначеної розписки ОСОБА_4 позичив ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 24400 доларів США, про отримання даних коштів його дочка ОСОБА_2 написала розписку від 19.07.2015 року, у якій зобов`язалась повернути отриманні кошти у строк до 31.12.2021 року. У вказаний строк відповідачі кошти не повернули, незважаючи на неодноразові звернення до відповідачів, а тому позивачка змушена звернутись до суду за захистом порушених прав з метою повернення коштів.

02.08.2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області дану позовну заяву прийнято до провадження з проведенням її розгляду за правилами загального позовного провадження, з викликом учасників справи.

02.09.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Заєць Б.В. надійшов відзив на позовну заяву з додатками до нього від 29.08.2024 року в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 20000 грн.

15.09.2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області по даній справі було задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Флиса В.В. про призначення судової почеркознавчої експертизи та призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на час проведення якої зупинено провадження у справі.

18.03.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області провадження у справі було поновлено та призначити її до підготовчого судового засідання, з викликом учасників справи.

19.03.2026 року до суду надійшло письмове клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Заєць Б.В. про призначення у даній справі судової технічної експертизи документу від 18.03.2026 року, в якому він серед іншого він просить суд витребувати у позивачки ОСОБА_1 оригінал розписки про отримання грошових коштів у борг датованою 19 липня 2015 року з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи, а також з метою можливого проведення експертизи у разі задоволення судом клопотання про її призначення.

31.03.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Заєць Б.В. та постановлено витребувати у позивачки ОСОБА_1 оригінал розписки наданої ОСОБА_2 від 19 липня 2015 року, копія якої міститься у матеріалах даної цивільної справи (Т.1, а.с.17), з метою повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого розгляду даної справи та дослідження її в судовому засіданні з участю учасників процесу. На виконання вказаної ухвали суду оригінал розписки наданої ОСОБА_2 від 19 липня 2015 року, суду не надано.

17.04.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було постановлено повторно витребувати у позивачки ОСОБА_1 та/або її представника - адвоката Флиса В.В. оригінал розписки наданої ОСОБА_2 від 19 липня 2015 року, копія якої міститься у матеріалах даної цивільної справи (Т.1, а.с.17), з метою повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого розгляду даної справи та дослідження її в судовому засіданні з участю учасників процесу. На виконання вказаної ухвали суду оригінал розписки наданої ОСОБА_2 від 19 липня 2015 року, суду повторно не надано.

15.05.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду, з викликом учасників справи.

31.08.2026 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області було постановлено повторно витребувати у позивачки ОСОБА_1 та/або її представника - адвоката Флиса В.В. оригінал розписки наданої ОСОБА_2 від 19 липня 2015 року, копія якої міститься у матеріалах даної цивільної справи (Т.1, а.с.17), з метою повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого розгляду даної справи та дослідження її в судовому засіданні з участю учасників процесу. На виконання вказаної ухвали суду оригінал розписки наданої ОСОБА_2 від 19 липня 2015 року, суду повторно вдруге не надано.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Флис В.В. заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Худняк В.А. заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Заєць Б.В. заперечує щодо заявлених позовних вимог в повному обсязі, просить суд відмовити у задоволенні позову та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Суд, заслухавши думку та пояснення учасників процесу, допитавши заявлених свідків, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Ст.55 Конституції України гарантовано право звернення до суду за захистом прав і свобод, якщо ці права чи свободи порушені або порушуються, створено чи створюються перешкоди для їх реалізації, мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч.1 ст.5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.4 ст.203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій встановлена письмова форма (п.4 ч.1 ст.208 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.1, п.3, 4 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст.206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного суду від 16.11.2022 року у справі №301/2052/18, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Згідно з ч.3 ст.61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Аналіз наведених положень закону, які визначають порядок розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, дозволяє дійти висновку, що чоловік і дружина розпоряджаються спільним майном за взаємною згодою, наявність якої презюмується при укладенні договорів одним із подружжя.

Судом встановлено, що в період часу з 19.04.2007 року до 21.08.2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу сторони придбали житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 26.06.2007 року встановлено, що продавець ОСОБА_8 , 1975 року народження, (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) передав, а покупець ОСОБА_2 , 1981 року народження, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) прийняла у власність житловий будинок АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,069 (нуль цілих шістдесят дев`ять тисячних) га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за цією ж адресою.

26.06.2007 року вищевказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Летичівського районного нотаріального округу Хмельницької області Паціюк О.А. та зареєстровано в реєстрі за №1473.

Житловий будинок та земельну ділянку було придбано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період шлюбу за їх спільні кошти.

Відповідно до рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 21.08.2017 року (справа №678/513/17) шлюб між ОСОБА_3 , та ОСОБА_9 зареєстрований 19.04.2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Летичівського районного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис №09, було розірвано.

Відповідно до наданих документів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» встановлено, що дійсно між АТ КБ «ПриватБанк» в особі Летичівського відділення ХФ AT «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №HML0GK00007586 від 09.07.2007 року, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом видані готівки через касу на строк з 09.07.2007 року по 07.07.2017 року включно у розмірі 22250 доларів США.

Підтвердження отримання кредитних коштів ОСОБА_2 , згідно кредитного договору №HML0GK00007586 від 09.07.2007 року відображено у платіжному ордері-розпорядженні №15 від 09.07.2007 року.

В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором №HML0GK00007586 від 09.07.2007 року укладався договір поруки від 09.07.2023 року №HML0GK00007586/1. Також банком надано виписку за весь період дії договору у додатку.

З метою погашення кредиту та маючи власне спільне житло ОСОБА_3 продав належний йому житловий будинок, що знаходився у с.Громадське, Літинського району Вінницької області, що підтверджується договором купівлі-продажу від 24.12.2007 року посвідченим приватним нотаріусом Літинського району Вінницької області Жуковською І.В., за грошові кошти у сумі 87992 грн., отримані внаслідок продажу будинку залишились у ОСОБА_3 та були витрачені на погашення вищевказаного кредиту.

Відповідно до рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 02.04.2024 року (справа №678/1482/23) було визнано за ОСОБА_3 1/2 частки права власності на житловий будинок літ.«А-1» загальною площею 80,3 кв.м, житловою площею 45,1 кв.м, з хлівом, з гаражем літ.«Б», що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та визнано за ОСОБА_3 1/2 частки права власності на земельну ділянку площею 0,069 га, з кадастровим номером 6823055100:00:016:0006, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказане рішення 02.05.2024 року набрало законної сили.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути солідарно на її користь з відповідачів суму боргу 24400 доларів США або суму, еквіваленту в національній грошовій одиниці (гривні) на день виконання вказаного рішення суду по курсу Національного Банку України, відповідно до розписки наданої її дочкою ОСОБА_2 від 19 липня 2015 року її покійному чоловікові ОСОБА_4 , який являється батьком ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 виданого виконавчим комітетом Требуховецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області 09.09.2015 року встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 59 років про що 09.09.2015 року складено відповідний актовий запис №41, місце смерті с.Головчинці, Летичівського району Хмельницької області.

Відповідно до висновку експерта №1422/25-26 від 12.03.2026 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи встановлено, що рукописні записи на аркушах записника, а саме на його сторінках виконані ОСОБА_4 .

Згідно незавіреної копії розписки ОСОБА_2 від 19.07.2015 року (Т.1, а.с.17) вона надала дану розписку ОСОБА_4 (своєму рідному батьку) про те, що вона позичила у нього кошти в сумі 24400 доларів США, які він передавав їй протягом 2007-2010 років на погашення кредиту в Приватбанку, що брався на купівлю будинку в якому вона проживає та вказані кошти вона обов`язується повернути ОСОБА_4 (своєму рідному батьку) до 31.12.2021 року.

Оригінал вищевказаної розписки ОСОБА_2 від 19.07.2015 року на виконання неодноразових ухвал суду про витребування доказів надано не було, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи, дослідження її судом та учасниками справи а також з метою можливого проведення експертизи.

Згідно з ч.3 ст.65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згідно з ч.1 ст.177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного суду від 11.10.2023 року у справі №756/8056/19 встановлено, що договір позики, який виходить за межі дрібного побутового має бути вчинений за згодою обох з подружжя.

Згідно правового висновку, який міститься у постанові Верховного суду від 09.07.202 року у справі №947/5939/20 встановлено, що укладення договору позики одним із подружжя з пов`язаною особою (зокрема батьком), за яким кошти передаються на придбання конкретного майна, з подальшим пред;явленням позову про солідарне стягнення боргу з іншого з подружжя та визнанням позову самим позичальником є зловживанням правом і підставою для відмови в позові в частині вимог до того з подружжя, хто не був стороною договору.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні надав показання про те, що по даній справі йому конкретно майже нічого не відомо. Раніше він та ОСОБА_4 працювали разом. Потім вони пішли на пенсію і він працював у банку. Колись вже давно ОСОБА_4 заходив у приміщення банку, вони з ним зустрілись та розмовляли між собою. І в ході розмови ОСОБА_4 повідомив йому що він взяв кредит на житло своїй дитині і він проплачує кредит. Потім пізніше він знову ж таки бачив ОСОБА_4 у приміщенні банку та він знову ж таки сплачував кредит. ОСОБА_4 мав при собі якісь чорнові записи з приводу розрахунків по кредиту. Коли це точно відбувалось йому невідомо, але це було давно коли ОСОБА_4 ще був живий. Йому не відомо хто саме взяв кредит чи сам особисто ОСОБА_4 чи його дочка і на яке саме житло йому також невідомо. Йому невідомо чи надавав ОСОБА_4 своїй дочці чи гривні чи долари США. ОСОБА_4 йому нічого не розповідав про походження коштів. Йому нічого невідомо про те, чи позичав ОСОБА_4 кому-небудь грошові кошти і в якій сумі.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні надала показання про те, що вона дуже добре знала та знає сім`ю « ОСОБА_6 » та вона з ними перебуває у хороших відносинах. У 2007 році вона прийшла до приміщення АТ КБ «ПриватБанк» для того щоб взнати та отримати кредит коштів на будівництво житла своїй дочці. В приміщенні банку вона побачила ОСОБА_4 , який їй повідомив, що він тут перебуває за позикою, оскільки бажає придбати для своєї дочки ОСОБА_12 будинок. Він працівника банку їй стало відомо, що ОСОБА_4 брав кредит у доларах США. Від ОСОБА_1 їй відомо що кредитом займався саме ОСОБА_4 та взяв кредит у доларах США, оскільки на той час за умовами кредиту був менший відсоток. Потім пізніше від ОСОБА_1 їй стало відомо, що вони продають квартиру для того щоб погасити кредит, та ОСОБА_1 повідомила про те, що вони взяли кредит у розмірі 20 тис. доларів США. Вона може підтвердити, що кредит платили ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і це їхня особиста заслуга. Їй невідомо якою саме валютою ОСОБА_4 платив кошти у банку, чи гривнями чи доларами США. Їй нічого невідомо з того приводу чи ОСОБА_4 та/або ОСОБА_1 позичали ще кому-небудь грошові кошти. Кредит брав саме ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 . Вона особисто не бачила кредитного договору ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надала показання про те, що вона являється рідною дочкою позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_4 . Відповідачка по справі ОСОБА_2 є її рідною сестрою. Будинок її сестрі ОСОБА_2 купували її батьки, пропозицію для купівлі даного будинку ОСОБА_2 надала саме вона. Її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 забезпечували всім необхідним її та її сестру ОСОБА_2 . ОСОБА_3 жодних грошей на купівлю будинку не надавав. Саме її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 брали у банку кредит для того щоб придбати ОСОБА_2 будинок в саме вони в подальшому сплатили всю суму кредиту разом з відсотками. Їй відомо, що 19 липня 2015 року її батьку ОСОБА_4 було написано розписку про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мусять віддати її батькові ОСОБА_4 суму коштів за кредит. Сам кредит брався у доларах США, але їй не відомо у якій саме грошовій одиниці погашався кредит її батьком ОСОБА_4 та їй невідомо у якому саме році брався кредит у банку. Кредит брався після шлюбу ОСОБА_3 з її сестрою ОСОБА_2 та на той час ОСОБА_3 працював у ТОВ «Газорозподільні мережі України». ОСОБА_2 також працювала. Кредит брав саме її батько ОСОБА_4 та оформлював його на себе. Коли ОСОБА_3 одружився з її сестрою ОСОБА_2 то у нього ніякого особистого майна не було. Їй відомо, що у подружжя « ОСОБА_7 » були автомобілі, але які саме та яких саме років їй невідомо. Вона особисто не позичала у ОСОБА_3 грошові кошти на купівлю квартири. Вона особисто не була присутня при передачі коштів ОСОБА_3 її батьку ОСОБА_4 . Розписка була написана 19 липня 2015 року її батьку ОСОБА_4 саме тоді, оскільки її батько на той час важко захворів та знав, що вже жити не буде та її рідна дочка ОСОБА_2 написала дану розписку для того щоб нею мати певну гарантію повернення коштів ОСОБА_3 . Вона особисто була присутня з її батьком ОСОБА_4 під час написання розписки 19 липня 2015 року. Вона у розписці не писала про те, що вона є свідком її написання, або вона була присутня під час її написання. Розписку від 19 липня 2015 року писала її сестра ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 власноручно, вони разом її писали в її присутності. При ній особисто її батько ОСОБА_4 будь-яких коштів за кредит ОСОБА_2 не передавав і вона цього не бачила, її батько ОСОБА_4 сам сплачував кредит.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надала показання про те, що вона являється рідною сестрою відповідача у справі ОСОБА_3 . Раніше мав місце такий факт, що вона та ОСОБА_3 продали батьківський будинок після смерті батьків. Це було приблизно у грудні місяця 2007 року. Даний будинок було попередньо оформлено по спадщині на них двох. Кошти за продаж батьківського будинку вони отримали двоє, однак в подальшому вона свою частку грошей віддала своєму брату ОСОБА_3 , оскільки був ще інший будинок і вони домовились між собою про те, що інший будинок буде її, а за продаж цього будинку вона віддає йому свої гроші за його частку. Загальна сума за продаж будинку була приблизно 89000 грн. Їй відомо що приблизно у 2007 році на той час подружжя « ОСОБА_7 » чи їхні батьки брали кредит у банку придбали будинок чи недобудований будинок, робили у ньому ремонтні роботи, який знаходився по АДРЕСА_1 . Ким саме сплачувався кредит у банку їй невідомо. Її брат ОСОБА_3 станом на 2007 року і в подальшому був постійно офіційно працевлаштований, працював у агротоваристві, потім працював у Летичівському РЕМ АТ «Хмельницькобленерго», у лісгоспі і він мав свій постійний дохід. Їй невідомо і вона не знає чи ОСОБА_3 та/або ОСОБА_2 позичали будь-які грошові кошти у батьків ОСОБА_2 . Її брат та/або ОСОБА_2 жодного разу не говорили про те, що вони винні кому-небудь грошові кошти. В період з 2007 року по 2020 року від ОСОБА_15 та/або її матері ОСОБА_1 не було будь-якої інформації про те, що вона та/або ОСОБА_3 були винні кошти за придбання будинку.

Суд, вищевказані показання свідків відхиляє та не бере їх до уваги, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування у даній цивільній справі, крім того свідок ОСОБА_13 являється рідною дочкою позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_4 , а відповідачка по справі ОСОБА_2 є її рідною сестрою, а свідок ОСОБА_14 являється рідною сестрою відповідача ОСОБА_3 , а тому в їхніх показаннях може бути певна заінтересованість в результатах розгляду даної цивільної справи.

На підставі вище викладеного, досліджених у судовому засіданні матеріалів справи в їх сукупності, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належить витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України встановлено , що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Ч.3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц постановою від 19.02.2020 року в зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Витрати професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, тобто, коли у сторони виникло зобов`язання за умовами договору з оплати адвокатських послуг. (Постанова Верховного Суду №925/1067/19 від 17.08.2020 року).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з доведеності понесення стороною таких витрат і з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п.34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (п.95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Заєць Б.В. на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу надано суду договір про надання правничої допомоги укладений між адвокатом Заєць Б.В. та ОСОБА_3 від 27.08.2024 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом по справі від 29.08.2024 року, додаткову угоду №1 від 15.07.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 27.08.2024 року.

Разом з тим, оцінюючи розмір заявлених витрат на предмет їх відповідності поданому позову, суд вважає, що їх розмір є завищеним, а тому із врахуванням складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, критеріїв розумності, співмірності, обґрунтованості, а також дійсної необхідності понесення таких витрат, з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 слід стягнути 8000 грн. витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.177, 203, 207, 208, 369, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст.61, 65 СК України, ст.ст.1, 4, 5, 12, 13, 81, 82, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, - відмовити.

Судові витрати по справі залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі - 8000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженка, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: адвокат Флис Василь Володимирович, РНОКПП НОМЕР_6 , місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 74А, оф.342, Хмельницької області, п.і.29007, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_3 .

Представник відповідачки ОСОБА_2 : адвокат Худняк Віктор Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_7 , місцезнаходження м.Хмельницький, вул.Шевченка, 34-Б, офіс 205, Хмельницької області, п.і.29007, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженець та проживаючий за адресою АДРЕСА_4 , востаннє зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_3 : адвокат Заєць Богдан Васильович, РНОКПП НОМЕР_8 , місцезнаходження селище Літин, вул.Соборна, 32, Вінницького району Вінницької області, п.і.22300, емейл: ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя: Д.В.Цибульський