Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №678/1596/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

Суд: Летичівський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №678/1596/26

Суддя: Цибульський Д. В.

Справа №678/1596/26

Провадження №1-кп-678-175/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів матеріали кримінального провадження за №12026243300000287 від 07.09.2026 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Терново, Тячівського району Закарпатської області, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, непрацюючого, інвалідності немаючого, раніше судимого 12.09.2011 року вироком суду Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь, та з урахуванням ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 31.07.2019 року про приведення вказаного вироку у відповідність із законодавством України за ст.ст.187 ч.3, 187 ч.4, 262 ч.3, 70 ч.1 КК України до покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 04.02.2026 року по відбуванню строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 будучи раніше судимим за умисний корисливий злочини, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення.

Так, 06.09.2026 року близько 09 год. 12 хв. ОСОБА_5 знаходячись поруч із приміщенням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою селище Летичів, по вул.Соборна, 4/2, Летичівської ТГ, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, біля вхідних дверей магазину виявив належні ФОП ОСОБА_4 ковдру із маркуванням «ODA» бежевого кольору та килим чорно-сірого кольору марки «Plato», які знаходилися на продажі та вирішив їх викрасти.

В той же день, час та в тому ж місці ОСОБА_5 діючи умисно, повторно з корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення за рахунок чужої власності, в умовах воєнного стану, який запроваджено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 року, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено (востаннє з 05 год. 30 хв. 02.08.2026 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №596/2026 від 24.07.2026 року затвердженим Законом України №4928-ІХ від 14.07.2026 року), скориставшись відсутністю нагляду власника, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв руками ковдру марки «ODA», бежевого кольору, розмірами 175х210 см., вартістю 1466,33 грн., та килимовий рулон чорно-сірого кольору марки «Plato», розмірами 11 м. 60х99 см., вартістю 7151,79 грн., та разом із вказаним майном залишив місце події, таким чином таємно його викрав, після чого переніс викрадене майно за місцем свого проживання та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 8618,12 грн.

Тобто, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та надав показання про те, що всі обставини зазначені у обвинувальному акті він визнає в повному обсязі, нічого не оспорює та підтверджує їх. Його показання є добровільними, правдивими та істинними. Він добровільно та повністю відшкодував завдану шкоду потерпілому, шкодує про свій вчинок, просив вибачення та вибачається перед потерпілим за свої дії, обіцяє, що більше такого не повториться. Просить суд при призначенні йому покарання врахувати те, що він добровільно перерахував (задонатив) 10 (десять) тис. грн., в якості благодійної допомоги на потреби військової частини НОМЕР_1 . Свою вину він визнає в повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому, обіцяє більше такого не робити, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні надав показання про те, що він являється фізичною особою-підприємцем та здійснює свою діяльність у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою селище Летичів, по вул.Соборна, 4/2, Летичівської ТГ, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області. 06.09.2026 року він приблизно о 08 год. 00 хв. прийшов на своє робоче місце та перед входом у магазин, а саме біля вхідних дверей магазину поставив на продаж ковдру із маркуванням «ODA» бежевого кольору та килим чорно-сірого кольору марки «Plato», а вже того ж дня приблизно об 11 год. 00 хв. виявив їх відсутність там де вони були, зрозумівши що їх хтось викрав. В подальшому на відеозаписах з камер відеоспостережень було з`ясовано, що вказане майно таємно викрав ОСОБА_5 . Він підтримує показання надані ним під час проведення досудового розслідування, вони є правдивими. Він підтверджує, що саме дані речі були викрадені у нього. Він на даний час пробачає обвинуваченого ОСОБА_5 , будь-яких претензій матеріального або морального характеру у нього до обвинуваченого немає, просить суд його суворо не карати та не позбавляти волі, а надати шанс для виправлення.

Судом встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні є послідовними і логічними, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. За таких обставин, суд переконавшись, у відсутності сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, згідно вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілого, дослідженням, зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших, як-то: висновок експерта з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень КК України.

Виходячи з наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Таким чином дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ч.1 ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є рецидив злочину.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 являється особою раніше судимою за вчинення майнових корисливих злочинів та відбував реальну міру покарання, повністю визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, добровільно перерахував (задонатив) 10 (десять) тис. грн., в якості благодійної допомоги на потреби військової частини НОМЕР_1 , що відповідно пом`якшує йому покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, який повністю визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки, позицію сторони обвинувачення та захисту, позицію потерпілого, який просив суд суворо не карати та не позбавляти волі обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, звільнивши його від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків визначених ст.76 КК України, яке на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять 2888,16 грн., які у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового провадження не оспорюється.

Також ОСОБА_5 слід залишити обраний під час проведення досудового розслідування запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 124, 368-371, 374, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом у період з 05.10.2026 року до останнього дня застосування такого виду запобіжного заходу з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 в доход державного бюджету документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, які становлять 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 коп., а саме за проведення судової товарознавчої експертизи висновок експерта №СЕ-19/123-26/13721-ТВ від 21.09.2026 року (довідка про витрати на проведення експертизи №СЕ-19/123-26/13721-ТВ від 21.09.2026 року) (Т.1 а.с.56-60);

Відповідно до ст.100 КПК України речові докази:

- вилучене 07.09.2026 року під час проведення огляду місця події майно, а саме: ковдру марки «ODA», бежевого кольору, розмірами 175x210 см, яку поміщено до поліетиленового мішка, який опломбовано пломбою з №Н46653436; килимовий рулон чорно-сірого кольору марки «Plato», розмірами 11 м. 60х99 см., який обв`язано клейкою стрічкою «Національна поліція України, опечатано, контроль» та капроновою ниткою білого кольору, кінці якої скріплено биркою із надписом NPU0120202, та які відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_4 від 07.10.2026 року передані йому на відповідальне зберігання, - після набрання вироком законної сили залишити потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за належністю, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 08.09.2026 року (ЄУН справи №678/1422/26, провадження №1-кс-678-577/26). (Т.1 а.с.51-52);

- DVD-R диск з наявним на ньому відеозаписом за 06.09.2026 року, - залишити при матеріалах даного кримінального провадження. (Т.1 а.с.69-70).

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Летичівський районний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua