Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №490/1205/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1205/26

Провадження № 2/487/2285/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14.10.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 року відповідно до ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.02.2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформована в системі «Електронний суд».

Відповідно до позову, представник ТОВ «Споживчий центр» - Оболонкова Ю.В. просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025 року, в розмірі 35 300 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн.; заборгованість по процентами - 18300 грн.; заборгованість по комісії - 2000 грн., неустойка - 5000 грн. Також просила стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначила, що 28.06.2025 року, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №28.06.2025-100000568. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 10000 грн., строком на 183днів, до 27.12.2025, зі сплатою процентної ставки 1% на день.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Проте в порушення умов вищевказаного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором зі сплати заборгованості не виконав належним чином. У зв`язку з зазначеним, відповідач за кредитним договором має заборгованість в сумі 35 300 грн., яку в добровільному порядку не сплачує, що послужило підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді від 16.04.2026 року позовну заяву залишено без руху.

23.04.2026 року представником позивача в порядку ст.185 ЦПК України було подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

08.06.2026 року на електронну адресу суду з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 », надійшов лист (відзив) сформований від імені ОСОБА_1 , який не був підписаний за допомогою електронного кваліфікованого підпису.

03.07.2026 року на електронну адресу суду з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 », надійшов лист (відзив) сформований від імені ОСОБА_1 , який не був підписаний за допомогою електронного кваліфікованого підпису.

13.07.2026 року під представника позивача Ларіонова К.О. надійшла відповідь на відзив, сформована в системі "Електронний суд".

Про місце, час та дату судових засіданнь призначених на 10.06.2026, 02.09.2026 року відповідач був повідомлений своєчасно, належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Поштові конверверти з повідомленням про виклик, скеровані відповідачу повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 02.09.2026 року розгляд справи відкладено та оскільки суд обмежений у можливості встановити особу, заявника та перевірити істиність позиції, висловленої у відзиві, роз`яснено що відзив по справі може бути подано особисто до канцелярії суду, поштою з долученням належним чином завірених копій посвідчення особи та додатків, через Електронний суд або електронну пошту з використанням електронного кваліфікованого підпису.

До судового засідання призначеного на 14.10.2026 року сторони не з`явилися повторно.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити, проти проти винесення заочного рішення не заперечував..

Відповідач причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзив до суду не надав.

У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 28.06.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №28.06.2025-100000568. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000 грн. строком на 183 днів. Також за умовами договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти, комісію, неустойку. Строк повернення кредиту 27.12.2025 року.

Цього ж дня, 28.06.2025 року, ОСОБА_1 підписав Заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився за посиланням https://sgroshi.com.ua згідно ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію».

У підписаній ОСОБА_1 . Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) Кредитного договору №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025, підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якого є заявка до кредитного договору №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025 року, з яким попередньо уважно ознайомився.

Відповідно до умов зазначених у Заявці, ОСОБА_1 погодився на отримання кредитних коштів на таких умовах: сума кредиту 10000 грн.; строк, на який надається кредит 183 днів; процентна ставка - фіксована незміна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражена у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки 0,89 % = (16209,07/10000)/183х100%.

Також, відповідно до п. 7 Заявки до кредитного договору №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025, з Позичальника стягуються: комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 20% від суми кредиту та становить 2000 грн.. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Крім того, згідно п. 15 Заявки до кредитного договору №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025, з Позичальника може бути стягнуто неустойку, у розмірі 100 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Підписання кредитного договору №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025 року здійснено електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е442 який було направлено на його фінансовий номер 0685682371, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до умов договору грошові кошти перераховані на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжного способу споживача 4323-34ХХ-ХХХХ-1668, які особисто ним зазначені у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) Кредитного договору №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1302 від 13.02.2026 року, згідно договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, 28.06.2025 року о 10:46 год. на картковий рахунок № НОМЕР_1 було здійснено зарахування кредитних коштів у розмірі 10000 грн., номер транзакції в системі iPay.ua - 786581413, з призначенням «видача за договором кредиту №28.06.2025-100000568».

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025 року, утворилась заборгованість у розмірі 35300 грн., з яких: 10000 грн., сума заборгованості по тілу кредиту, 18300 грн. сума по процентах (нараховано за період з 28.06.2025 по 27.12.2025 року), 2000 грн. - комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 5000 грн. неустойка.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за тілом кредитом, відсотками та комісією є обґрунтованими.

Щодо стягнення з відповідача неустойки у сумі 5000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки (штрафу) в сумі 5000 грн. слід відмовити.

Таким чином, підсумовуючи зазначене вище,суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000 грн., за процентами у розмірі 18300 грн., за комісією за видачу кредиту 2000 грн., а всього: 30300 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2285,29 грн.. (30300 грн./ 35300 грн. х 2662,40 грн.).

Одночасно, відповідно до п.9 ч. 3 ст.175 ЦПК України представник позивача у позовній заяві зазначив попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які поніс та очікує понести позивач, а саме про витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6000 грн. Відповідно до ч.8 ст.141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК повідомляв, що докази розміру судових витрат на правничу допомогу будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №28.06.2025-100000568 від 28.06.2025 року у сумі 30300 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 10000 грн., за процентами у сумі 18300 грн., за комісією за видачу кредиту у сумі 2000 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2285,29 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк